До змісту

Касаційний цивільний суд

Неможливість кваліфікації невиконання трудових обов'язків як прогулу при звільненні працівника на дистанційній роботі

Позицію оприлюднено 20.07.2026

Невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків під час дистанційної роботи не може кваліфікуватися як прогул за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, а суд не вправі визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими роботодавець не пов'язував звільнення. Тягар доведення наявності законної підстави для звільнення працівника, зокрема факту прогулу без поважних причин, покладається на роботодавця, який зобов'язаний забезпечити належну організацію дистанційної роботи, включаючи визначення засобів комунікації та умов звітності.

Поділитися

Як послатися на позицію

Правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.07.2026 у справі № 538/1991/23.

Готове посилання для процесуального документа. Перед посиланням прочитайте саму постанову.

Рішення, з яких взято позицію

Норми

Інші позиції розділу «Розірвання трудового договору у зв’язку з прогулом (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП)»

Для вашого ШІ-асистента

Практика Верховного Суду у вашому Claude або ChatGPT

MCP-сервер Merit дає асистенту правові позиції, постанови з ЄДРСР, кодекси в редакції на потрібну дату і дані реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.