Кассационный уголовный суд
Кваліфікація дій щодо заволодіння майном, яке забуте власником у громадському місці з обмеженим простором (ст. 185 КК)
Заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала кому належить це майно, мала підстави вважати де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна. Якщо привласнення майна відбувається в адміністративних приміщеннях, пунктах здійснення розрахунково-касових операцій та інших громадських місцях з обмеженим простором, в таких випадках слід констатувати презумпцію «забутості» речі її власником: у подібних випадках особа, яка привласнює річ, має розуміти, що зовнішні умови, обстановка, розташування речі свідчать про те, що вона фактично не вийшла з володіння власника, а лише залишена чи забута ним. На відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: а) воно вибуло з володіння власника; б) місцезнаходження цього майна власнику не відомо; в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; г) особа, яка знайшла майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; д) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.
Как сослаться на позицию
Правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від May 27, 2026 у справі № 127/11546/25.
Готовая ссылка для процессуального документа, на украинском языке. Перед ссылкой прочитайте само постановление.
Решения, из которых взята позиция
Другие позиции раздела «Крадіжка (стаття 185)»
Практика Верховного Суда в вашем Claude или ChatGPT
MCP-сервер Merit даёт ассистенту правовые позиции, постановления из ЕГРСР, кодексы в редакции на нужную дату и данные реестров. Каждый ответ — с источником.