К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Велика Палата

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Велика Палата», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 402 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. БП ВС Спори, пов’язані зі зменшенням розміру відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України

    Підстави зменшення процентів річних, передбачених ст. 625 ЦК України

    Законодавство не містить переліку підстав для зменшення процентів річних. Суд може зменшити розмір процентів річних у кожному конкретному випадку з урахуванням таких підтверджених обставинами справи підстав, зокрема, як дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов`язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу тощо, а також дотримуючись принципів розумності, справедливості, пропорційності та балансу між інтересами боржника і кредитора.  Заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи має саме боржник, а суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази має надати оцінку обґрунтованості таких доводів та вирішити питання про можливість зменшення процентів річних.

    Позиция опубликована 21.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  2. БП ВС Спори, пов’язані із застосування статті 625 ЦК України до правовідносин, що виникають з приводу виконання судових рішень

    Правова природа заяви про збільшення позовних вимог щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, подана до позову про стягнення процентів та пені за кредитним договором

    Положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, тому у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку. Подана до позову про стягнення процентів та пені за кредитним договором заява про збільшення позовних вимог щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, за несвоєчасне виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтована новими вимогами, які не заявлялися під час подачі позову, фактично є новим позовом щодо відповідальності за порушення виконання рішення суду

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. БП ВС Изменено Спори, пов’язані зі зменшенням розміру відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України

    Можливість зменшення розміру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання

    Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. ВП ВС конкретизувала такий висновок у постанові 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 визначивши, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. БП ВС Спори, пов’язані зі зменшенням розміру відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України

    Зменшення розміру інфляційних втрат, передбачених ст. 625 ЦК України

    Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.

    Позиция опубликована 21.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  5. БП ВС Изменено Спори, пов’язані із застосування статті 625 ЦК України до правовідносин, що виникають з приводу виконання судових рішень

    Момент, з якого можуть застосовуватися приписи статті 625 ЦК України, у разі несвоєчасного виконання рішення суду про відшкодування шкоди

    Період прострочення держави з виконання рішення суду про стягнення коштів із Державного бюджету України слід рахувати з дня пред`явлення виконавчого документа до виконання. ВП ВС відступила від такого висновку у постанові від 3 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21, визначивши, що припис частини другої статті 625 ЦК України щодо юридичних наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання боржником (зокрема державою) поширюється на випадки порушення підтвердженого (визначеного, конкретизованого) судовим рішенням грошового зобов`язання держави з відшкодування завданої нею шкоди з наступного дня після спливу трьох місяців від пред`явлення до виконання органу ДКС України виконавчого документа і включно до дня, що передує дню повного виконання судового рішення.

    Позиция опубликована 21.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  6. БП ВС Спори, пов’язані із застосування статті 625 ЦК України до правовідносин, що виникають з приводу виконання судових рішень

    Умови застосування статті 625 ЦК України у випадку несвоєчасного виконання рішення суду

    Відповідальність, передбачена статтею 625 ЦК України застосовується у випадку несвоєчасного виконання рішення суду про стягнення грошової суми незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. БП ВС С отступлением Спори, пов’язані із застосування статті 625 ЦК України до правовідносин, що виникають з приводу виконання судових рішень

    Застосування положень частини другої статті 625 ЦК України у разі несвоєчасного виконання державою рішення суду про відшкодування шкоди

    ВП ВС відступила від правових висновків КАС ВС від 12 лютого 2020 року у справі № 826/17656/16 та КЦС ВС від 7 липня 2021 року у справі № 686/22674/20-ц щодо незастосування положень частини другої статті 625 ЦК України у разі несвоєчасного виконання державою рішення суду про відшкодування шкоди, визначивши, що у разі порушення державою-боржником строку виконання судового рішення про стягнення на користь стягувача-кредитора коштів із Державного бюджету України (прострочення виконання підтвердженого судовим рішенням грошового зобов`язання держави з відшкодування завданої нею шкоди) стаття 625 ЦК України та частина перша статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлюють ефективний компенсаторний механізм захисту від такого порушення, дозволяючи кредитору стягнути з держави 3 % річних від вчасно несплаченої за чинним рішенням суду суми й інфляційні втрати за період прострочення виконання цього рішення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. БП ВС С отступлением Застосування позовної давності у спорах, що виникають з кредитних договорів

    Застосування позовної давності до вимог про стягнення коштів, передбачених статтею 625 ЦК України

    Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування позовної давності до вимог про стягнення коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, визначивши, що невиконання боржником грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду про стягнення заборгованості, є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. БП ВС С отступлением Спори, пов'язані з виконанням зобов'язань

    Порядок визначення суми в гривнях за зобов'язанням з еквівалентом в іноземній валюті

    Якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що в разі наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення. Водночас при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом Національного банку України на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу в ході виконання судового рішення. ВП ВС відступила від висновку, викладеного у постанові КГС ВС від 07 квітня 2018 року у справі № 916/1435/17 та постанові ВСУ від 21 червня 2017 року в справі № 910/2031/16 щодо стягнення грошової суми у гривнях, яка визначається еквівалентно за офіційним курсом відповідної валюти на день подання позову.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. БП ВС Спори, пов'язані з виконанням зобов'язань

    Валюта зобов'язання та валюта платежу

    Відсутність у договорі посилання на валюту платежу не спростовує вимог публічного порядку про те, що на території України гривня є єдиним засобом платежу незалежно від валюти зобов`язання, що виникло між фізичними особами - резидентами.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. БП ВС С отступлением Спори за участю органів державної влади

    Юрисдикція спору за позовом директора базового центру зайнятості про скасування дисциплінарного стягнення

    Оскільки посада директора базового центру зайнятості не відноситься до посад державної служби, то спір про скасування дисциплінарного стягнення, застосованого до директора базового центру зайнятості, є таким, що не пов’язаний із проходженням публічної служби та підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. ВП ВС відступила від власного правового висновку, викладеного у постанові від 05 червня 2019 року у справі № 754/15544/17-ц щодо адміністративної юрисдикції юрисдикції спору між посадовою особою установи, що реалізує державну політику в сфері зайнятості населення, та цією установою (Державна служба зайнятості та підпорядковані їй установи).

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. БП ВС Изменено Спори за участю органів державної влади

    Юрисдикція спору за позовом заступника голови Центрального апарату Державної служби зайнятості про скасування дисциплінарного стягнення

    Спір за позовом заступника голови Центрального апарату Державної служби зайнятості про скасування дисциплінарного стягнення підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. ВП ВС в постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 320/2654/19 відступила від такого правового висновку, визначивши цивільну юрисдикцію спору.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. БП ВС Спори, пов’язані з оскарженням договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством

    Застосування концепції «проникнення за корпоративну завісу» при оскарженні колишнім учасником товариства правочинів з відчуження майна товариства

    Якщо позов пред`явлено колишнім учасником товариства на захист своїх прав як учасника товариства, зокрема права на отримання належної частки у разі виходу з товариства, то відсутні підстави для застосування концепції «проникнення за корпоративну завісу».

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. БП ВС Оскарження рішень загальних зборів учасників господарських товариств

    Належний спосіб захисту колишнього учасника товариства у разі відчуження майна товариства на користь іншого товариства

    У разі відчуження майна товариства за рішенням загальних зборів його учасників оскарженим та визнаним недійсним може бути кінцевий результат дій з передачі майна – правочин, оформлений актом приймання-передачі нерухомого майна, а не рішення загальних зборів такого товариства.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. БП ВС Спори, пов’язані з оскарженням договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством

    Юрисдикція спору щодо оскарження колишнім учасником товариства передачі майна товариства до статутного капіталу іншого товариства

    Спір за позовом колишнього учасника товариства щодо оскарження внесення нерухомого майна до статутного капіталу іншого товариства в контексті розгляду вимоги про стягнення вартості його частки як учасника товариства, має корпоративний характер та підлягає розгляду в гпорядку господарського судочинства.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. БП ВС Спори, пов’язані з оскарженням договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством

    Фраудаторність правочину з відчуження майна товариства на шкоду колишньому учаснику

    Правочин з відчуження майна товариства (акт прийманн-передачі майна) є фраудаторним та підлягає визнанню недійсним, якщо він вчинений після виникнення у товариства обов'язку виплатити колишньому учаснику вартість його частки, призвів до втрати товариством платоспроможності та вчинений на користь пов'язаної особи за значно заниженою вартістю.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. БП ВС С отступлением Оскарження рішень загальних зборів учасників господарських товариств

    Правова природа рішення органу управління товариства

    Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами в розумінні статтей 202 ЦК України, і до них не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 цього Кодексу, які визначають підстави недійсності правочину. Рішення загальних зборів учасників товариства мають розглядатися як акти ненормативного характеру (індивідуальні акти). ВП ВС відступила від свого висновку, викладеного у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, згідно з яким рішення загальних зборів товариства є одностороннім правочином товариства.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. БП ВС Віндикаційний позов (витребування майна з чужого незаконного володіння)

    Застосування ст. 1213 ЦК України щодо відшкодування вартості безпідставно збереженого майна

    Коли рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння неможливо виконати з причин втрати такого майна після ухвалення рішення суду, допускається як у порядку, визначеному розділом VI ЦПК України, через подання заяви про зміну способу виконання судового рішення, так і шляхом пред`явлення окремого позову про відшкодування вартості безпідставно збереженого майна. Вартість такого майна на підставі частини другої статті 1213 ЦК України підлягає встановленню на момент розгляду справи про повернення майна, тобто на момент розгляду віндикаційного позову.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. БП ВС Віндикаційний позов (витребування майна з чужого незаконного володіння)

    Порядок реалізації механізму відшкодування вартості безпідставно набутого майна (ст. 1213 ЦК України) у випадках, коли рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння неможливо

    Субсидіарна реалізація механізму, передбаченого частиною другою статті 1213 ЦК України, у ситуації, коли рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння неможливо виконати з причин втрати такого майна після ухвалення рішення суду, допускається як у порядку, визначеному розділом VI ЦПК України, через подання заяви про зміну способу виконання судового рішення, так і шляхом пред`явлення окремого позову про відшкодування вартості безпідставно збереженого майна. Водночас вартість такого майна на підставі частини другої статті 1213 ЦК України підлягає встановленню на момент розгляду справи про повернення майна, тобто на момент розгляду віндикаційного позову.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. БП ВС Спори, пов’язані з набуттям майна без достатньої правової підстави

    Відшкодування вартості безпідставно збереженого майна з огляду на неможливість його повернення в натурі

    Відносини з відшкодування вартості безпідставно збереженого майна за своїм змістом не є суто кондикційними (у вузькому чи широкому значенні), а пов`язані зі вжиттям спеціальних заходів замість повернення безпідставно збереженого майна з огляду на неможливість його повернення в натурі. Тлумачення статті 1213 ЦК України дає підстави для висновку, що відшкодування вартості безпідставно збереженого майна застосовується у випадку встановлення неможливості повернення майна в натурі, що може бути пов`язане зі знищенням речі, її переробленням, втратою, протиправною передачею третій особі тощо. З урахуванням особливостей транспортного засобу як рухомої речі, яка може бути вільно переміщена у просторі, розібрана, перероблена тощо, відсутність протягом тривалого часу результатів від заходів, спрямованих на його розшук, може за конкретних обставин справи кваліфікуватися як неможливість повернення безпідставно збереженого майна в натурі.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT