К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Велика Палата

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Велика Палата», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 402 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. БП ВС Спори, пов’язані із заміною сторони у виконавчому провадженні

    Механізм захисту прав іпотекодержателя в разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця

    Відповідно до частин першої, другої статті 23 Закону України «Про іпотеку » у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки. Отже, в разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством установлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. БП ВС С отступлением Реалізація майна боржника

    Щодо наслідків скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, якщо предмет іпотеки було придбано у період відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження

    Виключення запису про обтяження, зокрема, на підставі судового рішення саме по собі не припиняє іпотеки, яка залишається чинною. Відповідно скасування такого судового рішення не спричиняє відновлення дії іпотеки. Якщо предмет іпотеки не був реалізований та відсутні інші підстави для припинення іпотеки, встановлені законом, то іпотека є чинною з моменту внесення про неї первинного запису до відповідного реєстру незалежно від того, чи було скасоване судове рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження. У такому разі запис про іпотеку підлягає відновленню. Водночас Велика Палата Верховного Суду нагадує, що функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі. Аналогічно функцією державної реєстрації іпотеки є оголошення належності іпотеки нерухомого майна певній особі. Тобто запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису («заднім числом»), а підлягає відновленню з моменту вчинення запису про таке відновлення. Якщо ж іпотека припинена у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки, то подальше скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, не впливає ані на чинність договору купівлі-продажу, укладеного на прилюдних торгах, ані на чинність іпотеки. Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 898-IV у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Зазначену норму слід застосовувати разом з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас, за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19). Велика Палата Верховного Суду відступила шляхом конкретизації від її висновку, викладеного у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, а також від аналогічного висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1193цс15, і КЦС ВС, викладеного у постановах від 10 травня 2018 року у справі № 643/18839/13-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 643/12557/16-ц та від 13 березня 2019 року у справі № 643/19761/13-ц про те, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення; у разі скасування незаконного судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який виключено на підставі незаконного рішення суду; це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек; договір іпотеки (права й обов`язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. БП ВС Реалізація майна боржника

    Щодо особливостей реалізації предмета іпотеки в межах ліквідаційної процедури

    Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачена реалізація предмета іпотеки незалежно від наявності чи відсутності судового рішення про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, як те встановлено у статті 39 Закону України " Про іпотеку" . Тому в межах ліквідаційної процедури застосовуються правила, передбачені Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , а не Законом України " Про іпотеку" . За загальним правилом продаж предмета застави (іпотеки) припиняє заставу (іпотеку) відповідно до приписів пункту 3 частини першої статті 593 ЦК України. Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено інших наслідків щодо продажу предмета застави (іпотеки) у ліквідаційній процедурі у провадженні у справі про банкрутство. Відтак у випадку продажу предметів застави (іпотеки) відповідно до законодавства про банкрутство застосовуються загальні наслідки припинення застави (іпотеки) згідно з пунктом 3 частини першої статті 593 ЦК України.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. БП ВС Спори, пов’язані зі зверненням стягнення на майно боржника

    Щодо набуття добросовісним набувачем права на нерухоме майно вільного від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень за відсутності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідних відомостей, на які такий набувач міг покладатися

    Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. БП ВС Спори, що виникають з договорів найму (оренди)

    Ознаки форс-мажорних обставин

    Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. БП ВС Перегляд судових рішень за виключними/нововиявленими обставинами

    Умови застосування передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами

    Судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені ч.2 ст. 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення, тощо). У контексті п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України скасування судового рішення, яке стало підставою для обґрунтування судового рішення, яке просять переглянути, має відбутися після ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. БП ВС Відступ від висновків ВС та ВСУ

    Щодо обов’язку судів в кожній конкретній справі здійснювати оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду

    Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та надавати оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. БП ВС Стягнення заборгованості за кредитним договором

    Щодо наслідків закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, для другої сторони

    Закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.

    Позиция опубликована 21.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. БП ВС Визначення відповідача у справі

    Позовні вимоги, за якими державний реєстратор може бути відповідачем у суді

    У випадку звернення особи з позовом до державного реєстратора про притягнення до відповідальності чи відшкодування шкоди, заподіяної ним внаслідок неналежного виконання покладених на нього обов`язків з внесення записів до ЄДРПОУ, що не пов`язана з діями інших суб`єктів цивільних правовідносин, така особа може бути відповідачем в суді. Зокрема у випадку невиконання державним реєстратором вимог суду (бездіяльності) про накладення заборони (арешту) внесеної до ЄДРСР при здійсненні ним реєстраційних дій.

    Позиция опубликована 21.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. БП ВС С отступлением Спори, пов'язані з поділом майна подружжя

    Значення платоспроможності відповідача при вирішенні судом питання про застосування частини другої статті 364 ЦК України (щодо поділу неподільного об`єкта спільної часткової власності)

    Факт відсутності у відповідача коштів для одномоментної виплати компенсації позивачеві сам по собі не може бути ознакою надмірності тягаря з такої виплати. Якщо у цього відповідача будуть відсутні кошти, зокрема регулярні доходи, для реального виконання рішення суду, за яким на користь позивача треба виплатити компенсацію, то під час виконавчого провадження виконавець може звернути стягнення на майно відповідача, у тому числі на присуджену йому річ (стаття 56 Закону України «Про виконавче провадження»). Виручені від реалізації кошти спрямовуються на задоволення вимог стягувача, сплату виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження тощо. ВП ВС відступила висновку, сформульованого, зокрема, у постановах ВСУ від 13 січня 2016 року у справі № 6-2925цс15 і КЦС ВС від 29 серпня 2019 року у справі № 371/1369/15-ц, про те, що для вирішення питання про застосування частини другої статті 364 ЦК України юридичне значення має те, чи сплачує співвласник-відповідач, який володіє та користується спільним майном, матеріальну компенсацію позивачеві за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України , чи спроможний співвласник-відповідач виплатити співвласникові-позивачеві грошову компенсацію вартості його частки, і чи не буде така виплата надмірним тягарем.

    Позиция опубликована 21.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. БП ВС С отступлением Спори, пов'язані з поділом майна подружжя

    Вимога позивача про стягнення з відповідача грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на майно подружжя не породжує обов`язку відповідача попередньо внести відповідну суму на депозитний рахунок суду

    Приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні. Велика Палата Верховного Суду відступила від сформульованого, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-2811цс15 і КЦС ВС від 16 червня 2021 року у справі № 559/609/15 висновку про те, що суд має визначити ідеальні частки співвласників у неподільній речі без її реального поділу та залишити відповідне майно у спільній частковій власності у разі, коли відповідач попередньо не вніс на депозитний рахунок суду кошти за частку позивача у праві спільної сумісної власності на неподільну річ, а останню не можна поділити в натурі відповідно до часток.

    Позиция опубликована 21.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КГС ВС Спори, пов’язані із набуттям і реалізацією прав на землю

    Юрисдикція спору щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних правовідносин, за результатами реалізації якого у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право і спірні правовідносини мають приватноправовий характер

    Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних правовідносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права оренди земельної ділянки), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

    Позиция опубликована 21.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. БП ВС Укладення договору оренди земельної ділянки

    Значення дозволу на розробку проєкту землеустрою та рішення про надання такого дозволу для набуття права власності чи користування на земельну ділянку

    Дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди і наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому, а рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

    Позиция опубликована 21.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. БП ВС Укладення договору оренди земельної ділянки

    Момент виникнення правовідносин оренди землі державної або комунальної власності

    Правовідносини оренди виникають лише в момент укладення договору оренди. До цього моменту, починаючи з моменту звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тривають переддоговірні відносини: сторони ведуть переговори щодо предмета договору, а саме - щодо можливості укладення договору оренди в майбутньому та визначення конкретної земельної ділянки на масиві земель державної або комунальної власності у встановленому законом порядку.

    Позиция опубликована 21.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. БП ВС С отступлением Розподіл судових витрат

    Щодо участі прокурора у розподілі судових витрат у справі як суб'єкта сплати судового збору за подання позовної заяви в інтересах держави

    Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат. Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові КГС ВС від 09.04.2019 у справі № 911/169/18, стосовно застосування норм ГПК України щодо розподілу судових витрат у справах за позовами прокурора в інтересах держави про те, що прокурор у розподілі судових витрат у справі участі не бере.

    Позиция опубликована 20.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. БП ВС Витрати на професійну правничу допомогу

    Щодо можливості відшкодування витрат на юридичні послуги, надані стороні у справі не адвокатом

    Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.

    Позиция опубликована 20.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КГС ВС С отступлением Визнання права власності на майно

    Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання

    У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових прав на усе таке майно в цілому (об'єкт архітектури) або його частину та витребування своєї власності (майнових прав) з незаконного володіння іншої особи (статті 388, 392 ЦК України). Натомість спосіб захисту прав шляхом визнання договору про відчуження спірного нерухомого майна (ланцюга правочинів) недійсним не лише є неефективним, а й може призвести до непропорційного і безпідставного втручання у права третьої особи (останнього володільця). ВП ВС відступила від висновків, висловлених КЦС ВС в постановах від 23 липня 2024 року у справі № 727/11510/23 та від 19 жовтня 2023 року у справі № 727/7731/22, що полягають у визнанні ресцисорного позову в подібних спірних правовідносинах як належного та ефективного способу захисту.

    Позиция опубликована 12.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. БП ВС Застосування норм процесуального права

    Невирішення судом клопотання належним чином повідомленого учасника справи про відкладення розгляду справи як підстава для скасування судового рішення відповідно до ч. 3 ст. 411 ЦПК України

    Якщо особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, але суд не розглянув її клопотання про відкладення або без належного обґрунтування відмовив у його задоволенні, то таке процесуальне порушення не підпадає під дію п. 5 ч. 1 ст. 411 ЦПК України (п. 5 ч. 1 ст. 310 ГПК України та п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України). Вирішальним у такому випадку є те, чи призвело таке процесуальне порушення до ситуації, за якої сторона була позбавлена розумної можливості ефективно представляти свою справу, будучи поставленою у істотно невигідне становище порівняно з її опонентом.

    Позиция опубликована 12.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. БП ВС Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності

    Рішення загальних зборів учасників товариства, яке можна вважати правочином у розумінні ст. 206-2 КК України

    Кримінальне правопорушення, визначене ст. 206-2 КК України, з об’єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації, зокрема частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації та причинно-наслідковим зв’язком між діями та наслідками. Вчинення правочину у розумінні ст. 206-2 КК України є дією, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може бути оформлено документально у вигляді рішення, акта, договору, протоколу тощо. Оцінювати правову природу того чи іншого рішення загальних зборів учасників товариства потрібно з огляду на те, на які правові наслідки воно спрямоване. Якщо внаслідок ухваленого загальними зборами учасників товариства рішення відбувається набуття, зміна або припинення цивільних прав та обов’язків певного кола осіб (наприклад, щодо виключення учасника з товариства, прийняття чи відмови у прийнятті спадкоємців померлого засновника (учасника) до складу учасників товариства; щодо перерозподілу часток у статутному капіталі товариства тощо), і водночас жодних інших правочинів не вчиняється, то саме таке рішення потрібно вважати правочином для застосування приписів ст. 206-2 КК України.

    Позиция опубликована 12.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. БП ВС С отступлением Спори, пов’язані з укладенням договорів

    Щодо характеру правовідносин між постачальником «останньої надії» та споживачем природного газу, якщо договір між ними не було припинено до закінчення граничного строку, постачальник не припинив постачання, а споживач продовжує споживати природний газ

    Якщо договір із постачальником «останньої надії» не було припинено до закінчення 60-добового граничного строку, постачальник «останньої надії» не припинив постачання природного газу споживачу, який був включений до його реєстру, а споживач продовжує споживати природний газ за відсутності у нього іншого постачальника, то немає підстав вважати такі правовідносини недоговірними, враховуючи, що договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» вважається укладеним шляхом акцептування публічної оферти споживачем через сам факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. ВП ВС відступила від підходу у застосуванні ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу», викладеного у постановах КГС ВС від 20.11.2024 та 05.08.2025 у справі № 917/1297/23, від 19.11.2025 у справі № 917/692/24, де сформульовано висновок про кондикційний характер правовідносин між постачальником та споживачем природного газу, якщо договірні відносини між сторонами не були належним чином оформлені.

    Позиция опубликована 12.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT