К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний кримінальний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 3 242 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні (стаття 129)

    Визначальні обставини для правильного вирішення цивільного позову в частині стягнення заподіяної внаслідок ДТП шкоди у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 286 КК

    Для правильного вирішення цивільного позову в частині стягнення заподіяної внаслідок ДТП шкоди визначальним є не лише факт перебування винної особи (водія) у трудових відносинах з юридичною або фізичною особою, а й факт безпосереднього виконання водієм своїх трудових (службових) обов'язків у момент ДТП. Якщо ДТП відбулася не під час виконання працівником своїх трудових обов'язків, а під час використання ним службового автомобіля в особистих цілях, положення статей 1172 та 1187 ЦК є незастосовними. У такому випадку моральна шкода стягується безпосередньо з винної особи, а не з роботодавця.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Підозрюваний, обвинувачений (стаття 42)

    Відсутність обов’язку у працівників охорони магазину при затриманні особи в порядку ст. 207 КПК роз’яснювати їй права підозрюваного

    Працівники охорони магазину при затриманні особи в порядку ст. 207 КПК не зобов’язані роз’яснювати їй права підозрюваного, оскільки це належить до компетенції уповноважених службових осіб, які негайно повідомляються про таке затримання.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Слідчий експеримент (стаття 240)

    Вирішення питання про істотність порушень вимог КПК під час проведення слідчого експерименту за участю неповнолітнього свідка без залучення законного представника

    Вирішення питання про істотність порушень вимог КПК під час проведення слідчого експерименту за участю неповнолітнього свідка без залучення законного представника вирішується з урахуванням мети, для якої залучаються законний представник, педагог, психолог чи лікар.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Глава 24-1 Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень (статті 297-1–297-5)

    Відсутність порушення КПК у разі не вжиття додаткових заходів, не визначені статтями 297-5, 323 КПК, щодо повідомлення особи під час здійснення спеціального (досудового розслідування) судового провадження

    Під час здійснення спеціального (досудового розслідування) судового провадження можуть вживатися додаткові заходи, не визначені статтями 297-5, 323 КПК, щодо повідомлення особи в разі наявності такої можливості. Водночас нездійснення таких додаткових заходів, за умови дотримання чітко передбаченого процесуальним законодавством порядку здійснення повідомлення (виклику) особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження в порядку процедури in absentia, саме по собі не є порушенням вимог КПК.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Ухвали слідчого судді під час досудового розслідування, які підлягають оскарженню

    Ухвала слідчого судді, якою відмовлено в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання на тримання під вартою підозрюваного, як предмет апеляційного оскарження

    Ухвала слідчого судді, якою відмовлено в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання на тримання під вартою підозрюваного підлягає апеляційному оскарженню.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Ухвали слідчого судді під час досудового розслідування, які підлягають оскарженню

    Ухвала слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, постановлена в порядку ст. 174 КПК, як не предмет апеляційного оскарження

    Ухвала слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, постановлена в порядку ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню. Однак це не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Проведення експертизи за ухвалою суду (стаття 332)

    Відсутність порушення КПК у разі постановлення судом ухвали про відмову в задоволенні клопотання про проведення експертизи без виходу до нарадчої кімнати, із внесенням такого рішення до журналу судового засідання

    Постановлення судом ухвали про відмову в задоволенні клопотання про проведення експертизи без виходу до нарадчої кімнати, із внесенням такої ухвали секретарем судового засідання до журналу судового засідання, відповідає вимогам ст. 371 КПК і не свідчить про порушення вимог КПК.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону (стаття 412)

    Законність судового рішення, проголошеного під час повітряної тривоги, за умови забезпечення права засудженого висловлювати свою думку стосовно поданої заяви та висловлюватися в судових дебатах

    Стадія проголошення судового рішення не передбачає можливості заявляти клопотання про відкладення судового засідання. Якщо судове засідання відбувалося до оголошення повітряної тривоги, засуджений брав у ньому активну участь у режимі відеоконференції, мав можливість висловлювати свою думку стосовно поданої заяви та висловлюватися в судових дебатах, а повітряна тривога розпочалася лише під час проголошення судового рішення, це не впливає на законність прийнятого рішення.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами (стаття 459)

    Витяги з ЄРДР стосовно слідчого та адвоката, які підозрювалися у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 365, 366 КК, не нововиявлені обставини в розумінні ст. 459 КПК

    Витяги з ЄРДР стосовно слідчого та адвоката, які підозрювалися у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 365, 366 КК, не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 459 КПК, оскільки обставини, передбачені п. 3 ч. 3 цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, проте доказів засудження слідчого та адвоката за вказаними злочинами заявником не надано.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Вирок на підставі угоди (стаття 475)

    Заборона застосовувати спеціальну конфіскацію, якщо це не передбачено умовами угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим

    При затвердженні угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим суд не має права застосовувати спеціальну конфіскацію, якщо це не передбачено умовами угоди.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Глава 40. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю (статті 517–518)

    Необов’язковість наявності доступу до державної таємниці в осіб, які залучаються до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності

    Кримінальне процесуальне законодавство не вимагає наявності доступу до державної таємниці в осіб, які залучаються до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності. На таких осіб покладається тільки обов’язок зберігати таємницю, що стала їм відома у зв’язку з виконанням цих завдань.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Характеристика суб’єктивної сторони хуліганства (ст. 296 КК)

    Суб’єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства – це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Мотив хуліганства (ст. 296 КК)

    Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Наміри вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони здебільшого позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов’язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Критерії, які вказують на наявність у особи мотиву явної неповаги до суспільства при вчиненні хуліганства (ст. 296 КК)

    Наявність у засудженої мотиву явної неповаги до суспільства підтверджується критеріями, визначеними судовою практикою: потерпіла перебуває на робочому місці і не є ініціатором активної фази конфлікту; потерпіла є раніше незнайомою для засудженої, з якою відповідно і не може існувати якихось тривалих неприязних стосунків, ніяким чином не може існувати хоча б в якійсь мірі значний привід для спричинення тілесних ушкоджень, тим більше у громадському місці, у присутності сторонніх осіб; дії засудженої припинили лише сторонні особи, потерпіла в цей час жодних дій до обвинуваченої не застосовувала; засуджена, вчиняючи неправомірні дії, ігнорує елементарні правила поведінки у суспільстві, не реагуючи на оточуючих, ставить власні інтереси над інтересами всіх оточуючих, над встановленими нормами, демонструючи таким чином свою зверхність над іншими, а отже протиставляючи себе їм, обвинувачену не цікавить, які правила поведінки існують, не цікавить, що навколо люди виконують свої функції, дотримуються своїх обов'язків, її цікавить виключно досягнення своєї мети, а те, що при цьому порушуються інтереси інших, для неї не важливо.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Відсутність мотиву явної неповаги до суспільства (ст. 296 КК)

    Мотив явної неповаги до суспільства відсутній, якщо дії особи були спрямовані на захист порушених її законних прав та інтересів, зокрема за обставин коли особа мала підстави вважати, що працівниками газової служби здійснювались роботи щодо відключення будинку від газопостачання за неоплату цієї послуги.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Відсутність мотиву явної неповаги до суспільства (ст. 296 КК)

    Мотив явної неповаги до суспільства відсутній, якщо дії особи були спрямовані на захист порушених її законних прав та інтересів, зокрема за обставин коли особа мала підстави вважати, що працівниками газової служби здійснювались роботи щодо відключення будинку від газопостачання за неоплату цієї послуги.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Відсутність хуліганства (ст. 296 КК), якщо конфлікт між засудженим та потерпілим був зумовлений особистою неприязню

    Не є підставою для кваліфікації дій засудженого за ст. 296 КК якщо конфлікт між засудженим та потерпілим був зумовлений особистою неприязню, яка виникла раптово через сварку на ґрунті ревнощів до потерпілого, що раніше мав стосунки з дівчиною засудженого, а не бажанням протиставити себе суспільству та продемонструвати явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Саме лише громадське місце де відбувалися події, не є підставою для кваліфікації дій засудженого за ст. 296 КК.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією; кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації (статті 28, 30)

    Співучасть у вчиненні кримінального правопорушення

    Співучасть у вчиненні злочину характеризується, зокрема спільною участю, що означає вчинення злочину спільними зусиллями кількох осіб; злочин єдиний для всіх; зусилля співучасників спрямовані на досягнення загального результату; між діяннями співучасників і загальним злочинним наслідком наявний причинний зв’язок. Формою співучасті є, у тому числі, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою. Попередня змова як кримінально-правова ознака злочинного об’єднання - це домовленість кількох осіб (двох і більше) про спільне вчинення злочину, що відбувається заздалегідь, тобто до початку його вчинення за попередньою домовленістю. При чому проміжок часу між домовленістю і реальним початком вчинення злочину різний і вирішальної ролі не відіграє. Домовленість досягається словами, жестами, умовними знаками, а іноді поглядами як за тривалий час до початку вчинення злочину, так і за кілька годин, хвилин чи секунд. Беручи до уваги фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, а саме факт того, що кожен зі співучасників мав змогу бачити та усвідомлювати дії інших нападників, погоджувався із ними і продовжував активну протиправну поведінку, підстави для кваліфікації дій засуджених за різні злочини, якщо вони об’єднані єдиною спільною метою та узгоджені між собою, що свідчать про їх попередню домовленість, відсутні.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Опір представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов’язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, як кваліфікуюча ознака хуліганства (ч. 3 ст. 296 КК)

    Опір як кваліфікуюча ознака хуліганства (ч. 3 ст. 296 КК) виявляється в активній протидії (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо) представникові влади чи громадськості або іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов’язок з охорони громадського порядку. При цьому опір має бути складовою частиною хуліганства, мати місце у період його вчинення. Якщо ж опір було вчинено після припинення хуліганських дій – як протидію затриманню, він не може бути кваліфікуючою ознакою хуліганства і відповідальність має наставати за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами статей 296 і 342 КК.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Кваліфікація дій обвинуваченого, який вчинив протиправні дії щодо особи, яка припиняла його хуліганські дії (ч. 3 ст. 296 КК)

    Як хуліганство, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов’язане з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. 3 ст. 396 КК), належить кваліфікувати дії особи, яка вдень, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у громадському місці – біля річки, де була чимала кількість людей, у тому числі діти й жінки, ігноруючи елементарні правила поведінки і моралі, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно вчинила з потерпілим конфлікт, який перейшов у бійку, на численні зауваження свою поведінку не припинила, а навпаки вдарила іншого потерпілого, коли той втрутився та намагався припинити її протиправні дії.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT