Кассационный уголовный суд
Право обвинуваченого відмовитися від давання показань
Допит обвинуваченого здійснюється обов’язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених ч. 3 ст. 323 та ст. 381 КПК. Нормами ст. 42 КПК передбачено, що право давати показання з приводу обвинувачення чи відмовлятися їх давати належить виключно обвинуваченому.
Якщо обвинувачений розуміє, в чому його обвинувачують, повністю визнає себе винним та щиро розкаюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відмовляється від давання показань, із обставинами, викладеними в обвинувальному акті, згоден, то це означає, що обвинувачений скористався своїм правом відмовитись від давання показань, що цілком узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК.
Решения, из которых взята позиция
Нормы
Другие позиции раздела «Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)»
Практика Верховного Суда в вашем Claude или ChatGPT
MCP-сервер Merit даёт ассистенту правовые позиции, постановления из ЕГРСР, кодексы в редакции на нужную дату и данные реестров. Каждый ответ — с источником.