Спори щодо права власності та інших речових прав
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори щодо права власності та інших речових прав», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 27 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Про повноваження обласних військових адміністрацій на ухвалення рішень про реквізицію майна в умовах правового режиму воєнного стану
Військова адміністрація, що утворюється в умовах правового режиму воєнного стану, не належить до військового командування в розумінні ст. 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» або військового формування згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому не наділена повноваженнями та правами, передбаченими ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», ухвалювати рішення, видавати накази, безпосередньо вчиняти дії щодо примусового вилучення / відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, в умовах правового режиму воєнного стану, зокрема, і у місцевостях, де ведуться бойові дії.
- Дело № 910/10009/22 Постанова 16.02.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 29.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо примусового відчуження корпоративних прав та акцій на користь держави в умовах воєнного стану
Корпоративні права/акції можуть бути об'єктом примусового відчуження (реквізиції) на користь держави в умовах воєнного стану, оскільки вони є майном (майновими правами) у розумінні ст. 190 ЦК України. При цьому реквізиція іноземних інвестицій допускається в умовах воєнного стану, оскільки норми спеціального закону (Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану») в умовах особливого правового режиму превалюють над нормами законів мирного часу (ЦК України та ст. 9 Закону України «Про режим іноземного інвестування»), оскільки право власності, в тому числі приватної, не є абсолютним; його здійснення має певні конституційно-правові межі. Втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства.
- Дело № 910/14243/22 Постанова 24.07.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 29.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо недопустимості вилучення об’єктів спільної власності територіальних громад без згоди відповідних громад або рішень їхніх рад, крім випадків, передбачених законом
Об'єкти права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району та області, управління якими здійснюють районні та обласні ради, не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо зазначених територіальних громад або відповідних рішень рад чи уповноважених ними органів, за винятком випадків, передбачених законом, зокрема абзацом 3 пункту 10 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
- Дело № 912/1899/23 Постанова 05.03.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Оскарження акта про непідписання договору купівлі-продажу за результатами аукціону є неналежним способом захисту
Виходячи з основної мети, яка ставиться кожним з учасників аукціону (наміру придбати майно), у разі якщо позивач, як переможець аукціону вважає, що орган приватизації незаконно (без належних правових під став склав акт про непідписання договору) кінцевою метою переможця аукціону має бути укладення договору купівлі продажу. Отже, належним способом захисту переможця аукціону у цьому разі відповідає позовна вимога про визнання договору купівлі продажу майна укладеним в редакції позивача. Натомість визнання недійсним оспорюваного акта не матиме наслідком автоматичного укладення договору купівлі продажу з позивачем, а отже не призведе до реального захисту порушених прав та інтересів позивача.
- Дело № 910/7625/23 Постанова 17.01.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Момент виникнення права власності на майно, яке передано до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
Невчинення Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" дій щодо переоформлення правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, внесені при його створенні до статутного капіталу, не може бути підставою для висновку про відсутність переходу відповідних речових прав до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від підприємств залізничного транспорту, які мають бути припиненими внаслідок такої реорганізації.
- Дело № 918/792/18 Постанова 21.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Зміна правового режиму державного майна за відсутності рішення власника (держави Україна в особі Кабінету Міністрів України) нерухомого майна
За відсутності рішення власника (держави Україна в особі Кабінету Міністрів України) нерухомого майна про зміну правового режиму державного майна, свідоцтво про право власності видане товариству на це майно, оформлене на підставі рішення сільської/ селищної/міської ради, є недійсним.
- Дело № 912/1672/18 Постанова 01.10.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Порядок набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва
Факт здійснення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва не змінює правового статусу такого майна та не перетворює сукупність будівельних матеріалів на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю, споруду тощо) в розумінні статті 181 та частини другої статті 331 ЦК України, оскільки така реєстрація не звільняє забудовника від обов'язку після завершення будівництва (створення майна) ввести його в установленому порядку в експлуатацію та здійснити державну реєстрацію права власності на новостворене нерухоме майно.
- Дело № 914/2070/19 Постанова 16.02.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації на підставі ст. 651 ЦК України у правовідносинах, врегульованих Законом України «Про приватизацію державного майна» (втратив чинність 07.03.2018)
У разі встановлення судом такого порушення приватизаційного договору, яке входить до переліку виключних умов, визначених частиною другою статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (втратив чинність 7 березня 2018 року), з урахуванням обмежень, передбачених в абзаці шостому частини 2 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», а також визначеного у договорі критичного значення неналежного виконання виключних умов, договір купівлі-продажу підлягає розірванню без встановлення обставин істотності такого порушення на підставі критеріїв, передбачених статтею 651 ЦК України. В інших випадках підставою для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації може бути його істотне порушення другою стороною (частина друга статті 651 ЦК України), що, крім того, вимагає встановлення у судовому порядку істотності такого порушення. ОП КГС ВС уточнила висновок від 17.03.2020 у справі № 911/1102/19, а саме: про необхідність застосування положень частини другої статті 651 ЦК України в якості підстави для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації та доведення істотності порушення договору.
- Дело № 910/5663/22 (910/7708/17) Постанова 07.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 10.03.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Правовий статус гуртожитків державної та комунальної власності
Гуртожитки, які є об’єктами права державної та комунальної власності, мають бути передані у власність територіальних громад, за винятком тих, які перебувають у віданні чи в оперативному управлінні окремих відомств (казенних установ), та які побудовані або придбані за радянських часів (до 1 грудня 1991 року) приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти. Побудовані за державні кошти гуртожитки, які були відчужені на користь фізичних або юридичних осіб, підлягають витребуванню на користь територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування.
- Дело № 911/121/22 13.03.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо права власності співвласників багатоквартирного житлового будинку на контейнерний майданчик, який побудований біля цього будинку
Системний аналіз норм статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статті 382 ЦК України, статей 13, 21, 23, 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» свідчить про те, що контейнерні майданчики для збору побутових відходів, розташовані на прибудинкових територіях багатоквартирних будинків, належать до елементів благоустрою (споруд), утримання яких проводиться балансоутримувачами або організаціями, визначеними ними на договірних засадах, та є спільним майном багатоквартирного будинку, яке належить усім власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку як співвласникам на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
- Дело № 908/1866/22 Постанова 04.10.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Встановлення обставин, необхідних для розгляду спорів про приватизацію об’єктів державної власності шляхом їх викупу орендарем
Розглядаючи справу про включення об’єкта державної власності до переліку об’єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, та затвердження цього переліку, суди з урахуванням предмета та підстав позову мають надати відповіді на такі запитання: 1. Чи наявні правові підстави для включення спірних приміщень до переліку об’єктів малої приватизації? 2. Якщо так, то чи підлягають приватизації спірні приміщення шляхом викупу? 3. Якщо так, то чи належить зазначене право позивачу?
- Дело № 910/8623/22 Постанова 04.10.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Особливості правовідносин, які виникають на підставі охоронного договору між власником і володільцем майна, що належить до об'єктів культурної спадщини
Виходячи із системного аналізу змісту положень статей 18, 23–25 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції, чинній на час укладення охоронного договору від 19.04.2006) укладенню охоронного договору, який за своєю правовою природою є адміністративним договором та має похідний характер, має передувати укладення цивільно-правового договору (найм (оренда), позичка, управління майном тощо), на підставі якого юридична або фізична особа за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини набуває право користування об'єктом культурної спадщини, що є пам'яткою національного значення. При цьому особі, яка набула права володіння, користування чи управління пам'яткою, забороняється передавати цю пам'ятку у володіння, користування чи управління іншій особі. На підставі охоронного договору між власником і володільцем майна, що належить до об'єктів культурної спадщини, не виникають договірні відносини, пов’язані з володінням і користуванням зазначеним майном та наявність яких виключає застосування такого способу захисту прав власника, як витребування майна шляхом віндикації, оскільки за змістом статті 387 ЦК України вказаний спосіб захисту застосовується до відносин речово-правового характеру.
- Дело № 907/742/16 Постанова 16.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Набуття права комунальної власності в процесі трансформації державної власності та розмежування загальнодержавної і комунальної власності
Відповідно до приписів статті 34 Закону УРСР "Про власність" майно органів державної безпеки могло перебувати виключно в загальнодержавній власності, яка після прийняття Конституції України від 28.06.1996 та формування на її основі відповідних законів, що регламентують право власності, трансформувалась у державну власність, а отже таке майно не могло бути набуте в комунальну власність всупереч приписам законодавства.
- Дело № 910/20600/21 Постанова 15.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо набуття державою права власності на затонуле майно в силу положень статті 125 КТМ України
Держава набуває право власності на затонуле майно (танкер) в порядку вимог статті 125 КТМ України в разі невиконання власником майна вимог, установлених капітаном морського порту щодо підняття затонулого майна, яке завдає шкоду навколишньому природному середовищу, у строки, визначені статтею 123 КТМ України
- Дело № 916/3815/20 Постанова 24.05.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком
За змістом статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно. Лісорубний квиток віднесений до дозвільних документів, а тому його наявність лише надає право на заготівлю деревини та не може підтверджувати факт її вирубки.
- Дело № 911/984/19 Постанова 05.03.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Судовий збір за подання позовної заяви про визнання права власності на майно
Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (рухомих та нерухомих речей) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру
- Дело № 910/17785/20 (910/8077/21) Постанова 18.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/2431/19 Постанова 21.10.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо належних способів захисту у справі про визнання правочинів недійсними та витребування майна
У разі коли вчинено один правочин і повернути майно можна шляхом застосування реституції, ефективним способом захисту буде саме цей спосіб. Якщо ж набувач, який набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив його іншій особі, потрібно застосовувати віндикацію.
- Дело № 922/3727/19 Постанова 29.05.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/29707/15 Постанова 14.11.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо поширення дії статті 625 ЦК України на позадоговірне грошове зобов'язання, яке виникло відповідно до статті 1212 ЦК України
На позадоговірне грошове зобов'язання, що виникло відповідно до статті 1212 ЦК України, поширюється дія статті 625 ЦК України, як і на інші види грошових зобов'язань незалежно від підстави їх виникнення
- Дело № 904/8223/16 Постанова 12.03.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо відшкодування доходів, одержаних особою від використання майна без достатньої правової підстави
Окрім повернення майна особа, яка набула або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана також відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли така особа дізналася чи могла дізнатися про безпідставність свого володіння. З цього ж часу така особа відповідає і за допущене нею погіршення майна.
- Дело № 910/19775/17 Постанова 04.12.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо неможливості застосування положень глави 83 ЦК України у вирішенні спору про повернення безпідставно набутого (збереженого) майна
Наявність між сторонами спору договірних зобов'язань унеможливлює застосування судом положень глави 83 ЦК України у вирішенні спору про повернення безпідставно набутого (збереженого) майна.
- Дело № 915/828/16 Постанова 16.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.