К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Зразкові, палатні рішення

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Зразкові, палатні рішення», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 215 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КАС ВС С отступлением Призначення та виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям

    Про документи на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва) для призначення одноразової грошової допомоги

    Документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. Акт судово-медичного дослідження та витяг з протоколу військово-лікарської комісії про причинний зв’язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв та обставини не містить інформацію про причини та обставини поранення позивача, що пов'язані з виконанням обов’язків військової служби, та не є їх достатніми й належними доказами. При цьому, неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, не створює для Міністерства оборони України обов’язку щодо їх витребовування. Такий висновок сформульований у розвиток позиції КАС ВС, викладеної у постанові від 05.10.2018 у справі № 265/7930/16-а. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 25.05.2018 у справі № 729/426/17, від 21.08.2018 у справі № 295/13892/16-а, від 23.10.2018 у справі № 822/3005/17, від 11.12.2018 у справі № 740/1538/17, від 29.01.2019 у справі № 293/342/17, про визнання актів судово-медичного дослідження та витягів з протоколу військово-лікарської комісії про причинний зв’язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, достатніми та належними доказами, у розумінні пункту 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загиблі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, що свідчать про причини та обставини поранення (травми, контузії та захворювання) військовослужбовця.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КАС ВС С отступлением Перерахунок пенсії призначеної військовослужбовцю

    Про врахування індексації у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років

    Індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 06.03.2019 у справі № 522/11262/16-а та від 13.03.2019 у справі № 522/7855/17, про відсутність підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, індексації грошового забезпечення, оскільки її виплата здійснювалася не щомісячно, і така виплата не входить до встановленого частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» переліку видів грошового забезпечення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КАС ВС С отступлением Надання статусу особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС

    Про збереження статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи у зв'язку зі зміною переліку радіоактивно забруднених територій

    Виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє статусу потерпілого осіб, яким раніше, до 31.12.2014, було встановлено статус і видано посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особа, якій видано безтермінове посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), для цілей застосування пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вважається потерпілим від Чорнобильської катастрофи. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 26.06.2018 у справі № 375/555/17, про те, що позивач на час встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, не проживав в зоні посиленого радіоекологічного контролю, оскільки такої зони відповідно до чинного законодавства не існувало, його посвідчення потерпілого 4 категорії втратило чинність з 01.01.2015, він не є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, а відтак і не має права на встановлення статусу особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС С отступлением Призначення та виплата одноразової грошової допомоги працівникам органів внутрішніх справ

    Про право поліцейського на отримання одноразової грошової допомоги

    Особа, яка проходить службу в поліції, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про Національну поліцію», виплата якої здійснюється відповідним підрозділом Національної поліції за останнім місцем служби поліцейського на підставі порядку, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 13.02.2018 у справі № 806/845/16, про те, що особа, яка проходила службу в поліції, у разі встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (Порядок № 850), тобто за останнім місцем служби в органах внутрішніх справ. Ця постанова вмотивована тим, що дії МВС щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги особі з тих підстав, що призначення такої допомоги має здійснюватися за останнім місцем служби поліцейського, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Та обставина, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КАС ВС Постанови судової палати (соціальна)

    Про обов’язок уповноваженого органу прийняти рішення щодо розробки проекту землеустрою

    Неприйняття уповноваженим органом одного з рішень, визначених статтею 123 Земельного кодексу України, за клопотанням позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (рішення про надання чи відмову в наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку) є протиправним. Відсутність такого рішення надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди цього уповноваженого органу, що не позбавляє останнього обов’язку розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою згідно із чинним законодавством та прийняти відповідне рішення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КАС ВС С отступлением Призначення та виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям

    Про строкове обмеження права військовослужбовця на отримання одноразової грошової допомоги

    Право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду. Обмеження цього права дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01.01.2014 – дати набрання чинності Законом України від 04.07.2012 № 5040-VI «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців». Зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01.01.2014 чи після). Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 20.03.2018 у справі № 295/3091/17, від 21.06.2018 у справі № 760/11440/17, від 30.09.2019 у справі № 825/1380/18 та інших , про те, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та, оскільки раніше строків реалізації права на одноразову грошову допомогу передбачено не було, позивач має право на отримання цієї допомоги без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності. Натомість у постанові від 22.08.2019 у справі № 806/2180/18 та інших , де відтворено цю ж саму позицію, Верховний Суд звернув увагу на те, що пункт 4 статті 16-3 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» може бути застосовано до осіб, яким первинне встановлення інвалідності відбулося після 01.01.2014.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС Призначення та виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям

    Про право військовослужбовця на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності після первинного встановлення ступеня втрати працездатності

    Встановлення інвалідності та встановлення часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є пов’язаними підставами для виплати одноразової грошової допомоги. Встановлення інвалідності особі, якій раніше було встановлено часткову втрату працездатності без встановлення інвалідності, надає такій особі право на виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми. Дворічний строк для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі застосовується з моменту першого рішення компетентного органу (МСЕК), яким встановлено інвалідність або ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КАС ВС С отступлением Призначення та виплата одноразової грошової допомоги працівникам органів внутрішніх справ

    Про право працівника міліції на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності

    Із втратою чинності з 07.07.2015 Законом України від 20.12.1990 № 565-XII «Про міліцію» (Закон № 565-XII) право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції збереглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (Закон № 580-VIII) і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (Порядок № 850). Закон № 565-XII, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VII, так само як і Закон № 580-VII, не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми. Положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв’язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850. Передбачені пунктом 4 Порядку № 850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31.10.2015 – з дня набрання чинності вказаним порядком. Зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31.10.2015 чи після. Здійснено відступ від висновку, вперше викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16 та інших, про те, що пункт 4 Порядку № 850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС Перерахунок пенсії за вислугу років окремим категоріям працівників

    Про застосування пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи»

    Пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» (Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011, в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 1 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). Оскільки на момент набрання чинності Законом № 3668-VI пенсія позивача не перевищувала законодавчо встановленого максимального розміру, то на позивача не поширюються норми пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI. Метою норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є деталізація умов дії положень статті 2 цього ж закону лише щодо категорії пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим законом та перевищує встановлений максимальний розмір пенсії.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КАС ВС С отступлением Перерахунок пенсії призначеної особі, яка постраждала від аварії на ЧАЕС

    Про розмір пенсії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

    Громадянам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 відповідно до статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796-ХІІ), за умови стажу роботи не менше як: 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, надано державою право саме на пенсію в повному розмірі – не меншому ніж мінімальний розмір пенсії за віком, установлений статтею 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-ІV), - розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений законом. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 21.11.2019 у справі № 344/9750/17 , про те, що норма пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ не містить приписів щодо обумовлених розмірів пенсійного забезпечення не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а оскільки відповідно до статті 28 Закону № 1058-ІV позивач не має 35 річного стажу роботи, тому є підстави для висновку про відсутність протиправних дій відповідача щодо неврахування положень Закону № 796-ХІІ при обчисленні розміру пенсії, та відсутність підстав для її встановлення у розмірі не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КАС ВС Постанови судової палати (соціальна)

    Про знесення об’єкта самочинного будівництва

    Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об’єкта самочинного будівництва. Якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, можливість знесення об’єкта самочинного будівництва відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України не ставиться в залежність від можливостей його перебудови. В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов’язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС С отступлением Постанови судової палати (соціальна)

    Про судове оскарження дій щодо формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки

    Дії щодо формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, що є належним способом захисту прав позивача. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 у справі №817/1814/17, від 28.07.2020 у справі №817/1783/17, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17, від 04.02.2021 у справі № 817/1809/17, від 15.06.2021 у справі № 817/1802/17, від 15.07.2021 у справі № 817/1800/17 , про те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб’єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС С отступлением Призначення пенсії прокурорам

    Про порядок визначення розміру відсотку для здійснення перерахунку пенсії працівнику прокуратури та застосування її обмеження максимальним розміром

    Під час здійснення перерахунку пенсії працівника прокуратури, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», відсоткове значення розміру пенсії визначається відповідно до частини другої статті 86 цього Закону на момент виникнення права на перерахунок (а не на момент призначення пенсії) і застосовується у розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури. Працівники прокуратури, яким пенсія призначена до 01.10.2011 – дати набрання чинності Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, мають право на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, поширюються загальні правила щодо обмеження її розміру. СП КАС ВС відступила від висновку викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а про те, що у разі призначення особі пенсії до 01 січня 2016 року, то до розміру таких пенсій не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року. Також здійснила відступ від висновку, викладеного, зокрема, у постанові від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20, про те, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а положення частини 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, то при перерахунку пенсії прокурорів має застосовуватись норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 10.09.2021 у справі №580/5238/20, про те, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а положення частини другої статті 86 Закону 1697-VII, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, то при перерахунку пенсії прокурорів має застосовуватись норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а, про те, що оскільки позивач є непрацюючим пенсіонером, і пенсія призначена йому до 01.01.2016, то до розміру пенсії позивача не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС Постанови судової палати (соціальна)

    Про базову величину для визначення розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника - судді, що перебував у відставці та отримував щомісячне довічне грошове утримання

    Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді не може застосовуватися як базова величина при призначенні пенсії у зв’язку із втратою годувальника - судді, що перебував у відставці та отримував щомісячне довічне грошове утримання. Водночас, оскільки такий годувальник на час смерті мав право на пенсію за віком на підставі статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII “Про державну службу” (Закон № 3723-XII) та пенсію за віком на підставі Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Закон № 1058-ІV), то розмір пенсії у зв’язку із втратою годувальника визначається на вибір заявника - утриманця, який звернувся за призначенням такої пенсії: 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі Закону № 3723-XII, або 50% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі Закону 1058-ІV. При цьому, Пенсійний фонд України та його органи повинні забезпечити умови, за яких особа має бути обізнана з умовами призначення різних пенсій, на які вона має право, і може робити усвідомлений вибір, який у цьому випадку є вирішальним. Встановлення обставин щодо належного виконання цього обов’язку має істотне значення для оцінки правомірності рішення відповідача в частині призначення пенсії у зв’язку із втратою годувальника.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС С отступлением Постанови судової палати (соціальна)

    Про право членів фермерських господарств на безоплатну передачу у власність земельних ділянок

    Члени фермерських господарств, у тому числі засновник (який отримав земельну ділянку у користування для створення такого фермерського господарства), можуть отримати безоплатно у приватну власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель державної та комунальної власності у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, та лише після припинення права власності чи користування такими земельними ділянками у визначеному законом порядку. У членів фермерського господарства, в тому числі засновника, не виникає право на безоплатну передачу у власність земельних ділянок із земель, що надавалися у користування засновнику для створення фермерського господарства. ВП ВС у постанові від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 конкретизувала цей висновок та зазначила, що член фермерського господарства, який отримав земельну ділянку у користування для створення фермерського господарства і раніше не набув права на земельну частку (пай), може цю (отриману ним) земельну ділянку приватизувати у розмірі земельної частки (паю). Якщо ж член фермерського господарства не отримував у користування земельну ділянку для його створення, а лише увійшов до складу членів цього господарства, він має право отримати у власність земельну ділянку у передбаченому законом розмірі, проте в загальному порядку, зокрема із земель, які не перебувають у власності чи користуванні фермерського господарства. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 01.10.2020 у справі № 120/4116/19-а, від 24.11.2020 у справі № 2240/3066/18, від 27.01.2021 у справі № 560/1334/19, від 01.02.2021 у справі № 560/1282/19, від 17.02.2021 у справі № 811/397/18, від 17.08.2021 у справі № 540/1590/19, про те, що член фермерського господарства має право отримати безоплатно у власність частину земельної ділянки, що перебуває у користуванні фермерського господарства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КАС ВС С отступлением Виплата винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції

    Про правову природу винагороди військовослужбовців за участь в антитерористичній операції

    Винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 26.06.2018 у справі № 420/1232/16, від 30.11.2018 у справі № 415/6132/16 та інших, про те, що грошова винагорода за участь в АТО є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців і має враховуватись при обчисленні їм пенсії.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КАС ВС С отступлением Постанови судової палати (соціальна)

    Про заміну боржника виконавчого провадження у справі, у якій відповідачем є пенсійний орган, що знаходиться на території проведення антитерористичної операції

    З метою недопущення порушення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснення ефективного захисту та відновлення порушених прав громадян України, які є внутрішньо переміщеними особами, правонаступництво між пенсійними органами та заміна боржника виконавчого провадження у справі є виправданим та необхідним для виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постанові від 19.03.2019 у справі № 752/17978/16-а та інших, про відсутність правонаступництва між пенсійними органами у подібному спорі.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС С отступлением Звільнення з публічної служби

    Про календарну вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

    В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга – це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік – 365 календарних днів, календарний місяць – 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за цим законом календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку обчислення вислуги років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 22.11.2018 у справі № 161/4876/17, від 15.08.2019 у справі № 281/459/17, від 27.03.2020 у справі № 569/727/17 та інших, про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності Порядку № 393 в цій частині Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КАС ВС С отступлением Перерахунок пенсії призначеної особі, яка постраждала від аварії на ЧАЕС

    Про застосування строку звернення до суду у соціальних спорах з органами Пенсійного фонду України

    Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18, про те, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС Призначення пенсії військовослужбовцям

    НЕ Є АКТУАЛЬНОЮ! Про право військовослужбовців на отримання пенсійних виплат з урахуванням їх підвищення у період з 1 січня 2018 року до 5 березня 2019 року

    У період з 1 січня 2018 року до 5 березня 2019 року військовослужбовці мали право на отримання пенсійних виплат з урахуванням їх підвищення та поетапною виплатою на підставі норм Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", оскільки остання була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин – 1 січня 2018 року. Відповідно до принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі скасування з 5 березня 2019 року в судовому порядку пункту 2 цієї постанови не впливає на результат розгляду даної справи по суті. Зазначена позиція у цій справі не є актуальною у зв’язку з прийняттям ВП ВС постанови від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, у якій викладено такий правовий висновок: З урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT