Застосування норм матеріального права
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Застосування норм матеріального права», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 584 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Порядок повернення платникові суми адміністративно-господарського штрафу, постанову про застосування якого скасував адміністративний суд
ВП ВС відступила від правового висновку КГС ВС від 10 липня 2019 року у справі № 489/6624/15-ц щодо порядку повернення платникові суми адміністративно-господарського штрафу, постанову про застосування якого скасував адміністративний суд, визначивши, що суму штрафу, перераховану до бюджету на підставі постанови про застосування такого стягнення, яку надалі адміністративний суд визнав протиправною та скасував, можна стягнути на користь платника згідно зі статею 1212 ЦК України як безпідставно утримувану. На такі правовідносини не поширюються приписи ЦК України про відшкодування шкоди та Порядку № 787
- Дело № 910/5880/21 Постанова 08.08.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Позов про визнання права іпотекодержателя необхідно розглядати саме як вимогу майнового характеру
ВП ВС відступила від правового висновку КЦС ВС щодо немайнового характеру позовної вимоги про визнання права іпотекодержателя, визначивши, що позов про визнання права іпотекодержателя необхідно розглядати саме як вимогу майнового характеру і розмір судового збору за його подання сплачується, виходячи з вартості предмета іпотеки, визначеної в договорі іпотеки, за ставкою, передбаченою законом для вимог майнового характеру.
- Дело № 910/4293/22 Постанова 19.03.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 906/1026/22 Постанова 04.10.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відповідальність Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) за прострочення виплати страхового відшкодування з вини ліквідованого
ВП ВС відступила від правового висновку КГС ВС, викладеного у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, щодо обов`язку МТСБУ сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, визначивши, що МТСБУ здійснює відшкодування шкоди за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, для виплати за якими у страховика, що ліквідується за рішенням уповноважених законом органів, недостатньо майна, отже, лише гарантує отримання відшкодування постраждалою особою (потерпілим) та не може відповідати за прострочення виконання зобов`язань з виплати страховиком страхового відшкодування за договорами страхування. Натомість у разі прострочення виконання МТСБУ грошового зобов`язання зі здійснення регламентної виплати у нього виникає передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми. За прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика відповідно пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» саме він має сплатити пеню, передбачену наведеним положенням, особі, яка має право на таке відшкодування. Натомість за прострочення здійснення регламентної виплати з вини МТСБУ пеня нараховується за час такого прострочення і у такому разі МТСБУ має обов`язок сплатити її.
- Дело № 910/16820/21 Постанова 19.07.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наявність в органів місцевого самоврядування повноважень здійснювати захист законних інтересів держави у правовідносинах, пов’язаних із закупівлею комунальними закладами товарів за бюджетні кошти
ВП ВС відступила від правових висновків КГС ВС, викладених у постановах від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21 та від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, щодо відсутності в органів місцевого самоврядування повноважень здійснювати захист законних інтересів держави у правовідносинах, пов’язаних із закупівлею комунальними закладами товарів за бюджетні кошти, визначивши, що оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов’язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складником інтересів держави, пов’язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у спорах щодо оскарження договорів, укладених такими комунальними закладами. Зазначене поширює свою дію і на випадки, коли в інтересах позивача діє прокурор, який у відповідному спорі представляє не комунальний заклад, а орган місцевого самоврядування.
- Дело № 905/1907/21 Постанова 21.06.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наслідки оскарження покупцем невиконання або неналежного виконання продавцем обов’язку зі складення та реєстрації в ЄРПН податкової накладної
ВП ВС відступила від правового висновку КАС ВС, зробленого у постанові від 14.07.2022 у справі № 420/14397/21, щодо наслідків оскарження покупцем невиконання або неналежного виконання продавцем обов’язку зі складення та реєстрації в ЄРПН податкової накладної, визначивши, що з 1 січня 2015 року покупець товарів / послуг не може включити ПДВ за відповідну операцію до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої у ЄРПН продавцем податкової накладної, а звернення зі скаргою на продавця є лише підставою для проведення контролюючим органом документальної перевірки для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку.
- Дело № 925/556/21 Постанова 01.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Спосіб захисту права власності на майно, яке було продане на аукціоні під час процедури банкрутства
ВП ВС відступила від правових висновків КЦС ВС від 23 вересня 2020 року у справі № 638/5388/14-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 201/15400/16-ц, щодо порядку витребування майна, яке було продане від імені третьої особи на аукціоні у процедурі банкрутства, визначивши, що продаж майна боржника під час процедури банкрутства не є продажем у порядку, встановленому для виконання судових рішень, порядок виконання яких визначається Законом України «Про виконавче провадження». Для витребування майна від набувача не потрібно визнавати недійсним аукціон з продажу майна боржника в процедурі банкрутства, у тому числі в разі якщо перший з договорів, предметом яких було відчуження спірного майна до набуття боржником відповідного права власності на нього, визнано недійсним.
- Дело № 908/976/19 Постанова 21.09.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Спосіб захисту прав іпотекодавця у разі державної реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення за договором іпотеки
ВП ВС підтримала правовий висновок КЦС ВС щодо застосування статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визначивши, що задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами). Скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення за договором іпотеки, є належним способом захисту прав іпотекодавця за умови, якщо таке майно не було відчужене на користь третіх осіб. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України
- Дело № 914/2350/18(914/608/20) Постанова 21.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку
Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений вказаним приписом, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов`язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором
- Дело № 607/2796/23 Постанова 01.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 2-1268/11 Постанова 04.07.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Порядок задоволення вимог кредитора за рахунок предмета договору поруки/іпотеки у разі смерті боржника
Зобов`язання за договором поруки/іпотеки нерозривно пов`язані з особою боржника, тому у разі смерті цього боржника, кредитор, який хоче задовольнити свої вимоги за рахунок предмета договору поруки/іпотеки, повинен отримати від поручителів померлого та/або іпотекодавців відповідну згоду забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем). У разі ж недосягнення згоди і неотримання кредитором згоди поручителя та/або іпотекодавця забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем), порука та/або іпотека визнаються припиненими
- Дело № 570/3891/14 Постанова 04.07.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Виселення з житлового приміщення, на яке звертається стягнення
Якщо іпотечне майно було набуте не за кредитні кошти, на нього звертається стягнення в позасудовому порядку та якщо мешканці відмовляються добровільно звільняти житлове приміщення, то виселення цих осіб повинне відбуватися на підставі рішення суду в порядку статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частин першої – третьої статті 109 ЖК УРСР, тобто з наданням іншого постійного житлового приміщення. Вселення та реєстрація місця проживання особи в житловому приміщенні, що є предметом іпотеки, після укладення договору іпотеки без дозволу іпотекодержателя всупереч вимогам такого договору та прямій забороні, передбаченій Законом України «Про іпотеку», свідчить про уникнення іпотекодавцем звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому може бути підставою для виселення такої особи із житла та скасування реєстрації її місця проживання
- Дело № 361/4481/19 Постанова 22.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визнання права спільної сумісної власності подружжя на об’єкт незакінченого будівництва
ВП ВС відступила від правового висновку ВСУ від 18 листопада 2015 року у справі № 6-388цс15 щодо визнання права спільної сумісної власності подружжя на об’єкт незакінченого будівництва, визначивши, що до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об’єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі неможливості поділу об’єкта незакінченого будівництва суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали й конструктивні елементи такого будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію. Визнаючи при цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання
- Дело № 405/7250/17 Постанова 28.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 726/1387/22 Постанова 27.12.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 511/2303/19 Постанова 12.04.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Спосіб захисту інтересу держави у разі використання власником земельної ділянки не за цільовим призначенням
ВП ВС відступила від правового висновку ВСУ, викладеного у рішенні від 18 серпня 2010 року у справі № 6-21895св09, щодо застосування пункту «а» частини першої статті 143 ЗК України, визначивши, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням може бути підставою для припинення в судовому порядку як права власності, так і права користування нею. У разі використання власником земельної ділянки не за цільовим призначенням ефективним способом захисту інтересу держави є заявлена на підставі пункту «а» частини першої статті 143 ЗК України вимога про припинення права власності скаржника на спірну земельну ділянку. Задоволення цієї вимоги має наслідком виникнення у відповідача обов’язку повернути спірну земельну ділянку
- Дело № 477/2330/18 Постанова 14.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Поширення дії арбітражного застереження на особу, яка вступила у договірні правовідносини
Включення сторонами до договору арбітражного застереження як умови має наслідком поширення дії цього арбітражного застереження і на правовідносини за цим договором за участі іншої особи, яка вступила у ці правовідносини як сторона, взяла на себе відповідні права та обов`язки сторони цього договору, і при цьому сторони не припиняли дію арбітражної угоди, не виключали певний спір з-під її дії, не позбавляли її обов`язкової сили для такої сторони, і арбітражна угода не втратила чинність внаслідок інших обставин
- Дело № 910/3208/22 Постанова 01.11.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Порядок застосування заборони, встановленої Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини»
ВП ВС відступила від правового висновку висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 09.09.2014 у справі № 5011-48/950-2012, щодо порядку застосування заборони, встановленої Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини», визначивши, що набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», який замінив Закон УРСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» в регулюванні питань, пов`язаних з пам`ятками історії та культури, не призвело до скасування охоронюваного статусу об`єктів культурної спадщини. Невиконання Кабінетом Міністрів України своїх обов`язків щодо подачі на затвердження Верховній Раді України проекту Переліку пам`яток, що не підлягають приватизації, не може бути підставою для незастосування заборони, встановленої статтею 1 Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини». Таке правове регулювання не допускало жодної можливості до 17 жовтня 2008 року включно набути з комунальної власності у приватну пам`ятку культурної спадщини ні за Законом України «Про приватизацію державного майна», ні тим більше у непередбачений ним спосіб, зокрема під виглядом проведення інвестиційного конкурсу. Правочин щодо відчуження пам’ятки культурної спадщини, вчинений попри заборону, встановлену Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини» порушує публічний порядок і є нікчемним. Належним способом захисту порушеного права територіальної громади як власника такої пам’ятки культурної спадщини є подання негаторного позову на підставі статті 391 ЦК України
- Дело № 910/8413/21 Постанова 12.09.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Порядок отримання компенсації громадянам за примусово відчужене (мобілізоване) у них майно в умовах правового режиму воєнного стану
В Україні діє законодавство, яке передбачає компенсацію громадянам за примусово відчужене (мобілізоване) у них майно. Отримати її можливо за умов та у порядку, визначених нормативними актами. Мобілізація майна є різновидом його реквізиції (примусового відчуження) у розумінні ЦК України та Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану». Однак, якщо згідно зі статтею 3 цього Закону примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості і тільки у разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості, то у випадку мобілізації майна громадян згідно з частиною першою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» таке відшкодування може бути тільки наступним. Компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п`яти наступних бюджетних періодів, правового режиму надзвичайного стану - протягом одного наступного бюджетного періоду після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за рахунок коштів державного бюджету за умови, що майно було примусово відчужене, а особа відповідно має право на таку компенсацію
- Дело № 757/64569/16-ц Постанова 13.09.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Розмежування віндикаційного та негаторного позову у земельних спорах
Не можна розглядати як єдиний позов вимогу витребувати спірну земельну ділянку шляхом знесення об’єкта нерухомості, оскільки в такій вимозі поєднані одночасно два способи захисту (віндикаційний і негаторний позови), спрямовані на усунення різних за змістом порушень права власності. Власник земельної ділянки може просити про захист права володіння шляхом витребування такої ділянки з володіння кінцевого набувача, що є підставою не для знесення спорудженого на ній об’єкта нерухомості, а для внесення запису (відомостей) про право власності на спірну земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Після того власник може ставити питання про захист прав від порушень, які не пов’язані з позбавленням його володіння спірною земельною ділянкою, зокрема, шляхом знесення спорудженого на ній об’єкта нерухомості. У разі поєднання в одній вимозі віндикаційного та негаторного позовів суд має визначити, яку мету переслідує позивач, і застосувати належні норми права, зокрема, задовольняючи такий позов частково
- Дело № 488/2807/17 Постанова 18.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Віднесення органу державної влади до правоохоронного, а працівників - до правоохоронців
До правоохоронних органів слід відносити органи державної влади, визначені в законах України як правоохоронні чи такі, що здійснюють закріплену за ними на законодавчому рівні правоохоронну функцію. При вирішенні питання про те, чи є особа працівником правоохоронного органу, необхідно виходити із системного аналізу: положень Конституції України, КК України, КПК України, КУпАП, нормативно-правових актів, які регулюють правовий статус того чи іншого органу державної влади, з яким особа перебуває у трудових чи службових відносинах; повноважень працівника згідно з його посадовою інструкцією, які передбачають реалізацію правоохоронної функції, зокрема вжиття визначених законом превентивних заходів і заходів примусу, а також передбачених кримінальним процесуальним законодавством і законодавством про адміністративні правопорушення заходів; законодавства про пенсійне забезпечення відповідної категорії працівника
- Дело № 633/195/17 Постанова 30.08.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Ефективний спосіб захисту прав акціонера, який придбав неплатоспроможний банк та якого визнано пов’язаною з банком особою
Позовні вимоги про недійсність правочинів із придбання акціонером неплатоспроможного банку, якого визнано пов’язаною з банком особою, акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку та про відчуження на користь держави належної йому частки у складі 100 % акцій неплатоспроможного банку не здатні поновити його права як колишнього учасника (акціонера) банку, оскільки відновлення становища, яке існувало до вчинення оспорюваних правочинів у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку як наслідок недійсності правочинів, не є можливим незалежно від встановлення / невстановлення судом певних порушень при вчиненні таких правочинів. Єдиним ефективним способом захисту прав такого акціонера може бути відшкодування йому в грошовій формі завданої шкоди
- Дело № 910/18214/19 Постанова 15.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Розірвання договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності у разі реорганізації юридичної особи внаслідок виділу. Належний спосіб захисту порушених прав власника
Передача орендарем за договором оренди земельної ділянки державної та комунальної власності права оренди такої земельної ділянки реорганізованій внаслідок виділу з нього юридичній особі за розподільчим балансом є відчуженням цього права, що суперечить забороні, передбаченій частиною першою статті 8-1 Закону України «Про оренду землі», а тому є підставою для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки. В такому випадку власник може заявити негаторний позов, тобто просити суд усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні відповідним об`єктом, зокрема шляхом повернення останнього (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України)
- Дело № 918/119/21 Постанова 15.11.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Правова природа виділу
ВП ВС відступила від правового висновку ОП КГС ВС та КЦС ВС щодо правової природи виділу, визначивши, що виділ є видом реорганізації, який не має наслідком припинення юридичної особи, яка реорганізується, оскільки остання залишається суб`єктом права, однак зі зменшеним обсягом майна, прав та/або обов`язків.
- Дело № 918/119/21 Постанова 15.11.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.