Касаційний кримінальний суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 3 242 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 04.11.2026
-
Допустимість доказів у разі допущення у протоколі затримання особи помилки щодо часу затримання
Відмінність між часом фактичного затримання особи та часом затримання особи, зазначеним у протоколі цієї слідчої дії, не впливає на допустимість доказів і може бути підставою для уточнення судом строку покарання. Помилка в часі затримання особи, допущена у протоколі цієї слідчої дії, не впливає на доведеність винуватості особи у вчиненні інкримінованих їй злочинів.
- Дело № 331/4277/17 Постанова 19.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність обов’язку слідчого відображати у протоколі затримання інформацію щодо повідомлення уповноваженого органу про затримання особи, а також зупиняти затримання особи та її особистий обшук до прибуття призначеного захисника
КПК не передбачає обов’язку слідчого відображати у протоколі затримання інформацію щодо повідомлення уповноваженого органу про затримання особи, а також зупиняти затримання особи та її особистий обшук до прибуття призначеного захисника.
- Дело № 331/4277/17 Постанова 19.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Закриття судом провадження в частині цивільного позову у кримінальному провадженні у разі смерті цивільного позивача
У разі смерті цивільного позивача у кримінальному провадженні право на відшкодування моральної шкоди за правонаступництвом не допускається (ст. 1230 ЦК). У такому випадку суд повинен закрити провадження в частині цивільного позову потерпілого, який помер.
- Дело № 155/98/19 Постанова 06.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність у КПК вимоги дослівного викладу у вироку показань свідків
КПК не передбачає обов’язку суду дослівно викладати у вироку показання свідків. Таке джерело доказів суд відображає в тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні. Якщо зі змісту технічних записів судових засідань випливає, що показання свідків викладено у вироку з достатньою повнотою, без зайвої деталізації, відображено сутнісну (змістовну) складову показань, що має значення для встановлення судом обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні за приписами ст. 91 КПК, то це свідчить про відсутність порушень вимог кримінального процесуального законодавства.
- Дело № 754/10882/17 Постанова 14.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Суб’єкти права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна. Право третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, оскаржити судове рішення щодо арешту майна
Кримінальним процесуальним законом не встановлено вичерпного переліку осіб – суб’єктів права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна. Зокрема, в абз. 7 ч. 7 ст. 173 КПК передбачено, що, крім підозрюваного, обвинуваченого, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна має і третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт. КПК не вимагає наявності у третьої особи обов’язкової реєстрації права власності на арештоване майно, оскільки така особа може бути власником інших майнових прав, що у подальшому можуть бути трансформовані у право власності.
- Дело № 144/172/24 08.08.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 757/29867/22-к Постанова 12.10.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 755/11759/22 Постанова 22.06.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 756/19482/21 Постанова 22.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 405/5792/21 Постанова 16.12.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 161/3779/21 Постанова 03.08.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Розмежування суміжних складів кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 407, 408 КК
Дезертирство (ст. 408 КК) та самовільне залишення військової служби або місця служби (ст. 407 КК) є суміжними складами кримінальних правопорушень, які розмежовуються, зокрема, за ознаками суб’єктивної сторони. Обов’язковою ознакою дезертирства є мета ухилитися від військової служби не тимчасово, а назавжди. Водночас військовослужбовець може заявляти про свій намір ухилитися від військової служби взагалі або ухилятися від неї протягом невизначеного часу (наприклад, доки його не затримають). Фактичний строк відсутності військовослужбовця в місці служби при дезертирстві може не перевищувати однієї доби, що має значення виключно для призначення покарання.
- Дело № 297/2178/21 Постанова 01.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 297 КК
Наруга як суспільно небезпечне діяння, передбачене ст. 297 КК, – це вияв неповаги до пам’яті покійного, глум над трупом, який може проявлятися, окрім іншого, у розчленуванні чи знищенні тіла (останків, праху) померлого. Знищення обвинуваченими трупа шляхом підпалу свідчить про їхнє байдуже ставлення до права людини на поховання її тіла, усвідомлення ними того, що своїми діями вони зневажають пам’ять про померлу особу, виявляють зневагу до суспільних та релігійних принципів і традицій у ритуальній сфері.
- Дело № 216/4652/17 Постанова 01.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність порушення принципу «non bis in idem» у разі відкриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо обвинуваченого за ст. 124 КУпАП.
Якщо в результаті порушення водієм ПДР сталася ДТП, унаслідок якої потерпілому спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження, а також пошкоджено автомобілі, що стало підставою для відкриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК, розгляду обвинувального акта і закриття постановою місцевого суду провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо обвинуваченого за ст. 124 КУпАП (порушення Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів), то це не вважається порушенням принципу non bis in idem, оскільки кримінальне провадження стосується саме наслідків у вигляді спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що не передбачені у ст. 124 КУпАП.
- Дело № 686/11795/17 Постанова 08.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Місце вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК
Місцем вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, є конкретна ділянка дороги, на якій сталася ДТП. Умовна прив’язка цього місця на дорозі до певної адреси будинку, який розташований поруч, не змінює самого місця вчинення злочину, якщо така прив’язка здійснена в різних процесуальних документах щодо різних будинків, які розташовані біля місця ДТП.
- Дело № 387/987/20 Постанова 07.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Обставини, що свідчать про відсутність підстав для кваліфікації дій засудженого за ч. 1 ст. 115 КК
Причинний зв’язок між діянням засудженого та смертю потерпілого має місце в разі, коли діяння за своїм характером є головною умовою, без якої не можливе настання наслідку, воно передує йому в часі й породжує його, отже є необхідною і визначальною причиною щодо заподіяння смерті потерпілому. Між діями засудженого і смертю потерпілого вбачається причинний зв’язок, ускладнений особливими обставинами його розвитку, де колото-різане ушкодження м’яза серця спричинило швидку й суттєву крововтрату, що зумовило гіпоксичне ураження головного мозку і призвело до коми потерпілого, який протягом тривалого часу перебував у стані нерухомості та під час лікування якого виникли інші загрозливі для життя явища у вигляді запальних захворювань серця і легень, що в результаті призвело до настання смерті. Зазначене свідчить про передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для кваліфікації дій засудженого за ч. 1 ст. 115 КК.
- Дело № 295/4942/20 Постанова 07.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Встановлення перевищення меж необхідної оборони. Кваліфікація дій щодо заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, що спричинили його смерть, після припинення ним посягання
Стан необхідної оборони може виникнути з метою захисту від суспільно небезпечного посягання психічно хворої особи. При цьому для констатації перевищення меж необхідної оборони слід установити, що на момент вчинення захисних дій суспільно небезпечне посягання об’єктивно існувало, тобто вже розпочалося і ще не закінчилося. Право на необхідну оборону, яке виникло в засудженого з моменту нападу на нього потерпілого, тривало до падіння останнього та припинення будь-яких активних дій з його боку стосовно засудженого, тобто до моменту фактичного закінчення суспільно небезпечного посягання. Заподіяння засудженим потерпілому, який припинив посягання, тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили його смерть, свідчить не про перевищення меж необхідної оборони, а про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
- Дело № 676/1214/21 Постанова 13.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Кваліфікація дій судді Апеляційного суду АРК, яка не була звільнена із цієї посади в порядку, встановленому законами України, та здійснювала «правосуддя» на окупованій території України від імені іноземної держави (РФ)
Суддя Апеляційного суду АРК, яка не була звільнена із цієї посади в порядку, встановленому законами України, здійснювала «правосуддя» на окупованій території України від імені іноземної держави (РФ), керуючись її матеріальним і процесуальним правом, була призначена на посаду «судді Верховного Суду Республіки Крим» та прийняла на себе повноваження судді іншої держави (РФ), яка окупувала й незаконно анексувала територію АРК, вважається такою, що порушила вимоги ст. 65 Конституції України, присяги судді, оскільки фактично забезпечувала становлення та зміцнення окупаційної влади РФ шляхом утворення і функціонування незаконно створених окупаційних органів судової влади цієї держави на окупованій території України, виконання функцій представника окупаційної судової влади РФ з метою недопущення контролю української влади на території АРК, а отже надання нею допомоги РФ у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України. Суддя Апеляційного суду АРК, яка, скориставшись переважним правом на заміщення посади судді в утвореному суді РФ – «Верховний Суд Республіки Крим», фактично отримала за законодавством РФ громадянство цієї держави як необхідну умову такої діяльності, на час ухвалення вироку місцевим судом, яким її було засуджено за ст. 111 КК, залишалася громадянкою України незалежно від місця її проживання, оскільки примусове автоматичне набуття нею як громадянкою України, яка проживає на тимчасово окупованій території, громадянства РФ не визнається Україною, отже не може бути підставою для втрати нею громадянства України. Набуття такою особою громадянства РФ не впливає на зміст її правових відносин з Україною, за якими вона визнається лише громадянкою України.
- Дело № 759/5737/17 Постанова 21.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визначення поняття «підривна діяльність проти України» (ст. 111 КК)
Підривна діяльність проти України (ст. 111 КК) – це дії іноземних держав, іноземних організацій або їх представників, спрямовані на підрив основ національної безпеки України та завдання істотної шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
- Дело № 759/5737/17 Постанова 21.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Застосування ст. 72 КК до остаточного покарання, а не до покарання за одне із кримінальних правопорушень, які входять в одне кримінальне провадження
Якщо суд у межах одного кримінального провадження призначає покарання засудженому за сукупністю злочинів, один з яких було вчинено під час чинності ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України від 26.05.2015 № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання», а інший – після викладення в новій редакції ч. 5 ст. 72 КК відповідно до Закону України від 18.05.2017 № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення», за який було безпосередньо затримано особу й застосовано до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, то положення ст. 72 КК повинні застосовуватися до остаточно покарання, а не до покарання за одне із кримінальних правопорушень, які входять в одне кримінальне провадження.
- Дело № 348/2481/18 Постанова 27.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Поважні причини для поновлення строку виконання процесуальних дій
З огляду на системний аналіз норм процесуального закону (ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 117 КПК) під поважними причинами як підставою для поновлення строку виконання процесуальних дій слід розуміти лише ті обставини, які були чи об’єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов’язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
- Дело № 939/293/20 Постанова 19.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 539/387/18 Постанова 11.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 760/17390/20 Постанова 27.09.2022 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 127/13079/17 Ухвала 17.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Обґрунтована відмова в задоволенні клопотання про повторне дослідження того чи іншого доказу апеляційним судом
Наявність клопотання про повторне дослідження того чи іншого доказу не зобов’язує суд апеляційної інстанції досліджувати всю сукупність доказів, оцінених у суді першої інстанції. У разі, коли суд першої інстанції дослідив усі можливі докази з дотриманням засад безпосередності, а суд апеляційної інстанції погодився з ними, він не має потреби знову досліджувати ці докази в такому ж порядку, як це було зроблено в суді першої інстанції. Обґрунтована відмова в задоволенні клопотання за відсутності, на переконання апеляційного суду, аргументованих доводів щодо необхідності дослідження доказів, які, на думку учасника судового провадження, були досліджені не повністю або з порушеннями, не свідчить про недотримання судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону або неповноту судового розгляду та не може бути безумовною підставою для скасування судового рішення, лише якщо з такими висновками суду не погоджується учасник судового провадження.
- Дело № 613/1247/15 Постанова 25.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 464/242/23 Постанова 18.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 554/675/20 Постанова 27.09.2022 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 760/22934/19 Постанова 14.09.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Дії апеляційного суду у разі ухвалення судом першої інстанції обвинувального вироку щодо обвинуваченого, який помер, та за відсутності в апеляційній скарзі сторони захисту порушення питання про реабілітацію засудженого
Якщо суд першої інстанції ухвалив обвинувальний вирок щодо обвинуваченого, який помер, а в апеляційній скарзі сторони захисту не порушується питання про реабілітацію засудженого, то згідно зі ст. 417 КПК апеляційний суд повинен скасувати обвинувальний вирок суду першої інстанції, а далі – закрити кримінальне провадження.
- Дело № 371/1351/19 Постанова 12.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Умови визнання запровадження воєнного стану в Україні поважною підставою для поновлення процесуального строку. Поважні причини пропуску процесуального строку.
Факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві, та обставин, які існували й об’єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Для визнання поважною цієї підстави слід брати до уваги, зокрема, територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об’єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), а також інші доречні обставини. Поважними причинами пропуску прокурором на три дні процесуального строку на апеляційне оскарження вироку Роменського міськрайонного суду Сумської області (до 07.03.2022) слід визнавати як введення з 24.02.2022 в Україні воєнного стану, так і блокування з 25.02.2022 військами Російської Федерації міста Ромен, оточення ними Роменського району Сумської області з 01.03.2022 до 11.03.2022, а також припинення роботи Апеляційного суду Сумської області з 24.02.2022 до особливого розпорядження голови суду, організація роботи Роменського міськрайонного суду Сумської області згідно з положеннями рішення та рекомендаціями Ради суддів України відповідно від 24.02.2022 і від 02.03.2022. Ухвала апеляційного суду про відмову прокурору в поновленні строків на апеляційне оскарження за наявності таких поважних причин не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
- Дело № 910/186/21 Постанова 05.07.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 916/3164/16 Постанова 25.05.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 922/1116/22 Постанова 18.04.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 585/2494/18 Постанова 25.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду, який закінчувався після оголошення в Україні 24.02.2022 воєнного стану. Відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду, який закінчувався після оголошення в Україні 24.02.2022 воєнного стану, апеляційний суд для визначення поважності причин пропуску процесуального строку повинен урахувати, зокрема, місцезнаходження суду та режим його роботи, поточний хід бойових дій, місце перебування учасників справи або їхніх представників, наявність у конкретної особи фактичної можливості звернутися до суду з дотриманням процесуального строку й те, як конкретно обставини, пов’язані з воєнним станом, завадили вчинити указану процесуальну дію в межах строку. Подання прокурором, який був присутній у судовому засіданні під час проголошення вироку 26.01.2022 Дарницьким судом м. Києва і того ж дня отримав його копію, апеляційної скарги на цей вирок більш ніж через два місяці після закінчення встановленого КПК процесуального строку попри те, що він продовжував працювати в органах прокуратури м. Києва, а безпосередніх бойових дій на території м. Києва після 25.02.2022 упродовж березня – квітня не відбувалося, не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо прокурор в апеляційній скарзі не навів достатньо переконливих пояснень неможливості зробити це в більш стислі терміни.
- Дело № 991/959/22 Постанова 26.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 753/11023/13-к Постанова 20.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Подання прокурором нової апеляційної скарги у разі залишення судом без руху апеляційної скарги, за якою ще не відкрито апеляційне провадження. Подання прокурором доповнень до апеляційної скарги
Якщо суд апеляційної інстанції залишив без руху апеляційну скаргу прокурора, за якою ще не відкрито апеляційне провадження, та встановив строк для усунення її недоліків, то прокурор має подати нову апеляційну скаргу, в якій повинен усунути зазначені недоліки. Якщо прокурор подає не нову апеляційну скаргу, а лише доповнення до вже поданої апеляційної скарги, то така скарга підлягає поверненню. Доповнення подаються до апеляційної скарги, за якою вже відкрито апеляційне провадження.
- Дело № 761/1799/16-к Постанова 04.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.