Велика Палата
Застосування статті 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до вимог про стягнення відшкодування, виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
Обмеження, передбачені статтею 36 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» поширюються на вимоги до банку, в якому запроваджена тимчасова адміністрація або розпочата ліквідація, про стягнення відшкодування, виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Вимоги до роботодавця-банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію та початок його ліквідації, про стягнення відшкодування, виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (ст.117 КЗпП України) відповідно до пункту 7 частини 1 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підлягають задоволенню в сьому чергу. Відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України треба розраховувати з дня, наступного за днем, коли роботодавець мав здійснити розрахунок з працівником, до дня, що передує запровадженню тимчасової адміністрації банку.
Як послатися на позицію
Правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц.
Готове посилання для процесуального документа. Перед посиланням прочитайте саму постанову.
Рішення, з яких взято позицію
Норми
Інші позиції розділу «Трудові спори із працівниками банку, в якому запроваджена тимчасова адміністрації та/або ліквідація банку»
Практика Верховного Суду у вашому Claude або ChatGPT
MCP-сервер Merit дає асистенту правові позиції, постанови з ЄДРСР, кодекси в редакції на потрібну дату і дані реєстрів. Кожна відповідь — з джерелом.