К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Зразкові, палатні рішення

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Зразкові, палатні рішення», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 215 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КАС ВС С отступлением Постанови об'єднаної палати

    Про неможливість стягнення судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача-суб’єкта владних повноважень у разі відмови від позову

    У разі відмови позивача – суб’єкта владних повноважень від позову внаслідок його задоволення відповідачем на стадії апеляційного чи касаційного перегляду витрати суб’єкта владних повноважень на сплату судового збору за подання позовної заяви не підлягають розподілу та стягненню за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову як повністю, так і частково), крім судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС, зокрема у постанові від 07.09.2021 у справі № 380/3138/20, щодо можливості покладення на відповідача обов’язку відшкодування понесених позивачем – суб’єктом владних повноважень судових витрат як міри відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку, зокрема, якщо позивач відмовився від позову внаслідок його задоволення відповідачем після подання позовної заяви, то цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов’язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КАС ВС С отступлением Постанови об'єднаної палати

    Про підставу ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв’язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції

    Підставою для ухвалення судом касаційної інстанції додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв’язку з касаційним переглядом справи, є заява сторони про їх розподіл, подана до ухвалення цим судом остаточного судового рішення за касаційною скаргою. У такому випадку докази, які підтверджують ці витрати, можуть бути подані до суду касаційної інстанції протягом п’яти днів після прийняття постанови за касаційною скаргою. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 18.08.2021 у справі № 300/3178/20 , що зазначення у позовній заяві вимоги про стягнення судових витрат з відповідача може вважатися за цих умов дотриманням вимог частини сьомої статті 139 КАС України. У цій справі позивач заявляв про відшкодування судових витрат у позовній заяві і не подав окремої заяви до суду апеляційної/касаційної інстанції до ухвалення судового рішення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КАС ВС Постанови об'єднаної палати

    Про неможливість перегляду судового рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог, у зв’язку з виключними обставинами на підставі пункту 1 частини п’ятої статті 361 КАС України

    Рішення суду, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог, не підлягає примусову виконанню, а тому, у розумінні пункту 1 частини п’ятої статті 361 КАС України, не може переглядатися за виключними обставинами. Установлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення передовсім як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, уже встановленої остаточним судовим рішенням у справі.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС С отступлением Постанови об'єднаної палати

    Про можливість апеляційного оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви, поданої на підставі статті 383 КАС України

    Ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви, поданої особою-позивачем, на користь якої ухвалено рішення суду, на підставі статті 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Здійснено відступ від висновку , викладеного у постановах Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 814/1171/17 , від 11.07.2019 у справі № 821/11/18, від 17.06.2020 у справі № 420/4480/19, від 03.09.2021 у справі № 554/8244/17, від 16.09.2021 у справі № 520/5390/20, від 28.10.2021 у справі № 260/852/19 та у інших постановах, у яких суд дійшов аналогічних висновків, про те, що процесуальним законодавством не передбачено можливості апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, відтак вони не підлягають апеляційному перегляду.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КАС ВС Призначення пенсії працівникам органів внутрішніх справ

    Про наявність у поліцейських календарної вислуги років як умови для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

    Призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулися до органів Національної поліції для оформлення та надіслання документів до пенсійних органів після 19.02.2022 (дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393»), здійснюється з огляду на обчислення календарної вислуги років.

    Позиция опубликована 24.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КАС ВС С отступлением Звільнення з публічної служби

    Про обчислення строків звернення до суду при вирішенні спорів щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) у зв’язку з набуттям чинності змінами до статті 233 КЗпП України

    Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України в редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то в такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце в період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023. Здійснено відступ від висновків, викладених колегіями суддів ВП КАС ВС: - у постановах від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23 та від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23 , щодо застосування статті 233 КЗпП у редакції, що набула чинності з 19.07.2022, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом; - у постановах від 23.01.2025 у справі № 400/4829/24 та від 20.11.2023 року у справі № 160/5468/23 , про те, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби; - у постанові від 12.09.2024 у справі № 200/5637/23 , у якій Верховний Суд зазначив, що строки для звернення до суду, які передбачені у статтею 233 КЗпП, закінчилися з припиненням дії карантину.

    Позиция опубликована 24.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС Перерахунок пенсії призначеної особі, яка постраждала від аварії на ЧАЕС

    Про нарахування пенсії особам відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

    Під час нарахування пенсії особам відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню підлягає вказана норма в редакції Закону України від 06 .06.1996 № 230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки з ухваленням Закону України від 29.06.2021 №1584-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», усупереч Рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, не досягнуто мінімальних гарантій у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

    Позиция опубликована 24.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КАС ВС С отступлением Постанови судової палати (соціальна)

    Про застосування частини четвертої статті 7 КАС України до правовідносин, які виникли до ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання положень закону неконституційними

    На будь-якій стадії судового процесу у випадку, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції, він не застосовує такий закон чи інший правовий акт, зокрема й до правовідносин, які виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, яким положення закону визнані неконституційними, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії, оскільки принцип прямого (безпосереднього) застосування Конституції у поєднанні з принципом її верховенства над іншими правовими актами неминуче передбачає повноваження судів відмовитись від застосування будь-якого правового акта, який вони визначають таким, що суперечить Конституції України. Суди застосовують процесуальний механізм, передбачений частиною четвертою статті 7 КАС України, зокрема й у випадку, коли Конституційним Судом України сформульовано юридичну позицію щодо положення закону, яке підлягала застосуванню на час виникнення відповідних правовідносин. Здійснено відступ від висновку, викладеного СП КАС ВС у постанові від 21.03.2023 у справі № 240/7411/21, про те, що частина четверта статті 7 КАС України не може бути застосована до правових актів, які визнані неконституційними за рішенням Конституційного Суду України, та інших висновків у цій справі як похідних у правовідносинах щодо призначення одноразової грошової допомоги особам з інвалідністю, яка виникла внаслідок, зокрема поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаного з захистом суверенітету і територіальної цілісності України, підвищення групи якої відбулось після спливу дворічного строку з дня встановлення первинної групи інвалідності .

    Позиция опубликована 24.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС Постанови судової палати (податкова)

    Про мораторій на штрафи за податкові правопорушення під час воєнного стану

    Мораторій на штрафи, запроваджений у зв’язку з пандемією, припиняється з введенням воєнного стану, а застосування змін у Податковому кодексі України щодо штрафів не поширюється на правопорушення, що сталися до набрання чинності новими нормами (до 27 травня 2022 року).

    Позиция опубликована 24.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КАС ВС С отступлением Постанови об'єднаної палати

    Про неоскаржуваність у суді розпорядження голови місцевої ради про зупинення дії рішення ради

    Суд закриває провадження в справі, предметом розгляду в якій є розпорядження голови ради, ухвалене в порядку реалізації повноважень, визначених частиною четвертою статті 59 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки право голови місцевої ради щодо зупинення дії рішення відповідної ради шляхом видання відповідних зауважень належить до його виключних дискреційних повноважень, а тому ці розпорядження не є рішеннями суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, вони не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов’язків, а відтак і їх порушення, у зв’язку із чим позовні вимоги про визнання протиправними та скасування таких рішень голови не підлягають судовому розгляду, зокрема в порядку адміністративного судочинства. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів ВП КАС ВС у постановах від 19.02.2020 у справі № 2а-2378/11 та від 09.08.2023 у справі № 620/289/21 та у інших, у яких Верховний Суд, переглядаючи справи, предметом позову яких було рішення міського голови про зупинення рішення ради, розглядав справу по суті позовних вимог та ухвалював рішення про залишення рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову без змін.

    Позиция опубликована 24.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КАС ВС Постанови судової палати (соціальна)

    Про індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки

    При проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв’язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 цього закону.

    Позиция опубликована 24.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС С отступлением Призначення пенсії за віком на пільгових умовах

    Про відсутність права у роботодавців на апеляційне оскарження судових рішень у спорах про призначення пільгової пенсії

    У справах, де позивачем є фізична особа, відповідачем – орган Пенсійного фонду України, а предмет спору стосується визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії особі на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення” роботодавці, де працювала особа, та у яких відповідно виникає обов’язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, не мають права на апеляційне оскарження таких судових рішень. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 11.11.2024 у справі № 160/7289/22 та інших, де його застосовано, щодо реалізації права на апеляційне оскарження, передбаченого частиною першою статті 293 КАС України, про те, що суб’єкт господарювання, на якого законом покладено обов’язок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, має право брати участь у якості третьої особи, а також оскаржувати судові рішення у справах, в яких відповідний працівник доводить факт роботи у такого суб’єкта господарювання на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

    Позиция опубликована 24.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС Постанови судової палати (податкова)

    Про вплив форс-мажорних обставин на нарахування пені за порушення строків розрахунків за валютними операціями в умовах воєнного стану

    Форс-мажорні обставини, зокрема воєнний стан, автоматично не звільняють від відповідальності за порушення строків виконання зобов'язань на підставі зовнішньоекономічних контрактів, якщо не доведено причиново-наслідковий зв'язок між ними та порушеннями.

    Позиция опубликована 24.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС С отступлением Постанови судової палати (податкова)

    Про наявність у представництва нерезидента, яке не має статусу юридичної особи, адміністративної процесуальної правосуб’єктності

    Представництво, не зареєстроване як юридична особа в Україні, не може мати процесуальні права та обов’язки в адміністративному судочинстві, включно з правом на звернення до суду з позовом. Здійснено відступ від висновку , викладеного колегіями суддів ПП КАС ВС, зокрема у постановах від 17.10.2019 у справі № 2а-16434/12/2670, від 29.09.2021 у справі № 640/10685/20, від 12.02.2019 у справі № 826/10603/15, від 16.03.2020 у справі № 826/7675/18, від 24.05.2019 у справі № 826/3191/13-а, від 29.01.2021 у справі № 826/244/15 , про наявність у представництва нерезидента, яке не мало статусу юридичної особи, адміністративної процесуальної правосуб’єктності та, як наслідок, здатність останнього особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права, як, наприклад, в даному випадку звертатися до суду з позовом.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС С отступлением Постанови судової палати (податкова)

    Про ліцензування виробництва пального

    Норми Податкового кодексу України та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет та пального» не вимагають отримання ліцензії на змішування компонентів пального, оскільки така діяльність не відповідає визначенню виробництва пального, що пов’язане з переробленням нафти, газового конденсату чи природного газу. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів ПП КАС ВС у постанові від 29.06.2023 у справі № 140/760/22, про необхідність отримання позивачем ліцензії, оскільки виготовлення товарних бензинів та товарного дизельного пального методом змішування компонента бензину моторного або компонента дизельного палива з додатками (присадками), які мають різні коди УКТ ЗЕД, є виробництвом підакцизного товару (пального), згідно з тлумаченням положень пп. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України та Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КАС ВС С отступлением Постанови судової палати (податкова)

    Про нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті

    Пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті не є різновидом пені в розумінні підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, тому положення про мораторій на нарахування пені під час карантину не поширюється на такі правовідносини. Закон України «Про валюту і валютні операції» містить спеціальні норми щодо нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів ПП КАС ВС у постановах від 15.02.2024 у справі № 420/1538/23, від 28.03.2024 у справі № 380/17879/22, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23 , про те, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов'язання платника податків та враховуючи положення ч. 8 ст. 16 Перехідних положень Закону України «Про валюту і валютні операції», пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України така (пеня) застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, тобто в порядку передбаченому ПК України, а оскільки останнім передбачено мораторій на нарахування пені протягом дії карантину, то відповідно нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті в такий період є протиправним.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КАС ВС Щодо відмови/зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

    Про правовий зміст підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України: достатність відображення підстав для проведення фактичної перевірки

    Підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачає дві самостійні підстави для призначення перевірки, що вимагає чіткого відображення конкретної з них у наказі, забезпечуючи таким чином для платника податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС С отступлением Облік та сплата ЄСВ

    Про право контролюючого органу вимагати сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 14.04.2014 по 12.02.2020

    Наявність боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що виник у період із 14.04.2014 по 12.02.2020, відповідно до положень статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» надає право контролюючому органу формувати та направляти вимогу про сплату цього боргу. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів ПП КАС ВС у постановах від 26.10.2021 у справі № 360/1594/20 та від 17.11.2021 у справі № 200/2618/20-а , про те, що пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, всеосяжно звільняє платника від виконання обов’язків передбачених частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VІ протягом дії вказаної норми, тобто повністю скасовує обов’язок зі слати єдиного внеску за період з 14.04.2014 по 12.02.2020, що виключає обов’язок контролюючого органу формувати і надсилати вимогу.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КАС ВС Изменено Призначення та виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям

    Про умови застосування пункту 4 статті 16-3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей

    До правовідносин, що виникли до 06.04.2022, застосовується редакція пункту 4 статті 16-3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, що діяла до дати ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 № 1-р(ІІ)/2022 у справі про посилений соціальний захист військовослужбовців та відповідні правові висновки Верховного Суду. До правовідносин, що виникли після 06.04.2022, стаття 16-3 цього закону застосовується без урахування пункту 4, оскільки зазначеним Рішенням Конституційного Суду України його визнано неконституційним.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС С отступлением Постанови судової палати (соціальна)

    Про відсутність права в керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю делегувати повноваження щодо накладення штрафу

    Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю, здійснюючи повноваження виконавчого та розпорядчого характеру, має право розподілити свої обов'язки із заступником (між заступниками). Проте таке делегування не може суперечити встановленим законом процедурам реалізації заходів державною примусу компетентним органом, який безпосередньо здійснюється відповідною службою (посадовою) особою цього органу, яка в цьому випадку визначена законом, згідно із яким накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності", від імені органу державного архітектурно-будівельного контролю має право керівник виконавчого органу з питань державного архітектурно-будівельного контролю міської ради і таке право не може бути делеговане іншим. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 01.06.2022 у справі № 815/2790/18 , щодо застосування ч. 2 ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" стосовно можливості делегування керівником органу державного архітектурно-будівельного контролю визначених законом повноважень щодо розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень заступнику на підставі внутрішнього розпорядчого акта (наказу про розподіл функціональних обов’язків та/або посадової інструкції).

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT