К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний кримінальний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 3 242 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Умисел і його види (стаття 24)

    Щодо умислу на вбивство (ст. 115 КК)

    Якщо особа усвідомлено завдає поштовх потерпілому, який перебуває в небезпечному положенні, стоячи на нестійкому предметі спиною до відчиненого вікна на значній висоті, це може свідчити про усвідомлення суспільної небезпечності її дій, передбачення можливості настання смерті та її свідоме припущення. Навіть за наявності невизначеного (альтернативного) умислу, коли особа передбачає можливість настання різних наслідків, кваліфікація здійснюється за фактично заподіяними наслідками. Небажання смерті потерпілого, але свідоме припущення її настання не виключає умисної вини до її заподіяння.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Шахрайство (стаття 190)

    Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) та організації незаконного переправлення осіб через державний кордон (ст. 332 КК)

    Якщо особа під приводом організації незаконного перетину державного кордону військовозобов’язаним отримує від нього грошові кошти, не маючи реального наміру виконувати обіцяне, а лише використовує вигадану інформацію як спосіб заволодіння чужим майном, такі дії слід кваліфікувати як шахрайство (ст. 190 КК), а не як організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон (ст. 332 КК). Визначальним для розмежування цих складів кримінальних правопорушень є мотив та мета вчиненого діяння.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (стаття 365)

    Працівник ДСНС як суб'єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК

    Працівник ДСНС є працівником правоохоронного органу та суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу).

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Зловживання владою або службовим становищем (службовими повноваженнями) (статті 364, 364-1, 365-2)

    Щодо об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК

    Якщо державний виконавець підготував документи для реалізації арештованого державного майна, на яке поширюється мораторій щодо примусової реалізації, та вчинив послідовні дії, спрямовані на відчуження такого майна, це може свідчити про наявність об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок належного виконання законних судових рішень та рішень Європейського суду з прав людини (статті 382, 389–395)

    Щодо обов'язкової умови для притягнення керівника юридичної особи до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення (ч. 3 ст. 382 КК)

    Для притягнення особи до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення за ч. 3 ст. 382 КК обов'язковою умовою є наявність у судовому рішенні вимоги зобов'язального чи забороняючого характеру, адресованої безпосередньо цій особі. Якщо обов'язок виконання судового рішення покладено на органи державної виконавчої служби в порядку примусового виконання, а не на керівника юридичної особи – боржника, то в діях такого керівника відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Обов’язкова участь захисника (стаття 52)

    Щодо відсутності підстав для обов’язкового залучення захисника (ст. 52 КПК) у разі перебування особи на спеціальному обліку в лікаря нарколога

    Факт перебування особи на спеціальному обліку в лікаря нарколога автоматично не вказує на нездатність такої особи повною мірою реалізувати свої права і не може слугувати безумовною підставою для обов’язкового залучення захисника. Для вчинення такої процесуальної дії має бути встановлено, що певна психічна вада, наявна в конкретної особи, перешкоджає їй реалізувати свої права.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Права потерпілого (стаття 56)

    Щодо права потерпілого або його представника на прибуття в судове засідання (ст. 56 КПК)

    Прибуття потерпілого або його представника в судове засідання є правом (ст. 56 КПК), а не обов’язком потерпілої сторони. Надіслання потерпілим чи його представником заяви про здійснення судового розгляду без його участі перед початком апеляційного розгляду чи після відкладення розгляду не означає, що таку заяву представник потерпілого повинен подавати в кожне судове засідання після його перенесення, не пов’язаного з неявкою представника потерпілого.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Щодо допустимості як доказу відеозапису із камер спостереження, наданого потерпілою в ході дізнання

    Наданий потерпілою в ході дізнання відеозапис із камер спостереження, встановлених на фасаді будинку, розташованому неподалік від місця вчинення кримінального правопорушення, є допустимим доказом, якщо не встановлено, що він отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Щодо обов'язку страховика на відшкодування потерпілим моральної шкоди у разі стягнення морального відшкодування із винуватця ДТП

    Стягнення з винуватця ДТП морального відшкодування на користь потерпілих не звільняє страховика від обов'язку відшкодування моральної шкоди цим особам, але таке відшкодування має здійснюватися в межах лімітів відповідальності, встановлених законом і договором страхування.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Затримання уповноваженою службовою особою (стаття 208)

    Щодо умов затримання особи поліцейським

    КПК не визначає обов'язковою умовою затримання особи відеофіксацію та участь захисника й понятих і не ставить перед поліцейським вимоги вже в момент затримання переконатися поза розумним сумнівом у тому, що особа, яку він підозрює у вчиненні злочину, насправді його вчинила.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи (статті 226–227)

    Підстави призначення у кримінальному провадженні начальника служби у справах дітей та сім’ї законним представником малолітніх дітей

    Призначення начальника служби у справах дітей та сім’ї законним представником малолітніх дітей у разі затримання їх батька та неможливості виконання ним обов’язків законного представника своїх дітей відповідає вимогам ч. 1 ст. 227 та ч. 2 ст. 44 КПК.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Обшук (стаття 234)

    Особистий огляд як форма митного контролю та його тотожність обшуку особи в розумінні КПК

    Особистий огляд як форма митного контролю не тотожний обшуку особи в розумінні КПК. Здійснюючи перетин державного кордону, особа дає згоду на передбачені законом обмеження її прав і виконання обов’язків, пов’язаних зі спеціальним правовим режимом прикордонного та митного контролю, що передбачають, зокрема, можливість здійснення особистого огляду. Протокол особистого огляду, складений відповідно до Митного кодексу України та Закону України «Про прикордонний контроль», є належним джерелом доказів у кримінальному провадженні.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій (статті 256–257)

    Щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, у разі знищення суб’єктом режимно-секретної діяльності процесуальних рішень, які стали підставою для їх проведення

    Докази, отримані в результаті проведених НСРД, не можуть бути визнані недопустимими лише на підставі відсутності в матеріалах провадження процесуальних рішень, які стали підставою для їх проведення, якщо такі документи були знищені суб’єктом режимно-секретної діяльності у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану через виникнення загрози їх захоплення, а в протоколах НСРД містяться номер, дата ухвали слідчого судді апеляційного суду, а також номер та дата доручення слідчого.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС § 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування (статті 309–310)

    Щодо ухвали слідчого судді, яка не може бути оскаржена в апеляційному порядку

    Оскільки до переліку ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування, що визначений у ст. 309 КПК, не входить рішення слідчого судді, ухвалене за результатами розгляду скарги на бездіяльність управління поліції, яка полягає в нездійсненні інших процесуальних дій, які воно зобов’язане вчинити у визначений КПК строк, то така ухвала не може бути предметом апеляційного оскарження.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію (стаття 100)

    Ухвала слідчого судді про передачу майна (речових доказів) для реалізації, постановлена на підставі п. 2 ч. 6 ст. 100 КПК, як предмет апеляційного оскарження

    Ухвала слідчого судді про передачу майна (речових доказів) для реалізації, постановлена на підставі п. 2 ч. 6 ст. 100 КПК у кримінальному провадженні, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, підлягає апеляційному оскарженню, оскільки неможливість такого оскарження порушує конституційне право власності особи та не забезпечує ефективного механізму судового захисту.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження, зупинення судового провадження (статті 334–335)

    Мобілізація захисника як підстава зупинення судового провадження

    Положеннями ст. 335 КПК передбачено зупинення судового провадження лише у випадках, коли для проходження військової служби під час мобілізації був призваний обвинувачений, однак це положення не поширюється на мобілізацію захисника.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Склад суду (стаття 31)

    Щодо визначення складу суду з урахуванням ч. 10 ст. 615 КПК

    Під час дії положень ч. 10 ст. 615 КПК в редакції Закону України від 14.04.2022 № 2201-IX кримінальне провадження здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів без можливості розгляду справи судом присяжних. Нероз'яснення цього права не є безумовною підставою для скасування вироку, якщо підготовче судове засідання, під час якого обвинувачений міг звернутися з клопотанням про розгляд справи судом присяжних, було проведено після набрання чинності відповідними положеннями КПК.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Порядок і строки апеляційного оскарження (стаття 395)

    Оцінка поважності причини пропуску процесуального строку через запровадження воєнного стану

    Для визнання поважною причиною пропуску процесуального строку через запровадження воєнного стану необхідно враховувати: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість процесуального строку, час після його завершення, наявність об'єктивних перешкод для реалізації права, поведінку особи щодо вжиття розумних заходів для реалізації свого права. Причини пропуску процесуального строку, які реально існували та загрожували безпеці, життю і здоров’ю, вказують на відсутність зловживань сторони її процесуальними правами і свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Особливості нового розгляду судом першої інстанції (стаття 416)

    Щодо строку дії заборони на погіршення становища обвинуваченого

    Заборона щодо погіршення становища обвинуваченого, яка виникає після скасування рішення суду першої інстанції апеляційним судом з підстав, не зазначених у ч. 2 ст. 416 КПК, продовжує діяти увесь наступний період кримінального провадження щодо цього обвинуваченого, поширюючись на всі подальші випадки нового розгляду в суді першої інстанції, незалежно від того, скільки разів буде здійснюватися розгляд у суді першої інстанції в цьому ж провадженні.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження (стаття 399)

    Належне обґрунтування підстав для поновлення строку апеляційного оскарження. Набуття захисником повноважень надавати правову допомогу після спливу строку на апеляційне оскарження як підстава для поновлення о строку на подання своєї апеляційної скарги

    Доводи щодо порушення процесуальних норм судом першої інстанції не є належним обґрунтуванням для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки їх оцінка можлива лише при розгляді апеляційної скарги по суті, а вирішення питання про поважність пропуску строку і його поновлення передує стадії апеляційного розгляду. Захисник, який набув повноважень надавати правову допомогу після спливу строку на апеляційне оскарження, не має підстав для поновлення цього строку у зв’язку з поданням своєї апеляційної скарги, оскільки він є самостійним учасником кримінального провадження із власною правосуб'єктністю, відмінною від особи, захист якої він здійснює.

    Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.