Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 41 позиция
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Щодо вирішення переддоговірного спору про укладення обов’язкового договору та визначення його істотних умов судом
Власне сам факт недосягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору не є підставою для відмови у позові про визнання договору укладеним, якщо його укладення є обов’язковим відповідно до закону. У таких випадках завдання суду полягає не у констатації відсутності згоди між сторонами, а вирішенні переддоговірного спору шляхом визначення спірних умов договору з урахуванням вимог законодавства та позицій учасників спору.
- Дело № 921/256/25 Постанова 27.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 06.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Встановлення земельного сервітуту на земельних ділянках освітнього закладу без згоди засновників є таким, що не відповідає вимогам спеціального законодавства
Встановлення земельного сервітуту на земельних ділянках університету є таким, що не відповідає вимогам спеціального законодавства у сфері освіти, оскільки використання ТОВ земельних ділянок сільськогосподарського призначення, закріплених на праві постійного користування за університетом, з метою видобування корисних копалин у наведеному випадку призведе до неможливості використання таких земельних ділянок закладом освіти за їх цільовим призначенням, тобто воно не пов’язане із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу. Окрім того, відсутність згоди (погодження) Міністерства освіти і науки України на укладання договорів про встановлення земельного сервітуту та доказів прийняття власником земельних ділянок відповідних рішень щодо встановлення земельних сервітутів на землях державної власності суперечить статті 124-1 ЗК України.
- Дело № 921/444/24 Постанова 01.07.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 06.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо неукладеності договору реструктуризації заборгованості за відсутності предмета реструктуризації
Договір про реструктуризацію заборгованості є неукладеним, якщо заборгованість, що є предметом такого договору, встановлена судовим рішенням як відсутня. Оскільки за відсутності реального боргу сторони не можуть досягти згоди щодо істотної умови договору – його предмета у розумінні ст. 638 ЦК України. Неукладений договір не може бути визнаний недійсним, а відтак підстави для застосування реституції відсутні.
- Дело № 914/2920/25 Постанова 28.07.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Наслідки втрати предмета фінансового лізингу під час воєнних дій
Втрата предмета фінансового лізингу (зокрема внаслідок викрадення під час воєнних дій) трансформує обов’язок його повернення у зобов’язання з відшкодування вартості майна та виключає можливість нарахування неустойки за неповернення за відсутності вини лізингоодержувача. Водночас така обставина не звільняє лізингоодержувача від обов’язку сплачувати лізингові платежі, оскільки ризик випадкової втрати майна покладається на нього.
- Дело № 916/5151/24 Постанова 25.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо передачі цілісного майнового комплексу в безоплатне користування без проведення конкурсної процедури
Передача органом місцевого самоврядування об'єктів водопостачання та водовідведення, що становлять цілісний майновий комплекс, у безоплатне користування без проведення конкурсної процедури є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та призводить до недопущення конкуренції на відповідному ринку.
- Дело № 910/1399/25 Постанова 26.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Недійсність договору оренди земельної ділянки комунальної власності, укладеного за результатами земельних торгів без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки
Проведення земельних торгів із продажу права оренди на земельні ділянки комунальної власності без здійснення їх нормативної грошової оцінки суперечить вимогам земельного законодавства. Орендар, беручи участь у земельних торгах та укладаючи договір оренди, знав або повинен був знати про відсутність технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Застосування середньої нормативної грошової оцінки ріллі по області замість фактичної оцінки конкретної ділянки є порушенням законодавства про оцінку земель. За таких обставин договір оренди землі підлягає визнанню недійсним з обов'язковим поверненням земельної ділянки власнику. Прокурор має право представляти інтереси територіальної громади у спорах про визнання договору оренди недійсним, навіть якщо порушення допущені органом місцевого самоврядування.
- Дело № 914/1884/24 Постанова 17.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 22.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо дії автоматично пролонгованого договору оренди державного або комунального майна після переходу права власності до нового власника
Договір оренди державного або комунального майна, строк дії якого закінчився під час воєнного стану, вважається автоматично продовженим на період воєнного стану та чотири місяці після його припинення, якщо балансоутримувач не повідомив орендаря про непродовження договору у тридцятиденний строк із підстав, визначених статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Зміна власника майна не припиняє таку пролонгацію.
- Дело № 916/5382/24 Постанова 14.01.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 23.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Включення податку на додану вартість у договір державної закупівлі пожежної автодрабини для реагування на надзвичайні ситуації
Закупівля пожежної автодрабини для державного пожежно-рятувального загону не підпадає під звільнення від ПДВ, передбачене підпунктом «д» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, оскільки цей порядок застосовується лише до товарів оборонного призначення.
- Дело № 912/761/25 Постанова 15.01.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 23.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Заборона виконання договорів з контрагентами, пов'язаними з державою-агресором
За принципом верховенства права, при укладенні договорів закупівлі, якщо виробником продукції є юридична особа держави-агресора, необхідно дослідити наявність / відсутність підстав для застосування у цьому випадку постанови КМУ № 187. Згідно з якою для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією рф установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на вчинення низки дій, зокрема виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства рф.
- Дело № 910/19426/21 Постанова 17.08.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 17.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо мораторію на нарахування та стягнення штрафних санкцій, встановленого постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332
Положення постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 щодо зупинення на період дії в Україні воєнного стану і протягом 30 днів після його припинення або скасування нарахування та стягнення штрафних санкцій стосуються виключно штрафних санкцій за цей період і не можуть бути поширені на штрафні санкції, право на нарахування яких виникло до введення воєнного стану. Норма щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій не містить вказівки про надання їй зворотної дії в часі, що дозволило б застосовувати її до порушень чи прострочень, що сталися в попередні періоди. ВІДСТУП! від постанови КГС ВС від 15.10.2024 у справі № 924/1202/23 (щодо питання застосування приписів постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 до вимог про стягнення штрафних санкцій, нарахованих на зобов`язання, які виникли до введення в Україні воєнного стану)
- Дело № 908/948/23 Постанова 04.07.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Неприпустимість забезпечення позову шляхом зупинення виконання мобілізаційних завдань у період воєнного стану
Заборона виконання договору експлуатаційного утримання автомобільних доріг, загального користування встановлена в порядку забезпечення позову, є неприпустимою у період воєнного стану, якщо такі роботи здійснюються на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) визначеного згідно з Планом запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану в Україні.
- Дело № 916/621/22 Постанова 21.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 22.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо повернення ДВС стягувачу судового наказу в разі примусового відчуження належного боржнику майна на користь держави у зв'язку з військовою необхідністю
Відсутність у боржника майна, на яке було звернено стягнення за рішенням суду, внаслідок його примусового відчуження у власність держави відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", є правомірною підставою для повернення виконавчого документа стягувачу згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". За відсутності заяви сторін про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, державний виконавець не зобов'язаний зупиняти виконавчі дії.
- Дело № 910/25395/13 Постанова 08.09.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 02.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо стягнення інфляційних втрат з Міноборони за порушення грошового зобов'язання у умовах воєнного стану
Інфляційні втрати та три проценти річних, нараховані на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Особливий статус боржника (Міноборони) як спеціального суб'єкта державної влади, який здійснює керівництво Збройними Силами України в умовах правового режиму воєнного стану, не є підставою для звільнення або зменшення розміру інфляційних витрат, оскільки вони є мінімальними гарантіями захисту майнових прав кредитора та спрямовані на компенсацію його втрат від знецінення грошових коштів. О бов`язок зі сплати інфляційних втрат у боржника (Міноборони) виникає за увесь час прострочення і до моменту повного виконання такого обов`язку Міноборони, тобто фактичної виплати (або стягнення коштів у інший не заборонений законом спосіб).
- Дело № 910/15411/21 Постанова 20.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 29.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Належність доведення причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажором та неможливістю виконання зобов'язання в умовах воєнного стану
Наявність сертифіката ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто зазначені обставини не мають преюдиційного характеру і в разі їх виникнення сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести не лише наявність таких обставин, а й те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку
- Дело № 910/4843/24 Постанова 04.12.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 917/1593/22 Постанова 05.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 922/999/22 Постанова 29.06.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/8580/22 Постанова Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 12.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Одностороннє розірвання договору у зв'язку з тривалістю форс-мажорних обставин, спричинених воєнним станом
У разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що унеможливили виконання зобов’язань за договором та тривали більш ніж 30 календарних днів, сторона договору має право на його одностороннє розірвання, якщо таке право передбачене умовами договору та реалізоване з дотриманням установленої процедури (направлення іншій стороні повідомлення про дострокове розірвання договору в установлений у ньому строк).
- Дело № 922/193/23 Постанова 13.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 05.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо застосування постанови КМУ від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного або комунального майна у період воєнного стану» до договорів оренди державного майна, укладених не за результатами аукціонів
Вирішуючи питання про розірвання договорів оренди внаслідок систематичного невнесення орендної плати, застосовується постанова КМУ № 634 у редакції від 27.05.2022, у п. 3 якої передбачається, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30.05.2022, за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей.
- Дело № 916/3958/21 Постанова 26.07.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/8348/22 Постанова 11.07.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 05.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання
Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання має здійснюватися у системному взаємозв’язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах.
- Дело № 914/543/19 Постанова 17.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 914/545/19 Постанова 04.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про ефективності способу захисту щодо розірвання договору поруки
Обраний позивачем спосіб захисту – розірвання договору поруки з дати, до якої, за доводами позивача, банк мав передати поручителю належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором, неефективний: якби договір поруки було розірвано, поручитель не мав б можливості ні повернути сплачені ним банку кошти (в силу положення частини четвертої статті 653 ЦК України), ні вимагати у банку надіслання відповідних документів (оскільки таке зобов'язання банку за договором поруки припинилося б з розірванням цього договору), а, відповідно, не могло б і вимагати сплати йому коштів боржником.
- Дело № 910/4996/19 Постанова 11.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Підстави передачі переддоговірного спору на розгляд суду та дата укладення попереднього договору при вирішенні такого спору судом
Переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов'язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв'язані зобов'язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов'язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.
- Дело № 61/341 Постанова 25.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Необхідність надання належної правової оцінки відповідності обставин, якими обґрунтовано позов, критеріям, визначеним частиною другою статті 652 ЦК України, для розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин за рішенням суду
Аналіз норм статті 652 ЦК України вказує на те, що закон пов’язує можливість внесення змін до договору та/або розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
- Дело № 914/865/22 Постанова 17.05.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.