К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний кримінальний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 3 242 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Роз'яснення права на суд присяжних (стаття 384)

    Роз’яснення права на суд присяжних судом, а не прокурором

    Про виконання судом вимог ст. 384 КПК щодо обов’язкового роз’яснення обвинуваченим можливості та особливостей розгляду кримінального провадження стосовно них судом присяжних і створення необхідних умов для ефективного використання права на суд присяжних, а також про усунення допущеного прокурором невиконання вимог указаної статті КПК свідчить те, що суд двічі роз’яснив обвинуваченим їх право на розгляд кримінального провадження судом присяжних, а після вручення обвинуваченим пам’яток про права та обов’язки з’ясував у останніх, чи зрозумілі їм їхні права та обов’язки, на що ті у присутності своїх захисників, ствердно відповіли, що права зрозумілі, при цьому жодних клопотань вони не заявляли.

    Позиция опубликована 01.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Роз'яснення права на суд присяжних (стаття 384)

    Формальність розгляду провадження апеляційним судом у разі неналежної перевірки виконання вимог ст. 384 КПК

    Про формальність розгляду провадження апеляційним судом за апеляційними скаргами прокурора, засуджених та захисника та про постановлення ухвали, яка не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, свідчить залишення поза увагою порушення вимог ст. 384 КПК, зокрема відсутність у матеріалах кримінального провадження письмового роз’яснення прокурора засудженій про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних, а також не роз’яснення судом під час підготовчого судового засідання засудженій її права на розгляд провадження судом присяжних.

    Позиция опубликована 01.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Роз'яснення права на суд присяжних (стаття 384)

    Право на суд присяжних у випадку коли до обвинуваченого не можна застосувати покарання у вигляді довічного позбавлення волі в силу прямої заборони, передбачено кримінальним законом

    Право на розгляд судом присяжних має бути роз’яснено й тоді, коли до обвинуваченого не можна застосувати покарання у вигляді довічного позбавлення волі в силу прямої заборони, передбачено кримінальним законом. Виходячи з системно-структурного аналізу зазначених норм та зважаючи на те, що в санкції ч. 2 ст. 115 КК йдеться про злочин, за вчинення якого передбачено довічне позбавлення волі, а не про застосування такого покарання судом при призначенні покарання, наведене дає підстави для висновку, що право на суд присяжних зберігається в обвинуваченого у вчиненні цього злочину незалежно від стадії вчинення злочину (стадії, на якій цей злочин було припинено). Відповідно до вимог ч. 1 ст. 384 КПК суд зобов’язаний роз’яснити обвинуваченому у вчиненні як закінченого, так і незакінченого злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

    Позиция опубликована 01.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Усунення присяжного (стаття 390 КПК)

    Неповноважний склад суду через порушення місцевим судом процедури усунення присяжних з огляду на вимоги ст. 390 КПК

    Провадження розглянуто неповноважним складом суду внаслідок порушення місцевим судом процедури усунення присяжних від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження з огляду на вимоги ст. 390 КПК, оскільки після заміни складу присяжних розгляд справи не було розпочато спочатку, а було продовжено без прийняття вмотивованого судового рішення та без з’ясування думки сторін з вказаного питання.

    Позиция опубликована 01.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Роз'яснення права на суд присяжних (стаття 384)

    Відсутність порушення права на захист у разі повторного нероз’яснення обвинуваченому права на суд присяжних після зміни складу колегії суддів

    Повторне нероз’яснення обвинуваченому права на суд присяжних після зміни складу колегії суддів, яка розглядала дане кримінальне провадження, не свідчить про порушення права на захист обвинуваченого обізнаного з правом на особливий порядок судового розгляду і відсутності перешкод в його реалізації.

    Позиция опубликована 01.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Роз'яснення права на суд присяжних (стаття 384)

    Право на суд присяжних при зміні підсудності та складу суду

    Право на суд присяжних вважається реалізованим, якщо сторона захисту вже заявляла таке клопотання у попередньому суді, до якого було спрямовано кримінальне провадження. При подальшій зміні підсудності та передачі справи до іншого суду відсутність повторного роз'яснення обвинуваченому права на суд присяжних не є істотним порушенням вимог КПК, особливо якщо сторона захисту вже ефективно скористалася цим правом раніше, а обвинувачений висловлював незгоду з розглядом його справи судом присяжних.

    Позиция опубликована 01.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Роз'яснення права на суд присяжних (стаття 384)

    Забезпечення свободи вибору між процесуальними формами відправлення правосуддя

    Якщо під час нового підготовчого судового засідання обвинувачений змінив свою позицію, висловлену попередньому складу суду, і заявив, що розгляд справи має здійснюватися колегіально в складі трьох суддів, тим самим підтримав міркування свого захисника про недоцільність залучення присяжних, до того ж категорично наполягав на тому, що не бажає скористатися згаданим правом, то суд забезпечив свободу вибору між процесуальними формами відправлення правосуддя та дотримався гарантій права на розгляд справи судом, установленим законом.

    Позиция опубликована 01.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Роз'яснення права на суд присяжних (стаття 384)

    Відсутність істотного порушення вимог кримінального процесуального закону у разі несвоєчасного роз’яснення обвинуваченому права на розгляд справи судом присяжних

    Усунення судом під час судового розгляду порушення, яке було допущено під час підготовчого засідання у частині роз’яснення обвинуваченому його право на розгляд справи судом присяжних, не позбавляє останнього реальної можливості скористатися додатковими процедурними гарантіями, зумовленими тяжкістю висунутого звинувачення. Усвідомлена та добровільна відмова обвинуваченого, який користувався професійною правничою допомогою захисника, у розгляді провадження судом присяжних і наполягання на продовженні розгляду справи у тому ж складі суду не свідчить про допущення місцевим судом такого істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що може тягнути за собою скасування судових рішень.

    Позиция опубликована 01.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Колабораційна діяльність (стаття 111-1)

    Кваліфікація дій за ст. 111-1 КК

    Стаття 111-1 КК передбачає кримінальну відповідальність за різні кримінально карані діяння. Залежно від інкримінованої форми колабораціонізму одні з них можуть вчинюватися спеціальним суб’єктом, а інші – загальним, для одних форм колабораціонізму важливим є місце вчинення кримінального правопорушення, а для інших – ні. Тобто залежно від форми колабораціонізму, яка інкримінується особі, місце вчинення діяння як ознака об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення може мати кримінально-правове значення або ж ні (наприклад, ця ознака не має кримінально-правового значення у разі здійснення пропаганди в закладах освіти (ч. 3 ст. 111-1 КК), передачі матеріальних ресурсів (ч. 4 ст. 111-1 КК)).

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо кримінальних правопорушень, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України (стаття 8)

    Відсутність у депутата державної думи рф функціонального імунітету ratione materiae від кримінальної юрисдикції України у випадках вчинення міжнародних злочинів, порушень норм jus cogens

    Депутати державної думи рф не мають функціонального імунітету ratione materiae від кримінальної юрисдикції України у випадках вчинення міжнародних злочинів, порушень норм jus cogens, зокрема злочину агресії, воєнних злочинів, геноциду та інших злочинів, що порушують суверенітет і територіальну цілісність України та пов’язані з порушенням норм jus cogens.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Крайня необхідність (стаття 39)

    Обставини, які вказують на перебування волонтера у стані крайньої необхідності (ст.39 КК)

    Перебування особи (волонтера) в зоні бойових дій в умовах високомобільної маневреної війни та отримання боєприпасів для свого карабіна від військових на блокпості для захисту держави, себе та інших від небезпеки є обставинами крайньої необхідності (ч. 1 ст. 39 КК).

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові (статті 53, 55)

    Обов’язок суду визначити кратний розмір у співвідношенні до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян відповідно у разі призначення покарання у виді штрафу (ст. 53 КК)

    При призначенні покарання у виді штрафу суд зобов'язаний визначити його кратний розмір у співвідношенні до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян відповідно до вимог ст. 53 КК.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Основні покарання (статті 56–58, 60–64)

    Порушення ст. 57 КК у разі призначення покарання у виді виправних робіт особі, яка була звільнена з роботи та зарахована на денну форму навчання

    Призначення покарання у виді виправних робіт особі, яка була звільнена з роботи та зарахована на денну форму навчання, порушує приписи ст. 57 КК, відповідно до яких таке покарання відбувається за місцем роботи засудженого.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Обставини, які пом'якшують покарання (стаття 66)

    Оцінка факту щирості каяття перед потерпілою

    Висновок про щирість каяття може бути зроблений судом виходячи з поведінки засудженого після вчинення інкримінованого йому злочину. Вибачення засудженого, висловлення жалю про свою поведінку і те, що трапилося внаслідок неї, повинні бути адресовані саме потерпілій особі, а не суду, оскільки суд оцінює факт щирості каяття саме перед потерпілою, а не перед судом.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Сукупність кримінальних правопорушень (стаття 33)

    Ідеальна сукупність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК

    Дії особи, яка одним нероздільним діянням в один момент часу та в одному місці одночасно вчиняє діяння, спрямовані на зміну меж території України і з цією метою бере участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території, утворюють ідеальну сукупність кримінальних правопорушень і підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Сукупність кримінальних правопорушень (стаття 33)

    Сукупність кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 111 «Державна зрада» та ч. 7 ст. 111-1 «Колабораційна діяльність» КК

    Діяння особи можуть кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених частинами 1, 2 ст. 111 «Державна зрада» та ч. 7 ст. 111-1 «Колабораційна діяльність» КК, якщо вони вчинені окремими, але взаємопов'язаними діями, де перша стаття стосується зради (перехід на бік ворога або допомога в підривній діяльності), а друга — колаборації (зайняття посад у незаконних органах влади).

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Умисне вбивство (cтаття 115)

    Наявність прямого умислу на вбивство з особливою жорстокістю у разі обливання потерпілої бензином у ділянці голови, шиї і тулуба з подальшим підпалом

    Обливання потерпілої бензином у ділянці голови, шиї і тулуба з подальшим підпалом є проявом особливої жорстокості та ключовим чинником для визначення форми вини, що свідчить про наявність прямого умислу в особи на вбивство. Той факт, що після підпалу обвинувачений намагався загасити полум’я і викликав швидку допомогу, не спростовує наявності умислу на позбавлення життя потерпілої, оскільки такі дії були вчинені після реалізації злочинного наміру і не впливають на кримінально-правову оцінку його дій.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Кримінальні правопорушення у сфері охорони державних кордонів (статті 332–334)

    Необов’язковість факту перетину кордону особами для наявності в діях організатора закінченого складу незаконного переправлення осіб через державний кордон України (ч. 1 ст. 332 КК)

    Для наявності в діях організатора закінченого складу незаконного переправлення осіб через державний кордон України (ч. 1 ст. 332 КК) не є обов'язковим факт перетину кордону особою, яка, згідно з планом, мала перетнути кордон, оскільки відповідальність для організатора настає вже за сам факт організації, керівництва та сприяння порадами, засобами тощо.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні (стаття 76)

    Обставини, які не свідчать про упередженість судді апеляційного суду, який брав участь у двох послідовних переглядах кримінального провадження

    Участь судді апеляційного суду у двох послідовних переглядах кримінального провадження сама по собі не є підставою для усунення судді від розгляду на підставі ст. 76 КПК. Для визначення упередженості судді необхідно проаналізувати характер попереднього рішення та встановити, чи висловлював суддя свою думку щодо оцінки обставин справи і винуватості обвинуваченого. Якщо попередня ухвала апеляційного суду містила лише процесуальні вказівки щодо врахування практики Верховного Суду без оцінки доказів і питань винуватості, то участь судді в наступному апеляційному розгляді після нового вироку суду першої інстанції не свідчить про його упередженість.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Достовірність висновків судово-медичної експертизи у разі подальшої втрати медичної картки та неможливість у цьому випадку проведення комісійної судово-медичної експертизи

    Слідчий, прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи, окрім іншого, щодо встановлення причин смерті, тяжкості та характеру тілесних ушкоджень. Втрата медичної картки після проведення судово-медичної експертизи не спростовує достовірності висновків експерта, не нівелює проведених досліджень і не ставить під сумнів зроблені на їх основі висновки. Втрата медичної документації унеможливлює проведення комісійної судово-медичної експертизи, однак непроведення такої не спростовує висновків здійснених експертиз щодо наявності причинного зв’язку між діями обвинуваченого та тяжкими тілесними ушкодженнями, які спричинили смерть потерпілого.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT