Спори, пов'язані з обігом цінних паперів
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, пов'язані з обігом цінних паперів», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 35 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Після закінчення строків, встановлених для пред'явлення векселя зі строком платежу за пред'явленням, векселедержатель має право позову до векселедавця простого векселя протягом трьох років
Аналіз статті 70 Уніфікованого закону дає підстави вважати, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Погашення грошового вексельного зобов’язання у силу закону не позбавляє векселедержателя права заявити свої вимоги у процедурі банкрутства боржника, натомість, має тягнути безумовну відмову у визнанні таких вимог.
- Дело № 914/2441/15 Постанова 01.08.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про пред'явлення векселя
Уніфікований закон не вирішує питання про те, що саме слід розуміти під пред'явленням векселя та не встановлює його конкретної процедури, однак під пред'явленням цілком розумно вважати будь-яку подію, яка вказує на те, що вимога платежу та векселедержатель стали відомі платнику або ж повинні були стати такими за умови належної та відповідної чинному законодавству поведінки платника. Відповідно до вимог вексельного законодавства, зокрема статей 2, 76 Уніфікованого закону, вексель має пред'являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо воно не було прямо визначено, – за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя
- Дело № 904/8712/17 Постанова 22.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Виникнення корпоративних прав, які пов'язані з набуттям права власності на акції
Право власності на цінні папери бездокументарної форми існування переходить до депонента з моменту зарахування прав на ці цінні папери на його рахунок у цінних паперах у депозитарній установі.
- Дело № 912/646/19 Постанова 12.12.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо підстав для виникнення в акціонера права вимагати викупу його акцій в порядку статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства"
Пунктом 2 частини першої статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент прийняття рішення загальних зборів від 15.04.2014 про попереднє схвалення значного правочину) передбачено, що кожний акціонер – власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про вчинення товариством значного правочину. Відповідно до частини третьої статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. Отже, обов'язковий викуп акцій може застосовуватися тільки тоді, коли загальними зборами прийнято рішення про вчинення значного правочину (а не про попереднє схвалення значного правочину).
- Дело № 914/940/17 Постанова 11.04.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Меморандум не є ні попереднім договором, на правочином в розумінні статті 182 ГК України
Різниця між попереднім договором та угодою сторін про наміри полягає в тому, що угода про наміри, на відміну від попереднього договору, фактично не породжує для сторін ніяких правових наслідків. Меморандум не є ні попереднім договором, ні правочином в розумінні статті 626 ЦК України та статті 182 ГК України, який породжує юридичні наслідки, оскільки не містить волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не містить положень, які б свідчили про набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків його сторін в результаті його підписання. Однак, зазначивши про те, що в меморандумі зафіксовано намір сторін здійснити розрахунок за спірним договором саме шляхом продажу позивачем корпоративних прав ТОВ, суди не врахували, що закріплені наміри не породжують для сторін жодних правових наслідки та, відповідно не можуть впливати на дію, зміну, припинення або виконання основного договору, зокрема його умов щодо здійснення розрахунків. Колегія суддів КГС ВС зауважила, що закріплення сторонами в договорах про наміри, протоколах, меморандумах тощо певних намірів не означає того, що вони будуть закріплені в основному договорі. Лише у разі, якщо такі наміри знайдуть своє відображення в положеннях основного договору, вони будуть мати юридичне значення, як умови договору.
- Дело № 910/13249/17 Постанова 17.07.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Істотна зміна обставин як підстава для розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів
Згідно з частиною першою статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це перебачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах. Відповідно до частини другої статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно чотирьох умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю саме чотирьох умов, визначених частини другої статті 652 ЦК України, за істотної зміни обставин. Вирішуючи спори щодо розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів, господарським судам необхідно, зокрема, з'ясовувати, чи відбулася взагалі зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні спірного договору, чи вона є істотною. Касаційний суд зазначив, що оскільки порушення договору шляхом невиконання обов’язку з оплати цінних паперів за договором купівлі-продажу цінних паперів не є такою зміною обставин, передбачення якої могло б примусити сторони не укладати договір, то суди попередніх інстанцій не звернувши уваги на наведене, неправильно застосували статтю 652 ЦК України та безпідставно дійшли висновку про наявність істотної зміни обставин та наявність правових підстав для розірвання договору у зв’язку з цим.
- Дело № 910/13249/17 Постанова 23.07.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визнання недійсним укладеного договору купівлі-продажу цінних паперів, який не був спрямований на реальне настання правових наслідків
Згідно зі ст. 203 ЦК України однією із вимог, додержання якої є необхідним для дійсності правочину, - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. А недотримання цієї вимоги є підставою для визнання правочину недійсним в силу ст. 215 ЦК України. Ст. 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Враховуючи вказані норми законодавства та встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що укладений договір купівлі-продажу цінних паперів не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які полягають у набутті КП "Старе Кафе" права на цінні папери для здійснення господарської діяльності шляхом їх реалізації за вищою ціною, як про це зазначає колишній ліквідатор боржника - Юрченко А.А. , оскільки, по-перше, був укладений явно за ознак покладення на боржника завідомо не виконаного зобов`язання вже під час його неплатоспроможності, що підтверджується матеріалами справи; по-друге, вже за місяць, укладаючи оспорюваний договір факторингу, сторони оцінили вартість заборгованості боржника за цінними паперами лише у розмірі 150 000, 00 грн., тобто у 130 разів менше, ніж вартість цінних паперів за договором їх купівлі-продажу; по-третє, боржник не вчиняв дій щодо їх реалізації; і по-четверте, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів набуття боржником права на цінні папери на умовах та у відповідності до оспорюваного договору купівлі-продажу цінних паперів.
- Дело № 922/3522/17 Постанова 28.05.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів як укладеного з введенням в оману
Положеннями статей 203, 215, 228, 229 ЦК України передбачено недійсність правочинів з вадами волі, коли волевиявлення учасника правочину не відповідає його внутрішній волі, у тому числі якщо внутрішня воля сторони сформувалася неправильно під впливом обману. При цьому обман відбувається, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Однак для визнання недійсним правочину як укладеного під впливом обману необхідно, щоб сторона була введена в оману саме щодо обставин, які мають істотне значення. До таких обставин належать відомості щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Тобто особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману та наявність умислу в діях її контрагента, а й істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Під час розгляду справ щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів господарські суди виходили з того, що позивач відповідно до вимог ГПК України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. У разі недоведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства суд не має підстав для задоволення відповідного позову.
- Дело № 910/13411/17 Постанова 12.04.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо накладення арешту на прості іменні акції ПрАТ окремих акціонерів до моменту вирішення спору по суті
У спорах про переведення прав та обов'язків покупця простих іменних акцій адекватними заходами забезпечення позову є накладення арешту на прості іменні акції ПрАТ окремих акціонерів до моменту вирішення спору по суті.
- Дело № 910/5065/18 Постанова 08.10.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Забезпечення позову до моменту його подання щодо блокування проведення процедури "сквіз аут"
Процедура "сквіз аут", порядок проведення якої визначено в статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", є виключно правом власника домінуючого контрольного пакета акцій відповідного товариства. При цьому положення статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" покладають на товариство та Центральний депозитарій цінних паперів певні обов'язки, пов'язані з реалізацією процедури "сквіз аут", зокрема обов'язок скласти відповідні переліки акціонерів. Вирішуючи питання про вжиття заходів із забезпечення позову, необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, та не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
- Дело № 914/228/18 Постанова 20.06.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Вжиття заходів забезпечення позову
Такі заходи забезпечення позову, як заборона ПАТ, будь-якому його органу, в тому числі наглядовій раді і виконавчому органу, будь-якому представнику ПАТ, будь-якому органу загальних зборів акціонерів, включаючи реєстраційну комісію, тимчасову лічильну комісію, лічильну комісію, голову і секретаря загальних зборів, під час реєстрації акціонерів ПАТ та їх представників на будь-які загальні збори акціонерів ПАТ і під час проведення цих зборів у разі винесення на їх розгляд питань про зміну типу товариства чи питань, які опосередковано це передбачають, видавати акціонерам ПАТ та їх представникам бюлетені для голосування з цих питань; заборона ПАТ "Національний депозитарій України" складати перелік (реєстр) акціонерів ПАТ з метою проведення процедур, передбачених статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", та надсилати його ПАТ у будь-який спосіб, суперечать вимогам пунктів 1 та 2 частини п’ятої статті 137 ГПК України. Відповідно до зазначених норм не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; заборон емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства. Крім того, запропоновані заходи забезпечення позову можуть порушити права інших акціонерів на участь в управлінні акціонерним товариством та негативно вплинути на діяльність товариства в цілому, блокувати його діяльність, оскільки саме виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства та діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, і не мають застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору. ВС також дотримується законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 ГК України).
- Дело № 914/940/17 Ухвала 04.04.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визнання припиненими відносин позики, що склалися на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів
Заявлено позов про визнання припиненими з 25.01.2016 відносин позики, що склалися між Державною іпотечною установою та ПАТ на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів та проспекту емісії облігацій. Однак ЦК України, ГК України, іншими законодавчими актами не передбачено можливості захисту прав та/або інтересів особи у такий спосіб, як визнання припиненими певних відносин, у тому числі позики. За своєю правовою природою така вимога є вимогою про визнання (встановлення) юридичного факту (тобто факту, який має юридичне значення) у вигляді припинення з певної дати відносин позики, а підтвердження (визнання) чи, навпаки, непідтвердження факту не є належним способом судового захисту прав та/або законних інтересів і не може здійснюватися як результат розгляду відповідної позовної вимоги.
- Дело № 910/10553/18 Постанова 28.04.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо способу захисту у справі про встановлення нікчемності договорів купівлі-продажу цінних паперів
Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такі способи захисту, як встановлення нікчемності правочину і визнання недійсним нікчемного правочину, не є способами захисту прав та інтересів, установленими законом. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. З огляду на наведене встановлення нікчемності правочинів не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним в силу закону. Позовна вимога про встановлення нікчемності договорів купівлі-продажу цінних паперів є неналежним способом захисту.
- Дело № 910/13202/18 Постанова 02.07.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо права на захист шляхом стягнення заборгованості у судовому порядку за наявності виконавчого напису на борговому документі за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання
Здійснення особою свого права на судовий захист не може ставитися у залежність від використання нею інших засобів правового захисту, до яких відноситься, зокрема, захист цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Наявність виконавчого напису на векселі не позбавляє векселедержателя права звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за таким векселем.
- Дело № 920/16/18 Постанова 17.10.2018 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 920/12/18 Постанова 16.10.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Питання юрисдикційності спору вирішується при відкритті провадження у справі
Питання юрисдикційності спору вирішується при відкритті провадження у справі, а вирішальним моментом при цьому є час, коли подано позов. Якщо позовні вимоги про стягнення коштів ґрунтуються на цивільно-правових угодах, а не виникають з корпоративних правовідносин, то спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
- Дело № 910/17558/18 Постанова 19.09.2019 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.