К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Банкрутство

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Банкрутство», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 518 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Банкрутство підприємств, які не підлягають приватизації

    Умови завершення процедури санації шляхом закриття ровадження у справі про банкрутство

    Якщо за час, протягом якого тривала процедура санації, відновлення платоспроможності боржника за допомогою існуючого механізму банкрутства не відбулося, вимог кредиторів задоволено не було, як і не було укладено мирової угоди, яка була б затверджена господарським судом, то процедура санації може завершитися закриттям провадження у справі про банкрутство із застосуванням пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України як така, що позбавляє можливості досягнення легітимної мети Закону про банкрутство.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Банкрутство підприємств, які не підлягають приватизації

    Порядок припинення (закриття) провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 % акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі

    Положення пункту 4-3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство не є самостійною підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство, оскільки зазначений розділ доповнений названим пунктом згідно з пунктом 10 розділу V "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з метою реалізації норми частини п'ятої статті 12 цього Закону. Норма частини п'ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" самостійно застосовується у передбачених нею випадках у справах про банкрутство та є окремою правовою підставою для припинення/ закриття провадження у справі про банкрутство в розумінні пункту 12 частини першої статті 83 Закону про банкрутство стосовно боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Банкрутство підприємств, які не підлягають приватизації

    Порядок припинення (закриття) провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 % акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі

    Вимога частини п'ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо припинення (закриття) провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 % акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника, є імперативною, самостійно застосовується у передбачених нею випадках у справах про банкрутство, не узалежнюють обов'язковість припинення провадження у справі про банкрутство від наявності будь-яких умов та є достатньою правовою підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство. Для прийняття рішення про закриття/припинення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі частини п'ятої статті 12 названого Закону на будь-якій стадії провадження у справі, незалежно від того, яка судова процедура банкрутства застосовується до боржника і на яких стадіях розгляду перебуває ця справа про банкрутство (розпорядження майном, санація, ліквідація), необхідним і достатнім є лише встановлення судом за поданими сторонами доказами у справі обставин належності державі Україна прямо або опосередковано більше ніж 50 % акцій (часток) цього боржника та чинності (на час ухвалення відповідного судового рішення) прийнятого компетентним органом рішення про приватизацію боржника.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Про неможливість застосування абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ стосовно включення скарги на судові рішення, ухвалені в порядку статті 7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (у порядку позовного провадження) у межах справи про банкрутство

    Аналіз змісту абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ в сукупності з іншими частинами цієї статті та статті 7 Кодексу дає підстави для висновку про те, що необхідними (але не виключно) умовами застосування процесуальної можливості включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, є такі: – судовими рішеннями, що підлягають касаційному оскарженню в порядку абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ можуть бути тільки постанови апеляційного господарського суду, з них первісний, основний об’єкт касаційного оскарження – постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, та щонайменше одна постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо; – процесуальна можливість спільного касаційного оскарження в порядку абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ (включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню) може бути застосована тільки щодо касаційного оскарження тих судових рішень (постанов апеляційного господарського суду) в процедурі банкрутства, які стосуються не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Оскарження в касаційному порядку судового рішення, яким вирішено питання про зміну черговості задоволення вимог кредитора

    Вирішення судом питання черговості вимог кредитора здійснюється поряд з іншими питаннями, що вирішуються при розгляді кредиторських вимог у справі про банкрутство (розмір, склад тощо). А тому порушене кредитором питання щодо зміни черговості визнаних вимог цього кредитора є складовою розгляду цих вимог, у зв'язку із чим судові рішення, ухвалені за результатами розгляду заяви/вимог кредитора або іншої особи про зміну черговості вимог кредитора (кредиторів) належать до тих, що підлягають оскарженню в касаційному порядку в розумінні частини третьої статті 9 КУзПБ.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Щодо можливості відмови новопризначеного розпорядника майна підприємства-боржника від апеляційної скарги, яка була подана попереднім розпорядником майна

    Розпорядник майна у справі про банкрутство не є представником юридичної особи, а є самостійним учасником у справі про банкрутство, за винятком припинення господарським судом повноважень керівника або органу управління боржника та покладання його обов'язків на розпорядника майна. Водночас обсяг повноважень, наданий арбітражному керуючому – розпоряднику майна боржника положеннями КУзПБ та ГПК України як учаснику у справі про банкрутство (зокрема, щодо оскарження судових актів, відмови від поданих скарг та ін.) не змінюється від зміни особи, яка призначена господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном боржника, тобто від зміни особи арбітражного керуючого. Новопризначений розпорядник майна підприємства-боржника має право подати заяву про відмову від апеляційної скарги, поданої попереднім розпорядником майна.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Щодо відмови новопризначеного розпорядника майна боржника від апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, поданої попереднім розпорядником майна

    Розпорядник майна у справі про банкрутство не є представником юридичної особи, а вважається самостійним учасником у справі про банкрутство, за винятком припинення господарським судом повноважень керівника або органу управління боржника та покладання його обов'язків на розпорядника майна (стаття 40 КУзПБ). При цьому обсяг повноважень, наданий арбітражному керуючому – розпоряднику майна боржника положеннями КУзПБ та ГПК України як учаснику у справі про банкрутство (зокрема, щодо оскарження судових актів, відмови від поданих скарг та ін.), не змінюється від зміни особи, яка призначена господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном боржника, тобто від зміни особи арбітражного керуючого. Тому є правильним висновок суду апеляційної інстанції про прийняття відмови новопризначеного розпорядника майна боржника від апеляційної скарги, зважаючи на те, що розпорядник майна не є представником, а також на відсутність осіб, що приєдналися до апеляційної скарги, і відповідно, їх заперечень та закриття апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 264 ГПК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Початок перебігу строку на подання апеляційної скарги. Коло осіб, які наділені правом оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство

    Початок перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення, ухваленого у справі про банкрутство, має обраховуватися з дати постановлення ухвали суду про визнання кредиторських вимог особи. Правом оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство наділені лише учасники такої справи, яким товариство на момент постановлення оскарженої ним ухвали місцевого господарського суду не було, а отже, і не мало процесуальної можливості оскаржити таку ухвалу в встановлений ГПК України строк.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Про заміну кредитора правонаступником

    До спорів, які згідно зі статтею 7 КУзПБ розглядаються за правилами позовного провадження в межах справи про банкрутство, мають застосовуватися загальні положення про правонаступництво, передбачені ГПК України, зокрема його статтею 52. Для заміни кредитора у справі про банкрутство, вимоги якого включено до реєстру кредиторських вимог, правонаступником мають застосовуватися спеціальні норми законодавства про банкрутство (стаття 43 КУзПБ). Отже, залежно від цього мають застосовуватися частина третя статті 9 КУзПБ, а для спорів, які вирішуються в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ, – статті 255, 287 ГПК України. При цьому з урахуванням приписів частини шостої статті 12 ГПК України положення Закону про банкрутство (КУзПБ) застосовуються переважно як спеціальні норми права. У разі відсутності в спеціальному законі з питань банкрутства (КУзПБ) іншого врегулювання інституту правонаступництва норми чинного ГПК України мають застосовуватися як загальні норми процесуального права.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство та кола осіб, які мають право оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство

    Законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство. Лише після вчинення всіх передбачених КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45 КУзПБ) визнання його вимог кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 ГПК України). У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення в апеляційному порядку, звужено до учасників такої справи, якими згідно зі статтею 1 КУзПБ є кредитори у справі. Також право на апеляційне оскарження судових рішень місцевого господарського суду мають учасники справи про банкрутство та інші, окрім кредиторів, особи, які не є учасниками справи, але у випадку якщо судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов'язки

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Особливості визначення складу суду у справі про банкрутство

    Підставами для передачі справи про банкрутство на розгляд в іншому складі суду є скасування постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та ухвал у справі про банкрутство, які вирішують питання по суті та є фактично судовими рішеннями, що стосуються всієї справи про банкрутство (ухвала підготовчого засідання, ухвала про затвердження плану санації, ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника і припинення провадження у справі тощо), у тому випадку, коли справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції. Натомість скасування, зокрема, ухвали за результатами розгляду кредиторських вимог, судового рішення про визнання недійсними правочинів тощо, а також скасування рішення апеляційного суду, ухваленого за результатом перегляду в апеляційному порядку відповідного рішення місцевого суду, виключають відповідно до статті 36 ГПК України повторний розгляд тим самим суддею (складом суду) цих кредиторських вимог чи питання про визнання недійсними правочинів у справі про банкрутство, і тому справа про банкрутство саме в цій частині підлягає розгляду у відповідній судовій інстанції іншим складом суду, а в іншій (нескасованій) частині справа про банкрутство передається на розгляд судді (колегії суддів), який попередньо її розглядав. У разі скасування судом касаційної інстанції постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої складом суду за результатами перегляду ухвал місцевого господарського суду у справі про банкрутство, виключає участь цього складу суду апеляційної інстанції у новому розгляді справи про банкрутство лише у скасованій частині, однак не у розгляді всієї справи про банкрутство, за відсутності інших підстав для відводу (самовідводу) судді, передбаченими статтями 35, 36 ГПК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Розгляд вимог кредиторів

    Про перевірку керуючим реструктуризацією виправленої боржником декларації

    Аналіз пункту першого частини сьомої статті 123 КУзПБ свідчить про те, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про банкрутство фізичної особи: боржник подає суду декларації; керуючий реструктуризацією перевіряє декларації, надані боржником, та виявляє, чи наявна у цих деклараціях неповна та/або недостовірна інформація; боржник отримує звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій; боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки його декларації має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень. У разі виявлення керуючим реструктуризацією неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника і членів його сім'ї боржник має право виправити декларацію у строк, встановлений законом. Якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути недоліки поданих ним декларацій виявлені за наслідками їх перевірки арбітражним керуючим, настають наслідки, визначені пунктом першим частини сьомої статті 123 КУзПБ. Тож закон не передбачає перевірки керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Розгляд вимог кредиторів

    Щодо самостійного погашення боржником у ліквідаційній процедурі заборгованості перед окремим кредитором

    За умовами частини третьої статті 121 КУзПБ протягом дії мораторію задоволення вимог кредиторів передбачено лише у процедурі реструктуризації боргів боржника відповідно до затвердженого плану та у процедурі погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу, частиною четвертою статті 133 якою визначено, що вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються в порядку черговості, а вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Кодексом.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Розгляд вимог кредиторів

    Нарахування процентів після настання строку погашення кредиту та пені за кредитним договором в іноземній валюті

    З огляду на принцип диспозитивності у господарському процесі (стаття 14 ГПК України), за відсутності (невстановлення судами) обставин узгодження сторонами в кредитному договорі підвищеної ставки річних процентів, ніж визначена законом –три проценти річних відповідно до диспозиції, частини другої статті 625 ЦК України, не підлягають задоволенню судом заявлені кредитором (позикодавцем) вимоги щодо процентів, нарахованих за період після настання строку погашення кредиту щодо позичальника, однак з розрахунком цих вимог відповідно до процентної ставки, врегульованої кредитним договором, а не законом (частина друга статті 625 ЦК України – три проценти річних). Формулювання сторонами в кредитному договорі строку виконання зобов'язання та строку дії цього договору "до повного виконання зобов'язань за кредитним договором" не відповідає приписам статей 251, 252, 254 ЦК України щодо врегулювання строку або терміну, зі спливом або настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а також не є узгодженням строку виконання зобов'язання з повернення грошових коштів (кредиту) за кредитним договором у розумінні положень статті 530 та частини першої статті 1049 ЦК України. Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. При цьому такі вимоги кредитора мають ґрунтуватися на кредитному договорі в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Розгляд вимог кредиторів

    Щодо заборгованості за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника

    У пункті 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ законодавець визначив тимчасові особливості процедури неплатоспроможності фізичної особи, згідно з якими до розміру вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. При цьому такі вимоги кредитора мають ґрунтуватися на кредитному договорі в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Застосування процедур неплатоспроможності фізичних осіб

    Про поширення на фізичну особу, яка є майновим поручителем, статусу боржника у справі про неплатоспроможність в розумінні КУзПБ

    Перелік підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, визначений частиною другою статті 115 КУзПБ, не є вичерпним, оскільки пунктом четвертим частини другої цієї статті передбачено можливість «існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності)». При цьому право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не узалежнюється від наявності у сукупності всіх чотирьох підстав, передбачених частиною другою статті 115 КУзПБ. З огляду на те, що провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб здійснюється у порядку, визначеному КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, передбачених книгою четвертою названого Кодексу, а також на встановлені обставини у цій конкретній справі, на фізичну особу, що є майновим поручителем, поширюється статус боржника у справі про неплатоспроможність в розумінні КУзПБ.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Продаж майна в провадженні у справі про банкрутство

    З ВІДСТУПОМ! Щодо кола осіб, які можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна банкрута

    Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника як зацікавлена особа у продажі майна боржника за найвищою ціною наділена правом вимагати визнання недійсними результатів аукціону, проведеного в межах справи про банкрутство з порушенням вимог закону. Набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України. З набранням такою ухвалою законної сили уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав – брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України. БП КГС ВС уточнила висновок, викладений у постанові КГС ВС від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012 про те, що перелік осіб які можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна банкрута шляхом включення до кола таких суб`єктів уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства

    Притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів

    Аби визначити, чи порушив боржник вимоги частини шостої статті 34 КУзПБ, необхідно зіставити моменти виникнення у боржника зобов'язань перед кредиторами, з’ясувати, чи відбулося в той самий звітний період перевищення сумарного розміру зобов'язань боржника перед його кредиторами над розміром всіх активів боржника, задля встановлення наявності та тривалості існування у боржника ознак загрози неплатоспроможності, обчислити початок перебігу місячного строку, передбаченого абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ, і, відповідно, встановити, чи сталося порушення цього строку як підстави для солідарної відповідальності керівника боржника у разі невиконання ним обов'язку звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за правилами частини шостої статті 34 КУзПБ .

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства

    Коло обставин, які мають бути доведені ліквідатором та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності

    Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони). Для покладення субсидіарної відповідальності на керівника боржника передусім слід визначитися з питаннями, чи є керівник одноосібним виконавчим органом товариства та які саме його дії/бездіяльність або укладені ним правочини призвели до виникнення непогашеної заборгованості перед кредиторами. У разі не встановлення судом наявності у діях колишнього керівника (директора) банкрута об’єктивної сторони господарського правопорушення у вигляді його конкретних дій/бездіяльності та їх причинно-наслідковий зв’язок з наслідками у вигляді доведення до банкрутства позбавляє відповідача можливості доводити свою невинуватість у діяннях (діях чи бездіяльності) щодо доведення до банкрутства, як і стосовно існування/відсутності об’єктивної сторони такого правопорушення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства

    Підстави для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства

    Заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду в разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство. Водночас положення частини другої статті 61 КУзПБ не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника. Отже, саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дасть змогу ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, щодо доведення до банкрутства юридичної особи. Якщо після визнання боржника банкрутом за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи – боржника погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника допоки такі особи не доведуть протилежного.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT