К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, біженці

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, біженці», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 57 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КАС ВС Перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, біженці

    Про мотиви звернення особи до органу міграційної служби із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту

    Звернення особи до органу міграційної служби із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту лише після затримання та поміщення до СІЗО не є безумовним свідченням того, що таке звернення здійснено з метою уникнення процедури екстрадиції і імовірно покарання за скоєний на території іншої держави злочин.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КАС ВС Відмова у оформленні документів

    Про порядок розгляду заяви для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту

    Чинним законодавством не передбачено окремої процедури розгляду заяви чи оформлення окремого висновку щодо прийняття рішення про оформлення чи відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання особи такою, яка потребує додаткового захисту. Натомість під час розгляду заяви орган міграційної служби одночасно досліджує наявність чи відсутність підстав як для прийняття рішення про оформлення документів щодо визнання особи біженцем, так і для визнання особою, що потребує додаткового захисту.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КАС ВС Позбавлення статусу біженця, вилучення посвідки біженця

    Про добровільне відновлення відносин з країною громадянської належності

    Наявність у біженця паспорта громадянина країни громадянської належності, а в подальшому оформлення та отримання (документування) нового паспорта громадянина у компетентному державному органі цієї країни та їх використання є ознакою добровільного відновлення нормальних відносин з країною громадянської належності та свідчить про фактичне отримання захисту країни, громадянином якої є біженець

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС Позбавлення статусу біженця, вилучення посвідки біженця

    Про тлумачення поняття «діяльність, що становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю населення України»

    Правова оцінка правильності рішення про позбавлення особи статусу біженця повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, та чи дійсно особа, яка позбавляється статусу біженця, займається діяльністю, що становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю населення України

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КАС ВС Позбавлення статусу біженця, вилучення посвідки біженця

    Про підстави позбавлення особи статусу біженця, якщо така особа займається діяльністю, що становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю населення України

    Рішення про позбавлення особи статусу біженця може бути прийнято, якщо ця особа займається діяльністю, що становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю населення України, на підставі відповідного клопотання органу Служби безпеки України та на основі всебічного вивчення і оцінки документів та матеріалів

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КАС ВС Позбавлення статусу біженця, вилучення посвідки біженця

    Про визначення ознак поняття «поселення» при поверненні до країни походження

    Тимчасовий візит біженця в свою колишню країну не з національним паспортом, а наприклад, з проїзним документом, виданим країною проживання не означає «поселення» і не тягне за собою втрату статусу біженця

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС Позбавлення статусу біженця, вилучення посвідки біженця

    Про право біженця на тимчасовий виїзд до країни громадянської належності

    Підтвердження виїзду позивача до країни походження на нетривалий термін не означає, що позивач мала можливість скористатися або скористалася захистом країни громадянської належності. Перебування на певній території протягом обмеженого часу не свідчить про користування захистом цієї країни та про дійсне отримання особою такого захисту Тимчасовий виїзд особи до країни громадянської належності не може бути розцінений як виключна підстава вважати, що він добровільно знову скористався захистом цієї країни. Така позиція має бути підтверджена певними вмотивованими доказами з обов`язковим дотриманням процедури позбавлення статусу біженця.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КАС ВС Позбавлення статусу біженця, вилучення посвідки біженця

    Про визначення ознак відновлення користування біженцем захистом країни походження

    При з'ясуванні питання, втрачено чи ні статус біженця саме при таких обставинах, необхідно розрізняти дійсне використання захисту країни громадянської належності та випадковими, несуттєвими контактами з органами влади цієї країни. Якщо біженець звертався за отриманням національного паспорта, отримує чи продовжує його, то це буде свідчити, за відсутності доказів зворотнього, що він має намір скористатися захистом країни своєї громадянської належності. З іншого боку, отримання деяких документів у влади країни, за якими також повинні були б звертатися особи іншого громадянства – наприклад, свідоцтва про народження або про шлюб, або інші подібні послуги, не можуть розглядатися як відновлення користування захистом цієї країни. Біженець, який клопоче про захист з боку влади країни своєї громадянської належності, може вважатися таким, хто відновив використання захисту, тільки якщо такий захист йому фактично надано

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС Відмова у визнанні біженцем

    Про спосіб відновлення порушеного права у справах щодо біженців

    Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Враховуючи те, що до виключної компетенції ДМС України належить повноваження прийняти рішення про визнання громадянина біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, тому адміністративний суд позбавлений можливості підміняти інших суб`єктів владних повноважень. Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КАС ВС Відмова у визнанні біженцем

    Про усунення розбіжностей у відомостях, отриманих під час проведення співбесід заявника на отримання статусу біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту

    Розбіжності у відомостях, отриманих під час проведення співбесід, є підставою для проведення суб'єктом владних повноважень додаткової (уточнюючої) співбесіди для з`ясування розбіжностей в отриманій від заявника інформації, а не визначальною підставою для відмови в наданні статусу біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КАС ВС Відмова у визнанні біженцем

    Про підстави врахування загальної практики грубих і масових порушень прав людини в країні походження

    Існування загальної практики грубих і масових порушень прав людини в країні, на яке посилається скаржник як на підтвердження обґрунтованості вимог для надання статусу біженця, саме по собі не є достатньою підставою для визначення того, що конкретній особі загрожуватиме небезпека піддатися тортурам в разі повернення до цієї країни; повинні існувати додаткові підстави, щоб показати, що конкретна людина особисто ризикує

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС Відмова у визнанні біженцем

    Про обґрунтування відсутності бажання особи повернутися в країну громадянської належності

    Відсутність бажання особи, яка звертається до міграційної служби про надання статусу біженця, або особи, яка потребує додаткового захисту, повернутися в країну громадянської належності має бути обґрунтоване об'єктивними обставинами, які стали причинами побоювання цієї особи за своє життя, безпеку чи свободу.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС Відмова у визнанні біженцем

    Про визначення поняття «обгрунтоване побоювання стати жертвою переслідувань»

    Обґрунтоване побоювання стати жертвою переслідувань є визначальним у переліку критеріїв щодо визначення біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Цей критерій складається із суб'єктивної та об'єктивної сторін. Побоювання переслідувань або покарання за дезертирство, або ухиляння від призову самі по собі - не являються за визначенням обґрунтованими побоюваннями бути жертвою переслідувань

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС Відмова у визнанні біженцем

    Про визначення критеріїв системності утисків чи переслідувань владою громадян

    Не існує та не може існувати точних критеріїв визначення системності утисків чи переслідувань владою громадян, адже вони мають визначатися з урахуванням кожної конкретної ситуації та носять оціночний характер

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС Відмова у визнанні біженцем

    Про тягар доказування обґрунтування фактів, викладених у заяві

    Обов'язок доказування покладається на заявника, який зобов'язаний надавати правдиві обґрунтування фактів, викладених у заяві, і щоб на підставі цих фактів могло бути прийняте належне рішення. Це означає, що заявник має переконати посадову особу органу міграційної служби в правдивості своїх фактичних тверджень

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КАС ВС Відмова у визнанні біженцем

    Про джерела доказування реальності побоювання настання негативних наслідків для особи в країні походження

    Як міжнародно-правові норми, так і положення законодавства України, що регулює питання надання особі статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, не визначають конкретну кількість випадків з аналогічними або зі схожими обставинами, яка має викликати в особи, яка звертається за захистом до міграційної служби, побоювання настання негативних наслідків для неї в країні походження. Відтак, достатньо лише наявності правдоподібної інформації про таку можливість, наданої заявником, що ґрунтується як на його особистому припущенні, так і на отриманих відомостях з якнайбільшої кількості джерел, використаних органом влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, в процесі розгляду ним заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Наявні документи і матеріали повинні бути всебічно вивчені та оцінені як щодо вирішення питання про надання статусу біженця, так і питання про визнання особою, яка потребує додаткового захисту

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КАС ВС Відмова у визнанні біженцем

    Про підстави виникнення обґрунтованих побоювань переслідування

    Ситуація виникнення цілком обґрунтованих побоювань переслідування може скластися як під час знаходження людини у країні свого походження (у цьому випадку особа залишає країну у пошуках притулку), так і під час знаходження людини в Україні, через деякий час після від'їзду з країни походження (тобто, ситуація в країні походження змінилася після від'їзду, породжуючи серйозну небезпеку для заявника), або може ґрунтуватися на діях самого заявника після його від'їзду, коли повернення до країни походження стає небезпечним. Таке цілком обґрунтоване побоювання повинно бути на цей час

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Відмова у визнанні біженцем

    Про джерела підтвердження обґрунтованості побоювань переслідування

    У відповідача наявний обов'язок при розгляді документів заявника, перевіряти обставини, які надають підстави віднести особу до категорії осіб, які потребують додаткового захисту або встановити належність заяви, як такої, що носить характер зловживання. При цьому заявник, в свою чергу, не зобов'язаний обґрунтовувати кожну обставину своєї справи беззаперечними матеріальними доказами і має доказувати вірогідність своїх доводів та точність фактів, на яких ґрунтується заява про надання статусу біженця, оскільки особи, які шукають статусу біженця, позбавлені в силу тих чи інших обставин можливості надати докази в підтвердження своїх доводів. Ненадання документального доказу усних тверджень не може перешкоджати прийняттю заяви чи прийняттю позитивного рішення щодо надання статусу біженця, якщо такі твердження співпадають із відомими фактами, та загальна правдоподібність яких є достатньою. Правдоподібність встановлюється, якщо заявник подав заяву, яка є логічно послідовною, правдоподібною та не суперечить загальновідомим фактам і, отже, викликає довіру. Тобто, залежно від певних обставин отримання і надання документів, які можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, особою, котра звертається за встановленням статусу біженця, може бути взагалі неможливим, тому така обставина не є підставою для визнання відсутності умов, за наявності яких надається статус біженця або визнання особи такою, що потребує додаткового захисту. Таким чином підтвердження обґрунтованості побоювань переслідування (через інформацію про можливість таких переслідувань у країні походження біженця) можуть отримуватися від особи, яка шукає статусу біженця, та незалежно від неї з різних достовірних джерел інформації.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КАС ВС Відмова у визнанні біженцем

    Про об’єктивну та суб’єктивну сторону побоювання стати жертвою переслідувань

    Суб'єктивна оцінка залежить від особистості, і те, що для однієї особи є нормою, для іншої може бути нестерпним. Побоювання ґрунтується не тільки на тому, що особа постраждала особисто від дій, які змусили її покинути країну, тобто ці побоювання можуть випливати не з власного досвіду біженця, а з досвіду інших людей (рідних, друзів та інших членів тієї ж расової або соціальної групи тощо). Об'єктивна сторона пов'язана з наявністю обґрунтованого побоювання переслідування і означає наявність фактичних доказів того, що ці побоювання є реальними. Таке цілком обґрунтоване побоювання повинно існувати під час звернення та вирішення питання про надання статусу біженця, незалежно від того, хто є суб'єктом переслідування, – державні органи чи ні.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС Відмова у визнанні біженцем

    Про підстави для отримання статусу біженця в Україні

    Під час вирішення питання щодо надання статусу біженця повинні враховуватися всі чотири підстави, зазначені в Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколі 1967 року, за наявності яких особі може бути надано статус біженця. Немає значення, чи склалися обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідування за однією з наведених ознак чи за декількома. Обґрунтоване побоювання стати жертвою переслідувань є визначальним у переліку критеріїв щодо визначення біженця. Цей критерій складається із суб'єктивної та об'єктивної сторін. Суб'єктивна сторона полягає у наявності в особи зазначеного побоювання. Побоювання є оціночним судженням, яке свідчить про психологічну оцінку особою ситуації, що склалася навколо неї. Об'єктивна сторона пов'язана з наявністю обґрунтованого побоювання переслідування і означає наявність фактичних доказів того, що ці побоювання є реальними. Отже, особа може бути визнана біженцем тільки у випадку, якщо відповідає вищевказаним критеріям. Економічні, особисті, побутові або інші обставини, через які особа залишила та не може або не бажає повернутися до країни походження, не дають підстав для отримання статусу біженця в Україні

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.