К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 415 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про необхідність дотримання встановлених законодавством вимог для розміщення тимчасових споруд

    Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності повинне відповідати усім вимогам закону, містобудівної документації, будівельним, санітарним, протипожежним, екологічним та іншим нормам, державним стандартам і правилам, локальним нормативно - правовим актам органів місцевого самоврядування та іншим актам, дотримання яких вимагається під час перевірки намірів замовника щодо розташування таких споруд. Відповідність намірів замовника щодо розташування тимчасових споруд вищезгаданим нормативам безперервно повинна бути забезпечена і зберігатись починаючи з моменту звернення зацікавленої особи за отриманням дозвільного документа у вигляді паспорта прив`язки і в подальшому, під час вирішення питання про його оформлення (видачу), переоформлення та продовження строку дії, упродовж усього часу розміщення тимчасових споруд. Недотримання встановлених законодавством вимог до розміщення тимчасових споруд погіршує умови для життєдіяльності територіальної громади в цілому та кожного її члена окремо, може загрожувати протипожежній, санітарній та екологічній безпеці тощо, негативно впливає на безпечні для життя і здоров`я умови перебування на території відповідного населеного пункту, створює ризики настання аварій, інших надзвичайних ситуацій.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про критерії обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень

    Критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про відсутність в оскаржуваному приписі щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил вказівки на конкретний спосіб усунення виявлених перевіркою порушен

    Ані Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ані Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, ані будь-який інший правовий акт, який врегульовує спірні у цій справі правовідносини, не встановлює як обов`язкову вимогу до такого припису - зазначення у ньому конкретного способу виконання цього розпорядчого документа, або визначення контролюючим органом певного переліку дій, які має вчинити суб`єкт щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль з метою усунення виявлених за результатами перевірки порушень. Вказані правові норми містять вимоги до припису зазначати про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про поняття та мету вирішення «компетенційного» спору

    «Компетенційний» спір - це спір за позовом одного суб`єкта владних повноважень до іншого, в якому позивач захищає свої права шляхом доведення, що певні повноваження за законом належать йому (встановлення судом наявності компетенції), але протиправно привласнюються відповідачем, або шляхом доведення, що певні повноваження за законом належать відповідачу (встановлення судом відсутності компетенції), який не визнає цього та наполягає на тому, що такі повноваження покладені законом на позивача. Метою вирішення такого спору є гарантування принципу правової визначеності, унеможливлення дублювання однакових повноважень декількома суб`єктами владних повноважень або ухилення держави в особі створених нею органів від виконання певних функцій. Вирішуючи такий спір, адміністративний суд втілює в життя конституційну норму, згідно з якою «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» (частина друга статті 19 Основного Закону України).

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про регулювання містобудівної діяльності у центральній частині міста Києва

    У центральній планувальній зоні міста місті Києві як столиці України встановлено особливі вимоги та додаткові обмеження щодо здійснення господарської діяльності, зокрема будівельної; такі обмеження спрямовані на збереження об`єктів культурної спадщини, у тому числі тих, що занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, запобігання їхньому руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь; для цього на органи місцевого самоврядування міста Києва покладено додаткові зобов`язання та підвищену відповідальність за результати здійснення ними заходів щодо збереження та відновлення пам`яток історії, культури, релігії, архітектури та містобудування. Для здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за виконанням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень у сфері містобудівної діяльності утворено Державної інспекції архітектури та містобудування України; приписи та рішення цього органу, прийняті ним у межах своїх повноважень та спрямовані на реалізацію їхніх завдань та функцій щодо усунення суб`єктами містобудування порушень законодавства про охорону культурної спадщини та існуючих планувальних обмежень, є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами, яким вони адресовані, оскільки у протилежному випадку це може призвести до легалізації відповідних порушень та хаотичної забудови історичного центру міста Києва дисгармонійними висотними будівлями.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про тлумачення статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»

    Норми статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 слід розуміти так, що їх положення щодо здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт стосуються не періоду, у якому можуть бути здійснені заходи архітектурно-будівельного контролю (виконання підготовчих і будівельних робіт), а дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил у цей період.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про розмежування випадків заборони експлуатації об’єкта будівництва органом державного архітектурно-будівельного контролю на підставі рішення або на підставі припису

    У разі виявлення, що об`єкт, який збудований за наявності відповідного права на будівництво (зареєстрованого повідомлення, декларації та за необхідності - дозволу на виконання будівельних робі), однак не введений в експлуатацію у встановленому порядку (без наявності документа, який засвідчує введення в експлуатацію), експлуатується, орган ДАБІ може заборонити експлуатацію такого об`єкта на підставі окремого вмотивованого рішення, а не на підставі припису. Тобто необхідно розрізняти об`єкт, збудований на законних підставах, однак не введений в експлуатацію, та об`єкт самочинного будівництва, який збудований без наявності законних підстав.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про строки перевірки достовірності відомостей, наведених у деклараціях про початок виконання підготовчих або будівельних робіт

    Аналіз положень статті 41 Закону України від «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження від 23 травня 2011 року № 553, дає підстави для висновку про те, що сукупність заходів, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю із додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт та протягом трьох місяців з дня подання відповідних декларацій.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про наслідки недотримання органом державного архітектурно-будівельного контролю встановленої законодавством форми прийняття рішення про заборону експлуатації закінчених будівництвом об`єктів, не введених в експлуатацію

    Право забороняти експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не введених в експлуатацію у встановленому порядку, реалізується посадовими особами Державної архітектурно-будівельна інспекції України шляхом видання мотивованого письмового рішення. Припис не може ототожнюватись із вмотивованим письмовим рішенням посадової особи вказаного державного органу. Наслідком недотримання органом державного архітектурно-будівельного контролю форми прийняття рішення про заборону експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, не прийнятого в експлуатацію є визнання судом протиправним та скасування припису, оскільки він прийнятий до правовідносин, які шляхом припису не регулюються.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про мету введення законодавцем правового терміну категорія складності об'єкта будівництва

    Законодавцем було введено такий термін як категорія складності, зокрема, з метою визначення кількості стадій проектування об`єкту, визначення необхідності проведення експертизи проектної документації та обсягу процедур, які необхідно пройти для юридичного врегулювання ведення будівництва. Крім того, певні категорії можуть передбачати для учасників будівництва додаткові вимоги.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про окремі підстави для звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт

    Аналіз норм абзацу сімнадцятого частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вказує на наявність трьох окремих і самостійних підстав для звернення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, а саме: 1) систематичне (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю; 2) невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил; 3) в інших випадках, визначених цим Законом. Беручи до уваги конструкцію зазначених норм і застосовану законодавцем нормопроєктувальну техніку, а також лінгвістично - синтаксичну побудову тексту вказаної частини статті закону, наведене у ній формулювання «…систематичне (два і більше разів підряд)…» слід відносити до першої частини речення, у якій іде мова про перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю. Невиконання ж вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, зокрема, порушень вимог будівельних норм і правил, є достатньою і самостійною умовою для звернення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, незалежно від обставин щодо системності (повторності) такого невиконання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про повернення замовнику повідомлення про початок виконання будівельних робіт, у разі якщо зазначена в ньому інформація є недостатньою для здійснення реєстрації цього повідомлення

    Після отримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті, що за класом наслідків належить до незначних (СС1), орган Державного архітектурно-будівельного контролю перевіряє повноту даних, наведених у такому повідомленні, та у разі, якщо буде встановлено недостатність інформації, зазначеної у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що унеможливлює здійснення реєстрації останнього, відповідне повідомлення повертається замовнику на доопрацювання з обов`язковою передачею інформації про повернення повідомлення про початок виконання будівельних робіт замовнику на доопрацювання до органу Державної архітектурно-будівельної інспекції для її внесення до Єдиного реєстру документів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про відмінність погодження історико-містобудівного обґрунтування та погодження проектної документації

    Погоджене з Міністерством культури та інформаційної політики України історико-містобудівне обґрунтування, не можна ототожнювати із погодженням проектної документації. Вказана документація, як й інші вихідні данні, повинна враховуватися під час проектування. Чи була вона врахована - перевіряється під час погодження проекту будівництва. Відтак саме на стадії погодження проекту будівництва відбувається державний контроль за відповідністю проектної документації вимогам законодавства про охорону культурної спадщини. Відсутність погодження проектної документації свідчить про невідповідність її вимогам закону.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про відсутність у суб`єкта, який здійснив самочинне будівництво, права власності або іншого речового права на самочинно збудований об`єкт

    Суб`єкт, який здійснив самочинне будівництво, не набуває права власності або іншого речового права на такий об`єкт та, відповідно, укладення правочинів щодо об`єкта самочинного будівництва законодавством не передбачено.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про органи, уповноважені розробляти плани технічної інвентаризації та паспортизації території житлової забудови загального користування та об`єктів благоустрою

    Розроблення і затвердження планів проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів, як заходів з благоустрою населених пунктів, належить до повноважень сільських, селищних, міських рад.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про право членів територіальної громади звернутись до суду за захистом своїх інтересів у разі виникнення спору з органом самоврядування щодо встановлення пам’ятника на території громади

    Пам`ятники мають важливе символічне і виховне значення, яке зберігається упродовж тривалого часу і впливає на покоління. Встановлення пам`ятників є важливим питанням, що стосується інтересів усіх членів громади, формує культурне середовище, історичне «обличчя» міста (села, селища). Ці інтереси можуть суттєво відрізнятися, конкурувати, тому їх врахування є важливим для запобігання конфліктів та збереження громадського ладу. Недотримання передбаченого законодавством механізму врахування інтересів членів громади, свідчить про порушення їх прав і є достатнім для звернення до суду.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Продовження строку позапланової перевірки керівником органу державного архітектурно-будівельного контролю

    Продовження строку позапланової перевірки на підставі службової записки чи шляхом проставлення резолюції може вважатися письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Обов’язок нотаріуса дотримуватись вимог законодавства при розміщенні вивіски з надписом «Нотаріус»

    Обов`язок нотаріуса щодо встановлення інформаційної вивіски про свою діяльність регламентовано «Положенням про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності» (далі - Положення), затверджене наказом Міністерства юстиції України від 23 березня 2011 року № 888/5. Однак, ні положення частини шостої статті 9 Закону України «Про рекламу», ні приписи зазначеного вище Положення не передбачають того, що вивіску з надписом «Нотаріус» можна розміщувати на паркані, яким огорожена будівля, а не безпосередньо на будівлі, в якій нотаріус здійснює свою професійну діяльність, а також не вимагають розміщення одразу декількох вивісок з аналогічним написом. Отже, при розміщенні інформаційної вивіски про свою діяльність нотаріус зобов’язаний дотримуватись вимог інших нормативно-правових актів, зокрема, порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок).

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Мета надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки

    Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є документом дозвільного характеру, вони не дають право на забудову земельної ділянки, на виконання будівельних робіт. Основною метою надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є, передусім, визначення відповідності намірів забудови діючий містобудівній документації та визначення основних, передбачених державними будівельними нормами вимог, на підставі яких в подальшому має розроблятись проектна документація на будівництво об`єкту. Тобто, орган, який видає містобудівні умови та обмеження, безпосередньо у самому документі визначає всі планувальні обмеження, в тому числі і відстані від існуючої забудови.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Строкові обмеження для застосування адміністративно-господарських санкцій за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

    Фактично у частині 11 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» містяться два строкові обмеження для застосування адміністративно-господарських санкцій за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення трьох років з дня вчинення порушення суб`єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за правопорушення у сфері містобудівної діяльності полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення у сфері містобудівної діяльності. При виявленні факту вчинення суб`єктом господарювання порушення відповідний суб`єкт владних повноважень має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною 11 статтею 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності». Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT