К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Доступ до публічної інформації

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Доступ до публічної інформації», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 56 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Про підстави для відмови у задоволенні запиту на публічну інформацію

    Законодавець визначає право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Право на інформацію може бути обмежене законом лише у виключних випадках: в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Також, спеціальний Закон України "Про доступ до публічної інформації", що регулює відносини щодо доступу до публічної інформації, передбачає, що підстави для відмови у задоволенні запиту є вичерпними та не підлягають розширеному тлумаченню. Відмова можлива лише в разі, якщо розпорядник не володіє інформацією і не зобов`язаний нею володіти, якщо інформація належить до категорії з обмеженим доступом, якщо не відшкодовано фактичні витрати на копіювання або якщо не дотримано мінімальних вимог до оформлення запиту. Більш того, відмова має бути вмотивованою, містити дані посадової особи, відповідальної за розгляд запиту, дату, чітке посилання на підставу відмови, порядок оскарження та надаватися у письмовій формі. Отже, право на доступ до публічної інформації в Україні є цілісним правовим механізмом із чітко визначеними процедурами, строками, гарантіями та способами захисту. Його ефективність залежить не лише від формального дотримання приписів закону, а й від готовності розпорядників діяти з дотриманням принципів відкритості, добросовісності та пропорційності. Саме така практика формує довіру до держави, забезпечує реальну підзвітність публічної влади та зміцнює принцип верховенства права.

    Позиция опубликована 11.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Про правила і межі обов’язку розпорядника інформації надавати публічну інформацію

    Суб`єкт владних повноважень (розпорядник) не зобов`язаний створювати нову інформацію у відповідь на запит чи звернення, якщо вона не існувала раніше. Його обов`язок обмежується наданням уже наявної, задокументованої інформації, якою він реально володіє або зобов`язаний володіти за законом. Цей обов`язок повинен відповідати таким правилам і межам: - «відсутність обов`язку на створення» означає, що законодавство про доступ до публічної інформації не вимагає проводити нові дослідження, створювати якісно нові масиви даних чи виконувати складну аналітичну роботу під час відповіді; - «межа компетенції» означає, що якщо запит вимагає створення чогось нового, що виходить за межі повноважень органу, це не є доступом до інформації; - «виняток щодо обов`язку володіти» слід розуміти так, що орган зобов`язаний надати інформацію, навіть якщо її спеціально попередньо не виготовляли на окремому носії, але за своїм статусом і функціями він повинен був її створити чи мати у своєму розпорядженні; - «технічна обробка» означає, що простий підрахунок, вибірка або збір даних із наявних у базах документів без створення нового змісту зазвичай не вважаються створенням нової інформації, тому їх виконати зобов`язані.

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Щодо умов, наявність яких нівелює обов’язок розпорядника інформації надавати публічну інформацію у відповіді на інформаційний запит

    Розпорядник інформації не може уникнути обов’язку надавати або оприлюднювати публічну інформацію лише у зв’язку з тим, що її не було створено. Якщо інформація відсутня, але розпорядник зобов’язаний нею володітивідповідно до законодавства, він повинен ужити заходів щодо отримання або створення відповідної інформації. Отже, визнання судом протиправними дій щодо відмови в наданні відповіді на інформаційний запит і зобов’язання розпорядника надати відповідь на запит як спосіб захисту порушених прав застосовується у випадку, коли розпорядник протиправно відмовився задовольняти запит особи щодо інформації, яка є в його володінні та зафіксована на певних матеріальних носіях. Водночас, якщо буде встановлено, що розпорядник, посилаючись на відсутність у його розпорядженні інформації, відмовився надавати інформацію, якою він зобов’язаний володіти, порушені права запитувача підлягають поновленню шляхом зобов’язання розпорядника створити інформацію та надати її на інформаційний запит

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Про можливість одноосібного прийняття рішень щодо доступу до публічної інформації колегіальними органами влади

    Закон України «Про доступ до публічної інформації» не зобов`язує колегіальні органи влади та інших розпорядників інформації, які управляються колегіальними органами, вирішувати колегіально питання про доступ до інформації, а тому рішення з приводу запиту на інформацію може прийматися одноособово його керівником чи іншою посадовою особою, яка є носієм організаційно-розпорядчих повноважень. Водночас така посадова особа діє від імені розпорядника інформації, а тому належним відповідачем є орган, якому надійшов запит на інформацію, а не посадова особа, яка діє від імені цього органу.

    Позиция опубликована 11.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Про відповідність віднесення інформації до службової

    Відповідність інформації пункту 1 частини першої статті 9 Закону №2939-VI не створює обов`язку автоматичного віднесення інформації до службової. Стаття 9 Закону № 2939-VI передбачає, що така інформація саме може бути віднесена до службової. Тобто віднесення інформація до категорії службової можливо у разі, якщо застосування "трискладового тесту" засвідчило наявність підстав для обмеження доступу до неї.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Про допустимість посилання суду на неоприлюднене рішення за умови законного обмеження доступу до нього

    Заборона оприлюднення певного судового рішення не позбавляє суд можливості надалі посилатися на нього під час ухвалення інших рішень, оскільки подібне обмеження здійснюється для забезпечення захисту інформації, яка охороняється законом, на підставі пункту четвертого частини першої статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень», тобто має законну підставу та легітимну мету і загалом відповідає принципу пропорційності. Доступ до таких відомостей здійснюється в особливому порядку, що зумовлений винятковою цінністю відповідної інформації.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Про порядок надання публічної інформації

    Можливість отримання адвокатом позивача запитуваної інформації на офіційному сайті відповідача не є в розумінні положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповіддю щодо її надання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Про вид запиту, з яким має звернутися адвокат до правоохоронного органу, у разі поєднання у ньому диференційованих видів інформації (публічної та такої, яка може бути отримана виключно в рамках кримінального процесу)

    Звертаючись до розпорядника публічної інформації із адвокатським запитом, адвокат (у тому числі, який звертається з метою належного виконання договору про правову допомогу) повинен окрім положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закон № 5076-VI), який визначає його право на таке звернення, посилатися й на норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» (Закон №2939-VI), аби розпорядник інформації мав можливість «ідентифікувати» такий запит саме як запит на публічну інформацію. Окрім того принагідно звернути увагу, що за змістом статті 15 Закону № 5076-VI відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом. У той же час, за змістом статей 10, 23 Закону № 2939-VI відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Таким чином, окрім уже згаданих відмінностей запиту на отримання публічної інформації і адвокатського запиту, вони відрізняються також і наслідками відмови в отриманні запитуваної інформації. На переконання Суду, описаний аспект є важливим, оскільки у випадку звернення адвоката із запитом до правоохоронного органу, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, останній має чітко розуміти, що адвокат (як представник) має на меті не лише отримання інформації, надання якої здійснюється у порядку КПК України, а й інформації, яка можливо є публічною. Підсумовуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що запитувана позивачем інформація (наявності чи відсутності договірних відносин між ДБР і відповідною установою та її посадовою особою, а також щодо здійснення відповідачем витрат бюджетних коштів на здійснення оплати за надані цією установою послуги) все ж таки могла бути надана ДБР у порядку Закону № 2939-VI, але для цього адвокат мав би звернутися до відповідача із запитом на отримання інформації у порядку цього Закону, або ж зауважити про це в адвокатському запиті з посиланням на відповідні норми останнього.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Про відмінність між адвокатським запитом та запитом на отримання публічної інформації

    Якщо говорити про запит на отримання публічної інформації у сенсі Закону України «Про доступ до публічної інформації» (Закон №2939-VI), то запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. При цьому, розпорядниками такої інформації є суб`єкти, названі у статті 13 цього Закону; - якщо ж йдеться про адвокатський запит у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закон № 5076-VI), то на відміну, від запиту на отримання публічної інформації, такий може бути адресований як суб`єктам владних повноважень та юридичним особам, так і приватним особам. - основною відмінністю запиту на отримання публічної інформації (1) і адвокатським запитом (2) є те, що перший - може стосуватися будь-якої публічної інформації, незалежно від того, стосується вона запитувача чи ні, а другий - інформації, необхідної адвокату для надання правової допомоги клієнту. Тобто метою звернення адвоката з адвокатським запитом є виключно належне виконання договору про надання правової допомоги. Це узгоджується з приписами статті 24 Закону № 5076-VI, якою передбачено обов`язок адвоката додавати до адвокатського запиту посвідчені ним копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Отже, як неодноразово у своїх постановах вказувала Велика Палата Верховного Суду, сам собою адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом № 2939-VI, а більш широкому колу суб`єктів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Щодо обов’язку запитувача інформації оплатити виготовлення запитуваних копій документів, обсяг яких перевищує 10 сторінок

    10 перших сторінок у відповідь на запит про надання публічної інформації надаються безкоштовно, тоді як відшкодування позивачем фактичних витрат на копіювання і друк документів здійснюватися з одинадцятої сторінки.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Щодо обов’язку районної ради оприлюднювати на вебсайті розпорядження її голови

    Системний аналіз норм, якими врегульовані спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що міський голова не є органом місцевого самоврядування – сільською, селищною, міською радою або їх виконавчим органом, а тому не володіє публічною інформацією і в розумінні пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI не може бути її розпорядником. У зв’язку із цим міський голова не може бути належним відповідачем у спорі щодо надання доступу до публічної інформації за інформаційним запитом. Аналогічний підхід слід застосовувати й до голів районної (обласної) ради. Відмінність між головами районних (обласних) рад та міським головою полягає у порядку обрання їх на ці посади. На відміну від міських голів, які безпосередньо обираються територіальними громадами села, селища, міста, голови районних (обласних) рад обираються із числа депутатів цих рад. Залежно від того, у чиєму володінні знаходиться запитувана інформація, належним відповідачем за позовами щодо доступу до публічної інформації у таких випадках є або відповідний представницький орган місцевого самоврядування (сільська, селищна, міська, районна, обласна ради) або виконавчий орган місцевого самоврядування. Відповідно до пунктів 13, 14, 17 частини шостої статті 55 Закону № 280/97-ВР голова районної, обласної, районної у місті ради забезпечує роботу по розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації; веде особистий прийом громадян, забезпечує гласність у роботі ради та її органів, обговорення громадянами проєктів рішень ради, важливих питань місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднює рішення ради; звітує перед радою про свою діяльність не менше одного разу на рік, у тому числі про виконання Закону № 2939-VI, здійснення державної регуляторної політики відповідно виконавчим апаратом районної, обласної ради, районної у місті ради, а на вимогу не менш як третини депутатів – у визначений радою термін. За таких обставин колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що вказаними правовими приписами не передбачено повноважень або обов’язку саме голови районної ради щодо забезпечення оприлюднення розпоряджень голови районної ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Щодо невизнання запитом на публічну інформацію звернення до судді стосовно вирішення питання довіри члену колегії суддів

    Поняття «суб’єкти владних повноважень», викладене у статті 13 Закону № 2939-VI, відрізняється від інших законодавчих актів. Так, відповідно до статті 4 КАС України суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У КАС України до суб’єктів владних повноважень віднесено посадових чи службових осіб. Проте такі особи не є суб’єктами владних повноважень та розпорядниками інформації згідно з нормами Закону № 2939-VI. Це пов’язано з тим, що окремі посадові чи службові особи не повинні володіти інформацією або бути її розпорядниками. До посадових чи службових обов’язків таких осіб може входити зберігання або обробка публічної інформації, вони також можуть використовувати інформацію у своїй роботі, але вони не є суб’єктами, які зобов’язані надавати публічну інформацію, – таким суб’єктом є орган влади, в якому вони працюють. Тому запитувачу при поданні запиту не важливо знати, хто саме з посадових чи службових осіб володіє інформацією, – запит подається до органу влади як до розпорядника такою інформацією. Ураховуючи зазначене, не є також розпорядниками інформації у розумінні Закону № 2939-VI народні депутати України, депутати місцевих рад та Верховної Ради АРК, сільський, селищний, міський голова, судді, прокурори, державні виконавці тощо. Отже, позивач звернувся до відповідача, який є суддею Житомирського апеляційного суду, входить до складу колегії суду, яка здійснювала розгляд 54 Дайджест судової практики Верховного Суду у справах про доступ до публічної інформації та вирішення справи № 280/284/18 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Київстар», та не є розпорядником інформації у розумінні Закону № 2939-VI, із запитом на публічну інформацію для вирішення питання довіри члену колегії.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Щодо відсутності підстав для визнання неправомірною відмови суду надати запитувачу можливість ознайомитися з виданими суддям суду посвідченнями

    Суд як розпорядник інформації на відповідний запит може надати виключно ту інформацію, що була отримана або створена в процесі роботи суду, або знаходиться у його володінні. Разом із цим, урахувуючи наведені вище правові норми, Сумський апеляційний суд не є власником посвідчень суддів та розпорядником запитуваної позивачем інформації. За приписами частини першої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, зокрема, якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Щодо визнання неправомірною відмови НКРЕКП надати запитувачу повну розшифровку встановленого тарифу на транспортування аміаку магістральними трубопроводами

    За змістом розділу VIII Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами, затвердженого постановою зазначеної вище Комісії від 18 червня 2015 року № 1786, процедура встановлення тарифу на транспортування аміаку магістральними трубопроводами включає в себе, серед іншого, подання суб’єктом господарювання до НКРЕКП пакета необхідних документів, їхнє опрацювання структурними підрозділами НКРЕКП, розгляд та прийняття рішення. Із цього випливає, що в силу своїх повноважень НКРЕКП брала безпосередню участь у створенні інформації стосовно тарифу на транспортування аміаку магістральними трубопроводами для споживачів України, а кінцевий розмір цього тарифу неможливо установити без отримання його складових частин, які надаються суб’єктом господарювання. Зважаючи на це, інформація, яка була отримана й створена НКРЕКП у процесі виконання обов’язків по встановленню тарифу на транспортування магістральними трубопроводами Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» для споживачів України по маршруту РС-33 – Одеський припортовий завод, є публічною інформацією.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Щодо визнання неправомірною відмови головного територіального управління юстиції в наданні на запит в електронній формі копій матеріалів службового розслідування стосовно посадової особи

    Позивач запитував інформацію щодо раніше проведеного службового розслідування, здійсненого відповідачем (головним територіальним управлінням юстиції), така інформація може вважатись суспільно необхідною, якщо її поширення сприяє, зокрема, викриттю недоліків у діяльності органів публічної влади, їхніх працівників та виявленню порушень прав людини, зловживання владою, корупційних правопорушень, неетичної поведінки публічних службовців, невиконання (чи неналежного, недбалого виконання) ними своїх обов’язків, дискримінації за будь-якою ознакою. Оскільки запитувана інформація стосувалася службового розслідування відносно одного з керівників Головного територіального управління юстиції у Харківській області, а саме заступника начальника управління державної 29 Дайджест судової практики Верховного Суду у справах про доступ до публічної інформації виконавчої служби цього територіального управління юстиції, така інформація є предметом суспільного інтересу та може сприяти, зокрема, викриттю недоліків у діяльності органу публічної влади та його посадових осіб, виявленню невиконання (чи неналежного, недбалого виконання) своїх обов’язків державними службовцями тощо.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Щодо визнання неправомірним ненадання суб’єктом господарювання, який займає домінуюче становище на ринку надання послуг із централізованого водопостачання та водовідведення, копій рішень про припинення водовідведення (тампонування) споживачам

    Пунктом 4 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, – стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. З аналізу викладених положень випливає, що не може бути віднесена до конфіденційної інформація суб’єкта господарювання, який займає домінуюче становище на ринку, стосовно умов постачання послуг. Зауважено, що інформація про підстави, умови та порядок припинення водовідведення (тампонування) споживачам (громадянам) є інформацією щодо умов постачання послуг, а тому не може бути визнана конфіденційною, на що суди першої та апеляційної інстанцій уваги не звернули.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Щодо неможливості обмеження вищим навчальним закладом доступу до інформації, яка стосується надання освітніх послуг

    Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Оцінюючи запитувану позивачем інформацію на предмет наявності суспільного інтересу, зважаючи на те, що інформація, яку просив надати позивач, стосується надання вищим навчальним закладом освітніх послуг, суд дійшов висновку, що з огляду на її характер така інформація є суспільно необхідною (становить суспільний інтерес) і не може бути обмежена в доступі та, відповідно, надається у відповідь на запит, а тому відмова відповідача у задоволенні запиту не ґрунтується на нормах закону. Оприлюднення розпорядником інформації публічної інформації, в тому числі на офіційному вебсайті в мережі «Інтернет», не звільняє його від обов’язку надати таку інформацію на відповідний запит. Крім того, відповідач виконує делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень у сфері надання освітніх послуг, а тому є розпорядником публічної інформації стосовно інформації, пов’язаної з виконанням покладених на нього обов’язків.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Щодо визнання неправомірним спрямування Секретаріатом КМУ запиту на отримання публічної інформації суб’єкту, який обмежив до неї доступ

    За приписами Закону № 2939-VI, у спірних правовідносинах позивач є запитувачем інформації та наділений правом одержувати публічну інформацію, яка знаходиться у володінні відповідних розпорядників, а відповідач у справі – Секретаріат КМУ є розпорядником інформації відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 13 цього Закону, а тому останній має обов’язок надавати таку інформацію за відповідним запитом. При цьому немає значення, який суб’єкт обмежив доступ до інформації (застосував той чи інший гриф). Закон № 2939-VI не передбачає можливості для розпорядника, який отримав запит, направити його до іншого розпорядника, який прийняв рішення про обмеження доступу до запитуваної інформації (наприклад, відніс його до службової інформації). Розпорядник, який отримав запит і який володіє запитуваною інформацією, зобов’язаний його розглянути і прийняти рішення по суті щодо надання чи відмови в доступі. При цьому він може провести консультації з іншим органом влади, який первинно обмежив доступ до інформації, але в межах встановлених законом строків для розгляду такого запиту. Присвоєння конкретному документу грифа «Для службового користування» (частина друга статті 9 Закону № 2939-VI) саме по собі не є підставою для відмови в задоволенні запиту на інформацію у ньому, оскільки така підстава не передбачена частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI. Наявність підстав для такої відмови може бути встановлена лише шляхом застосування «трискладового тесту» (пункт 2 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Щодо визнання правомірним ненадання розпорядником конфіденційної інформації про військовослужбовців управління оперативного командування без їхньої згоди

    Згідно із запитом позивач просив надати інформацію та документи, які містять інформацію щодо посади, місця проходження військової служби, прізвища, імені та по батькові військовослужбовців управління оперативного командування, інформацію щодо вибуття військовослужбовців в зону АТО, дати вибуття та прибуття. Верховний Суд визнав, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Щодо необхідності застосування судом «трискладового тесту» при вирішенні питання стосовно правомірності обмеження розпорядником доступу до публічної інформації

    Передумовою для встановлення відкритості чи обмеження інформації є застосовування до такої інформації «трискладового тесту». Положення частини другої статті 6 Закону № 2939-VІ передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1 цього Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженою лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі «трискладового тесту». Отже, тягар доведення того, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації. За таких умов відмова в наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник у листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини. Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності сукупності всіх трьох підстав «трискладового тесту» означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT