К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Спори, що стосуються питань процесуального права

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, що стосуються питань процесуального права», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 535 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Судовий збір

    Обов’язок суду самостійно визначити попередній розмір судового збору у разі неможливості позивачем визначити дійсну вартість майна (товару, окремих його позицій)

    Не погодившись із визначенням Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення заявленого зустрічного позову як немайнового та врахувавши пояснення Національної ради щодо неможливості визначити ціну окремих позицій товару самостійно й прохання з’ясувати ціну певних позицій у відповідача за зустрічним позовом, суд міг установити дійсну вартість майна (товару) при розгляді справи. Відповідно до законодавства суд повинен був самостійно визначити попередній розмір судового збору, однак суд першої інстанції не зробив цього, залишивши зустрічну позовну заяву без руху.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Судовий збір

    Ставки судового збору за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер

    За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Судовий збір

    Законність вимог суду щодо внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі суми, сплаченої покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі

    Вимога суду внести на депозит грошові кошти у визначеному розмірі, які за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі зобов'язаний сплатити покупець, як ціна договору, без перевірки обставин фактичної сплати цієї суми покупцям на виконання договору купівлі-продажу частки (частини частки) суперечить пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та порушує вимоги пункту1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Юрисдикція спору за скаргою боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, на дії державного виконавця з примусового виконня рішення суду

    За наявності відкритого щодо боржника провадження у справі про банкрутство розгляд його скарги на дії державного виконавця з примусового виконання рішення районного суду підпадає під регулювання статті 7 КУзПБ і належить до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство такого боржника.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Судовий збір

    Порядок дій суду, якщо на момент пред'явлення позову визначити точну дійсну ціну позову неможливо

    Якщо на момент пред'явлення позову визначити точну дійсну ціну позову неможливо, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, не має права зобов'язувати позивача доплачувати суму судового збору та постановляти ухвалу про залишення позову без руху відповідно до частини одинадцятої статті 176 ГПК України, а має встановити ціну позову при розгляді справи, здійснити розгляд справи по суті і відповідно до статті 129 цього Кодексу розподілити судові витрати за результатами такого розгляду, зокрема стягнувши недоплачений судовий збір.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Забезпечення позову

    З ВІДСТУПОМ! Накладення арешту на нерухоме майно як належний захід забезпечення позову про стягнення коштів

    Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов'язано з обставинами наявності в боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову. Такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. ОП КГС ВС відступила від висновків, викладених у постановах КГС ВС від 10.10.2019 у справі № 904/1478/19, від 16.12.2019 у справі № 904/3459/19 та від 28.05.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20) щодо застосування ст. 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Докази та доказування

    Податкова накладна може бути допустимим доказом для встановлення факту постачання товару покупцю та його прийняття ним

    Податкова накладна (залежно від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд установлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки, вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду вимоги про застосування наслідків недійсності договору, укладеного за результатами аукціону, та порядок їх розподілу

    Витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду вимоги про застосування наслідків недійсності договору, укладеного за результатами аукціону, не охоплюються реституційними наслідками, а належать до витрат, пов’язаних із провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у господарському суді, які мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України. Такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та належать: 1) у справі про банкрутство - до вимог першої черги (частина перша статті 64 КУзПБ); 2) у справі про неплатоспроможність - до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (частина друга статті 133 КУзПБ)

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Витрати на професійну правничу допомогу

    З ВІДСТУПОМ! Розподіл витрат на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження

    Для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді в разі подання щодо неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги) витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги. ОП КГС ВС відступила від висновку, викладеного у судових рішеннях КГС ВС від 23.02.2021 у справі № 910/18421/19, від 08.06.2021 у справі № 910/8103/16, від 06.07.2021 у справі № 903/847/20, від 06.07.2021 у справі № 911/713/20, від 27.07.2021 у справі № 911/3504/20, від 25.08.2021 у справі № 914/2243/20, від 21.09.2021 у справі № 922/3789/20, від 30.09.2021 у справі № 909/1411/13 про те, що у разі закриття касаційного провадження на підставі п. 5 ч.1 ст. 296 ГПК України судові витрати відповідно до ст. ст. 126, 129, 130 ГПК України розподілу не підлягають.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Судовий збір

    Особливості сплати судового збору у справах про деліктну відповідальність органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб

    За подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, судовий збір не справляється.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Забезпечення позову

    Щодо можливості забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису

    У разі оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову. Захід забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса не є тотожним із позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в цьому випадку до вирішення спору по суті про відповідність / невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Судовий збір

    Щодо встановлення ставки судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів

    Положеннями частини другої статті 4 Закону не встановлено ставки судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Розгляд вимог кредиторів

    Ставки судового збору за розгляд спору в позовному провадженні в межах справи про банкрутство боржника

    Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні в межах основної справи про банкрутство боржника за правилами ГПК України. За розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами КУзПБ, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (підпункти 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону). Ставки судового збору за подання заяв в основній процедурі банкрутства передбачені підпунктами 8-10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Процесуальні строки

    Учасники справи, які можуть бути ініціаторами заяви (клопотання) пропуску позовної давності

    За змістом норм статті 267 ЦК України якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення – захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України). Питання щодо поважності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не встановлює, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропуску позовної давності поважними. Як правило, це відбувається за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Відповідна ініціатива може виходити і від інших учасників судового процесу, зокрема прокурора, який не є стороною у справі

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Судовий збір

    Обчислення суми судового збору, що підлягає сплаті позивачем, який звертається з позовною заявою до відповідача, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство

    Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Таке розмежування є цілком виправданим, оскільки справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство. Такий підхід зумовлює сплату позивачем судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового або немайнового характеру до боржника відповідно до положень підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Залишення позовної заяви без розгляду

    Можливість застосування норм процесуального права (частин одинадцятої, тринадцятої статті 176 і пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України) на стадії підготовчого провадження або на стадії розгляду справи по суті

    Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за доцільне конкретизувати питання щодо можливості застосування норм процесуального права (частин одинадцятої, тринадцятої статті 176 і пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України) на стадії підготовчого провадження або на стадії розгляду справи по суті. Згідно з частинами одинадцятою, тринадцятою статті 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. Зазначені процесуальні норми не містять жодних застережень щодо допустимості залишення позову без розгляду виключно до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у разі, якщо позивач не усунув недоліків оформлення позовної заяви, які полягають у несплаті або недоплаті судового збору.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Розгляд спорів у малозначних справах

    Оскарження судових рішень (додаткового рішення та постанови суду апеляційної інстанції) у малозначних справах

    Для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п’ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України підстав. При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "ступінь складності справи", "малозначні справи", "очевидне застосування норм" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Розгляд справи судом

    Алгоритм дій суду у випадку, якщо позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, помилився нормою, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин

    Суд, з’ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Залишення позовної заяви без розгляду

    Щодо обов'язкових умов для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання

    Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання. Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи. Разом з тим частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду. Окрім того, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд. Враховуючи викладене, ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 10/2456, оскільки у цій справі позивач мав намір взяти участь у судовому засіданні та повідомив суд про причини неявки, проте суд першої інстанції визнав таку неявку неповажною, з чим, у свою чергу, не погодився суд апеляційної інстанції. Таким чином суди у справі № 10/2456 досліджували наявність або відсутність інших підстав для залишення позову без розгляду та, відповідно, дійшли співвідносних правових висновків.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Докази та доказування

    Щодо застосування судом стандарту доказування «вірогідності доказів»

    Згідно положень статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Отже на суд покладений обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. При цьому обставини, на які учасник справи як на підставу своїх вимог або заперечень підлягають доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT