К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 50 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КХС ВС Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

    З ВІДСТУПОМ! Щодо можливості встановлення сторонами в договорі іншого строку нарахування штрафних санкцій, ніж той, який визначений частиною шостою статті 232 ГК України

    У кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим за шість місяців. ОП КГС ВС уточнила висновок, викладений в постановах КГС ВС від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19 щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів

    Щодо нарахування штрафних санкцій на заборгованість, яка була погашена до набрання чинності Законом України від 03.11.2016 № 1730-VIII

    Теплопостачальні та теплогенеруючі організації з метою участі у процедурі реструктуризації мають узгодити розмір кредиторської заборгованості із відповідним органом, бути включені до Реєстру та укласти договір про реструктуризацію заборгованості. З положень частини третьої статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" випливає, що право на списання неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних поставлено у залежність лише до умови погашення основної заборгованості за отриманий природний газ у строк до набрання чинності цим Законом. Нормами зазначеного Закону передбачено, що неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню тільки у двох випадках: 1) на реструктуризовану заборгованість за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості; 2) на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, погашену до набрання чинності цим Законом, тобто до 30.11.2016. У розглядуваній справі ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 922/939/19 та від 20.11.2019 у справі № 926/34/19, в яких зазначено, що, оскільки станом на час набрання чинності Законом (30.11.2016) частина заборгованості не була сплачена відповідачем, то нарахування штрафних санкцій та виплат, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, відповідно до статей 530, 610, 611, 612 ЦК України, частини шостої статті 232 ГК України слід здійснювати з дня, наступного за тим днем, коли зобов'язання мало бути виконане.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів

    Щодо оплати отриманого газу за договорами, укладеними з оптовими продавцями, шляхом здійснення розрахунків у інший спосіб, ніж з поточних рахунків із спеціальним режимом використання та виникнення зобов'язань, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України

    ОП КГС ВС, здійснивши аналіз положень Порядку відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ та Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792 (далі – Постанова № 792), в сукупності з приписами частини шостої статті 11 Закон України від 09.04.2015 № 329-VIII "Про ринок природного газу", дійшла висновку, що хоча Постановою № 792 визначено спеціальний механізм проведення розрахунків, який усуває газопостачальні підприємства від розподілу коштів, сплачених споживачами за спожитий ними природний газ на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, однак положення Постанови № 792 не обмежують газопостачальні підприємства у можливості виконати свої обов'язки з оплати отриманого газу за договорами, укладеними з оптовими продавцями, шляхом здійснення розрахунків у інший спосіб, ніж з поточних рахунків із спеціальним режимом використання; не ставлять повноту та своєчасність виконання газопостачальними підприємствами договірних обов'язків з оплати отриманого газу на користь оптових продавців в залежність від оплати газу споживачами; не скасовують і не обмежують відповідальність споживачів перед газопостачальними підприємствами за невиконання обов'язків з оплати за спожитий газ; не змінюють строків здійснення розрахунків за договорами, укладеними між газопостачальними підприємствами та оптовими продавцями, що відповідно не виключає відповідальності, передбаченої умовами таких договорів, зокрема, у вигляді пені за прострочення оплати та виникнення зобов'язань, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, з оплати боргу з урахуванням 3 % річних та встановленого індексу інфляції.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Реституція. Віндикація. Кондикція

    Щодо поширення дії статті 625 ЦК України на позадоговірне грошове зобов'язання, яке виникло відповідно до статті 1212 ЦК України

    На позадоговірне грошове зобов'язання, що виникло відповідно до статті 1212 ЦК України, поширюється дія статті 625 ЦК України, як і на інші види грошових зобов'язань незалежно від підстави їх виникнення

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності

    Закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань

    Вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань. Стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми трьома роками, які передували подачі позову.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності

    Обрахування строку позовної давності у справі про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних

    Унаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його повного виконання (стаття 599 ЦК України). Отже, встановлений статтею 257 ЦК України строк позовної давності щодо таких нарахувань обраховується за останні три роки, які передували зверненню кредитора з позовом, якщо основне зобов'язання боржником не виконано. При цьому, враховуючи правову природу трьох процентів річних та інфляційних нарахувань як складову суми боргу, перебіг позовної давності щодо стягнення спірних сум у контексті приписів статті 264 ЦК України вважатимуться перерваним у випадку звернення позивача з позовом щодо стягнення боргу в іншій справі.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності

    Скорочені строки позовної давності не поширюються на неустойку, передбачену частиною другою статті 785 ЦК України за неправомірне користування майном після припинення дії договору оренди

    Скорочені строки позовної давності не поширюються на неустойку як особливу міру відповідальності, визначену законодавцем в частині другій статті 785 ЦК України, оскільки орендодавець має право стягнути таку неустойку за весь час неправомірного користування майном після припинення дії договору. Зокрема, не застосовуються до неї положення статті 232 ГК України про припинення нарахування штрафних санкцій після закінчення 6 місяців, оскільки інше передбачено частиною другою статті 785 ЦК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

    Алгоритм розрахунку індексу інфляційних збитків при зменшенні суми боргу внаслідок часткового виконання зобов’язання боржником

    При зменшенні суми боргу внаслідок часткового виконання зобов’язання боржником сума погашення має відніматися не від суми основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). Подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій самій послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу в новому розрахунковому місяці).

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

    З ВІДСТУПОМ! Механізм розрахунку інфляційних втрат у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов’язання становить неповний місяць

    Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця, інфляційна складова обчислюється без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця — з урахуванням цього місяця. Якщо період прострочення виконання грошового зобов’язання становить неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується залежно від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. ОП КГС ВС відступила від висновку КГС ВС, викладений у постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18 та від 17.10.2018 у справі № 916/1883/16, про те, що якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до боржника (відповідача) відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

    Право сторін на визначення в договорі строку нарахування штрафних санкцій

    Сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд, зокрема можуть право пов’язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.