К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний кримінальний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 3 242 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 04.11.2026

  1. ККС ВС Умисне знищення або пошкодження майна (стаття 194)

    Відсутність мотиву явної неповаги до суспільства у діях засудженого, як обов`язкової ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 КК

    Сам по собі факт вчинення протиправних дій у громадському місці не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства (ст. 296 КК). Пошкодження майна шляхом підпалу приміщення магазину за попередньою змовою групою осіб, яке хоча й мало місце в громадському місці, однак було вчинене злагоджено та швидко, у нічний час доби, за відсутності очевидців (свідків), свідчить про посягання саме на чуже майно, а не на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та підлягає кваліфікації за ст. 194 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на безпеку поведінки із загальнонебезпечними предметами (статті 262–270)

    Кваліфікація. Повідомлення органа досудового розслідування про факт зберігання зброї і боєприпасів за умов усвідомлення неможливості і надалі безперешкодно зберігати предмети злочину (ч. 1 ст. 263 КК)

    Добровільна здача органам влади зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв в розумінні ч. 3 ст. 263 КК означає, що особа має реальну можливість та усвідомлює, що й надалі безперешкодно може зберігати предмети цього злочину, проте за власним бажанням (незалежно від причин та мотивів) здає їх органу влади. Якщо особа повідомила орган досудового розслідування про факт зберігання нею зброї і боєприпасів, усвідомлюючи, що вони неминуче будуть виявлені під час слідчої дії, то підстав для застосування ч. 3 ст. 263 КК немає.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що ставлять у небезпеку життя та здоров’я особи (статті 135–137)

    Кваліфікація. Залишення малолітньої в збудженому емоційному стані в іншій кімнаті із саморобним засобом, що фіксував шию дитини, нянею, у результаті чого в дитини настала асфіксія, що спричинила її смерть (ч. 3 ст. 135 КК)

    Залишення малолітньої дитини (1 рік 3 місяці) в збудженому емоційному стані в іншій кімнаті із саморобним засобом, що фіксував шию дитини, особою, яка, маючи медичну освіту, за усною домовленістю з батьками дитини та за винагороду здійснювала догляд за нею, у результаті чого в дитини настала асфіксія, що спричинила її смерть, за відсутності доказів, які вказували б на умисел спричинити смерть малолітній потерпілій особі та за наявності висновку експерта, відповідно до якого причиною блювоти в дитини було порушення функціонування центральної нервової системи, а зафіксований на її голові саморобний засіб не перекривав дихальні шляхи, а тому не впливав на здатність дитини кричати, як і не впливав на здатність потрапляння до дихальних шляхів шлункових мас, підлягають кваліфікації за ст. 135 КК. Кваліфікація. Залишення малолітньої в збудженому емоційному стані в іншій кімнаті із саморобним засобом, що фіксував шию дитини, нянею, у результаті чого в дитини настала асфіксія, що спричинила її смерть (ч. 3 ст. 135 КК)

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Умисне вбивство (cтаття 115)

    Кваліфікація. Незакінчений замах на умисне вбивство двох або більше осіб (ч. 3 ст. 15 – п. 1 ч. 2 ст. 115 КК)

    Якщо обставини справи однозначно вказують на те, що обвинувачений мав прямий умисел на вбивство потерпілих, однак не довів свій умисел до кінця, завдавши одному з них легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, а іншому – середньої тяжкості тілесні ушкодження, то його дії підлягають кваліфікації як незакінчений замах на умисне вбивство двох або більше осіб.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру (стаття 97)

    Застосування заходів виховного характеру, які охоплюються поняттям «обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього»

    Невстановлення судом часу закінчення обмеження дозвілля малолітнього у вечірній час, починаючи з 20 год кожної доби, порушує принцип юридичної визначеності. Додатково застосовуючи примусові заходи виховного характеру у виді обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, апеляційний суд погіршив його становище, тому мав скасувати ухвалу місцевого суду та постановити нове судове рішення згідно з п. 4 ч. 1 ст. 407 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Щодо незастосування додаткового покарання у виді конфіскації майна передбаченого санкцією ч. 4 ст. 111-1 КК як обов’язкове, у разі звільнення особи від відбування основного покарання з випробуванням

    Якщо суд з урахуванням обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, який вчинив колабораційну діяльність у формі провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором (ч. 4 ст. 111-1 КК), звільнив його від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК), то додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке передбачене як обов’язкове додаткове покарання у санкції ч. 4 ст. 111-1 КК, не призначається з огляду на імперативні приписи ст. 77 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Щодо можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням особи засудженої за ст. 191 КК, якщо цей злочин не є корупційним

    Якщо особа засуджується за ст. 191 КК, однак їй не інкримінувалося зловживання службовим становищем при заволодінні нею чужим майном, то цей злочин не є корупційним і на нього не поширюється заборона, передбачена ч. 1 ст. 75 КК, про неможливість звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення корупційного кримінального правопорушення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (стаття 69)

    Незастосовність положень ч. 2 ст. 69 КК при призначенні засудженому покарання за ч. 1 ст. 286 КК

    Оскільки штраф у розмірі понад 3 000 НМДГ визначено як одне з основних покарань у санкції ч. 1 ст. 286 КК, то положення ч. 2 ст. 69 КК є незастосовними у цьому кримінальному провадженні.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові (статті 53, 55)

    Щодо штрафу визначеного в розмірі матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 53 КК), спричиненої потерпілому, як міри покарання засудженому за ч. 2 ст. 190 КК

    Якщо засуджений був активним виконавцем злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК, і саме завдяки його діям спільний злочинний умисел з невстановленою слідством особою на заволодіння грошовими коштами було доведено до кінця, то роль засудженого у вчиненні цього злочину є значною. З огляду на це обґрунтованим є вирок апеляційного суду, яким розмір штрафу визначено в розмірі матеріальної шкоди, спричиненої потерпілому.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (стаття 49)

    Незастосування зворотної дії у часі кримінального закону (ст. 5 КК) у випадку доповнення положень ст. 49 КК ч. 6

    Якщо на час вчинення обвинуваченими зґвалтування малолітньої особи в ст. 49 КК не було передбачено жодних умов щодо обчислення строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності залежно від досягнення повноліття потерпілою, однак на момент розгляду справи в суді ст. 49 КК було доповнено ч. 6, відповідно до якої у разі вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується обвинуваченим, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи обчислення строків давності розпочинається з дня, коли така потерпіла особа досягла повноліття, то такий кримінальний закон вважається таким, що іншим чином погіршує становище обвинувачених, а тому не має зворотної дії в часі.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Необхідна оборона; уявна оборона (статті 36, 37)

    Наявність стану необхідної оборони в особи, яка завдала потерпілому удару ножем, внаслідок якого настала його смерть, що не охоплювалося умислом особи, а було спричинене нею необережно

    Завдання потерпілому удару ножем, внаслідок якого настала його смерть, що не охоплювалося умислом особи, а було спричинене нею необережно у стані необхідної оборони, не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану (стаття 615)

    Щодо проголошення вироку в умовах воєнного стану

    В умовах воєнного стану суд, склавши та підписавши повний текст вироку, має право проголосити лише його резолютивну частину, вручивши учасникам судового провадження повний текст вироку в день його проголошення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами (стаття 464)

    Критерії розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

    Ухвала апеляційного суду про повернення заяви засудженого про перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанцій за нововиявленими обставинами не повинна містити оцінку судді по суті тих питань, які порушуються у відповідній заяві. Питання щодо розгляду заяви за нововиявленими обставинами вирішує суддя, якому передано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви до суду. Якщо заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подано без додержання встановлених ст. 462 КПК вимог, то саме суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, із зазначенням недоліків заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків. Якщо недоліки не були усунуті у встановлений строк, то суддя постановляє ухвалу про повернення заяви.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Порядок і строки апеляційного оскарження (стаття 395)

    Про відсутність підстав недотримання особою процесуально визначеного строку оскарження у разі неправильного роз’яснення суддею строку на апеляційне оскарження

    Подання апеляційної скарги в межах неправильно роз’ясненого суддею строку на апеляційне оскарження судового рішення не свідчить про недотримання особою процесуально визначеного строку оскарження.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (стаття 392)

    Апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги голови міської ради на постанову слідчого про проведення службового розслідування

    Ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги голови міської ради на постанову слідчого про проведення службового розслідування не передбачена КПК, а тому підлягає апеляційному оскарженню.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Огляд (стаття 237)

    Щодо проведення огляду території подвір’я відділу поліції без ухвали слідчого судді

    Територія подвір’я відділу поліції, доступ до якої був загальнодоступним, не є іншим володінням особи в розумінні ст. 233 КПК, а тому проведення огляду цієї території не потребує отримання від слідчого судді відповідного дозволу.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Обшук (стаття 234)

    Про відсутність обов’язку забезпечення присутності захисника під час проведення обшуку житла

    Слідчий, прокурор не зобов’язані забезпечувати присутність захисника під час проведення обшуку житла, участь якого під час проведення цієї слідчої дії не є обов’язковою, однак слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника та зобов’язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Пред’явлення для впізнання (статті 228–231)

    Про належність протоколу пред'явлення особи для впізнання, у випадку знайомства потерпілого з обвинуваченим

    Сам по собі факт знайомства потерпілого з обвинуваченим не може бути підставою для визнання протоколу пред'явлення особи для впізнання неналежним доказом.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Щодо відповідності розміру відшкодування моральної шкоди засадам розумності та виваженості. Про визначення розміру відшкодування витрат на професійну правову допомогу

    Розмір відшкодування моральної шкоди не повинен призводити до безпідставного збагачення потерпілого, а має компенсувати йому перенесені моральні й фізичні страждання та тяжкість вимушених змін у житті, зумовлених отриманням у результаті дорожньо-транспортної події тілесних ушкоджень. При визначенні розміру відшкодування витрат на професійну правову допомогу суд повинен ураховувати складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг і витрачений адвокатом час на їх надання, а не лише дані, наведені в акті приймання-передачі наданих адвокатом послуг.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Недопустимість висновку експерта, який проводив судово-почеркознавчу експертизу у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 366 КК

    Висновок експерта, який проводив судово-почеркознавчу експертизу у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 366 КК без дослідження вільних зразків підпису обвинуваченого, є недопустимим доказом.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT