Касаційний кримінальний суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 3 242 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Прямий причинно-наслідковий зв'язок між нездійсненням митником митного контролю і ненадходження до бюджету обов'язкових митних платежів. Необхідність встановлення співробітників митниці, які мають своєчасно виявити товари, що підлягають декларуванню
Між нездійсненням посадовою особою митниці митного контролю, що призвело до безперешкодного ввезення на територію України незадекларованих товарів та ненадходження обов'язкових митних платежів до бюджету, існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Визначальним фактором є не те, хто саме із співробітників митниці нараховує митні платежі, які є обов’язковими при ввезенні на територію України товарів, що підлягають декларуванню, а своєчасне виявлення співробітником митниці під час митного контролю наявності товарів, що підлягають декларуванню.
- Дело № 991/5399/23 Постанова 30.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Акт приймання виконаних будівельних робіт як офіційний документ (ст. 366 КК)
Акт приймання виконаних будівельних робіт засвідчує конкретні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов’язків, а тому є офіційним документом і предметом службового підроблення (ст. 366 КК).
- Дело № 154/965/21 Постанова 21.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Зміст вимоги про добровільне звернення, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК. Наказ командира військової частини про зарахування військовослужбовця на всі види забезпечення як письмова згода на продовження проходження особою військової служби
Якщо військовослужбовець, який самовільно залишив військову частину, до набрання чинності Законом № 3902-IX, яким ст. 401 КК доповнено частиною п’ятою, добровільно повернувся до місця тимчасової дислокації військової частини, був зарахований наказом командира на всі види забезпечення та продовжував проходити військову службу, це відповідає змісту вимоги про добровільне звернення, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК. Наказ командира військової частини про зарахування військовослужбовця на всі види забезпечення є належним письмовим підтвердженням згоди командира на продовження проходження особою військової служби.
- Дело № 484/3679/23 Постанова 15.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Невиконання усного наказу т. в. о. командира взводу про необхідність несення служби на взводному опорному пункті і залишення цього пункту та проведення часу чергування на власний розсуд як склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 402 КК
Дії старшого солдата військової частини, який, будучи достовірно обізнаним з усним наказом т. в. о. командира взводу про необхідність несення служби на взводному опорному пункті, заступив на чергування, проте свідомо залишив місце чергування з автоматом та патронами, вибув у місто, де проводив час на власний розсуд, і планував повернутися наступної доби, тобто до завершення чергування, утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 402 КК.
- Дело № 170/459/23 Постанова 02.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Виготовлення, поширення, публічне використання символіки та виконання гімнів, як прояв пропаганди (ст. 436-1 КК). Криміналізація дій, передбачених ст. 436-1 КК, не порушує ст. 10 ЄКПЛ (право на свободу вираження поглядів)
Умисне поширення протягом тривалого часу на своїй сторінці в соціальній мережі зображення державних прапорів, гербів та інших символів СРСР, УРСР (УСРР), атрибутики з відтворенням серпа і молота, п’ятикутної зірки, іншої символіки комуністичної партії, зображення осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії тощо утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 436-1 КК. Всі форми злочину, передбаченого ст. 436-1 КК (виготовлення, поширення, публічне використання символіки та виконання гімнів), самі по собі є проявом пропаганди. Тож сам факт доведення умисного вчинення особою вказаних вище дій є достатнім для констатації наявності в її діях як ознак об’єктивної сторони, так і ознак суб’єктивної сторони цього злочину. Криміналізація дій, передбачених ст. 436-1 КК, не може розглядатися як порушення ст. 10 ЄКПЛ, згідно з якою кожен має право на свободу вираження поглядів.
- Дело № 707/2235/21 Постанова 14.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Істотне порушення вимог КПК у разі незабезпечення прав на користування рідною мовою і залучення перекладача
Розгляд кримінального провадження щодо громадянина іноземної держави, який не володіє українською мовою, без залучення перекладача та без роз'яснення права користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави є істотним порушенням вимог КПК/
- Дело № 478/507/21 Постанова 21.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Допустимість як доказу відеозапис події, який зроблений на мобільний телефон поліцейського, а не відеореєстратором його нагрудної камери
Відеозапис події, який зроблений на мобільний телефон поліцейського, а не відеореєстратором його нагрудної камери, отриманий на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ, є допустимим доказом, адже внутрішні інструкції Національної поліції України щодо використання відеореєстраторів до використання телефону не застосовні, а існування таких інструкцій не свідчить про заборону поліцейським використовувати власні мобільні телефони/
- Дело № 134/1667/23 Постанова 23.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Можливість допиту поліцейського як свідка. Використання як доказу в апеляційному суді показань свідка, отриманих під час допиту судом першої інстанції із застосуванням технічних засобів аудіо- відеофіксації
Працівник поліції може бути допитаний як свідок, оскільки він не входить до виключного переліку осіб, які не можуть бути допитані як свідки згідно зі ст. 65 КПК. Показання свідка, отримані під час допиту судом першої інстанції із застосуванням технічних засобів аудіо- відеофіксації у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в апеляційному суді на підставі ч. 3 ст. 404, ч. 11 ст. 615 КПК/
- Дело № 134/1667/23 Постанова 23.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Поширення відомостей про розташування військової служби правопорядку як склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК
Військова служба правопорядку є спеціальним правоохоронним формуванням у складі ЗСУ, а тому поширення відомостей про її розташування охоплюється складом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК.
- Дело № 725/4553/24 Постанова 23.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Умисел на вбивство двох або більше осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб та з хуліганських мотивів (п. п. 1, 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК) у разі використання особою під час конфлікту у громадському місці (парку) гранати
Використання особою під час конфлікту у громадському місці (парку) гранати, яка призначена для ураження живої сили та осколки якої розлітаються на відстань 100 метрів, за наявності поблизу невизначеної кількості осіб свідчить про умисел на вбивство двох або більше осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб та з хуліганських мотивів (п. п. 1, 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК).
- Дело № 754/12407/18 Постанова 14.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Кваліфікація дій особи у разі застосування до потерпілого без його згоди наркотичних, психотропних, отруйних або сильнодіючих речовин з метою заволодіння його майном, якщо такі дії призвели до смерті потерпілого
Застосування до потерпілого без його згоди наркотичних, психотропних, отруйних або сильнодіючих речовин (обманне або непомітне введення в організм потерпілого таких речовин) з метою заволодіння його майном, якщо такі дії призвели до смерті потерпілого і винна особа усвідомлювала можливість настання смертельних наслідків, підлягає кваліфікації за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК як умисне вбивство з корисливих мотивів та статтею, якою передбачено відповідальність за посягання на чуже майно із використанням способу, небезпечного для життя і здоров’я, – ч. 4 ст. 187 КК. Якщо умисел на заволодіння майном виник у винного після вбивства, вчиненого з інших мотивів, то кваліфікація за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК виключається. Таке діяння може бути кваліфіковане за певною частиною ст. 115 КК та відповідними статтями, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення проти власності.
- Дело № 705/2187/21 Постанова 25.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Наявність в особи спеціальних повноважень щодо розпорядження майном як обов'язкова складова злочину, передбаченого ст. 191 КК
Обов'язковою складовою злочину, передбаченого ст. 191 КК, є наявність в обвинуваченого спеціальних повноважень щодо розпорядження відповідним майном. У разі обвинувачення за цією нормою закону необхідно доводити, що обвинувачений мав такі повноваження або мав владні повноваження, які давали можливість впливати на осіб, яким майно ввірене чи у віданні яких воно перебуває.
- Дело № 161/21477/20 Постанова 16.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Неважливість встановлення належності конкретній особі заборонених знарядь лову для кримінально-правової оцінки дій за ст. 249 КК
Сам факт належності чи неналежності заборонених знарядь лову особі жодним чином не впливає на кримінально-правову оцінку вчиненого за ст. 249 КК. Для кваліфікації важливим є встановлення того, чи відбувався вилов риби такими забороненими знаряддями, а не їхня належність особі.
- Дело № 467/1016/23 Постанова 30.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відмінність між статтями 114-2 і 111 КК
Склади злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111 та ч. 3 ст. 114-2 КК, мають спільні ознаки, оскільки «перехід на бік ворога в період збройного конфлікту» і «надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України» можуть полягати, серед іншого, у переданні інформації, згаданої в ст. 114-2 КК. Відмінність між статтями 114-2 і 111 КК у разі передання інформації, згаданої в ст. 114-2 КК, полягає в характері умислу, з яким вчиняються інкриміновані дії. При вчиненні державної зради передача певної інформації спрямована на реалізацію мети спричинити шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Така мета виходить за межі mens rea у злочині, передбаченому ст. 114-2 КК, і утворює умисел, характерний для державної зради.
- Дело № 711/4047/22 Постанова 14.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Спрямованість умислу у державній зраді (ст. 111 КК)
Умисел у державній зраді (ст. 111 КК) спрямований на спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Дії особи, яка під час активних бойових дій послідовно та оперативно, у невеликі проміжки часу, передавала представникам ворожої держави особливо чутливі для держави дані про розташування військових об'єктів, техніки й особового складу ЗСУ, кваліфікуються як державна зрада (ст. 111 КК).
- Дело № 210/3372/22 Постанова 21.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України (ст. 111 КК), яка полягає у передачі представникам іноземної держави певних відомостей
Надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України (ст. 111 КК) може мати місце у випадку передачі представникам іноземної держави певних відомостей, які не належать до державної таємниці, але сприяють іноземній державі в досягненні нею цілей, пов’язаних із веденням підривної діяльності.
- Дело № 490/3578/22 Постанова 25.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Доведення надання допомоги окупаційній адміністрації з метою забезпечення перевезень військової техніки та особового складу ворожих збройних сил (ст. 111-2 КК)
У разі інкримінування особі надання допомоги окупаційній адміністрації з метою забезпечення перевезень військової техніки та особового складу ворожих збройних сил (ст. 111-2 КК) суд має чітко зазначити, якими саме доказами підтверджується наявність такої мети. Ці питання стосуються правильного встановлення фактичних обставин кримінального провадження та доведеності обсягу висунутого обвинувачення і потребують дослідження й аналізу доказів у справі.
- Дело № 761/23109/23 Постанова 24.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 КК) є правом, а не обов'язком суду. Для визнання того, що на час розгляду кримінального провадження в суді обстановка змінилася, суду необхідно встановити не тільки те, яка обстановка існувала під час вчинення кримінального правопорушення, а й те, в чому полягає її зміна на час розгляду справи, та навести в судовому рішенні конкретні дані, які свідчили б про зміну обстановки та втрату суспільної небезпечності діянням чи особою.
- Дело № 752/13587/24 Постанова 16.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Застосування ст. 47 КК при вчиненні триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які становлять сукупність
Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які становлять сукупність, не перешкоджає застосуванню ст. 47 КК за умови, що вони не утворюють реальної сукупності. Реальна сукупність злочинів має місце тоді, коли особа вчиненими в різний час (окремими) діями скоює два або більше злочинів, які мають різні склади і кваліфікуються окремо. Якщо обвинуваченому пред’являється обвинувачення за чотирма епізодами діянь, які утворюють один склад продовжуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК, їх кваліфікація здійснюється за однією частиною статті Особливої частини КК, що виключає сукупність злочинів, це дає підстави для застосування ст. 47 КК.
- Дело № 370/1140/23 Постанова 30.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність підстав посилатися на ч. 3 ст. 28 КК у формулі кваліфікації
У формулі кримінально-правової кваліфікації посилання на форму співучасті, а саме на ст. 28 КК, є зайвим, оскільки статті Загальної частини КК зазначаються лише для вказівки на стадію вчинення кримінального правопорушення або на роль особи, крім ролі виконавця (організатор, підбурювач або пособник). Якщо кримінальне правопорушення вчинено організованою групою, але ця форма співучасті не передбачена як самостійна кваліфікуюча ознака у відповідній статті Особливої частини КК, то діяння слід кваліфікувати за найбільш наближеною формою співучасті, яка передбачена у цій статті. Про таку форму співучасті, як вчинення злочину організованою групою, може йтися не лише тоді, коли всі учасники такої групи були в її складі з самого початку функціонування групи, але й тоді, коли нові учасники приєдналися до організованої групи пізніше. Вони можуть не мати жодного стосунку до витоків створення такої групи. Оцінюючи наявність організованої групи, важливим є не факт залучення до неї з самого початку функціонування, а факт оцінки наявності тих ознак у групи, на які вказав законодавець у ч. 3 ст. 28 КК.
- Дело № 459/176/23 Постанова 21.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.