Касаційний кримінальний суд
Щодо об’єктивної сторони частин 1 і 3 ст. 246 КК на момент вчинення кримінального правопорушення і їх дії у часі
Склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 246 КК, не включає істотну шкоду як обов’язкову ознаку, і «дії, передбачені частиною першою цієї статті» в тексті її частини 3, відсилають лише до дій, визначених у частині 1, а не до наслідків цих дій у вигляді істотної шкоди. Декриміналізація через встановлення Законом № 2531-VIII мінімального розміру завданої істотної шкоди стосується лише тієї частини ст. 246 КК в редакції, що діяла на момент події, яка передбачала «незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду», однак не стосується положення, що передбачала «вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах», оскільки ст. 246 КК в новій редакції передбачає ті ж самі діяння у частині 3. Оскільки декриміналізація не застосовна до діяння, у якому звинувачувалася особа, а нова редакція ст. 246 КК посилює кримінальну відповідальність за вчинення передбачених у ній злочинів і не має зворотної дії у часі, то для кваліфікації необхідно застосовувати положення ст. 246 КК у редакції, що діяла на момент вчинення діяння
Рішення, з яких взято позицію
Норми
Інші позиції розділу «Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі (стаття 5)»
Практика Верховного Суду у вашому Claude або ChatGPT
MCP-сервер Merit дає асистенту правові позиції, постанови з ЄДРСР, кодекси в редакції на потрібну дату і дані реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.