К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 50 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КХС ВС Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

    Одночасне стягнення збитків у вигляді відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення неправомірне

    Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення та пені (визначеної сторонами у договорі як «збитки») у відсотках від суми простроченого платежу за кожен день прострочення свідчить про подвійне стягнення та суперечить статті 61 Конституції України. При цьому за наявності у договорі умов щодо подвійного стягнення пені суд має відмовляти в задоволенні позовних вимог про стягнення тієї пені, розмір та порядок нарахування якої не відповідає вимогам закону.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

    Правова природа погодженої сторонами штрафної санкції, обрахованої у відсотковому розмірі за кожен місяць прострочення. Наслідки зазначення у мировій угоді неустойки (пені) як штрафу.

    Розмір погодженої сторонами у мировій угоді штрафної санкції, обрахованої у відсотковому розмірі за кожен місяць прострочення, відповідає поняттю «пеня». Зазначення в мировій угоді неустойки (пені) як штрафу не перетворює її в штраф і не є підставою для відмови у стягненні неустойки (пені) у разі прострочення виконання зобов'язання (сплати коштів).

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС купівлі-продажу

    Наявність підстав для нарахування продавцем пені поза межами строку дії договору купівлі-продажу за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, яке сталося під час дії цього договору

    Строк дії договору та строк виконання зобов'язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не вважається підставою для припинення зобов'язань за договором, зокрема, в частині оплати поставленого товару, а тому немає підстав для нарахування продавцем пені поза межами строку дії договору купівлі-продажу за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, яке сталося під час дії цього договору.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Спори, що виникають у банківській сфері

    Умови відступлення права нарахування (вимоги) інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих на суму коштів, розміщених на депозитному рахунку цедента за договором банківського депозиту, укладеним між цедентом та банком (боржником)

    У разі коли умови договору відступлення є чітко визначеними та унеможливлюють нерозуміння або виникнення сумнівів щодо предмета відступлення (зокрема, зазначено, що предметом відступлення є право вимоги сплатити три проценти річних від простроченої суми та інфляційних втрат), а законодавством не заборонено відступлення майбутніх вимог, то цедентом відступлено цесіонарію дійсне право на нарахування за майбутній період і стягнення з банку (боржника) трьох процентів річних та інфляційних втрат.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Спори, що виникають у банківській сфері

    Стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інфляційних втрат та трьох процентів річних за невиконання судового рішення в адміністративній справі щодо перерахування розміщених у неплатоспроможному банку пенсійних активів

    Оскільки зобов’язання Фонду щодо повернення пенсійних активів, розміщених у банку, за своєю суттю не є грошовим зобов’язанням, то немає правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Фонду інфляційних втрат та трьох процентів річних.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Правовідносини, пов'язані із обігом векселів

    Застосування положення частини другої статті 625 ЦК України стосовно стягнення інфляційних втрат до правовідносин, пов’язаних з обігом векселів

    Якщо спірні правовідносини сторін врегульовано вексельним законодавством, яким не передбачено стягнення інфляційних втрат у разі прострочення виконання вексельного зобов’язання, то норми статті 625 ЦК України не підлягають застосуванню до таких правовідносин. Застосування норм ЦК України, які регулюють відповідальність за прострочення виконання зобов’язань, до правовідносин, пов’язаних з обігом векселів, є можливим лише у разі зазначення про це в актах вексельного законодавства, названих в Законі України «Про обіг векселів в Україні».

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

    Стягнення з боржника (страховика) в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних за порушення зобов’язання, яке виникло з договору страхування, якщо судове рішення про стягнення страхового відшкодування фактично не виконано

    Якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів у спорі, який виник з договору страхування, фактично не виконано, кредитор має право вимагати стягнення з боржника у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та трьох процентів річних до повного його виконання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

    Встановлення в договорі іншого розміру процентів річних за неправомірне користування чужими коштами, ніж передбачений частиною другою статті 625 ЦК України. Можливість іншого способу обчислення процентів за умовами договору.

    Системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України дає змогу дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими коштами. Однак диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не у будь-який інший спосіб обчислення процентів за умовами договору. Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення). При цьому слід зазначити, що проценти за користування чужими коштами, які відповідно до договору нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов’язання, за своєю правовою природою підпадають під визначення пені, передбаченої статтею 549 ЦК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

    Можливість застосування положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» у разі вирішення спору про стягнення процентів річних, нарахованих на суму боргу

    Стягнення процентів річних не є предметом регулювання Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», оскільки в ньому йдеться лише про застосування відповідальності у вигляді пені. Тому застосування положень цього Закону, зокрема статті 3, до правовідносин, пов’язаних зі стягненням процентів річних від простроченої суми, є помилковим. Сплата процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають, на відміну від пені, характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Спори, пов'язані з виконанням судових рішень

    Наслідки розстрочення або відстрочення виконання судового рішення про стягнення заборгованості за договором для існування договірного зобов’язання боржника та застосування до боржника відповідальності за частиною другою статті 625 ЦК України

    Розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільного або господарського зобов’язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов’язання боржника, а тому не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов’язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Отже, після прийняття судом рішення про розстрочення або відстрочення виконання рішення грошове зобов’язання боржника не припиняється і передбачені статтею 625 ЦК України інфляційні втрати та три проценти річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів

    Підстава для нарахування за договором купівлі-продажу природного газу пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат, передбачених статтею 625 ЦК України, у випадку підписання сторонами спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків

    Підставою для нарахування за договором пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат згідно зі статтею 625 ЦК України може бути наявність суми основного боргу, що не була предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків і несвоєчасно сплачена боржником за рахунок власних коштів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

    Стягнення з боржника в судовому порядку суми інфляційних нарахувань, пені та процентів річних, якщо судове рішення про стягнення основної суми боргу фактично не виконано

    Регламентоване законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор має право вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань, пені та процентів річних до повного виконання грошового зобов’язання

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

    Порядок розрахунку інфляційних збитків. Включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу.

    У разі зменшення суми боргу внаслідок часткового виконання зобов’язання боржником суму погашення потрібно віднімати не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). Подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій самій послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу в новому розрахунковому місяці). При обчисленні інфляційних втрат за наступний період до початкової заборгованості включається сума боргу, яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період. Методика розрахунку інфляційних збитків відповідно до статті 625 ЦК України передбачає такий математичний підхід, що дозволяє включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу, яка обраховується із застосуванням індексів інфляції, визначених Держстатом України на наступні періоди, без переривання ланцюга розрахунку у випадку зниження інфляції менше 100% (дефляції).

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

    Особливості застосування сторонами договору оперативно-господарських санкцій

    Як випливає з положень статті 237 ГК України, особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних санкцій, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов’язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують самі суб’єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів і без згоди іншої сторони зобов’язання. Це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб’єкта, який порушив господарське зобов’язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Банкрутство

    Нарахування боржнику неустойки відповідно до статті 785 ЦК України після визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури

    Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору, якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Водночас відповідно до статті 59 КУзПБ з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у боржника не виникають нові грошові зобов’язання і припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута, що є підставою для відхилення заявлених кредиторських вимог в частині нарахованої суми неустойки.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

    Щодо обов’язку Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) сплачувати за ліквідованого страховика пеню, три проценти річних та інфляційні втрати за прострочення виплати страхового відшкодування, допущеного ліквідованим страховиком

    МТСБУ не звільняється від обов’язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, встановлені законом (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») суми трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування є невід’ємною (складовою) частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Спори, що виникають з кредитних правовідносин

    З ВІДСТУПОМ! Щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом з огляду на мораторій, встановлений статтею 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"

    Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VII забороняється нарахування пені на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами. До зобов’язання за кредитним договором, зокрема, належать і зобов’язання зі сплати процентів, що прямо випливає з положень частини 1 статті 1048, частини 1 статті 1054 та статті 1056-1 ЦК України. Ураховуючи, що проценти за користування кредитом є зобов’язанням за кредитним договором і складовим елементом плати за наданий кредит, що разом із тілом кредиту становлять загальну суму боргу і охоплюються поняттям "основна сума заборгованості із зобов’язань за кредитом", визначеним частиною 1 статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", підстав для нарахування пені на прострочену заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом немає. ОП КГС ВС відступила від висновку, викладеного КГС ВС у постанові від 10.12.2020 у справі № 910/3262/16, згідно з яким дія вказаного Закону № 1669-VII не поширюється на стягнення пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом, а поширюється лише на нарахування штрафних санкцій на основну суму заборгованості (тіло кредиту) за кредитними зобов’язаннями.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Спори, пов'язані з перевезенням залізничним транспортом

    Зменшення судом розміру штрафу, передбаченого статтею 116 Статуту залізниць, на підставі статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України

    Відсутність у Статуті залізниць норми про можливість зменшення неустойки за клопотанням боржника не може обмежувати право останнього на звернення до суду з клопотанням на підставі частини 3 статті 551 ЦК України та частини 1 статті 233 ГК України. Суд має розглянути таке клопотання з урахуванням наведених заявником доводів та конкретних обставин справи.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

    Про помилкове застосування санкцій, передбачених абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, за порушення виконання грошових зобов’язань

    Застосування до боржника, який порушив господарське зобов’язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, можливе за сукупності умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов’язання, пов’язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, із вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу. Застосування положення абзацу третього частини другої статті 231 ГК України до грошових зобов’язань є помилковим. Правовідношення, у якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов’язанням.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства

    Щодо відсутності підстав для застосування субсидіарної відповідальності органу місцевого самоврядування за зобов’язаннями комунальних комерційних підприємств

    Комунальні комерційні підприємства за своїми зобов'язаннями відповідають самостійно. Субсидіарна відповідальність органу місцевого самоврядування за зобов’язаннями комунальних комерційних підприємств настає в разі, якщо буде доведено, що комунальне комерційне підприємство було доведено до банкрутства саме діями його засновника (учасника) - органу місцевого самоврядування

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT