До змісту
Верховний Суд · правові позиції

Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб

Правові позиції Верховного Суду в розділі «Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб», нові першими. Пошук нижче шукає в цьому розділі.

Нові позиції

Знайдено 46 позицій

Джерело: lpd.court.gov.ua, оновлено 29.10.2026

  1. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Щодо неефективності вимоги про визнання інформації недостовірною у разі неправомірного використання фотозображення особи

    Вимога про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права особи, у зв'язку з розміщенням її фотографії під публікацією, зміст якої її не стосується, не є ефективним способом захисту, якщо задоволення такої вимоги матиме виключно констатуючий характер і не відновить становища, яке існувало до порушення. Належним способом захисту є вимога про визнання неправомірним використання фотозображення та зобов'язання видалити його з відповідних публікацій.

    Позицію оприлюднено 28.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  2. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Щодо правонаступництва у спорах про захист честі, гідності та ділової репутації у разі смерті позивача

    Право на повагу до гідності, честі та ділової репутації є особистим немайновим правом, яке припиняється зі смертю особи та не входить до складу спадщини відповідно до статті 1219 ЦК України, а тому спірні правовідносини щодо захисту цих прав не допускають правонаступництва. У разі смерті позивача під час касаційного перегляду, якщо оскаржувані рішення нижчих судів є незаконними, а правонаступництво неможливе, такі рішення підлягають скасуванню з одночасним закриттям провадження у справі.

    Позицію оприлюднено 25.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  3. Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Про неможливість правонаступництва у справах про захист честі, гідності та ділової репутації у разі смерті позивача

    Особисті немайнові права (право на повагу до гідності, честі та недоторканність ділової репутації) не входять до складу спадщини та не допускають правонаступництва. Якщо позивач у такій справі помер на стадії касаційного провадження, а судом касаційної інстанції встановлено, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову не відповідають закону, застосування частини третьої статті 414 ЦПК України виключається, а судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України

    Позицію оприлюднено 17.09.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  4. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Межі захисту ділової репутації органів виконавчої влади від критики у ЗМІ

    Орган виконавчої влади, наділений державними повноваженнями та фінансований з бюджету, не може захищати ділову репутацію від критики ЗМІ у спосіб, передбачений для суб'єктів господарювання, залучених до конкурентної діяльності на ринку. Фінансування позивачем іншої юридичної особи та покладення на нього управлінських функцій щодо неї не є підставою для висновку, що інформація, поширена стосовно такої юридичної особи, порушує немайнові права (принижує ділову репутацію) самого органу виконавчої влади

    Позицію оприлюднено 12.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  5. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Щодо особливості критики публічних фігур у ЗМІ та межі журналістської свободи

    Публічні фігури (особи, які обіймають державні посади, користуються державними ресурсами або відіграють певну роль у суспільному житті) підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної критики у ЗМІ. Вирішивши апелювати до довіри громадськості, вони неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їхніх слів та вчинків. Журналістська свобода охоплює можливе використання певної міри перебільшення або навіть провокації, а покарання журналіста за участь у поширенні висловлювань інших осіб буде суттєво заважає пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення.

    Позицію оприлюднено 05.01.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  6. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Щодо меж критики публічних осіб та захист честі, гідності і ділової репутації

    Публічні особи, у тому числі керівники закладів охорони здоров’я, зобов’язані проявляти підвищену толерантність до критики своєї професійної діяльності. Поширення оціночних, суб’єктивних суджень щодо діяльності публічної особи у сфері, що становить суспільний інтерес, саме по собі не є підставою для захисту честі, гідності та ділової репутації, якщо така критика не виходить за межі допустимого. Позов про захист честі, гідності та ділової репутації підлягає задоволенню лише за умови доведення поширення недостовірної інформації фактологічного характеру, а не оціночних суджень

    Позицію оприлюднено 05.01.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  7. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Щодо заборони використання імені особи у публікації про кримінальне провадження до набрання законної сили обвинувальним вироком

    Використання (обнародування) імені фізичної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, заборонено до набрання законної сили обвинувальним вироком суду. Така заборона діє незалежно від наявності суспільного інтересу до інформації та публічного статусу особи. При цьому захист порушеного права має бути пропорційним - достатнім є видалення лише посилань на ім'я особи, а не всієї публікації

    Позицію оприлюднено 10.10.2025 На сайті Верховного Суду ↗

  8. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Підстави відшкодування шкоди, завданої особі поширенням прокурором за межами судового засідання конфіденційної інформації про неї

    Моральна шкода, завдана поширенням прокурором за межами судового засідання конфіденційної інформації про позивача має відшкодовуватися на підставі частини шостої статті 1176 ЦК України на загальних підставах (статті 1173, 1174 ЦК України).

    На сайті Верховного Суду ↗

  9. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Щодо особливостей визнання недостовірною інформації, поширеної на персональній сторінці у соціальній мережі «Facebook»

    У справах про захист честі і гідності, ділової репутації шляхом визнання поширеної на персональній сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» інформації недостовірною, обов’язок по доведенню, що дана персональна сторінка у соціальній мережі «Фейсбук» належить саме відповідачу і він є автором відповідного інформаційного матеріалу, покладається на позивача. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет, проте доменне ім`я facebook.соm не належить до адресного простору українського сегмента мережі Інтернет, адміністрування цих доменних імен в Україні не здійснюється.

    На сайті Верховного Суду ↗

  10. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою

    Оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Вказані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

    На сайті Верховного Суду ↗

  11. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката не є поширенням недостовірної інформації

    У разі, якщо особа звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, та в якій міститься та чи інша інформація, проте яка в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою права, передбаченого частиною першою статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а не поширення недостовірної інформації.

    На сайті Верховного Суду ↗

  12. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Необхідність встановлення джерела поширення інформації, достовірність якої оскаржується

    Для правильного вирішення справи про визнання поширеної у ЗМІ інформації недостовірною судам необхідно встановити, чи є інформація, яку позивач просить визнати недостовірною, висновками самого журналіста, чи зазначена інформація була поширена з іншого джерела інформації.

    На сайті Верховного Суду ↗

  13. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Визнання недостовірною інформації, викладеної особою у зверненні до компетентних органів в порядку реалізації передбаченого ст. 40 Конституції України права

    Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Отже, суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації. Разом з тим, у випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів судам необхідно враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей). Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов`язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.

    На сайті Верховного Суду ↗

  14. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Фактичні твердження про вчинення особою дій, що містять ознаки злочину, за відсутності вироку суду є недостовірною інформацією та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію

    Межа допустимої критики щодо державного службовця визначається з урахуванням конкретних обставин і може бути ширшою, ніж щодо приватної особи. Проте фактичні твердження про вчинення позивачем дій, що містять ознаки злочину, за відсутності вироку суду відносно нього порушують презумпцію невинуватості та негативно впливають на немайнові права позивача.

    На сайті Верховного Суду ↗

  15. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Заява про відвід слідчого судді містить лише оціночні судження заявника, які не підлягають спростуванню

    Згідно зі статтею 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Особа, яка бере участь у справі, може заявити слідчому судді відвід з підстав, які на її думку викликають сумнів у його неупередженості, а слідчий суддя зобов`язаний встановити наявність або відсутність таких підстав для відводу та за наслідками розгляду заяви постановити вмотивовану ухвалу. Вказане свідчить, що заява про відвід слідчого судді містить лише оціночні судження заявника щодо наявності підстав для його відводу, дійсність яких перевіряє слідчий суддя.

    На сайті Верховного Суду ↗

  16. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Застосування позовної давності до вимог про захист гідності, честі чи ділової репутації

    На вимоги про захист гідності, честі чи ділової репутації, що випливають із порушення особистих немайнових прав, позовна давність не поширюється, крім випадків, встановлених законом, зокрема пунктом 2 частини другої статті 258 ЦК і статтею 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації ( пресу) в Україні»

    На сайті Верховного Суду ↗

  17. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Щодо обов'язку доведення достовірності поширеної інформації

    Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України, чинною на момент виникнення спірних правовідносин, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

    На сайті Верховного Суду ↗

  18. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Спростування інформації органу досудового розслідування про проведення процесуальних дій неможливе в порядку цивільного судочинства

    У порядку цивільного судочинства не може розглядатися спір про спростування інформації органу досудового розслідування про проведення процесуальних дій, їх хід та здобуті результати, оскільки такій інформації оцінка надається у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом. Крім того, у порядку цивільного судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, для яких законом установлено інший порядок оскарження.

    На сайті Верховного Суду ↗

  19. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Оціночні судження не підлягають спростуванню в судовому порядку

    Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням. Предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб'єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

    На сайті Верховного Суду ↗

  20. КЦС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Розмежування фактів та оціночних суджень в поширеній інформації, яка становить суспільний інтерес

    Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження і критику у поєднанні з дотримання розумних меж цих суджень. У разі, якщо позивач є публічною особою, відомим у суспільстві державним службовцем найвищого рівня, який обіймає публічну посаду, відповідно межа допустимої критики та обсяги поширеної інформації щодо нього є значно ширшими, оскільки він безпосередньо відіграє важливу роль у діяльності держави, та його безпосередні дії становить суспільний інтерес. Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.

    На сайті Верховного Суду ↗

Позиції підготовлено аналітиками Верховного Суду. Це не цитата рішення: перед посиланням у процесуальному документі прочитайте саму постанову.

Практика у вашій справі

Merit сам знаходить позиції Верховного Суду для вашої справи

Merit читає матеріали справи, будує позицію і підбирає практику на її підтримку. Кожне посилання можна відкрити і перевірити.

Замовити демо Позиції ВС у Claude і ChatGPT