К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний кримінальний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 3 242 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Шахрайство (стаття 190)

    Кваліфікація дій особи за ст. 332 КК у разі отримання грошових коштів за підготовку перетину державного кордону України навіть якщо жодну особу не було переправлено через державний кордон

    Отримання грошових коштів за підготовку перетину державного кордону України за наявності умислу на таку підготовку утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК, а не шахрайство (ст. 190 КК), навіть якщо жодну особу не було переправлено через державний кордон.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Кримінальні правопорушення проти представників влади та інших осіб у зв’язку з виконанням службових обов’язків або державною, службовою чи громадською діяльністю (статті 342–345, 346–347, 348, 349, 350, 351, 351-1, 351-2, 352)

    Дії, які свідчать про вчинення опору працівникам поліції (ст. 342 КК), навіть якщо вони не мали форменого одягу та розпізнавальних знаків

    Дії особи, яка не зупинилася на вимогу працівників поліції, а в момент затримання чинила опір правоохоронцям, які неодноразово називали себе і демонстрували посвідчення, слід кваліфікувати як опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов’язків (ст. 342 КК). Відсутність у працівників поліції форменого одягу та розпізнавальних знаків під час затримання особи не виключає усвідомлення нею їх приналежності до правоохоронних органів, якщо вони неодноразово ідентифікували себе словесно та демонстрували посвідчення.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Кримінальні правопорушення щодо недотримання встановленого законодавством порядку обігу та використання документів, печаток, штампів, бланків, спеціальних технічних засобів отримання інформації та ліній зв’язку (статті 357–360)

    Заява про вчинення злочину як предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК

    Поняття офіційного документа у кримінально-правовому розумінні ширше, ніж у процесуальному, тому заява про вчинення злочину може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК, коли досліджуються її зовнішні ознаки та спосіб створення.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Розділ XX КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ

    Дії, які свідчать про вчинення військовослужбовцями рф злочину, передбаченого ст. 438 КК, навіть якщо вони виконували наказ свого командира або начальника

    Заволодіння військовослужбовцями рф автомобілями потерпілого, позбавлення його волі та вивезення в невідомому напрямку без повідомлення будь-яких правових підстав таких дій, утворюють склад злочину, передбаченого ст. 438 КК. Навіть якщо військовослужбовці рф діяли на виконання наказу свого командира або начальника, такий наказ суперечив положенням міжнародного гуманітарного права і національному законодавству як окупованої держави, так і держави-окупанта.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Керівник органу досудового розслідування та керівник органу дізнання (статті 39–39-1)

    Право начальника відділення органу Національної поліції призначати слідчого у кримінальному провадженні

    Начальник відділення органу Національної поліції визнається керівником органу досудового розслідування, який діє в межах своїх повноважень, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 39 та ч. 1 ст. 214 КПК може призначати слідчого у кримінальному провадженні.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Відмова від захисника або його заміна (стаття 54)

    Заборона безпідставної вимоги заміни захисника за призначенням

    Особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Відсутність у КПК заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих доказів. Доведення факту вчинення злочину конкретною особою за відсутності безпосередніх очевидців

    КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв’язку. Відсутність безпосередніх очевидців моменту заподіяння потерпілому ножового поранення не є підставою для відхилення показань свідків, які вказували на обвинуваченого як на особу, яку вони бачили в переході з ножем у руках, безпосередньо перед виявленням потерпілого, що має значення для доведення факту вчинення злочину конкретною особою.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Недостатність лише посилання суду на положення відомчих нормативних актів щодо проведення експертизи для визнання висновку експертизи недопустимим доказом у кримінальному провадженні

    Саме по собі посилання суду на положення відомчих нормативних актів без встановлення порушення вимог КПК та без з’ясування підстав для проведення експертизи не може бути достатньою підставою для визнання її недопустимим доказом у розумінні положень ст. 87 КПК.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Речові докази (стаття 98)

    Вилучена в ході оперативної закупки психотропна речовина як речовий доказ

    Вилучена в ході оперативної закупки психотропна речовина не є додатком до протоколу в розумінні ст. 105 КПК, а є речовим доказом.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Обшук (стаття 234)

    Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи

    Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави вважати, що автомобіль перебуватиме саме в гаражі, не може автоматично вважатися несанкціонованим проникненням до іншого володіння особи.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Необхідність наявності у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Можливість використання особистих коштів під час проведення НСРД

    У матеріалах кримінального провадження має міститися інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Ці кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявниками. Використання особистих коштів під час проведення НСРД у виді контролю за вчиненням кримінального правопорушення автоматично не обумовлює недопустимості фактичних даних щодо видачі грошових коштів чи результатів такої НСРД.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Обов’язкова умова визнання судом кримінального правопорушення таким, що пов’язане з домашнім насильством

    Обов’язковою умовою визнання судом кримінального правопорушення таким, що пов’язане з домашнім насильством, незалежно від його родового чи безпосереднього об’єкта, є відображення зазначеного у формулюванні обвинувачення із встановленням органами досудового розслідування відповідних фактичних обставин (ступінь родинних відносин або спорідненості). Враховуючи, що поняття «співмешкання» автоматично і безумовно не свідчить про те, що особи перебувають у сімейних або близьких відносинах у розумінні приписів Закону № 2229-VIII, посилання на вчинення кримінального правопорушення стосовно «співмешканки» не створює належного підґрунтя до висновку, що кримінальне правопорушення пов’язане з домашнім насильством.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні (стаття 302)

    Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні (ст. 302 КПК) як передумова розгляду судом кримінального провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні

    Дотримання умов, передбачених ст. 302 КПК, з боку сторони обвинувачення дозволяє суду розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Тобто виклик ні обвинуваченої особи, ні інших учасників кримінального провадження не здійснюється, адже в цьому і полягає спрощеність такого судового розгляду.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС § 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування (статті 309–310)

    Неможливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про звернення застави в дохід держави

    Ухвала слідчого судді про звернення застави в дохід держави не входить до переліку ухвал слідчих суддів, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Відсутність підстав для розгляду провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК у разі заперечення стороною обставини, що підлягає доказуванню

    Якщо обставина, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, заперечується стороною, то підстави для застосування спрощеної процедури судового розгляду, передбаченої ч. 3 ст. 349 КПК, у цій частині відсутні.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Безперервність судового розгляду. Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження (статті 322, 336)

    Можливість допиту залегендованої особи свідка в режимі відеоконференції. Умови врахування наданих показань як джерела доказів

    Допит залегендованої особи свідка, до якого у кримінальному провадженні застосовано заходи безпеки, може проводитися в режимі відеоконференції з іншого залу судового засідання. Ці показання можуть бути джерелом доказів у розумінні положень ст. 84 КПК, якщо допит проведено з додержанням правил, передбачених ст. 352 КПК.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Судові дебати (стаття 364)

    Необмеження головуючим права на захист обвинуваченого у разі висловлення під час дебатів зауваження щодо повторного озвучування тих самих тез та цитування норми закону

    Висловлення головуючим під час судових дебатів зауваження обвинуваченому, який повторно озвучував ті ж самі тези та цитував норми закону, не свідчить про обмеження його права на захист, якщо такі дії судді спрямовані на забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Порядок і строки апеляційного оскарження (стаття 395)

    Обов’язок особи, яка звертається з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, довести поважність причин пропуску процесуального строку

    Обов’язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням про його поновлення. Якщо строк на апеляційне оскарження пропущено захисником, який є самостійним суб’єктом права на апеляційне оскарження, то саме він повинен обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та навести конкретні умови, які об’єктивно перешкодили йому своєчасно подати апеляційну скаргу, а не посилатися на обставини, що стосуються підзахисного.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Підстави та порядок здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру (статті 503–507, 511, 515)

    Відсутність імперативної вимоги про застосування примусових заходів медичного характеру до обмежено осудної особи. Обставини, які враховуються при вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характер

    Приписи ст. 504 КПК передбачають, що факт визнання особи обмежено осудною обов’язково враховується при призначенні їй покарання, проте не містять імперативної вимоги про застосування примусових заходів медичного характеру. Застосування примусових заходів медичного характеру не є автоматичним наслідком встановлення обмеженої осудності особи. Застосування примусових заходів медичного характеру вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням висновку експертів, характеру та ступеня психічного розладу, ступеня небезпечності особи для себе чи інших осіб, а також інших обставин кримінального провадження.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Затримання уповноваженою службовою особою (стаття 208)

    Службові особи, які є уповноваженими для здійснення затримання і не є слідчим, прокурором чи дізнавачем

    Стаття 208 КПК надає повноваження затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, «уповноваженій службовій особі». КПК у кількох положеннях зазначає, що цей термін позначає особу, якій законом надане право здійснювати затримання. В інших положеннях Кодексу термін «уповноважена службова особа» вживається поряд із термінами «слідчий», «прокурор», «дізнавач». Відповідно до ч. 3 ст. 298-1 КПК: «Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, та дізнавач повинні негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підстави затримання». Таке вживання в законі терміна «уповноважена службова особи» призводить до висновку, що цим терміном законодавець позначив особу, якій законом надані повноваження проводити затримання, але яка водночас не є ані «слідчим», ані «прокурором», ані «дізнавачем». Таким чином, цей термін відсилає до інших законодавчих актів, якими надаються повноваження здійснювати затримання державним органам і їх службовим особами. На підставі аналізу законодавства Верховний Суд зробив висновок, що термін «уповноважена службова особа» включає, у тому числі: - поліцейських патрульної або інших служб поліції (ст. 37 Закону «Про Національну поліцію»); - військовослужбовців Служби правопорядку (ст. 7 Закону «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України»), Національної гвардії України (ст. 13 Закону «Про Національну гвардію України»), Управління державної охорони України (ст. 18 Закону «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб»); - службових осіб органів Державної прикордонної служби України (ст. 20 Закону «Про Державну прикордонну службу України»), Служби безпеки України (ст. 7 Закону «Про контррозвідувальну діяльність»), розвідувальних органів (ст. 47 Закону «Про розвідку»), служби судової охорони (ст. 162 Закону «Про судоустрій і статус суддів») тощо.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT