Действующая редакция статьи — с 01.01.2014
Статья 215 ГК. Недійсність правочину
1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Практика Верховного Суда
Правовые позиции Верховного Суда, применяющие эту статью. Сначала новые. Позиции — на украинском языке.
-
Рішення органів юридичної особи не є правочинами та не підлягають оскарженню за правилами недійсності правочинів
-
Перевищення органом управління юридичної особи своїх повноважень при укладанні правочину як підстава для визнання його недійсним
-
Щодо дійсності арбітражного застереження, яке не містить місцезнаходження арбітражу, складу арбітрів, місця проведення засідання арбітражного суду, мови арбітражного провадження
-
Правові наслідки непідписання (використання підробного підпису) договору, його стороною
-
Щодо визнання рішення загальних зборів учасників товариства та акта приймання-передачі майна недійсними зі спеціальних підстав
-
Щодо підтвердження судом нікчемності правочину у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону
-
Щодо визнання недійсним диплома про вищу освіту на підставі статей 203, 215 ЦК України
-
Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за оспорюваним договором не є підставою для визнання його недійсним
Найдено позиций: 17. Показано 8 самых новых.
Спросите об этой статье в Claude или ChatGPT
Подключите MCP-сервер Merit — и ассистент будет читать статью в редакции на нужную дату, вместе с практикой Верховного Суда и данными реестров. Каждый ответ — с источником.