К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Велика Палата

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Велика Палата», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 402 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Віндикаційний позов (витребування майна з чужого незаконного володіння)

    Визначення моменту виникнення обов`язку з повернення майна як безпідставно збереженого майна після ухвалення рішення суду про віндикацію

    У випадках, передбачених частиною третьою статті 1212 ЦК України, юридичним фактом, який породжує кондикційне зобов`язання, як правило, є рішення суду. Тому саме в момент набрання рішенням суду законної сили особа дізнається про володіння чужим майном без достатньої правової підстави і обов`язок повернути це майно іншій особі. У такій правовій ситуації суд у власному рішенні констатує безпідставність набуття особою майна та підтверджує відсутність юридичних підстав для його збереження такою особою надалі, а тому з моменту набрання ним законної сили особа в конкретному випадку достеменно може вважатися обізнаною про своє володіння чужим майном без достатньої правової підстави і обов`язок повернути майно іншій особі.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  2. БП ВС Віндикаційний позов (витребування майна з чужого незаконного володіння)

    Застосування кондикційного позову (ст. 1212 ЦК України) після ухвалення рішення суду про віндикацію

    За своєю правовою природою кондикційні відносини у вузькому значенні цієї категорії не передбачають існування інших (зокрема, речових) відносин між їх учасниками. Це випливає, зокрема, зі змісту частини третьої статті 1212 ЦК України, згідно з якою ці правила можуть бути застосовані також і до інших відносин, які за своєю правовою природою не є суто кондикційними. Вочевидь, що приписи частини третьої статті 1212 ЦК України можуть бути застосовані до відносин з витребування майна лише в тому випадку, якщо віндикація з якихось причин не здатна забезпечити повернення майна неволодіючому власнику. Такі правовідносини не є суто кондикційними, оскільки на момент набуття особа мала формальні підстави для володіння майном, проте ці підстави згідно з рішенням суду є дефектними та втратили свою силу, адже спірне майно повернуто у власність позивача. Враховуючи, що правила про віндикацію не мають спеціальних правил, якими було б врегульовано подібні відносини, то згідно з частиною третьою статті 1212 ЦК України правила про заборону незаконного збагачення застосовні до них субсидіарно.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  3. БП ВС Спори, пов’язані з набуттям майна без достатньої правової підстави

    Правова природа кондикційних зобов'язань (ст. 1212 ЦК України)

    Конструкція частини першої статті 1212 ЦК України свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. За загальним правилом, кондикція у її класичному розумінні є самостійним позадоговірним зобов`язальним способом захисту права власності або іншого майнового права, спрямованим на повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, тому учаснику цивільних відносин, за чий рахунок відбулося таке неправомірне збагачення.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  4. БП ВС С отступлением Спори, пов’язані з набуттям майна без достатньої правової підстави

    Поширення кондикційного позову (ст. 1212 ЦК України) на речі, визначені індивідуальними ознаками

    Аналіз норм глави 83 ЦК України свідчить, що цей Кодекс не диференціює особливості застосування кондикції залежно від родових чи індивідуальних ознак її об’єкта та, відповідно, не обмежує сферу її застосування винятково речами, визначеними родовими ознаками. Поширення правил кондикції лише на речі, визначені родовими ознаками, є проявом звужувального тлумачення норм права, яке в цій ситуації є невиправданим та таким, що прямо суперечить приписам статті 1213 ЦК України, яка передбачає обов`язок набувача майна повернути його власнику в натурі, а у випадку неможливості повернення майна в натурі - відшкодувати його вартість. Застереження законодавця щодо необхідності відшкодування вартості майна в разі неможливості його повернення в натурі стосується насамперед речей, визначених індивідуальними ознаками, адже речі, визначені родовими ознаками, є замінними, тобто такими, що не можуть бути безповоротно втрачені. ВП ВС відступила від висновку ВСУ, викладеного у постановах від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15 та від 25 жовтня 2017 року у справі № 3-905гс17, щодо застосування кондикційного позову лише до речей визначених родовими ознаками.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  5. БП ВС Спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої органом державної влади (посадовою особою)

    Умови відшкодування шкоди, завданої діями/бездіяльність посадових осіб органів державної влади

    Застосовуючи стаття 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  6. БП ВС Спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої органом державної влади (посадовою особою)

    Встановлення факту заподіяння моральної шкоди внаслідок протиправних дій працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення

    Звертаючись до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, повинен довести, що внаслідок протиправних дій працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення йому була заподіяна моральна шкода, зазначити, у чому вона проявлялася, а також обґрунтувати розмір її відшкодування.  Вирішувати такі спори потрібно з урахуванням того, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (статті 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  7. БП ВС Спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої органом державної влади (посадовою особою)

    Правова природа протоколу у справі про адміністративне правопорушення

    Оформлення патрульним поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху здійснюється ним на виконання покладених на нього функцій та завдань, а дії зі складання протоколу про адміністративне правопорушення не породжують правових наслідків для особи, щодо якої складено такий протокол, крім тих, що пов`язані з розглядом такого протоколу судом. Протокол у справі про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Протокол про адміністративне правопорушення, який є офіційним процесуальним документом, складається уповноваженою особою у встановленій формі і повинен містити відомості, потрібні для розгляду справи по суті, зокрема зазначення характеру адміністративного правопорушення та нормативного акта, який передбачає відповідальність за таке правопорушення.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  8. БП ВС Спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої органом державної влади (посадовою особою)

    Встановлення протиправності в діях працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення

    Вирішуючи спір у справі про відшкодування моральної шкоди,завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, суд загальної юрисдикції може встановити наявність у діях працівників патрульної поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ознак очевидної протиправності, таких як: відсутність повноважень у працівника патрульної поліції на складання протоколу про адміністративне правопорушення, складання працівниками патрульної поліції протоколу про адміністративне правопорушення стосовно особи, яка не була учасником ДТП, тощо. Отже, очевидний характер протиправності дій (бездіяльності, рішень) працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення може бути встановлений судом загальної юрисдикції, зокрема й тоді, коли такі дії (бездіяльність, рішення) явно суперечать вимогам закону та порушують права, свободи або інтереси осіб, які звернулися до суду. У наведеній категорії справ суд, з огляду на підстави позову, при вирішенні питання про те, чи мали дії або бездіяльність органів влади, їх посадових осіб, які становили втручання в право особи, ознаки свавільності, повинен оцінювати: чи були передбачені законом підстави (умови) для відповідних дій працівників поліції (у контексті цієї справи), чи були вони виправданими (необхідними) та пропорційними до конкретних обставин. Втручання не буде свавільним, якщо: воно відбулося згідно із законом; воно переслідує легітимну мету і є пропорційним до цієї мети; воно є необхідним у демократичному суспільстві. У разі відповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону та вчинення працівниками патрульної поліції під час складання протоколу усіх дій згідно із законом та в межах їхніх повноважень та за відсутності ознак свавільності таких дій, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення не є фактом, який сам по собі підтверджує протиправність дій патрульних поліцейських щодо складання такого протоколу.

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  9. БП ВС Спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої органом державної влади (посадовою особою)

    Застосування ст. 1176 ЦК України та ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»

    Поліцейський, який складає протокол про адміністративне правопорушення, не є суб`єктом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність чи проводить досудове розслідування, тому до таких правовідносин не застосовуються приписи статті 1176 ЦК України та Закону України від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органами державної влади, зокрема, органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду).

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  10. БП ВС С отступлением Спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої органом державної влади (посадовою особою)

    Відшкодування шкоди, завданої складенням патрульним поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення у разі подальшого закриття справи у зв’язку з відсутністю складу правопорушення

    Дії патрульного поліцейського щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі подальшого закриття справи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення можуть бути підставою для відшкодування шкоди державою лише у тому випадку, якщо закриття справи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення відбулося через очевидну невідповідність протоколу вимогам закону або внаслідок інших протиправних дій працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, або які мають ознаки свавільності. ВП ВС відступила від висновку КЦС ВС, викладеного у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 953/6561/20, від 07 вересня 2022 року у справі № 289/2110/21, від 17 січня 2024 року у справі № 686/14845/22, про те, що здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень та інше).

    Позиция опубликована 10.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. БП ВС С отступлением Нікчемність/недійсність кредитного договору

    Наслідки встановлення комісії за обслуговування кредиту у кредитному договорі, укладеному після 10 червня 2017 року

    Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі № 361/392/20 (провадження № 61-16470св20) про визнання недійсною умови кредитного договору, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту на підставі положень частин першої-п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

    Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. БП ВС Відкриття апеляційного провадження

    Визначення поняття "особа, яка не повідомлена про розгляд справи" (п. 1 ч. 2 ст. 358 ЦПК України) при вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження

    У разі вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, «особою, не повідомленою про розгляд справи» (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої відкрито провадження

    Позиция опубликована 08.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Негаторний позов (усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном)

    Ефективний спосіб захисту права власності на земельну ділянку, яка використовується без дозвільних документів і на якій збудовано тимчасову споруду

    Якщо нежитлові приміщення є тимчасовими спорудами, які не відносяться до нерухомого майна, збудовані на земельній ділянці комунальної власності, що використовується власником цих приміщень без установлених законом підстав, норми статті 376 ЦК України щодо знесення об`єкту самочинного будівництва застосуванню не підлягають. Ефективним способом захисту порушеного права власника земельної ділянки є негаторний позов (стаття 391 ЦК України), зокрема шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на такі приміщення та зобов’язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки у спосіб демонтажу нежитлових приміщень.

    Позиция опубликована 08.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КГС ВС Припинення поруки

    Щодо наслідків пропуску кредитором строків пред'явлення вимог до спадкоємців боржника

    Сплив передбачених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, має наслідком позбавлення кредитора права вимоги як за основним, так і за додатковим зобов'язанням та припинення таких зобов'язань.

    Позиция опубликована 08.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. БП ВС Стягнення заборгованості за кредитним договором

    Способи пред`явлення вимог кредитора до спадкоємців боржника

    Кредитор може пред`явити вимогу до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, відповідно до вимог статті 1281 ЦК України в один із таких способів: 1) безпосередньо спадкоємцю; 2) опосередковано - через нотаріуса за місцем відкриття спадщини (за межами України - через консульську установу). Вибір конкретного способу пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд. Водночас кредитор, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою і третьою статті 1281 ЦК України, позбавляється права вимоги (частина четверта цієї статті).

    Позиция опубликована 08.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. БП ВС Спори, що виникають із договорів поруки

    Застосування порядку пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців боржника відповідно до ст. 1281 ЦК України

    Якщо смерть позичальника настала під час розгляду судової справи за позовом кредитора до позичальника про стягнення заборгованості, до таких правовідносин застосовуються правила про загальний порядок пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, визначені у ст. 1281 ЦК України, а спадкоємці, які прийняли спадщину, підлягають залученню до участі у справі як правонаступники відповідного учасника справи на підставі ст. 55 ЦПК України. У разі пропуску кредитором строків пред’явлення вимог до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, передбачених ч. 2 ст. 1281 ЦК України, кредитор позбавляється прав вимоги як за основним зобов’язанням, так і за додатковим зобов’язанням — порукою, що не може існувати окремо від основного зобов’язання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. БП ВС Спори, пов'язані зі зменшенням розміру штрафних санкцій

    Щодо зменшення штрафних санкцій (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України)

    Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

    Позиция опубликована 08.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. БП ВС С отступлением Орендна плата за договором оренди земельної ділянки

    Порядок зміни розміру орендної плати за землю у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки

    З моменту початку застосування зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки. З огляду на викладене ВП ВС конкретизує свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України «Про оцінку земель», статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. БП ВС С отступлением Внесення змін/розірвання договору оренди земельної ділянки

    Наслідки систематичної повної несплати орендної плати та часткової несплати

    Несплата орендної плати в розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України охоплює випадки лише повної несплати орендної плати, у строки, визначені договором. Натомість часткова несплата (недоплата) орендної плати може бути підставою для розірвання договору оренди землі на підставі частини другої статті 651 ЦК України, якщо таке порушення умов договору буде кваліфіковане як істотне. ВП ВС відступила шляхом конкретизації від висновку, викладеного у постановах ОП КЦС ВС від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц, у постановах КГС ВС від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 20 грудня 2022 року у справі № 914/1688/21 та в постановах КЦС ВС від 20 листопада 2019 року у справі № 549/178/17, від 10 листопада 2021 року у справі № 175/642/19, від 10 серпня 2022 року у справі № 426/6529/20 про те, що систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

    Позиция опубликована 08.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. БП ВС Відповідач у земельних спорах

    Щодо визначення належного відповідача у справі про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності

    Належним відповідачем у справі за позовом покупця про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності в порядку статей 127, 128 ЗК України є орган місцевого самоврядування, що здійснює від імені територіальної громади правомочності власника цієї земельної ділянки, зокрема навіть у випадку прийняття ним рішення про уповноваження виконавчого органу на укладання договору, адже в силу такого уповноваження виконавчий орган не набуває правомочностей власника такої земельної ділянки.

    Позиция опубликована 08.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT