К содержанию

Кассационный уголовный суд

Тести для встановлення наявності чи відсутності підбурювання до злочину за практикою ЄСПЛ. Критерії перевірки наявності чи відсутності провокації корупційного злочину, сформовані Верховним Судом

Позиция опубликована 07.08.2026

За практикою ЄСПЛ питання про наявність чи відсутність підбурювання до злочину з’ясовується на основі двох тестів: матеріально-правового (сутнісного) і процесуального. Відповідно до матеріально-правового тесту суд під час розгляду обґрунтованого твердження заявника про провокацію насамперед має встановити, чи мали органи влади вагомі підстави для початку таємної операції. Зокрема, правоохоронні органи мають продемонструвати, що володіли конкретними об’єктивними та перевіреними доказами підготовки або вчинення злочину до їх втручання. Крім цього, матеріально-правовий тест передбачає перевірку наявності у заявника будь-яких прихованих мотивів звернутися до органів державної влади і співпрацювати з ними.

З точки зору процесуального тесту критерієм відповідності таємних операцій вимогам Конвенції є наявність у національному законодавстві чіткого і передбачуваного порядку їх санкціонування, проведення та контролю.

На національному рівні має бути забезпечена змагальна судова процедура ретельної та всебічної перевірки заяви про підбурювання, у межах якої повинні з’ясовуватися питання про причини початку таємної операції, рівень участі правоохоронних органів у вчиненні злочину, наявність чи відсутність і характер будь-якого тиску або схиляння особи до кримінально караного вчинку. Разом із тим, навіть у разі наявності у діях працівників поліції чи осіб, котрі діють під їх контролем, певних ознак підбурювання особа може вважатися жертвою порушення вимог п. 1 ст. 6 Конвенції лише за наявності причинно-наслідкового зв’язку між такими діями і вчиненням злочину.

Із урахуванням зазначених орієнтирів Верховний Суд у своїй практиці визначив критерії перевірки наявності чи відсутності провокації корупційного злочину, що потребують з’ясування таких питань: чи існували підстави для початку кримінального провадження щодо особи; чи мав заявник, котрий повідомив про протиправні дії, приховані мотиви для цього; чи обґрунтовано проведені НСРД щодо обвинуваченого; якою була поведінка останнього й особи, що співпрацювала з правоохоронними органами; яким був вплив цих органів на вчинення особою дій, за які її притягнуто до кримінальної відповідальності.

Відсутність задокументованих фактів попередньої злочинної діяльності виправданого не є безумовною підставою констатувати підбурювання до кримінального правопорушення.

Не притягнення виправданого до кримінальної відповідальності у минулому не нівелювало підстав для початку кримінального провадження щодо нього за заявою викривача. Той факт, що директор фермерського господарства був викривачем в інших справах про корупційні злочини, не свідчив про наявність у нього прихованих мотивів ініціювати кримінальне переслідування виправданого.

Поделиться

Решения, из которых взята позиция

Другие позиции раздела «Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)»

Для вашего ИИ-ассистента

Практика Верховного Суда в вашем Claude или ChatGPT

MCP-сервер Merit даёт ассистенту правовые позиции, постановления из ЕГРСР, кодексы в редакции на нужную дату и данные реестров. Каждый ответ — с источником.