К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Велика Палата

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Велика Палата», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 402 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. БП ВС С отступлением Спори, пов’язані із затримкою розрахунку при звільненні

    Щодо можливості зменшення суми середнього заробітку, що підлягає стягненню у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП України

    Виплата середнього заробітку за ст. 117 КЗпП України по суті є не штрафом чи каральною санкцією, а спеціальним видом компенсації очікуваних майнових втрат працівника.Тому суд може зменшити розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року (набрання чинності Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»), керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності.Однак загальний період нарахування компенсації не може перевищувати шести місяців. ВП ВС відступила від висновку КАС ВС, викладеного у постанові від 6 грудня 2024 року у справі № 440/6856/22, щодо неможливості застосування критеріїв / способів зменшення суми середнього заробітку, що підлягає стягненню у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП України, до правовідносин, які виникли або тривають після 19 липня 2022 року (набрання чинності Законом України № 2352-IX).

    Позиция опубликована 16.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КАС ВС Податкові спори

    Про особливості оподаткування доходів платників єдиного податку у період воєнного стану та обмеження щодо анулювання реєстрації за наслідками камеральної перевірки

    Доходи, отримані платником податків під час дії спеціального режиму оподаткування за ставкою 2% у період воєнного стану, не враховуються при визначенні граничного обсягу доходу для відповідної групи платників єдиного податку після повернення до звичайного режиму, якщо перехід відбувся до набрання чинності відповідними законодавчими обмеженнями. При неоднозначному тлумаченні норм податкового законодавства рішення приймається на користь платника податків. Камеральна перевірка, яка проводиться виключно на підставі даних податкової звітності та не дозволяє визначити помісячний обсяг доходу платника, не може бути правовою підставою для анулювання реєстрації фізичної особи-підприємця як платника єдиного податку.

    Позиция опубликована 27.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  3. БП ВС С отступлением Спори, пов'язані з визнанням договору недійсним/нікчемним/неукладеним

    Правові наслідки непідписання (використання підробного підпису) договору, його стороною

    Наслідком непідписання письмового правочину, що підлягає нотаріальному посвідченню, його стороною, за відсутності доказів фактичного вчинення такого правочину (вираження сторонами волевиявлення на його укладення, узгодження істотних умов або його виконання сторонами), є його неукладеність. ВП ВС відступила від висновків КГС ВС, викладених у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 911/1693/18, за змістом яких підписання договору купівлі-продажу невстановленою особою від імені продавця є підставою для визнання такого договору недійсним згідно із статтями 203, 215 ЦК України та від правових висновків КЦС ВС, викладених у постановах від 22 червня 2022 року у справі № 335/8468/18 та від 18 січня 2023 року у справі № 753/15818/19, згідно з якими непідписання правочину однією з його сторін свідчить про недотримання як письмової форми договору, так і, відповідно, норм закону щодо нотаріального посвідчення правочину, укладеного між указаними в ньому сторонами, наслідком чого є нікчемність такого правочину.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС Спори, пов’язані зі сплатою податку на додану вартість (ПДВ)

    Про застосування пільгової ставки ПДВ для медичних виробів, що використовуються як сировина

    Митний орган зобов'язаний застосовувати пільгову ставку податку на додану вартість у розмірі 7% до товару, який відповідає визначенню медичного виробу відповідно до Податкового кодексу України та технічним регламентам, незалежно від того, що такий товар використовується як сировина для подальшого виробництва медичних засобів.

    Позиция опубликована 04.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  5. БП ВС С отступлением Спори, пов'язані з бюджетним відшкодуванням ПДВ

    Строк звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування ПДВ

    ВП ВС відступила від правових висновків КАС ВС від 14 березня 2019 року у справі № 822/553/17, від 15 лютого 2021 року у справі № 280/4452/18 щодо строків звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування ПДВ, визначивши, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. Зміна правового регулювання механізму реалізації права на бюджетне відшкодування ПДВ, зміна Верховним Судом способу захисту порушеного права та підтверджені у встановленому порядку фактичні обставини щодо неможливості реалізації особою права на таке відшкодування, перелік спрямованих нею на досягнення цієї мети заходів підлягають оцінці судом за заявою позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в кожному конкретному випадку при з’ясуванні поважності причин пропуску цього строку

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. БП ВС Розгляд справи судом

    Наслідки неправильної правової кваліфікації позивачем заявлених вимог (ст. 2, 162 ГПК України, ст. 16 ЦК України)

    Невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені відповідно до належного способу захисту прав. Протилежний підхід не відповідав би завданням господарського судочинства (стаття 2 ГПК України). Суд у кожному окремому конкретному випадку має встановити, якого результату прагне досягнути позивач за наслідком розгляду справи, тобто надати належну інтерпретацію змісту його заявлених вимог. У разі посилання позивача на неправильні (невідповідні предмету позову) законодавчі положення суд має застосувати відповідну законодавчу норму самостійно. Така помилка позивача не може слугувати підставою для відмови в позові.

    Позиция опубликована 26.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС Спори, пов'язані з реєстрацією податкової накладної в ЄРПН

    Порушення процедури зупинення реєстрації податкової накладної призводить до незаконності рішення про відмову в реєстрації

    Недотримання контролюючим органом вимог податкового законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної, зокрема щодо належного оформлення та направлення квитанції, є істотним порушенням процедури, що впливає на подальший розгляд справи. Внаслідок цього порушення, наступне рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної не можна вважати законним, оскільки прийняте за результатами процедури, проведеної з порушенням встановленого порядку. Отже, порушення на початковому етапі (етапі зупинення реєстрації) зумовлює незаконність кінцевого рішення про відмову в реєстрації, що є підставою для його скасування.

    Позиция опубликована 22.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  8. БП ВС Способи захисту прав у сфері публічних закупівель

    Ефективний спосіб захисту у спорах щодо публічних закупівель

    Якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту, а рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору). У випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, за винятком тих, що передбачені статтею 43 Закону України «Про публічні закупівлі» (нікчемність договору про закупівлю), такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, тобто є оспорюваним.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. БП ВС Способи захисту прав у земельних спорах

    Належний спосіб захисту у разі часткового накладення земельної ділянки, яка перебуває у власності фізичної особи, на смугу відведення залізниці

    У разі, якщо на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні АТ «Укрзалізниця», частково накладається земельна ділянка, надана у власність фізичної особи, належним способом захисту права АТ «Укрзалізниця» є витребування тільки тієї частини земельної ділянки, що накладається на смугу відведення залізниці. Визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яким передано земельну ділянку у власність фізичної особи, та державного акта на право власності на земельну ділянку, не приведе до відновлення порушених прав та інтересів позивача. АТ «Укрзалізниця» має довести, яка саме земельна ділянка та в яких межах накладається на смугу відведення залізниці. Отже, для вирішення подібних спорів земельна ділянка (підстави для витребування якої наявні – тобто така земельна ділянка накладається на смугу відведення залізниці) має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив’язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

    Позиция опубликована 26.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  10. БП ВС С отступлением Спори, пов'язані із спадкуванням

    Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини

    Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування). ВП ВС конкретизувала правовий висновок ВСУ, викладений в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, щодо необізнаності спадкоємця про наявність заповіту як поважної причини пропуску строку для прийняття спадщини, визначивши, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини за обставин, коли заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. БП ВС Спори, пов’язані із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно

    Щодо неможливості розгляду Міністерством юстиції України скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно у випадку, коли стосовно цього нерухомого майна наявний судовий спір

    З урахуванням системного аналізу змісту частин 2, 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" та пункту 5 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 No 1128, у випадку, коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір, можливість розгляду Міністерством юстиції України скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав стосовно цього нерухомого майна виключається.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. БП ВС Спори, пов’язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки

    Умови застосування ст. 1281, 1282 ЦК України у разі смерті іпотекодавця

    Норми ст. 1281, 1282 ЦК України стосуються правовідносин, за яких сторона основного зобов`язання помирає, а її майно переходить до інших осіб - спадкоємців, які разом з цим майном набувають невиконане особисте боргове (грошове) зобов`язання спадкодавця, яке обмежується вартістю успадкованого майна. На відміну від правовідносин майнового поручительства, на цьому етапі таке майно не розглядається основним засобом погашення зобов`язання. На противагу іпотечному майну, зазначене спадкове майно може не містити обтяжень кредитора, а самі спадкоємці, набуваючи таке вільне від обтяжень майно та мирно володіючи ним, можуть не знати про боргові зобов`язання спадкодавця [спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги ]. Своєю чергою кредитор теж має проявити обачність і заявити про свої вимоги до спадкоємців протягом розумного строку, який визначає стаття 1281 ЦК України. З цього логічно випливають норми статті 1282 ЦК України, які, враховуючи характер виниклих правовідносин (розріз спадкових та боргових зобов`язань), гарантують спадкоємцеві право залишити собі спадкове майно (яке іноді має значну нематеріальну цінність для особи), виплативши його грошовий еквівалент. І лише в разі незадоволення своїх грошових вимог кредитор вправі розпочати процес звернення стягнення на це майно.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. БП ВС Спори, пов’язані з припиненням іпотеки

    Звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку" у разі смерті майнового поручителя

    При переході права власності на предмет іпотеки до спадкоємця іпотекодавця, який не є боржником за основним зобов'язанням (майнового поручителя), на іпотекодержателя не поширюються вимоги статті 1281 ЦК України щодо пред'явлення вимог до спадкоємців у шестимісячний строк. Іпотека не припиняється через пропуск цього строку. Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку згідно з відповідним застереженням в іпотечному договорі шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" після надсилання спадкоємцю іпотекодавця письмової вимоги про усунення порушення

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. БП ВС Спори, пов’язані з дотриманням порядку повідомлення іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки

    Письмове повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення зобов'язання

    Належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання. Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки. В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку. За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. БП ВС С отступлением Спори, пов’язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки

    Порядок звернення стягнення на іпотечне майно після смерті майнового поручителя. Відсутність необхідності пред’явлення кредитором вимог до спадкоємців у порядку ст. 1281, 1282 ЦК України

    Строк пред’явлення кредитором вимоги до спадкоємців, а також порядок виконання ними зобов’язання, передбачений ст. 1281, 1282 ЦК України, не поширюються на правовідносини, які виникають у зв’язку з переходом у порядку спадкування майна, яке майновий поручитель передав в іпотеку задля забезпечення виконання зобов’язань третьою особою [відмінною від особи іпотекодавця]. Такі відносини регулюються нормами Закону України «Про іпотеку», і тому іпотека є дійсною для спадкоємця іпотекодавця, який набуває статус іпотекодавця та має всі його права і обов’язки за іпотечним договором. ВП ВС дійшла висновку про наявність підстав для відступу від висновків щодо застосування статей 1281, 1282 ЦК України, зроблених у постановах Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 серпня 2020 року у справі № 905/1959/19.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. БП ВС Спори, пов’язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки

    Особливості правового статусу іпотекодавця. Межі відповідальності спадкоємців майнового поручителя

    Правовий статус іпотекодавця визначається його участю в основному зобов'язанні: якщо він є зобов'язаною особою за основним правовідношенням - має статус боржника, якщо передав майно для забезпечення зобов'язань іншої особи - є майновим поручителем. Обов`язки іпотекодавця, коли він є третьою особою в основному правовідношенні, мають виключно майновий характер, а не особистий. З цього слідує, що спадкоємці такого іпотекодавця успадковують не борг, а лише обтяження, яке слідує за цим майном. У цьому й проявляється особливий статус майнового поручителя, який особисто не вступає у боргові зобов`язання, а гарантує належне виконання іншою особою - боржником цих зобов`язань своїм майном , яке він чітко визначає в іпотечному договорі, а звернення стягнення на це майно припиняє його подальшу участь у зазначених зобов`язаннях.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. БП ВС Спори щодо визначення правового режиму земель

    Умови належності земель до категорії «землі оборони» та правовий режим їх використання

    Приписи ЗК України та законодавства, яке визначає правовий режим земель оборони, передбачають належність земельних ділянок до земель оборони як за їх суб`єктною ознакою - надання їх для розташування і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, так і ознакою територіальної наближеності (прилеглості) до державного кордону України (безпосередньо вздовж державного кордону України та мети використання (облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків тощо). Такі землі можуть перебувати винятково в державній власності.

    Позиция опубликована 21.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. БП ВС Способи захисту прав у земельних спорах

    Належний спосіб захисту прав держави у разі, якщо на земельні ділянки в межах прикордонної смуги, що належать до земель оборони, накладаються земельні ділянки, що перебувають у комунальній/приватній власності

    Земельні ділянки у межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж державного кордону України, які використовуються для забезпечення діяльності Державної прикордонної служби України, зокрема для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд, належать до земель оборони, щодо яких встановлений особливий режим їх використання та які можуть перебувати винятково у державній власності, а отже не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності. У разі, якщо на такі земельні ділянки в межах прикордонної смуги, накладаються земельні ділянки, що перебувають у комунальній/приватній власності, належним способом захисту прав держави є витребування тільки тієї частини земельної ділянки, яка накладається на прикордонну смугу.

    Позиция опубликована 21.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. БП ВС С отступлением Спори, пов’язані із застосування статті 625 ЦК України до правовідносин, що виникають з приводу виконання судових рішень

    Момент, з якого можуть застосовуватися приписи ст. 625 ЦК України у разі прострочення виконання грошового зобов'язання

    Припис частини другої статті 625 ЦК України щодо юридичних наслідків прострочення виконання грошового зобов’язання боржником (зокрема, державою) поширюється на випадки порушення підтвердженого судовим рішенням грошового зобов’язання держави з відшкодування завданої нею шкоди з наступного дня після спливу трьох місяців від пред’явлення до виконання органу ДКС України виконавчого документа і включно до дня, що передує дню повного виконання судового рішення. ВП ВС відступила від власного правового висновку, викладеного у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (№ у ЄДРСР 82997465) про те, що період прострочення держави з виконання рішення суду про стягнення коштів із Державного бюджету України слід рахувати з дня пред`явлення виконавчого документа до виконання.

    Позиция опубликована 21.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. БП ВС С отступлением Спори, пов’язані зі зменшенням розміру відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України

    Визначення меж зменшення розміру процентів річних, передбачених ст. 625 ЦК України

    Розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником, та не підлягає зменшенню судом. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних. ВП ВС конкретизувала власний правовий висновок, викладений в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 про те, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

    Позиция опубликована 21.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT