К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Спори щодо права власності на землю

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори щодо права власності на землю», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 16 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КХС ВС Спори щодо права власності на землю

    Правові наслідкіи відмови суміжного землекористувача від підписання акта погодження меж земельної ділянки

    Погодження меж є виключно допоміжною стадією в процедурі приватизації земельної ділянки. До того ж у ст. 198 ЗК України лише зазначається про те, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. З цього не випливає, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа − акта погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови у затвердженні технічної документації за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

    Позиция опубликована 06.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Спори щодо права власності на землю

    Звільнення самостійно зайнятої несформованої земельної ділянки комунальної власності від самочинно збудованого капітального об’єкта (павільйону)

    Власник земельної ділянки комунальної власності має право вимагати звільнення самовільно зайнятої несформованої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан шляхом демонтажу розміщених на ній об'єктів без дотримання процедури, передбаченої ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки ця процедура є обов'язковою лише для органу державного архітектурно-будівельного контролю, а не для власника земельної ділянки, який захищає право на усунення перешкод у користуванні своїм майном. Наявність у особи паспортів прив'язки тимчасових споруд та судових рішень щодо права користування тимчасовою спорудою не спростовує факту самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності, якщо на ній фактично розміщено капітальну споруду за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку та дозвільних документів на будівництво.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Спори щодо права власності на землю

    Підтвердження розташування земельної ділянки в межах населеного пункту для цілей визначення комунальної власності

    Несформована земельна ділянка, розташована в межах населеного пункту, належить до комунальної власності відповідної територіальної громади з дня набрання чинності пунктом 24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України. Розташування земельної ділянки в межах населеного пункту може підтверджуватися сукупністю доказів – рішенням районної ради про затвердження проєкту землеустрою щодо зміни меж населеного пункту, рішенням селищної ради про затвердження містобудівної документації та викопіюваннями з генерального плану - без обов'язкового надання окремого проєкту землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту.

    Позиция опубликована 28.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Спори щодо права власності на землю

    Право власника нерухомого майна на оформлення прав на земельну ділянку та відсутність самовільного зайняття

    Власник нерухомого майна, зареєстрованого у встановленому законом порядку, вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту цією нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно, що не свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки. Саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання як самовільного зайняття, якщо особа має у силу закону право на отримання земельної ділянки у власність або користування.

    Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Визнання права власності на нерухоме майно як підтвердження існуючого права, а не спосіб його набуття

    Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури

    Визначальне значення волі власника земельної ділянки при вирішенні питання про наслідки самочинного будівництва

    Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. У такому разі особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво згідно з частиною шостою ст.376, ст. 1212 ЦК України. Якщо ж об’єкт будівництва не потрібен власнику земельної ділянки, не відповідає його намірам щодо її використання, то будівництво спричиняє погіршення характеристик земельної ділянки, оскільки для відновлення її попереднього стану об’єкт необхідно знести. Саме у таких випадках застосовується частина четверта ст. 376 ЦК України, відповідно до якої власник вправі вимагати знесення об’єкта самочинного будівництва. У такому випадку єдиним порушенням прав власника земельної ділянки є погіршення її характеристик.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Спори щодо права власності на землю

    Неможливість приватизації об'єктів та майна державних і комунальних закладів освіти

    Відповідно до ч1 ст. 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об’єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Згідно із ч. 4 ст.80 Закону України «Про освіту» (в редакції чинній на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі) об’єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням. Отже, Закон України «Про освіту» містить заборону приватизації об’єктів та майна державних і комунальних закладів освіти.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна

    Перехід права оренди земельної ділянки при відчуженні будівлі за умови наявності зареєстрованого права оренди у продавця

    Згідно з імперативними вимогами статті 125 ЗК України від однієї особи до іншої особи за правилами статті 120 цього Кодексу та частини третьої статті 7 Закону України «Про оренду землі» не може перейти право оренди земельної ділянки, яке у попереднього землекористувача ще не виникло станом на час відчуження ним будівель, розташованих на цій земельній ділянці, незалежно від дати укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки виникненням права оренди є момент державної реєстрації цього речового права, а не дата укладення договору оренди. Відсутність у продавця будівлі на момент її відчуження зареєстрованого права оренди земельної ділянки, на якій розташована ця будівля, унеможливлює як перехід такого права оренди до покупця будівлі (відповідача) за правилами частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі», так і заміну сторони у зобов’язанні.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Належний та ефективний спосіб захисту права власності територіальної громади в разі вибуття земельної ділянки поза волею громади

    Земельна ділянка, що належить до земель загального користування населеного пункту та розташована в межах червоних ліній автомобільної дороги, не може бути передана у приватну власність, а її відчуження з комунальної власності є таким, що здійснене з порушенням вимог закону. У разі вибуття такої земельної ділянки з володіння територіальної громади поза волею громади належним та ефективним способом захисту є витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Затвердження органом місцевого самоврядування після відчуження земельної ділянки детального плану території, яким змінюється функціональне призначення відповідної території, саме по собі не легалізує попередні незаконні рішення щодо приватизації земель загального користування та не усуває порушення права власності територіальної громади.

    Позиция опубликована 23.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Спори щодо права власності на землю

    Щодо можливості витребування трансформаторної підстанції як самостійного об’єкта власності

    Якщо не буде доведено, що зареєстрована за відповідачем у складі майнового комплексу будівля трансформаторної підстанції є лише приналежністю цього комплексу, за наявності встановлених законом підстав цю будівлю може бути витребувано із незаконного володіння відповідача в порядку статті 387 ЦК України.

    Позиция опубликована 25.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Щодо права орендаря витребовувати орендовану земельну ділянку з чужого незаконного володіння

    Орендар, який має зареєстроване право оренди, має право витребувати земельну ділянку з чужого незаконного володіння, у разі передачі її іншому користувачу з порушенням його прав. Таке витребування земельної ділянки є належним способом захисту права користування відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду землі» і не вимагає заявлення вимоги про визнанням незаконними та скасування рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування про передачу землі в оренду іншій особі (оскільки таке рішення вже реалізоване шляхом укладення договору оренди), скасування державної реєстрації права оренди.

    Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Спори щодо права власності на землю

    Щодо неможливості відчуження багаторічних насаджень окремо від земельної ділянки

    Багаторічні насадження не можуть розглядатися як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони розташовані, оскільки є складовою частиною цієї земельної ділянки. У відповідності до ч. 3 ст. 373 ЦК України та ч. 2 ст. 79 ЗК України сад (багаторічні насадження) не можуть бути предметом купівлі-продажу окремо від земельної ділянки, що вказує на нікчемність договорів купівлі-продажу саду.

    Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Спори щодо права власності на землю

    Щодо неможливості відчуження з державної в комунальну або приватну власність земельної ділянки, на якій розташована пам’ятка археології місцевого значення

    Земельна ділянка, на якій знаходиться пам’ятка археології місцевого значення, відноситься до категорії земель історико-культурного призначення, на які поширюється встановлена законодавством заборона щодо їх відчуження з державної у комунальну або приватну власність. Правовий режим такої земельної ділянки не може відрізнятися від правового режиму самої пам'ятки археології та перебувати в приватній чи комунальній власності. Відчуження з державної власності земельної ділянки, на якій розташовані пам'ятки археології, фактично унеможливлює здійснення державою права користування та розпорядження цими пам'ятками археології у зв'язку з невіддільністю пам'ятки археології від земельної ділянки, на якій вона розташована.

    Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Спори щодо права власності на землю

    Щодо переходу земель колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені, до комунальної власності

    Згідно з імперативними вимогами пункту 21 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України (у редакції, чинній з 01.01.2019) установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (тобто з 01.01.2019) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності. При цьому спеціальна (імперативна) норма пункту 21 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України (у редакції, чинній з 01.01.2019) у співвідношенні із загальною нормою частини 5 статті 122 ЗК України підлягає пріоритетному застосуванню незалежно від місцезнаходження земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств (у межах чи за межами населеного пункту) та їх нинішнього цільового призначення, якщо спірна земельна ділянка, яка до 31.12.2018 входила до складу земель припиненого колективного сільськогосподарського підприємства, має несільськогосподарське призначення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Спори щодо права власності на землю

    Щодо суб'єктів сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія

    За відсутності зареєстрованих речових прав на право власності або постійного землекористування земельною ділянкою, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у співвласників багатоквартирного будинку не виникає обов'язку зі сплати земельного податку. До моменту набуття співвласниками багатоквартирних будинків права власності чи права користування спірними земельними ділянками у встановленому законом порядку платником земельного податку є особа, на яку документально оформлено право власності чи право користування земельною ділянкою

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Спори щодо права власності на землю

    Умови безоплатного надання у власність житлово-будівельному кооперативу земельної ділянки

    Статтею 41 ЗК України передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за наявності таких умов: така особа створена як житлово-будівельний кооператив; його члени — громадяни потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку в даному населеному пункті. За змістом частини 1 статті 41 ЗК України місцевій раді надано право передати земельну ділянку безоплатно у власність саме житлово-будівельним кооперативам, які створені відповідно до статей133, 134, 137 ЖК УРСР, Примірного статуту ЖБК, а не будь-яким, в тому числі обслуговуючим,кооперативам.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT