Застосування норм процесуального права
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Застосування норм процесуального права», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 170 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Що можна вважати опискою чи арифметичною помилкою, яка підлягає виправленню в судовому рішенні
Опискою, яка підлягає виправленню в судовому рішенні, є механічна синтаксична (граматична) помилка у написанні, правописі, розділових знаках тощо, а арифметичною помилкою – неправильне зазначення цифрових значень, помилки в підрахунках та ін., допущені при виготовленні тесту судового рішення та які мають істотний характер, тобто можуть призвести до неправильного розуміння судового рішення, спотворення його змісту, утруднення подальшого виконання.
- Дело № 916/992/25 Постанова 19.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо можливості апеляційного оскарження окремо від рішення суду ухвали про виправлення описки в ухвалі суду
Ухвала про виправлення описки в ухвалі суду підлягає оскарженню в разі, якщо відповідна ухвала, до якої вноситься виправлення, з урахуванням внесених змін (виправлень), належить до ухвал, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду (частина перша статті 255 ГПК України, частина друга статті 353 ЦПК України). Ухвала суду першої інстанції про виправлення описки у власній ухвалі, якою призначено час та дату підготовчого провадження, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду. ВП ВС відступила зокрема від висновків КГС ВС, викладених у постановах від 22.02.2022 у справі № 918/753/21, від 01.03.2023 у справі № 910/11980/21 та від 29.03.2023 у справі № 910/13847/21 щодо можливості оскарження ухвал про внесення виправлень чи відмову у їх внесенні.
- Дело № 916/992/25 Постанова 19.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Врахування судом волі військовослужбовця під час вирішення питання про зупинення провадження у справі за його участю (п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України)
За нинішньої редакції п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Водночас обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності. Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Таким чином, якщо військовослужбовець висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення і продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні. ВП ВС відступила від висновків, викладених у постановах КЦС ВС від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23; КГС ВС від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22, а також КАС ВС від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 (провадження № А/990/24) щодо зупинення провадження у справі в разі перебування сторони у складі ЗСУ.
- Дело № 754/947/22 Постанова 12.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо повноважень апеляційного суду закрити апеляційне провадження з підстави його помилкового відкриття
Суд апеляційної інстанції не має повноважень для закриття апеляційного провадження як помилково відкритого, за наявності ухвал про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження у випадку, коли установлено відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення вже після відкриття апеляційного провадження у справі, заявник не довів поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а отримання ним вперше копії оскаржуваного судового рішення у день, зазначений ним, матеріалами справи не підтвердилося.
- Дело № 601/485/23 Постанова 10.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 16.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Надання суду недостовірних (неправдивих) відомостей для поновлення строку на апеляційне оскарження як зловживання процесуальними правами
У випадку, коли після відкриття апеляційного провадження та поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення суд установить, що процесуальний строк був поновлений на підставі наданих заявником недостовірних (неправдивих) відомостей (зокрема про дату отримання копії оскаржуваного рішення), суд апеляційної інстанції може визнати це зловживанням процесуальними правами на підставі ч. 2 ст. 44 ЦПК України.
- Дело № 601/485/23 Постанова 10.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо порядку оскарження ухвал суду першої інстанції, які перешкоджають подальшому провадженню у справі
Ухвали суду першої інстанції, які перешкоджають подальшому провадженню у справі (зокрема, про повернення заяви позивачеві), після їх перегляду в апеляційному порядку є предметом касаційного оскарження незалежно від результату їх перегляду судом апеляційної інстанції. ВП ВС відступила від позиції, викладеної в ухвалі ОП КАС ВС від 19 березня 2025 року у справі № 380/970/24, про те, що в разі ухвалення судом апеляційної інстанції постанови про скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджала подальшому провадженню у справі (зокрема, ухвали про: повернення позовної заяви, відмову у відкритті провадження у справі, залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі) та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції усуваються перешкоди для подальшого провадження у справі, то суд касаційної інстанції не має повноважень для перегляду такої постанови апеляційного суду.
- Дело № 367/252/24 Постанова 10.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 16.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Належний позивач у справі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину
Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету . Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду.
- Дело № 920/19/24 Постанова 21.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Представництво прокурором інтересів держави в особі Національної академії наук України
ВП ВС відступила від правового висновку КГС ВС, викладеного у постановах від 07 червня 2022 року в справі № 909/835/18, від 13 грудня 2022 року в справі№ 927/682/20, від 30 травня 2023 року в справі № 914/4127/21, щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Національної академії наук України, визначивши, що оскільки Національна академія наук України наділена повноваженнями щодо управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління, тобто на основі законодавства здійснює управлінські функції, то прокурор має повноваження на представництво інтересів держави в особі НАН України, що відповідає приписам частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру». ВП ВС у постанові к
- Дело № 520/8065/19 10.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наслідки неправильної правової кваліфікації позивачем заявлених вимог (ст. 2, 162 ГПК України, ст. 16 ЦК України)
Невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені відповідно до належного способу захисту прав. Протилежний підхід не відповідав би завданням господарського судочинства (стаття 2 ГПК України). Суд у кожному окремому конкретному випадку має встановити, якого результату прагне досягнути позивач за наслідком розгляду справи, тобто надати належну інтерпретацію змісту його заявлених вимог. У разі посилання позивача на неправильні (невідповідні предмету позову) законодавчі положення суд має застосувати відповідну законодавчу норму самостійно. Така помилка позивача не може слугувати підставою для відмови в позові.
- Дело № 910/2389/23 Постанова 16.07.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Правова природа заяви про збільшення позовних вимог щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, подана до позову про стягнення процентів та пені за кредитним договором
Положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, тому у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку. Подана до позову про стягнення процентів та пені за кредитним договором заява про збільшення позовних вимог щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, за несвоєчасне виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтована новими вимогами, які не заявлялися під час подачі позову, фактично є новим позовом щодо відповідальності за порушення виконання рішення суду
- Дело № 657/1024/16-ц 24.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визначення поняття "особа, яка не повідомлена про розгляд справи" (п. 1 ч. 2 ст. 358 ЦПК України) при вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження
У разі вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, «особою, не повідомленою про розгляд справи» (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої відкрито провадження
- Дело № 761/21976/21 Постанова 16.09.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 490/9587/18 25.09.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо визначення належного відповідача у справі про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності
Належним відповідачем у справі за позовом покупця про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності в порядку статей 127, 128 ЗК України є орган місцевого самоврядування, що здійснює від імені територіальної громади правомочності власника цієї земельної ділянки, зокрема навіть у випадку прийняття ним рішення про уповноваження виконавчого органу на укладання договору, адже в силу такого уповноваження виконавчий орган не набуває правомочностей власника такої земельної ділянки.
- Дело № 907/825/22 18.12.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Право апеляційного суду зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку (п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України)
Обмеження переліку підстав, з яких суд має право або зобов’язаний зупинити провадження у справі на стадії розгляду справи по суті (частина третя стаття 195 ГПК України, частина третя стаття 210 ЦПК України та частина третя статті 193 КАС України), підлягають застосуванню лише в разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження судом першої інстанції та не поширюються на апеляційне і касаційне провадження справ, які розглядаються у спрощеному порядку. Апеляційний суд наділений правом зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку (пункт 7 частини першої статті 228 ГПК України) ВП ВС відступила від правових висновків КГС ВС, викладених у постановах від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, щодо неможливості суду зупинити провадження у справі на стадії розгляду справи по суті апеляційним судом.
- Дело № 910/13175/23 Постанова 05.03.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
З ВІДСТУПОМ! Щодо оскарження ухвал суду першої інстанції, які не передбачені статтею 294 КАС України
Ухвали суду першої інстанції, які відсутні в переліку статті 294 КАС України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, якщо перешкоджають подальшому провадженню у справі й особа, яка подає апеляційну скаргу, не може поновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. ВП ВС відступила від висновку КАС ВС, викладеного у постанові від 12 березня 2024 року у справі № 640/12926/20 про те, що процесуальним законом закріплено два окремі юридичні механізми оскарження ухвал суду першої інстанції: окремо від рішення суду щодо ухвал, перелік яких визначено у статті 294 КАС України, та шляхом включення заперечень до апеляційної скарги на рішення щодо ухвал, які не визначені у статті 294 КАС України. Здійснено відступ від висновку, викладеного у постанові від 12.03.2024 у справі № 640/12926/20.
- Дело № 354/1198/21 Постанова 01.09.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 806/5175/14 21.11.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Представництво держави прокурором в особі державних компаній до 15 липня 2015 року
Під час дії Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (до 15 липня 2015 року) допускалося здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній (підприємств) у разі допущення порушень або загрози порушень інтересів держави, оскільки відповідних заборон чи певних обмежень в законодавстві закріплено не було. ВП ВС відступила від висновку КЦС ВС, викладеного у постановах від 12 січня 2022 року у справі № 370/430/14-ц, від 12 січня 2022 року у справі № 359/9596/15-ц, від 02 лютого 2022 року у справі № 488/5413/14-ц, від 05 квітня 2023 року у справі № 370/1141/14-ц, від 14 червня 2023 року у справі № 617/769/15-ц, від 15 червня 2023 року у справі № 617/668/15-ц, від 21 червня 2023 року у справі № 619/76/15, від 05 липня 2023 року у справі № 372/4972/14, від 24 січня 2024 року у справі № 1008/5677/12 та від 27 березня 2024 року у справі № 369/473/15-ц щодо відсутності підстав для представництва прокурором держави в особі державних компаній до 15 липня 2015 року.
- Дело № 587/1382/15-ц 25.09.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 15.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо можливості апеляційного оскарження окремо від рішення суду ухвали про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду
Ухвала про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, оскільки, по-перше, така ухвала відсутня в наведеному в частині першій статті 353 ЦПК України переліку, по-друге, ця ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а заявник не позбавлений можливості включити свої заперечення на цю ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене по суті спору. ВП ВС відступає від висновку (шляхом його конкретизації), сформульованого у постановах КГС ВС від 11 вересня 2018 року у справі № 916/1461/16, від 26 лютого 2019 року у справі № 910/12099/17, від 12 березня 2019 року у справі № 918/361/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 910/1979/19, від 24 лютого 2020 року у справі № 905/639/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 910/1846/21, від 10 листопада 2021 року у справі № 922/1543/19, про те, що до процесуальних документів, залишення без розгляду яких може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від рішення суду, належать заяви, подані по суті справи: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
- Дело № 757/47946/19-ц 13.11.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відшкодування судових витрат, пов'язаних із розглядом скарги на дії державного (приватного) виконавця, на стадії судового контролю за виконанням судових рішень
У разі закриття провадження за скаргою або залишення скарги без розгляду на стадії судового контролю за виконанням судових рішень державний (приватний) виконавець як суб’єкт, чиї дії є предметом оскарження, на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України може заявити вимоги про компенсацію понесених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій особи, яка оскаржувала його рішення, дії чи бездіяльність.
- Дело № 921/357/20 18.12.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Порядок розгляду повторно поданої заяви про видачу дубліката виконавчого документа (зокрема, за наявності ухвали про відмову у задоволенні заяви)
Наявність ухвали про відмову у задоволенні (про задоволення) заяви під час вирішення судом процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, є підставою застосування наслідків, визначених пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України (подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин). Разом з тим, розділ VI ЦПК України (розділ V ГПК України), яким врегульовано вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, не передбачає відкриття / відмови у відкритті / закриття провадження у справі під час вирішення таких питань. Заява (подання державного / приватного виконавця) з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних (господарських) справах, у тому числі і про видачу дубліката виконавчого документа, підлягає розгляду без відкриття провадження у справі. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду виснує, що розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, у тому числі і заміна стягувача у виконавчому провадженні, і видача дубліката виконавчого документа, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане в порядку, передбаченому законом. Тому державний / приватний виконавець чи заявник має право звертатися до суду з відповідним поданням, заявою, направленими на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, стільки раз, скільки це необхідно, аби виконати судове рішення (за винятком випадків, передбачених статтею 44 ЦПК України).
- Дело № 186/871/14-ц 13.11.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Закриття провадження у справі у зв'язку набранням законної сили рішення суду або ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав
Пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України визначає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Аналогічний пункт 3 частини першої статті 231 ГПК України. Ця підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який уже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
- Дело № 186/871/14-ц 13.11.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо касаційного оскарження ухвали про закриття провадження, якою затверджено мирову угоду
Якщо в касаційній скарзі оскаржується ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі у зв`язку із затвердженням мирової угоди, після її перегляду в апеляційному порядку, така касаційна скарга є касаційною скаргою саме на ухвалу про закриття провадження у справі в частині її висновків щодо наявності підстав для закриття провадження у справі згідно з пунктом 5 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку із затвердженням мирової угоди, яка відповідно до пункту 15 частини першої статті 353 та пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України підлягає касаційному оскарженню.
- Дело № 185/8179/22 27.11.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.