Справи у спорах, що виникають із земельних відносин
Правові позиції Верховного Суду в розділі «Справи у спорах, що виникають із земельних відносин», нові першими. Пошук нижче шукає в цьому розділі.
Нові позиції
Знайдено 117 позицій
Джерело: lpd.court.gov.ua, оновлено 29.10.2026
-
Щодо належного суб'єктного складу у справах про оскарження рішення органу місцевого самоврядування
У справах про оскарження рішення органу місцевого самоврядування належними відповідачами є орган місцевого самоврядування, який прийняв оспорюване рішення (його правонаступник), та особа, якої безпосередньо стосується це рішення. Незалучення такого органу до участі у справі як співвідповідача свідчить про неналежний суб’єктний склад та є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову
- Справа № 564/3746/23 Постанова 23.09.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 21.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Відсутність землевпорядної документації зі встановленням меж об'єкта природно-заповідного фонду не змінює цільового призначення земельної ділянки
Відсутність землевпорядної документації зі встановленням у натурі (на місцевості) меж об'єкта природно-заповідного фонду не змінює цільового призначення земельної ділянки та не є підставою для висновку про відсутність самого об'єкта природно-заповідного фонду. При вирішенні спору про повернення земельної ділянки, незаконно переданої у приватну власність, суд зобов'язаний дослідити обставини щодо її фактичного розташування в межах території природно-заповідного фонду, а не обмежуватися лише перевіркою належності ділянки до земель певного цільового призначення.
- Справа № 502/2540/23 Постанова 09.09.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 17.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо належного способу захисту права власності у разі помилкового зазначення у правовстановлюючих документах адреси іншої земельної ділянки
У разі якщо індивідуальний акт органу місцевого самоврядування та виданий на його підставі правовстановлюючий документ (свідоцтво про право власності) містять помилкову адресу об'єкта нерухомості, яка збігається з адресою земельної ділянки іншої особи та перешкоджає цій особі у державній реєстрації її права власності, вимоги про визнання таких документів недійсними та їх скасування є належним і ефективним способом захисту права власності. Таке судове рішення не становить непропорційного втручання у право на мирне володіння майном відповідачки, оскільки не позбавляє її права власності на збудований будинок і не перешкоджає оформленню правовстановлюючих документів за його фактичною (правильною) адресою
- Справа № 362/6616/24 Постанова 01.09.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 11.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Підтвердження факту користування земельною ділянкою
Факт користування земельною ділянкою може підтверджуватися як правовстановлюючими документами, зокрема державним актом на право користування земельною ділянкою, витягами із земельно-шнурової, реєстрової чи погосподарської книги, так і документами, що підтверджують фактичне користування земельною ділянкою, зокрема матеріалами інвентаризації земель та даними бюро технічної інвентаризації
- Справа № 463/1865/17 Постанова 25.09.2023 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 07.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо моменту виникнення права власності на приватизовану земельну ділянку та порядку поділу спільного сумісного майна
Правовий режим приватизованої земельної ділянки визначається на момент прийняття уповноваженим органом розпорядчого акта про її передачу у власність, а не на дату фактичного отримання державного акта
- Справа № 390/2226/24 Постанова 10.06.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 31.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо обов’язку суду дослідити докази недобросовісності набувача майна перед застосуванням правила про попереднє внесення компенсації на депозит суду
Встановлена частиною п’ятою статті 390 ЦК України вимога щодо обов’язкового попереднього внесення органом влади чи прокурором вартості нерухомого майна на депозитний рахунок суду застосовується виключно у випадках витребування майна у добросовісного набувача. Якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги недобросовісністю набувача, вказане правило не поширюється на спірні правовідносини. У такому разі суд не має права формально відмовити у позові через відсутність грошового депозиту, не дослідивши належним чином надані позивачем докази недобросовісності (зокрема, суттєве заниження ціни договору порівняно з оціночною вартістю, умисне продовження будівництва на спірній ділянці попри наявність судової заборони тощо). Питання про добросовісність особи може бути вирішене судом лише після повноцінного дослідження доказів на стадії ухвалення рішення, а відмова в позові без такого аналізу є передчасною
- Справа № 488/2135/19 Постанова 19.08.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 31.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо неможливості спростування права власності на земельну ділянку лише через встановлення факту підробки державного акта у кримінальному провадженні
Державний акт на право власності на землю є лише документом, який посвідчує це право, а не правовстановлюючим актом чи самою підставою його виникнення, що зазвичай пов'язане з рішенням органу місцевого самоврядування. Сам по собі факт підробки державного акта, відображений в обвинувальному акті чи ухвалі про закриття кримінального провадження за строками давності, автоматично не припиняє право власності на ділянку та не спростовує презумпцію його правомірності. Припинення такого права вимагає окремого судового рішення, тому відмова у задоволенні негаторного позову власника з мотивів недійсності його документа без належного скасування рішення ради про передачу землі у власність є передчасно
- Справа № 307/3365/18 Постанова 12.08.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
- Справа № 307/3365/18 Постанова 12.08.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 26.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо відсутності права на компенсацію вартості самочинного будівництва при його знесенні на вимогу власника земельної ділянки
Власник самочинного будівництва не має права на компенсацію вартості такого майна у разі його знесення на вимогу власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво. Останній набувач об'єкта самочинного будівництва не несе індивідуального і надмірного тягаря, оскільки має право звернутися з вимогою про відшкодування збитків до продавця на підставі статті 661 ЦК України.
- Справа № 752/4003/23 Постанова 12.08.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 25.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Належний склад відповідачів у справах про скасування рішень про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності
У справах про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність належними відповідачами є як орган, що прийняв відповідне рішення, так і особи, яким передано земельні ділянки. Пред'явлення позову без залучення набувачів земельних ділянок як співвідповідачів є самостійною підставою для відмови в позові.
- Справа № 314/3603/23 Постанова 12.08.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 25.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо правового режиму самочинного будівництва та умов його знесення на вимогу власника земельної ділянки
Державна реєстрація права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не змінює його правового режиму та не перешкоджає власнику земельної ділянки вимагати захисту своїх прав. Якщо власник землі (зокрема територіальна громада) заперечує проти такого будівництва на своїй ділянці, належним способом усунення порушень є саме знесення самочинно збудованого об’єкта за рахунок особи, яка його здійснила. При вирішенні таких спорів суди повинні ретельно оцінювати добросовісність усіх наступних набувачів майна, зокрема аналізувати їхню обізнаність про наявність судових процесів щодо спірного об'єкта
- Справа № 205/10470/23 Постанова 05.08.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 24.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо позовної давності до позовів про визнання права на земельну частку (пай) осіб, включених до списку, але які не отримали сертифікат
До позовів про визнання права на земельну частку (пай) осіб, які включені до списку членів КСП, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, але не отримали сертифікат на право на земельну частку (пай), позовна давність не застосовується, оскільки такий позов спрямований на підтвердження наявного права, а не на його захист.
- Справа № 190/391/22 Постанова 05.08.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 17.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо права власника квартири у багатоквартирному будинку на оскарження рішень органу місцевого самоврядування щодо розпорядження прибудинковою територією
Власник квартири у багатоквартирному будинку як співвласник спільного майна цього будинку має право на захист своїх прав щодо земельної ділянки, на якій розташований будинок та його прибудинкова територія, зокрема шляхом оскарження рішень органу місцевого самоврядування про передачу в оренду третій особі частини прибудинкової території. Відсутність державної реєстрації права власності або користування земельною ділянкою за співвласниками будинку та набуття права власності на квартиру після передачі земельної ділянки в оренду не є достатніми підставами для висновку про відсутність порушеного права позивача.
- Справа № 727/1431/25 Постанова 15.07.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 03.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо визначення кворуму для прийняття рішення органом місцевого самоврядування при дробовому результаті обчислення 2/3 від загального складу депутатів
Якщо результат обчислення 2/3 від загального складу депутатів сільської (селищної, міської) ради є дробовим числом, він підлягає округленню до більшого цілого числа, а не до меншого, оскільки рішення ради вважається прийнятим лише за умови набрання не менше 2/3 голосів від загального складу ради відповідно до частини другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
- Справа № 638/18374/23 Постанова 03.06.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 13.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Розмежування випадків застосування позовної давності у спорах щодо підтвердження та захисту права на земельну частку (пай)
До вимог про визнання права на пай осіб, які включені до офіційних списків членів підприємства, але не мають сертифіката, позовна давність не застосовується, оскільки такий позов лише підтверджує вже наявне право. Водночас для осіб, які не були внесені до списків на паювання, позовна давність становить три роки і починається з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права. ОП КЦС у справі № 530/656/24 відступила від раніше сформованих висновків щодо застосування позовної давності до спорів про визнання права на земельну частку (пай) для осіб, які були включені до списків, але не отримали сертифікат , викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 551/118/17 (провадження № 61-28366св18), у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 31 жовтня 2024 року в справі № 190/1900/23 (провадження № 61-8624св24).
- Справа № 530/656/24 Постанова 22.06.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
- Справа № 190/1900/23 Постанова 31.10.2024 Рішення в ЄДРСР ↗
- Справа № 551/118//17 Постанова 25.09.2019 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 09.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Тривалий розгляд кримінального провадження як поважна причина пропуску позовної давності при витребуванні майна
Тривалий розгляд кримінального провадження, в якому встановлено обставини підробки офіційних документів, на підставі яких майно вибуло з володіння держави на користь приватного власника, може вважатися поважною причиною пропуску позовної давності за вимогою про витребування такого майна.
- Справа № 354/625/15-ц Постанова 25.05.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 18.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо наслідків відсутності в архіві рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видано правовстановлюючі документи
Відсутність в архіві рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видано правовстановлюючі документи, не свідчить про неприйняття такого рішення і не підтверджує підроблення свідоцтва про право власності. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно не є незаконною, якщо правовстановлюючі документи залишаються чинними та недійсними не визнані.
- Справа № 179/1099/23 Постанова 16.04.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 21.05.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Щодо визначення розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою пропорційно до частки набутого майна
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, що мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути їх власнику на підставі статті 1212 ЦК України. Якщо особа набула у власність не весь майновий комплекс, а лише окрему допоміжну споруду на земельній ділянці, розмір безпідставно збережених коштів визначається пропорційно до частки набутого майна, а не з площі всієї земельної ділянки, наданої для розміщення цілого підприємства.
- Справа № 161/6330/24 Постанова 08.04.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 21.05.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Належний спосіб захисту власника земельної ділянки при державній реєстрації права на самочинне будівництво
Якщо право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за особою без дотримання порядку, визначеного ст. 376 ЦК України, скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації прав або припинення права власності не вирішує юридичної долі такого майна та не відновлює єдності юридичної долі земельної ділянки і розташованої на ній нерухомості. Належним способом захисту власника земельної ділянки є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на нього.
- Справа № 947/26870/24 Постанова 01.04.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 05.05.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Неналежність вимоги про витребування частини земельної ділянки для захисту права землекористувача, який прагне приватизації
Землекористувач, який не набув права власності на земельну ділянку та реалізує право на її приватизацію, не може захищати порушення свого права шляхом витребування (повернення) частини суміжної земельної ділянки як способу захисту, притаманного власнику. У разі накладення меж суміжних земельних ділянок та перешкод у приватизації належний спосіб захисту має відповідати характеру права користування, а не речово-правовим вимогам власника.
- Справа № 642/3550/17 Постанова 01.04.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 05.05.2026 На сайті Верховного Суду ↗
-
Недійсність договору оренди землі, укладеного під час чинності попереднього договору оренди, та скасування державної реєстрації права оренди
Укладення орендодавцем нового договору оренди тієї самої земельної ділянки під час чинності попереднього договору оренди з іншим орендарем є підставою для визнання нового договору недійсним. Державна реєстрація права оренди, проведена на підставі такого договору, підлягає скасуванню.
- Справа № 134/1922/24 Постанова 01.04.2026 Рішення в ЄДРСР ↗
Позицію оприлюднено 05.05.2026 На сайті Верховного Суду ↗
Позиції підготовлено аналітиками Верховного Суду. Це не цитата рішення: перед посиланням у процесуальному документі прочитайте саму постанову.
Merit сам знаходить позиції Верховного Суду для вашої справи
Merit читає матеріали справи, будує позицію і підбирає практику на її підтримку. Кожне посилання можна відкрити і перевірити.