Велика Палата
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Велика Палата», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 1 402 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Щодо порядку передання в оренду під час воєнного стану невитребуваних паїв та нерозподілених земельних ділянок
Нерозподілені земельні ділянки / невитребувані земельні частки (паї), які належали на праві колективної власності колективним сільськогосподарським підприємствам чи кооперативам, не перебувають ані в державній, ані в комунальній власності, а фактично залишаються в режимі земель колективної власності, очікуючи визначення їхнього приватного власника або переходу у власність територіальної громади відповідно до закону. У таких правовідносинах органи місцевого самоврядування діють не як власники земельних ділянок, а як їхні тимчасові розпорядники, а тому процедури, встановлені для розпорядження землями державної чи комунальної власності, не можна вважати обов’язковими під час розпорядження цими об’єктами земельних прав, якщо це прямо не визначено законом. Під час дії воєнного стану земельне законодавство визначає дві окремі процедури передачі згаданих об’єктів земельних прав в оренду: звичайну (ст. 13 Закону № 899-ІV) та спрощену (укладення договорів відповідно до пп. 2 п. 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України). Жодна із наведених процедур не встановлює обов’язкового проведення земельних торгів для передачі в оренду нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв).
- Дело № 911/1138/25 Постанова 01.07.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 12.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з розглядом клопотання про закриття кримінального провадження без належного повідомлення потерпілих, а також невжиттям заходів для забезпечення розгляду справи у розумні строки
ВП ВС погодилася з висновками ВРП про наявність у діях судді складів дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «г» пункту 1 та пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, оскільки розгляд клопотання про закриття кримінального провадження без належного повідомлення потерпілих і забезпечення їх участі призвів до істотного порушення засад рівності сторін та змагальності, а невжиття належних процесуальних і організаційних заходів для забезпечення розгляду справи у розумні строки спричинило сплив строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
- Дело № 990SСGС/53/25 Постанова 05.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 12.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Зразкова справа. Про відсутність права на компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у зв’язку з пораненням
Додаткова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час воєнного стану» на період дії воєнного стану у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, є різновидом одноразового додаткового грошового забезпечення військовослужбовця, тобто є доходом, що має разовий характер, у зв’язку із чим приписи Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» на спірні правовідносини не поширюються, а компенсація втрати частини таких доходів у разі затримки їх виплати стягненню не підлягає.
- Дело № 280/8933/24 Постанова 07.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 280/8933/24 Рішення Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 12.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Застосування п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України та ч. 2 ст. 651 ЦК України при розірванні договору оренди землі
Систематична несплата орендної плати (два або більше випадків) у повному обсязі є самостійною підставою для розірвання договору відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, натомість загальне правило частини другої статті 651 ЦК України підлягає застосуванню коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним. ВП ВС конкретизувала свій висновок, викладений в постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 про те, що під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають правила частини другої статті 651 ЦК України.
- Дело № 918/391/23 20.11.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Заміна боржника у виконавчому провадженні внаслідок набуття особою, яка була залучена до участі у справі як третя особа без самостійних вимог, права власності на предмет іпотеки під час судового розгляду
До особи, яка була залучена до участі у справі як третя особа без самостійних вимог, і не повідомила суду про набуття під час судового розгляду права власності на предмет іпотеки, переходять права і обов’язки іпотекодержателя, що є підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні. За статтею 23 Закону України «Про іпотеку» разом з обтяженим іпотекою майном до набувача майна перейшли права і обов’язки іпотекодержателя, тобто відбулася заміна у матеріальних правовідносинах, що є підставою для заміни боржника в процесуальних відносинах.
- Дело № 902/388/18 Постанова 03.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо притягнення судді господарського суду до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з вжиттям заходів забезпечення позову та відкриттям провадження у справі з порушенням правил виключної підсудності
Розгляд суддею клопотання про вжиття заходів забезпечення позову та постановлення ухвали про відкриття провадження у справі з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) господарських справ, визначених статтею 31 ГПК України, а також застосування очевидно неспівмірних заходів забезпечення позову, які не відповідали меті застосування правового інституту забезпечення позову, що призвело до непропорційного втручання у право власності, є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
- Постанова 03.02.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 02.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Визначення правил дії в часі статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»
Для кваліфікації правочинів (у тому числі, договорів) неплатоспроможного банку нікчемними слід враховувати ті підстави нікчемності, які містилися в статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на момент їх вчинення. Норма, яка містить підстави нікчемності, має бути чинною на момент вчинення правочину. Якщо редакція цієї статті, зокрема її норми щодо критеріїв нікчемності, не була чинною на момент вчинення правочину, то її положення не можуть бути застосовані для кваліфікації такого правочину як нікчемного. Відсутність підстав для визнання такого правочину нікчемним не позбавляє позивача права ставити питання про недійсність зазначеного договору із загальних підстав та доводити наявність обставин, які свідчать про його недійсність на момент вчинення ВП ВС відступила від правового висновку КГС ВС, викладеного у постанові від 18 серпня 2020 року у справі № 922/2250/16, щодо визначення правил дії в часі статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
- Дело № 757/23249/17-ц 13.03.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Значення виплати заборгованості з орендної плати після пред`явлення позову про розірвання договору оренди землі
Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати). ВП ВС відступила від висновків ВСУ, викладених у постанові від 21 січня 2015 року у справі № 910/16306/13 (№ 3-211гс14), та висновків КГС ВС, викладених у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 921/383/15-г/17 щодо значення виплати заборгованості з орендної плати, зокрема, після пред’явлення позову про розірвання договору оренди землі.
- Дело № 922/4489/24 Постанова 09.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 902/21/24 Постанова 16.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 918/391/23 20.11.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Обсяг судового перегляду (контролю) у справах про оскарження указів Президента України про введення в дію рішень РНБО про застосування персональних санкцій
Судовий перегляд не може обмежуватися винятково формальною перевіркою дотримання процедури ухвалення рішення та наявності повноважень у відповідних органів. Такий підхід не відповідав би конституційному принципу поширення юрисдикції судів на будь-який юридичний спір (ч. 3 ст. 124 Конституції України) та не забезпечував би ефективного захисту прав особи від свавільного втручання. Роль суду полягає у перевірці того, чи не є рішення про застосування санкцій свавільним, чи базується воно на достатній фактичній основі та чи відповідає вимогам закону . Велика Палата ВС відступила ( шляхом конкретизації) від власної правової позиції, викладеної в постановах від 13 січня 2021 року у справі № 9901/405/19, від 27 серпня 2024 року у справі № 800/162/16, у частині, в якій судовий перегляд за рішенням Президента України про введення в дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій обмежувався винятково перевіркою дотримання меж дискреції та процедури введення санкцій без будь-якої оцінки наявності в матеріалах справи достатньої фактичної основи для висновку про існування загрози, встановленої статтею 3 Закону № 1644-VII .
- Дело № 990/224/23 Постанова 28.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 25.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Обов’язкові підстави для призначення більш м'якого покарання із застосуванням ст. 69-1 КК України
Частина 1 ст. 69-1 КК України застосовується за обов’язкової наявності таких підстав: а) наявність не менше як по одній обставині, що пом’якшує покарання, з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 66 цього Кодексу; б) відсутність обставин, які обтяжують покарання; в) визнання обвинуваченим своєї вини. Велика Палата ВС відступила від висновку Верховного суду України, викладеного в постанові від 14 квітня 2016 року в справі № 5-23кс(15)16 , згідно з яким при призначенні покарання із застосуванням статті 69-1 КК України добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди не враховується (відсутність цієї ознаки не є перешкодою для застосування спеціальних правил призначення покарання) тоді, коли такі збитки або шкоду не заподіяно в кримінальному провадженні.
- Дело № 214/2983/24 Постанова 27.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 25.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Заява (скарга) учасника виконавчого провадження як єдина підстава перевірки законності виконавчого провадження
Посадові особи органів державної виконавчої служби (зокрема й директор Департаменту ДВС та начальники вищого рівня) не мають права з власної ініціативи перевіряти законність виконавчого провадження та скасовувати постанови державних виконавців. Така перевірка можлива винятково за заявою (скаргою) учасника виконавчого провадження. ВП ВС відступила від висновку, сформульованого КАС ВС у постанові від 08 вересня 2022 року у справі № 802/921/18-а, відповідно до якого директор Департаменту ДВС має повноваження з власної ініціативи перевіряти рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців та скасовувати їх постанови.
- Дело № 127/6664/14 Постанова 08.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо можливості зміни судом розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу за наявності обґрунтованих заперечень іншої сторони та/або за власним розсудом
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою – сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Зокрема, суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката.
- Дело № 911/969/24 Постанова 20.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Момент набрання чинності договором оренди землі, підписаним до 01 січня 2013 року
За загальним правилом, договори оренди землі, підписані до 01.01.2013, набирають чинності з моменту їх державної реєстрації, якщо інший порядок набрання ними чинності не передбачений самими договорами. Державна реєстрація речового права не підміняє державну реєстрацію самого договору, а також не створює правові наслідки, пов’язані з державною реєстрацією договору.
- Дело № 925/632/19 Постанова 06.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Ухвалення судом першої інстанції рішення щодо померлої особи без залучення її правонаступників як безумовна підстава для скасування такого рішення
Суд, ухвалюючи рішення щодо померлого як суб’єкта права, фактично вирішує спір щодо суб’єкта, який на момент ухвалення рішення не існував, у зв'язку з чим таке рішення є ухваленим за відсутності належної сторони, процес фактично відбувається без відповідача, що унеможливлює реалізацію принципу змагальності та права бути вислуханим. Йдеться не про порушення процесуальних норм, а про дефект суб'єктного складу спору, який унеможливлює ухвалення законного й обґрунтованого рішення суду.
- Дело № 367/8835/16-ц Постанова 13.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо можливості визнання судом права власності на частку в незавершеному будівництві, яке не є самочинним будівництвом, в порядку поділу спільного майна подружжя
С піввласник, який не є забудовником і не може здійснити юридично значущі дії щодо введення об’єкта в експлуатацію, але прагне захистити свої правомірні очікування щодо набуття права власності на нерухоме майно, може звернутися до суду та просити визнати за собою право на належну йому частку в об’єкті незавершеного будівництва. Судове рішення про визнання в порядку поділу права власності на частку в незавершеному будівництвом об’єкті закріплює правовий режим цього майна як такого, що належить сторонам на праві спільної власності, та є підставою для проведення державної реєстрації речових прав саме на об’єкт незавершеного будівництва.
- Дело № 607/10858/22 Постанова 08.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Належний спосіб захисту власника земельної ділянки при державній реєстрації права на самочинне будівництво
Якщо право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за особою без дотримання порядку, визначеного ст. 376 ЦК України, скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації прав або припинення права власності не вирішує юридичної долі такого майна та не відновлює єдності юридичної долі земельної ділянки і розташованої на ній нерухомості. Належним способом захисту власника земельної ділянки є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на нього.
- Дело № 947/26870/24 Постанова 01.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 05.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Зразкова справа. Про врахування приписів закону про державний бюджет при нарахуванні та виплаті державним службовцям надбавки за вислугу років у 2024 році
Нарахування та виплата державним службовцям надбавки за вислугу років у 2024 році має відбуватися з урахуванням вимог п. 12 розд. «Прикінцеві положення» Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік», тобто на рівні 2 % посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 % посадового окладу. Саме лише зменшення законодавцем розміру надбавки за вислугу років на державній службі не призвело до звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат працівників на посадах державної служби.
- Дело № 240/7215/24 Постанова 19.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 240/7215/24 Рішення Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо можливості використання протоколів про результати проведення НСРД як доказів при вирішенні питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності
Процедура доказування в межах дисциплінарного провадження щодо суддів визначається спеціальним законодавством, яке не містить обмежень щодо допустимості доказів, отриманих унаслідок НСРД. Дисциплінарний орган не оцінює доказів щодо їх належності та допустимості в розумінні кримінально-процесуального закону, а лише надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності в поведінці судді ознак дисциплінарного проступку. Розсекречені на законних підставах протоколи про результати проведення НСРД дисциплінарний орган під час дисциплінарного провадження може досліджувати та надавати оцінку викладеним у них відомостям у межах дисциплінарного провадження на предмет наявності або відсутності у діях судді складу дисциплінарного проступку, надаючи при цьому самостійну оцінку таким діям та обставинам справи саме у світлі дотримання суддями правил службової та професійної етики.
- Постанова 14.07.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 22.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо притягнення слідчого судді до дисциплінарної відповідальності за відсутності чітко встановленого законом порядку вчинення процесуальних дій або неузгодженості його елементів
Визначальним критерієм правомірності рішення ВРП щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є встановлення обставин, що свідчать про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку. За відсутності обставин ухвалення судового рішення усупереч чітким, однозначно зрозумілим процесуальним нормам, висновок про вчинення дисциплінарного проступку є необґрунтованим. Натомість оцінні судження ВРП про незаконність судового рішення виходять за межі наданих їй функцій. Відсутність чітко встановленого законом порядку вчинення слідчим суддею відповідних процесуальних дій або неузгодженість його елементів унеможливлює настання відповідальності судді за свободу суддівського розсуду.
- Дело № 11-194сап21 Постанова 12.05.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 22.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Врахування обов'язку ВРП щодо вручення (надіслання) судді копії рішення її Дисциплінарної палати щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності при вирішенні питання про поновлення строків на оскарження такого рішення
При вирішенні питання про поновлення строків для звернення до ВРП слід враховувати, що оприлюднення повного тексту рішення ДП ВРП на офіційному вебсайті не скасовує обов’язку ВРП вручити чи надіслати копію цього рішення судді у триденний строк з дня оголошення його резолютивної частини. Отже, вручення рішення ДП в той чи інший спосіб судді є процесуальним обов’язком ВРП. Відомості про вручення (доставлення) рішення ДП судді повинні підтверджуватися належними доказами, зокрема розпискою про вручення, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
- Дело № 990SСGС/1/23 Постанова 06.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 22.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.