К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Спори, що виникають з корпоративних відносин

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, що виникають з корпоративних відносин», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 227 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Виписка з рахунка в цінних паперах як належний і допустимий доказ права власності на акції

    Відповідно до вимог спеціального закону, що визначає порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними, належним та допустимим доказом на підтвердження наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами у особи покупця таких акцій є виписка з рахунка в цінних паперах такої особи, яка видається її депозитарною установою.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Необхідність доведення порушення прав акціонера при оскарженні рішень органів управління акціонерного товариства

    Акціонер не може оскаржити будь-яке рішення будь-яких зборів чи наглядової ради тільки через наявність у нього статусу акціонера без обґрунтування, чим саме оспорюване ним рішення органу управління АТ порушує його права та/або законні інтереси. Проте посилання позивача (акціонера) для обґрунтування позовних вимог про визнання недійсними рішень наглядової ради та/або загальних зборів акціонерів на порушення його корпоративних прав на участь в управлінні товариством свідчить про загальний, абстрактний характер таких порушень. Такі посилання позивача є недостатніми для висновку про доведеність факту порушення його прав та/або інтересів спірними рішеннями.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Рішення загальних зборів товариства не є правочином чи договором, а є актом органу управління юридичної особи

    Рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актом органу управління юридичної особи, а не одностороннім правочином, оскільки приймається загальними зборами учасників, які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є рішення загальних зборів учасників господарського товариства і договором, тому що приймається не за домовленістю всіх учасників товариства, а більшістю їх голосів.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Рішення органів юридичної особи не є правочинами та не підлягають оскарженню за правилами недійсності правочинів

    Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні ст. 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за ст. 216 ЦК України.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Презумпція легітимності рішень органів управління юридичної особи та обов’язковість їх виконання до моменту визнання недійсними

    Із правової природи рішень органів управління юридичної особи, зокрема рішень загальних зборів учасників (акціонерів), як актів індивідуальної дії (ненормативних актів) випливає презумпція їх легітимності. Такі рішення породжують юридичні наслідки для юридичної особи та її учасників і вважаються такими, що відповідають вимогам закону, доки інше не встановлено судом. Відповідно, рішення органу управління юридичної особи не може вважатися недійсним автоматично або ставитися під сумнів поза встановленою законом процедурою. До моменту визнання такого рішення недійсним у судовому порядку воно зберігає свою юридичну силу та є обов’язковим для виконання. Зазначена презумпція легітимності спрямована на забезпечення стабільності корпоративних відносин та правової визначеності у діяльності юридичної особи. Її існування унеможливлює довільне і безперешкодне ігнорування або скасування рішень органів управління, що могло б призвести до дестабілізації діяльності юридичної особи та фактичного блокування її функціонування.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Необхідність доведення порушення прав чи законних інтересів як умова оскарження рішень юридичної особи особою, яка не є її учасником

    Рішення загальних зборів товариства (як акт юридичної особи) може оскаржувати не тільки його учасник, але й третя особа, якщо таким рішенням порушуються її права або законні інтереси. Відповідно до абз.2 ч.2 ст.20 ГК України кожен суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, утискають права та законні інтереси суб’єкта господарювання. Водночас позивач має довести порушення оскаржуваним рішенням своїх прав та/або законних інтересів. Водночас, у такому разі, між третьою особою та юридичною особою не виникають жодні корпоративні відносини, пов’язані з діяльністю й управлінням цією юридичною особою, тобто, відсутній корпоративний спір пов’язаний з діяльністю й управлінням цією юридичною особою.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Безумовні підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, прямо встановлені законом

    Безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Неповідомлення учасника про скликання загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними їх рішень

    Неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними. Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно: існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів; та /або - факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх. Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Правова природа перерви та відкладення загальних зборів визначає порядок повідомлення їх учасників

    Незважаючи на те, що Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» прямо не передбачає можливості оголошення перерви або відкладення загальних зборів, така процесуальна дія не є забороненою та може застосовуватися з урахуванням характеру та стадії проведення зборів. Оголошення перерви у загальних зборах є допустимим за умови, що такі збори були розпочаті у визначений день, час і місце, а учасники пройшли реєстрацію. Перерва означає тимчасове призупинення вже розпочатого засідання з подальшим продовженням розгляду питань того самого порядку денного та не є тотожною відкладенню загальних зборів. На відміну від перерви, відкладення зборів має місце у випадку, коли їх проведення фактично не розпочалося, а отже, потребує повторного визначення дати, часу і місця їх проведення з відповідним повідомленням усіх учасників товариства. Розмежування перерви та відкладення має істотне значення для визначення обсягу обов’язку щодо повідомлення учасників: у разі оголошення перерви відсутня необхідність повторного завчасного повідомлення всіх учасників товариства за правилами, встановленими для скликання загальних зборів, оскільки йдеться про продовження вже розпочатого засідання з тим самим порядком денним, про який учасники були належним чином повідомлені. Водночас у кожному конкретному випадку судам належить з’ясувати правову природу відповідної процесуальної дії (перерва чи відкладення), оскільки саме від цього залежить оцінка дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів, а також правомірність прийнятих на них рішень.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Недотримання місця проведення загальних зборів не є безумовною підставою для недійсності їхніх рішень

    Проведення загальних зборів не за місцезнаходженням товариства, як встановлено ч. 7 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», про що усі учасники були повідомлені належним чином, саме по собі не може бути безумовною підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких загальних зборах.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Формальні процедурні порушення при проведенні зборів ОСББ не є самостійною підставою для скасування їхніх рішень

    ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Частка, що належить самому товариству, не наділяє його корпоративними правами

    Володіння товариством часткою у своєму статутному капіталі є обмеженим як тимчасовістю (один рік з моменту придбання з обов’язком її відчуження), так і порядком корпоративного управління (неможливість голосування на загальних зборах цього товариства). Отже, голоси, які припадають на частку, яка належать самому товариству, не враховуються при визначенні результатів голосування на загальних зборах учасників з будь-яких питань. Не можна ототожнювати частку учасника в статутному капіталі товариства із часткою, яка належить самому товариству у цьому товаристві. Частка, яка належить товариству, не наділяє його корпоративними правами (ст. 167 ГК України) - участю в управлінні та іншими правомочностями, передбаченими законом і статутними документами щодо самого себе, перебуває у власності товариства тимчасово (протягом року). Учасником товариства не може бути саме товариство, навіть якщо воно придбало частку учасника, оскільки це суперечить сутності корпоративних правовідносин.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Відсутність або неможливість встановлення кворуму є безумовною підставою для недійсності рішень загальних зборів

    Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників, членів) юридичної особи у зв’язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Межі судового контролю за рішеннями ОСББ щодо управління спільним майном

    Суд має встановити факт порушення прав співвласника, враховуючи баланс інтересів усіх співвласників. Також суду слід утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, у тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Обов'язок учасника довести порушення його корпоративних прав

    Учасник (член, акціонер) зобов`язаний довести чим саме оспорювані рішення (їх зміст) порушують його права та/або законні інтереси, яким чином скасування рішень загальних зборів призведе до відновлення прав та/або інтересів позивача, зазначити яке його право та у який спосіб може бути відновлено внаслідок задоволення цього позову, та обґрунтувати співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших учасників(членів, акціонерів). Інтереси окремого учасника (члена, акціонера) можуть не збігатися з інтересами інших учасників.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Неприпустимість припинення юридичної особи за позовом одного учасника за відсутності порушення його конкретних прав

    Суд не може припинити юридичну особу за позовом одного учасника (члена), якщо не доведено порушення його конкретних прав. Задоволення такого позову порушує баланс інтересів усіх учасників (членів) та принцип пропорційності. Позовна вимога про припинення юридичної особи, яка створена у відповідному порядку на захист прав і інтересів співвласників, існує та здійснює свою діяльність, за період свого існування набувши відповідних прав і обов’язків, не призведе до поновлення будь-яких прав і законних інтересів учасника (члена) асоціації.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов’язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно

    Згідно з вимогами ст. 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством і його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатися не лише в невиконанні нею обов’язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи за зловживання своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

    Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Забезпечення позову

    Неспівмірності арешту нерухомого майна товариства як заходу забезпечення позову у спорі про повернення (витребування) частки у статутному капіталі

    Якщо спір стосується повернення частки в статутному капіталі, накладення арешту на нерухоме майно не перебуває у безпосередньому зв’язку зі спором, що розглядається (про визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі, визнання недійсними рішення загальних зборів, скасування державної реєстрації, витребування з володіння частки в статутному капіталі). А отже, такий захід забезпечення позову не є співмірним з предметом спору.

    Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Визначення розміру статутного капіталу та часток учасників як належний спосіб відновлення попереднього складу учасників товариства та розміру їх часток у товаристві

    У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп. «е» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп. «д» п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону). Саме такий спосіб захисту є належним, оскільки судове рішення, що набрало законної сили, про задоволення такої вимоги є підставою для внесення відповідних змін до ЄДР. Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи – учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Належність та ефективність цього способу захисту порушених прав обумовлюється також балансом інтересів усіх учасників і самого товариства. Тобто, ухвалюючи рішення про задоволення такого позову одного із учасників товариства, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються. Зазначені висновки мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів.

    Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Розірвання виконаного договору купівлі-продажу є неналежним способом захисту у разі несплати покупцем грошових коштів за товар

    Такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів. Така несплата (повна або часткова) може бути наслідком не навмисного порушення договору з боку покупця (який бажає збагатитися за рахунок затримки оплати), а добросовісної помилки покупця, наприклад, через існування розбіжностей між сторонами щодо суми, належної до сплати, щодо взаємних розрахунків між сторонами. Крім того, такий спосіб захисту може бути використаний продавцем не з метою відновлення його права на одержання грошових коштів, а з метою невиправданого збагачення, якщо, наприклад, ринкова ціна на продане майно збільшилася, в тому числі завдяки його поліпшенню покупцем. Такі несправедливі наслідки можуть настати через невідповідність зазначеного способу захисту суті порушення права. Виконання судового рішення про стягнення з покупця майна, одержаного ним за договором, розірваним судом, може бути складнішим, ніж виконання судового рішення про стягнення коштів. Зокрема, майно може бути вже відчуженим добросовісній третій особі, щодо якої рішення суду про повернення майна від покупця не матиме значення і від якої це майно не можна буде витребувати в іншому судовому процесі. Натомість застосування способу захисту, встановленого ч. 3 ст. 692 ЦК України, призводить до повного поновлення порушеного права продавця. Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України продавець має право вимагати не тільки оплати товару (тобто стягнення грошових коштів у розмірі покупної ціни проданого майна), а й сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

    Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT