К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний кримінальний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 3 242 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. ККС ВС Ухвалення і проголошення судового рішення. Звільнення обвинуваченого з-під варти (статті 375–377)

    Обчислення строку подачі апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді з дня оголошення резолютивної частини цієї ухвали

    Строк подачі апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, якщо останній постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину в один день, а повний текст ухвали оголосив в інший день, обчислюється з дня оголошення резолютивної частини цієї ухвали.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Прокурор, його призначення та заміна (статті 36–37)

    Неможливість заміни витягом з ЄРДР процесуального рішення про визначення групи слідчих чи постанови про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні

    Витяг з ЄРДР не може замінити ні процесуального рішення про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні, ні постанови керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, оскільки не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в цьому кримінальному провадженні.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Витрати на правову допомогу. Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження. Витрати, пов’язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів(статті 120, 121, 122)

    Віднесення на рахунок держави процесуальних витрат у кримінальному провадженні, закритому у зв’язку зі смертю обвинуваченого

    У разі закриття кримінального провадження у зв’язку зі смертю обвинуваченого (п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК) процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов’язані зі здійсненням кримінального провадження, відносяться на рахунок держави.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Слідчий експеримент (стаття 240)

    Оцінка досягнення мети слідчого експерименту і достовірності отриманих результатів у разі відмінності обстановки при проведенні цієї слідчої дії та вчиненні кримінального правопорушення

    Проведення слідчого експерименту у світлу пору доби, якщо подія відбулася в темний час, не є безумовною підставою для визнання результатів цієї слідчої дії недопустимими доказами. У кожному конкретному випадку суд має оцінити, які саме обставини перевірялися під час слідчого експерименту, чи мала відповідна відмінність істотне значення для досягнення мети цієї слідчої дії, а також чи вплинула вона на достовірність отриманих відомостей.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій (статті 256–257)

    Випадки застосування ст. 257 КПК

    Положення ст. 257 КПК застосовуються у випадку, коли під час проведення НСРД в одному кримінальному провадженні отримано інформацію про ознаки кримінального правопорушення, яке в цьому провадженні не розслідується, і таку інформацію необхідно використати в іншому кримінальному провадженні. У разі об’єднання кримінальних проваджень або виділення матеріалів в окреме провадження додатковий дозвіл слідчого судді на використання результатів цих НСРД не потрібний.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування (стаття 291)

    Необов’язковість наведення в обвинувальному акті окремого арифметичного розрахунку вартісної межі кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення

    Положення ст. 291 КПК не передбачають обов’язку сторони обвинувачення наводити в обвинувальному акті окремий арифметичний розрахунок вартісної межі відповідної кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Обов’язок суду з'ясувати можливість зміни порядку дослідження доказів у разі якщо обвинувачений погодився на спрощений порядок судового розгляду, однак при допиті заперечив вчинення кримінального правопорушення

    Якщо обвинувачений, який спочатку визнав вину та погодився на спрощений порядок судового розгляду за ч. 3 ст. 349 КПК, під час безпосереднього допиту заперечив об'єктивну і суб'єктивну сторони інкримінованого кримінального правопорушення, про які зазначено в обвинувальному акті, суд повинен з'ясувати питання щодо можливості зміни порядку дослідження доказів.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Судові дебати (стаття 364)

    Відмова місцевого суду оголосити додаткову перерву для підготовки до репліки в судових дебатах не є позбавленням сторони права брати участь у судових дебатах чи порушенням принципу рівності сторін

    Сама по собі відмова місцевого суду оголосити додаткову перерву для підготовки до репліки в судових дебатах не може ототожнюватися з позбавленням сторони захисту права брати участь у судових дебатах чи з порушенням принципу рівності сторін.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Порядок і строки апеляційного оскарження (стаття 395)

    Належне повідомлення судом у разі надсилання копії рішення на зазначену захисником електронну адресу та відсутність поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення у разі зміни захисником такої адреси без інформування суду

    адсилання судом копії рішення на електронну адресу захисника, про що він клопотав, є належним повідомленням, і подальша зміна ним такої адреси без інформування суду сама по собі не свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження (стаття 399)

    Відсутність повноважень у апеляційного суду залишати без руху апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді. Неможливість висувати до апеляційної скарги не передбачені КПК вимоги чи завищені стандарти щодо чіткості, ясності, логічності, послідовності

    Суд апеляційної інстанції не має повноважень залишати без руху апеляційну скаргу на рішення слідчого судді місцевого суду. Однак це не означає, що до змісту апеляційної скарги можуть висуватися вимоги, не передбачені кримінальним процесуальним законом, або ж висуватися завищені стандарти щодо чіткості, ясності, логічності, послідовності тощо її змісту.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Межі перегляду судом касаційної інстанції (стаття 433)

    Відсутність повноважень суду касаційної інстанції на повторний допит потерпілого, свідків і виклик експертів

    Повторний допит потерпілого, свідків, а також виклик експертів не належать до повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами КПК, оскільки він є судом права, а не факту. Сама лише незгода учасника провадження з показаннями потерпілого, свідків чи висновками експертів не може бути підставою для повторного допиту цих осіб.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (стаття 47)

    Умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки трудовому колективу

    Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки трудовому колективу можливе за наявності передумови - вчинення особою вперше кримінального проступку або нетяжкого злочину, крім кримінальних правопорушень, щодо яких встановлено застереження в законі; підстави - особа, яка вчинила злочин, щиро розкаялася; колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи; особа, яка вчинила злочин, не заперечує проти закриття кримінальної справи за цією підставою. Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК можливе лише за клопотанням колективу, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи. Інших вимог до оформлення зазначених документів КК не передбачено. Питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є правом, а не обов’язком суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї передбачених законом України про кримінальну відповідальність заходів примусу. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК).

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (стаття 47)

    Безпідставність передачі особи на поруки ТОВ за наявності не трудових відносин, а цивільно-правового договору про надання послуг

    Безпідставним є звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК з передачею на поруки ТОВ, що позбавляє поручителів можливості контролювати поведінку особи, проводити заходи виховного та профілактичного характеру. Відносини, що виникають з цивільно-правового договору про надання послуг, не є тотожними з трудовими правовідносинами, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та виконавцем і може обумовлюватися свободою договору, визначеною ЦК. Відтак, характер цивільно-правових угод та їх юридичний зміст не можуть забезпечити передбачених ст. 47 КК умов звільнення особи від кримінальної відповідальності. А тому укладення особою цивільно-правової угоди з підприємством, установою, організацією не може слугувати підставою для передачі її на поруки колективу та звільнення від кримінальної відповідальності з цих підстав.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (стаття 47)

    Щодо необхідності належного оформлення клопотання про передачу обвинуваченого на поруки

    Якщо клопотання директора товариства, членом якого є обвинувачений, про передачу його на поруки, не оформлене у той спосіб, який передбачений законодавством, зокрема, до нього не додано протоколу загальних зборів трудового колективу та не зазначено, в який спосіб колектив вказаного товариства бере на себе обов`язки щодо забезпечення виховного впливу на обвинуваченого, а той, у свою чергу, гарантує свою належну поведінку, то в такому випадку відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (стаття 48)

    Звільнення особи від кримінальної відповідальності якщо особа перестала бути суспільно небезпечною (ст. 48 КК)

    Стаття 48 КК передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки: коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною. Під втратою вчиненого особою діяння суспільної небезпечності кримінальний закон розуміє істотну зміну соціально-економічних, політичних або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи і внаслідок якої втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь (наприклад, скасування надзвичайного стану, перехід країни від воєнного часу до мирного або від однієї системи господарювання до іншої тощо). Такі зміни, як правило, передують рішенню законодавця декриміналізувати ті чи інші діяння, у зв’язку з чим до ухвалення такого рішення законодавчим органом суд може у справах цієї категорії застосовувати ст. 48 КК. Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв’язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв’язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу. Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК у разі, коли у зв’язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (стаття 49)

    Безумовне звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК

    Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку. Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій. Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (стаття 49)

    Визначення закінчення строку давності під час звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК

    Для правильного обчислення строків давності необхідно визначити момент початку строку і його закінчення. Таким початком строку є вчинення особою злочину, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили. Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості. Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальна справа щодо цієї особи.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Визначення меж судового розгляду (стаття 337)

    Встановлення дати вчинення кримінального правопорушення при визначенні спливу строку давності

    Встановлюючи сплив строку давності, суд виходить з дати вчинення кримінального правопорушення, зазначеної в обвинувальному акті, не визначаючи самостійно дату його скоєння, як і сам факт вчинення правопорушення, оскільки це вимагає повного дослідження доказів для встановлення всіх обставин, які підлягають доказуванню.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Зміст ухвали (стаття 372)

    Ухвалення рішення про звільнення від кримінальної відповідальності без вирішення питання про винуватість особи у пред’явленому обвинуваченні

    Специфіка інституту звільнення особи від кримінальної відповідальності полягає в тому, що за наявності визначених у законі умов особа звільняється від такої відповідальності, а кримінальне провадження закривається раніше від тієї стадії, коли вказані факти можуть та/чи мають бути належним чином встановлені і доведені. До ухвалення вироку у справі, суд не може робити висновки про винуватість особи, тим більше тоді, коли строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності спливли значно раніше, ніж суд робить такий висновок. На відміну від змісту вироку (ст. 374 КПК), який поряд з іншим має містити рішення про винуватість особи у пред’явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів, зміст ухвали (ст. 372 КПК) має містити лише суть питання, що вирішується ухвалою, встановлені судом обставини, що стосуються цього питання із посиланням на докази, мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, положення закону, яким він керувався, висновки та інше.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (стаття 49)

    Необов’язковість згоди потерпілого на звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК

    Передбачений ст. 49 КК інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов’язує такого звільнення зі згодою потерпілої сторони на таке В даному випадку застосування положень ст. 49 КК є обов’язковим для суду, а тому позиція потерпілих у цьому кримінальному провадженні не є вирішальною.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT