Застосування норм процесуального права
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Застосування норм процесуального права», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 170 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Спосіб захисту права власності на майно, яке було продане на аукціоні під час процедури банкрутства
ВП ВС відступила від правових висновків КЦС ВС від 23 вересня 2020 року у справі № 638/5388/14-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 201/15400/16-ц, щодо порядку витребування майна, яке було продане від імені третьої особи на аукціоні у процедурі банкрутства, визначивши, що продаж майна боржника під час процедури банкрутства не є продажем у порядку, встановленому для виконання судових рішень, порядок виконання яких визначається Законом України «Про виконавче провадження». Для витребування майна від набувача не потрібно визнавати недійсним аукціон з продажу майна боржника в процедурі банкрутства, у тому числі в разі якщо перший з договорів, предметом яких було відчуження спірного майна до набуття боржником відповідного права власності на нього, визнано недійсним.
- Дело № 908/976/19 Постанова 21.09.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визнання права спільної сумісної власності подружжя на об’єкт незакінченого будівництва
ВП ВС відступила від правового висновку ВСУ від 18 листопада 2015 року у справі № 6-388цс15 щодо визнання права спільної сумісної власності подружжя на об’єкт незакінченого будівництва, визначивши, що до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об’єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі неможливості поділу об’єкта незакінченого будівництва суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали й конструктивні елементи такого будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію. Визнаючи при цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання
- Дело № 405/7250/17 Постанова 28.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 726/1387/22 Постанова 27.12.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 511/2303/19 Постанова 12.04.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Спосіб захисту інтересу держави у разі використання власником земельної ділянки не за цільовим призначенням
ВП ВС відступила від правового висновку ВСУ, викладеного у рішенні від 18 серпня 2010 року у справі № 6-21895св09, щодо застосування пункту «а» частини першої статті 143 ЗК України, визначивши, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням може бути підставою для припинення в судовому порядку як права власності, так і права користування нею. У разі використання власником земельної ділянки не за цільовим призначенням ефективним способом захисту інтересу держави є заявлена на підставі пункту «а» частини першої статті 143 ЗК України вимога про припинення права власності скаржника на спірну земельну ділянку. Задоволення цієї вимоги має наслідком виникнення у відповідача обов’язку повернути спірну земельну ділянку
- Дело № 477/2330/18 Постанова 14.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Порядок застосування заборони, встановленої Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини»
ВП ВС відступила від правового висновку висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 09.09.2014 у справі № 5011-48/950-2012, щодо порядку застосування заборони, встановленої Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини», визначивши, що набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», який замінив Закон УРСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» в регулюванні питань, пов`язаних з пам`ятками історії та культури, не призвело до скасування охоронюваного статусу об`єктів культурної спадщини. Невиконання Кабінетом Міністрів України своїх обов`язків щодо подачі на затвердження Верховній Раді України проекту Переліку пам`яток, що не підлягають приватизації, не може бути підставою для незастосування заборони, встановленої статтею 1 Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини». Таке правове регулювання не допускало жодної можливості до 17 жовтня 2008 року включно набути з комунальної власності у приватну пам`ятку культурної спадщини ні за Законом України «Про приватизацію державного майна», ні тим більше у непередбачений ним спосіб, зокрема під виглядом проведення інвестиційного конкурсу. Правочин щодо відчуження пам’ятки культурної спадщини, вчинений попри заборону, встановлену Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини» порушує публічний порядок і є нікчемним. Належним способом захисту порушеного права територіальної громади як власника такої пам’ятки культурної спадщини є подання негаторного позову на підставі статті 391 ЦК України
- Дело № 910/8413/21 Постанова 12.09.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Порядок оскарження прокурором вироку, винесеного на підставі угоди про визнання винуватості
Реалізація права на касаційне оскарження судових рішень пов’язана з дотриманням вимоги щодо необхідності перегляду судового рішення в апеляційному порядку до моменту подання касаційної скарги. Недотримання цієї вимоги унеможливлює перегляд відповідного рішення суду в касаційному порядку. Таким чином, визначена законом послідовність оскарження вироку суду першої інстанції не допускає перегляду в касаційному порядку вироку суду першої інстанції, який не було переглянуто в апеляційному порядку. Перелік меж і підстав, передбачений пунктом другим частини четвертої статті 394 КПК України, за яких вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржено, є вичерпним
- Дело № 947/10464/21 Постанова 29.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви (заяви) без руху окремо від рішення суду
ВП ВС відступила від правового висновку КЦС ВС щодо можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви (заяви) без руху окремо від рішення суду, визначивши, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, якщо суд першої інстанції у цій ухвалі встановлює розмір судового збору, який позивач (заявник) має сплатити при зверненні до суду, або порядок його обчислення, однак особа не погоджується або з таким розміром, або з порядком його обчислення, не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Також не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. В такому випадку заявник може реалізувати своє право на апеляційне оскарження такого судового рішення шляхом включення заперечень на нього до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України (у випадку постановлення такого рішення місцевим судом)
- Дело № 607/23244/21 Постанова 14.06.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Можливість забезпечення судом позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, що передбачене нормою пункту 5 частини першої статті 137 ГПК України
Забезпечення судом позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, що передбачене нормою пункту 5 частини першої статті 137 ГПК України, зокрема зупинення звернення стягнення на майно боржника шляхом його примусової реалізації на торгах не охолюється забороною, передбаченою частиною дванадцятою статті 137 ГПК України (недопустимість вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення аукціону)
- Дело № 910/11552/20 Постанова 24.11.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку
Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо порядку розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, визначивши, що суд приймає до розгляду належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення незалежно від пропуску строку на її подання та залишає цю заяву без задоволення у разі, якщо немає підстав для поновлення вказаного строку
- Дело № 214/5505/16 Постанова 09.11.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Оскарження ухвали суду, постановленої за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку
Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо можливості оскарження ухвали суду, постановленої за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, визначивши, що у разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд. Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.
- Дело № 214/5505/16 Постанова 09.11.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Критерії встановлення подібності правовідносин
Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власні правові висновки та правові висновки Верховного Суду України щодо критеріїв встановлення подібності правовідносин, визначивши, на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими
- Дело № 233/2021/19 Постанова 12.10.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Докази поширення недостовірної інформації по телебаченню
Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо належності доказів поширення недостовірної інформації по телебаченню, визначивши, що позивач має право надати або відеозапис, отриманий у порядку статті 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», або відеозапис з електронного інтернет-джерела (електронної платформи), на якому (якій) розміщено відеоролик. Якщо особа не має такого запису і надає копію, отриману з інших джерел, відповідно до частини п`ятої статті 96 ГПК України суд може витребувати відеозапис за наявності сумніву у відповідності поданого відеозапису оригіналу. Якщо відеозапис не зберігся взагалі, то сторони мають право доводити факти порушеного права у справі будь-якими доказами.
- Дело № 905/902/20 Постанова 07.12.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Належні докази на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору
Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо належних доказів на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначивши, що для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору
- Дело № 905/1680/20 Постанова 09.11.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Звільнення від сплати судового збору вкладника банку при звернення з позовом до ФГВФО щодо невнесення його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами
Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо сплати судового збору споживачами фінансових послуг, визначивши, що дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», яка передбачає звільнення від сплати судового збору споживачів фінансових послуг, не поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення останнім владних управлінських функцій (виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»)
- Дело № 160/15864/20 Постанова 08.09.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами
Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо підстав перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, визначивши, що нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не самe це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд
- Дело № 752/4995/17 Постанова 25.05.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині визначення розміру судових витрат
Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду та Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду щодо можливості оскарження в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині визначення розміру судових витрат, визначивши, що якщо касаційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині розподілу судових витрат після її перегляду в апеляційному порядку, то ця касаційна скарга є скаргою на ухвалу про закриття провадження у справі, яка відповідно до пункту 15 частини першої статті 353 та пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку
- Дело № 550/936/18 Постанова 08.06.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у забезпеченні позову та постанови апеляційного суду, якою скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову
Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо неможливості оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у забезпеченні позову та постанови апеляційного суду, якою скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, визначивши, що у касаційному порядку можуть окрім інших переглядатися ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову (тобто, як ухвали, якими задоволено заяву про забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено у такому забезпеченні), а також постанови суду апеляційної інстанції, якими скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову
- Дело № 914/1570/20 Постанова 18.05.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Повноваження суду змінити кваліфікацію злочину з публічного обвинувачення на злочин приватного обвинувачення у разі звернення потерпілого із заявою без визначення правової кваліфікації діяння або з неправильною правовою кваліфікацією
Звернення потерпілого до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо нього злочину без визначення кримінально-правової кваліфікації або з неправильною кваліфікацією є проявом волі на притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, що надає суду право за результатами судового розгляду кримінального провадження, розпочатого за процедурою публічного обвинувачення, ухвалити відповідно до встановлених частиною третьою статті 337 КПК меж судового розгляду обвинувальний вирок з перекваліфікацією діяння на злочин приватного обвинувачення незалежно від позиції потерпілого щодо зміни його правової оцінки.
- Дело № 288/1158/16-к Постанова 03.07.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Представництво громадською організацією без статусу юридичної особи іншої особи в суді
Законодавство України не передбачає права громадської організації без статусу юридичної особи бути представником іншої особи у суді, оскільки таке право належить лише адвокатові, законному представникові, а у спорах, що виникають з трудових відносин, та у малозначних спорах – фізичній особі, яка досягла вісімнадцяти років і має цивільну процесуальну дієздатність.
- Дело № 199/1478/17 Постанова 13.03.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Процесуальні наслідки недотримання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді
Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
- Дело № 910/5367/20 Постанова 18.09.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/9736/19 31.08.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/6814/17 Постанова 13.08.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 924/1199/18 Постанова 12.08.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/10890/19 Постанова 03.08.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 924/526/18 Постанова 29.07.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 912/2385/18 Постанова 26.05.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наслідки невиконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, поданої з пропуском процесуального строку та іншими недоліками щодо форми та змісту
Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов`язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю підстав для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
- Дело № 640/3393/19 Постанова 28.04.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.