К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний процесуальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 986 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Керівник органу досудового розслідування та керівник органу дізнання (статті 39–39-1)

    Право начальника відділення органу Національної поліції призначати слідчого у кримінальному провадженні

    Начальник відділення органу Національної поліції визнається керівником органу досудового розслідування, який діє в межах своїх повноважень, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 39 та ч. 1 ст. 214 КПК може призначати слідчого у кримінальному провадженні.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Відмова від захисника або його заміна (стаття 54)

    Заборона безпідставної вимоги заміни захисника за призначенням

    Особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Відсутність у КПК заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих доказів. Доведення факту вчинення злочину конкретною особою за відсутності безпосередніх очевидців

    КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв’язку. Відсутність безпосередніх очевидців моменту заподіяння потерпілому ножового поранення не є підставою для відхилення показань свідків, які вказували на обвинуваченого як на особу, яку вони бачили в переході з ножем у руках, безпосередньо перед виявленням потерпілого, що має значення для доведення факту вчинення злочину конкретною особою.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Недостатність лише посилання суду на положення відомчих нормативних актів щодо проведення експертизи для визнання висновку експертизи недопустимим доказом у кримінальному провадженні

    Саме по собі посилання суду на положення відомчих нормативних актів без встановлення порушення вимог КПК та без з’ясування підстав для проведення експертизи не може бути достатньою підставою для визнання її недопустимим доказом у розумінні положень ст. 87 КПК.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Речові докази (стаття 98)

    Вилучена в ході оперативної закупки психотропна речовина як речовий доказ

    Вилучена в ході оперативної закупки психотропна речовина не є додатком до протоколу в розумінні ст. 105 КПК, а є речовим доказом.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Обшук (стаття 234)

    Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи

    Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави вважати, що автомобіль перебуватиме саме в гаражі, не може автоматично вважатися несанкціонованим проникненням до іншого володіння особи.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Необхідність наявності у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Можливість використання особистих коштів під час проведення НСРД

    У матеріалах кримінального провадження має міститися інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Ці кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявниками. Використання особистих коштів під час проведення НСРД у виді контролю за вчиненням кримінального правопорушення автоматично не обумовлює недопустимості фактичних даних щодо видачі грошових коштів чи результатів такої НСРД.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Обов’язкова умова визнання судом кримінального правопорушення таким, що пов’язане з домашнім насильством

    Обов’язковою умовою визнання судом кримінального правопорушення таким, що пов’язане з домашнім насильством, незалежно від його родового чи безпосереднього об’єкта, є відображення зазначеного у формулюванні обвинувачення із встановленням органами досудового розслідування відповідних фактичних обставин (ступінь родинних відносин або спорідненості). Враховуючи, що поняття «співмешкання» автоматично і безумовно не свідчить про те, що особи перебувають у сімейних або близьких відносинах у розумінні приписів Закону № 2229-VIII, посилання на вчинення кримінального правопорушення стосовно «співмешканки» не створює належного підґрунтя до висновку, що кримінальне правопорушення пов’язане з домашнім насильством.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні (стаття 302)

    Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні (ст. 302 КПК) як передумова розгляду судом кримінального провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні

    Дотримання умов, передбачених ст. 302 КПК, з боку сторони обвинувачення дозволяє суду розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Тобто виклик ні обвинуваченої особи, ні інших учасників кримінального провадження не здійснюється, адже в цьому і полягає спрощеність такого судового розгляду.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС § 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування (статті 309–310)

    Неможливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про звернення застави в дохід держави

    Ухвала слідчого судді про звернення застави в дохід держави не входить до переліку ухвал слідчих суддів, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Відсутність підстав для розгляду провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК у разі заперечення стороною обставини, що підлягає доказуванню

    Якщо обставина, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, заперечується стороною, то підстави для застосування спрощеної процедури судового розгляду, передбаченої ч. 3 ст. 349 КПК, у цій частині відсутні.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Безперервність судового розгляду. Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження (статті 322, 336)

    Можливість допиту залегендованої особи свідка в режимі відеоконференції. Умови врахування наданих показань як джерела доказів

    Допит залегендованої особи свідка, до якого у кримінальному провадженні застосовано заходи безпеки, може проводитися в режимі відеоконференції з іншого залу судового засідання. Ці показання можуть бути джерелом доказів у розумінні положень ст. 84 КПК, якщо допит проведено з додержанням правил, передбачених ст. 352 КПК.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Судові дебати (стаття 364)

    Необмеження головуючим права на захист обвинуваченого у разі висловлення під час дебатів зауваження щодо повторного озвучування тих самих тез та цитування норми закону

    Висловлення головуючим під час судових дебатів зауваження обвинуваченому, який повторно озвучував ті ж самі тези та цитував норми закону, не свідчить про обмеження його права на захист, якщо такі дії судді спрямовані на забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Порядок і строки апеляційного оскарження (стаття 395)

    Обов’язок особи, яка звертається з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, довести поважність причин пропуску процесуального строку

    Обов’язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням про його поновлення. Якщо строк на апеляційне оскарження пропущено захисником, який є самостійним суб’єктом права на апеляційне оскарження, то саме він повинен обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та навести конкретні умови, які об’єктивно перешкодили йому своєчасно подати апеляційну скаргу, а не посилатися на обставини, що стосуються підзахисного.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Підстави та порядок здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру (статті 503–507, 511, 515)

    Відсутність імперативної вимоги про застосування примусових заходів медичного характеру до обмежено осудної особи. Обставини, які враховуються при вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характер

    Приписи ст. 504 КПК передбачають, що факт визнання особи обмежено осудною обов’язково враховується при призначенні їй покарання, проте не містять імперативної вимоги про застосування примусових заходів медичного характеру. Застосування примусових заходів медичного характеру не є автоматичним наслідком встановлення обмеженої осудності особи. Застосування примусових заходів медичного характеру вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням висновку експертів, характеру та ступеня психічного розладу, ступеня небезпечності особи для себе чи інших осіб, а також інших обставин кримінального провадження.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Затримання уповноваженою службовою особою (стаття 208)

    Службові особи, які є уповноваженими для здійснення затримання і не є слідчим, прокурором чи дізнавачем

    Стаття 208 КПК надає повноваження затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, «уповноваженій службовій особі». КПК у кількох положеннях зазначає, що цей термін позначає особу, якій законом надане право здійснювати затримання. В інших положеннях Кодексу термін «уповноважена службова особа» вживається поряд із термінами «слідчий», «прокурор», «дізнавач». Відповідно до ч. 3 ст. 298-1 КПК: «Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, та дізнавач повинні негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підстави затримання». Таке вживання в законі терміна «уповноважена службова особи» призводить до висновку, що цим терміном законодавець позначив особу, якій законом надані повноваження проводити затримання, але яка водночас не є ані «слідчим», ані «прокурором», ані «дізнавачем». Таким чином, цей термін відсилає до інших законодавчих актів, якими надаються повноваження здійснювати затримання державним органам і їх службовим особами. На підставі аналізу законодавства Верховний Суд зробив висновок, що термін «уповноважена службова особа» включає, у тому числі: - поліцейських патрульної або інших служб поліції (ст. 37 Закону «Про Національну поліцію»); - військовослужбовців Служби правопорядку (ст. 7 Закону «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України»), Національної гвардії України (ст. 13 Закону «Про Національну гвардію України»), Управління державної охорони України (ст. 18 Закону «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб»); - службових осіб органів Державної прикордонної служби України (ст. 20 Закону «Про Державну прикордонну службу України»), Служби безпеки України (ст. 7 Закону «Про контррозвідувальну діяльність»), розвідувальних органів (ст. 47 Закону «Про розвідку»), служби судової охорони (ст. 162 Закону «Про судоустрій і статус суддів») тощо.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Затримання уповноваженою службовою особою (стаття 208)

    Обґрунтованість затримання особи за наявності достатніх підстав підозри на момент затримання

    Закон не ставить перед поліцейським вимоги вже в момент затримання переконатися поза розумним сумнівом у тому, що особа, яку він підозрює у вчиненні злочину, насправді його вчинила. Для цього існують наступні стадії кримінального провадження, під час яких обґрунтованість підозри може бути підтверджена або спростована. Якщо поліцейські отримали інформацію про щойно вчинений злочин, а особа, яка відповідала опису, почала втікати у відповідь на оклик, це створює законні підстави для її затримання. Подальше встановлення непричетності до злочину цієї особи не скасовує правомірності дій поліцейських щодо затримання.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Затримання уповноваженою службовою особою (стаття 208)

    Законність затримання особи патрульною поліцією до прибуття слідчо-оперативної групи

    Затримання під час патрулювання патрульною поліцією особи, яка за зовнішніми ознаками відповідала орієнтуванню щодо вчинення злочину, є законним до прибуття слідчо-оперативної групи, яка у подальшому виконала вимоги, передбачені ст. 208 КПК щодо повідомлення підстав затримання, роз’яснення прав, повідомлення про затримання відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та складення протоколу затримання. За цих обставин зазначення часу фактичного затримання з моменту прибуття і затримання слідчою оперативною групою, а не з моменту затримання поліцейською в порядку Закону «Про національну поліцію» у ході патрулювання, до прибуття цієї групи не впливають в цілому на законність і обґрунтованість прийнятого за результатами судового розгляду рішення.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС § 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду (статті 207, 209–213)

    Процесуальні вимоги до затримання особи та складання протоколу затримання

    Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз’яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень ст. 213 КПК, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених ст. 104 КПК, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень ст. 209 КПК; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім’я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Затримання уповноваженою службовою особою (стаття 208)

    Відсутність відеозапису затримання не є підставою для визнання протоколу затримання недопустимим доказом

    Протокол затримання не може бути визнаний недопустимим доказом через відсутність відеозапису процесуальної дії, оскільки ст. 208 КПК не передбачає обов'язкового фіксування затримання технічними засобами. Якщо затримання проведено з дотриманням вимог процесуального законодавства, за участі захисника та понятих, повідомленням матері затриманого, роз'ясненням затриманому процесуальних прав, складанням протоколу відповідно до ст. 104 КПК, який без зауважень підписаний усіма учасниками, то відсутність збереженого відеозапису не є підставою для визнання протоколу затримання недопустимим доказом.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT