До змісту
Верховний Суд · правові позиції

Постанови Об'єднаної Палати

Правові позиції Верховного Суду в розділі «Постанови Об'єднаної Палати», нові першими. Пошук нижче шукає в цьому розділі.

Нові позиції

Знайдено 142 позиції

Джерело: lpd.court.gov.ua, оновлено 29.10.2026

  1. З відступом Справи, що виникають із спадкових правовідносин

    Про недійсність заповіту через порушення форми та участь близьких родичів як свідків

    Для визначення поняття близькі родичі у пункті 3 частини четвертої статті 1253 ЦК України слід застосовувати статтю 68 ЦК України, відповідно до якої близькими родичами є батьки, діти, брати, сестри. Рідний дядько або рідна тітка спадкоємця за заповітом не належать до близьких родичів у розумінні цієї норми і можуть бути свідками при посвідченні заповіту ВС у складі ОП КЦС відступив від висновків, сформульованих у постанові ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.04.2025 у справі № 752/4458/23.

    Позицію оприлюднено 09.04.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  2. КЦС ВС З відступом Визнання заповіту нікчемним

    Відступ! Відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на посадову особу вчинення нотаріальних дій, як підстава для кваліфікації нікчемним заповіту, посвідченого секретарем сільської ради

    Законодавець у ЦК України не передбачив таких підстав для кваліфікації нікчемним заповіту, посвідченого секретарем сільської ради, як відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на цю посадову особу вчинення нотаріальних дій, так і відсутність вказівки в заповіті про місце народження заповідача. Це не впливає на форму заповіту та порядок його посвідчення. Протилежна кваліфікація буде базуватися на мотивах розширеного розуміння вимог до форми й порядку його посвідчення і порушить принцип свободи заповіту, оскільки він піддається правовій охороні й після смерті заповідача. ВС у складі ОП КЦС відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі № 607/15112/17-ц (провадження № 61-46960св18); у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 683/3061/18 (провадження № 61-18936св19); у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 323/3359/17 (провадження № 61-15028св19); у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 147/1062/21 (провадження № 61-6536св22); у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 647/2133/19 (провадження № 61-12081св20); у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 517/129/20 (провадження № 61-8933св22)

    На сайті Верховного Суду ↗

  3. КЦС ВС З відступом Договір позики, кредиту, банківського вкладу, поруки, іпотеки

    Право на банківський вклад як предмет договору дарування

    Право на банківський вклад є майновим зобов’язальним правом вимоги та самостійним об’єктом цивільного обороту, а тому може бути предметом договору дарування. У разі його дарування за нотаріально посвідченим договором обдаровуваний набуває майнове право на вклад і може реалізувати його після смерті дарувальника ВС у складі ОП КЦС ввідступив від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах , викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року у справі № 700/2095/15, провадження № 61-6991св18.

    Позицію оприлюднено 21.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  4. КЦС ВС З відступом Договір позики, кредиту, банківського вкладу, поруки, іпотеки

    Щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки за кредитним договором

    Встановлений Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки є імперативним, а умова договору про його перевищення — нікчемною, що суд враховує ex officio. До кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, це обмеження застосовується лише в разі продовження строку кредитування після цієї дати. За відсутності імперативного обмеження процентної ставки суд не вправі самостійно зменшувати проценти без відповідної позовної вимоги споживача, крім випадків тлумачення нечітких або двозначних умов договору ОП КЦС у складі Вс вважала за необхідне відступити від висновків, як сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження 61-92св24).

    Позицію оприлюднено 21.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  5. КЦС ВС З відступом Справи у спорах, що виникають з питань захисту права власності

    Щодо витребування майна забудовником у кінцевого набувача після відчуження майнових прав

    Якщо забудовник відчужив майнові права на майно і отримав їх повну вартість, він не має права витребовувати це майно у кінцевого набувача. Попереднє відчуження забудовником майнових прав на нерухомість первісному набувачу за правочином, презумпція правомірності якого не спростована, виключає можливість витребування цього майна у кінцевого набувача лише з тієї підстави, що право власності первісного набувача було зареєстровано на підставі судового рішення, яке згодом скасовано ОП КЦС у складі ВС встановила наявність підстав для відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року у справі № 367/3799/17 (провадження № 61-22930св19) та від 28 січня 2021 року у справі № 367/8910/17 (провадження № 61-9629св19) про право ТОВ «Аверс-Сіті» на витребування майна, майнові права на яке воно раніше відчужило іншій особі.

    Позицію оприлюднено 21.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  6. КЦС ВС Справи у спорах, що виникають із земельних правовідносин

    Юридична сила електронного документа та пріоритет паперових носіїв Державного земельного кадастру при вирішенні спору про витребування земельної ділянки

    Наказ про передання земельної ділянки у власність, внесений до електронної системи документообігу та оформлений відповідно до вимог законодавства, існує як електронний документ і має юридичну силу оригіналу. Сама по собі наявність двох наказів з однаковими реквізитами, але різним змістом, без доведення факту підробки одного з них, не є підставою для витребування земельної ділянки з володіння набувача.

    Позицію оприлюднено 20.10.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  7. КЦС ВС З відступом Справи у спорах, що виникають із сімейних правовідносин

    Щодо можливості визначення місця проживання дитини в Україні незалежно від факту її проживання за кордоном

    Факт проживання дитини за кордоном (незалежно від того, чи вивезена дитина за кордон до звернення до суду з позовом про визначення місця її проживання, чи після) не впливає на вирішення судами України спору про визначення місця її проживання. Повернення дитини в Україну не є передумовою для вирішення спору між батьками про визначення місця проживання такої дитини. Проживання дитини за кордоном не є самостійною підставою для відмови у позові про визначення місця проживання дитини разом з одним із батьків в Україні. ОП КЦС ВС у постанові від 11 грудня 2023 року, прийнятій у справі № 607/20787/19 відступила від висновку, викладеного у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 759/96/18 про те, що спір між батьками щодо місця проживання дитини може бути вирішений лише після повернення дитини до держави постійного місця проживання із зазначенням висновку про те, що факт проживання дитини за кордоном не є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову про визначення місця проживання такої дитини разом з одним із батьків в Україні.

    Позицію оприлюднено 21.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  8. КЦС ВС Справи окремого провадження

    Щодо юрисдикційності заяв про встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка його потребує за своїм станом здоров'я

    Заяви про встановлення факту постійного догляду за особою з метою отримання відстрочки від мобілізації не підлягають судовому розгляду, оскільки законодавством передбачено адміністративний порядок підтвердження такого факту шляхом складання відповідного акта спеціальними комісіями при місцевих органах влади. У разі незгоди з рішенням або бездіяльністю уповноваженого органу щодо видачі такого акта особа має право оскаржити їх у порядку адміністративного судочинства

    Позицію оприлюднено 28.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  9. КЦС ВС Процесуальні питання

    Щодо звільнення учасників бойових дій від сплати судового збору незалежно від їхнього процесуального статусу у справі

    Учасники бойових дій звільняються від судових витрат у справах, пов'язаних з їхніми правами, у всіх судових інстанціях, незалежно від того, є вони позивачами чи відповідачам

    Позицію оприлюднено 10.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  10. КЦС ВС Справи окремого провадження

    Щодо умов призначення опікуном недієздатного особи, яка проходить військову службу за мобілізацією

    Сам по собі факт проходження військової служби не є автоматичною та безумовною перешкодою для призначення військовослужбовця опікуном недієздатної особи. Можливість реалізації права військовослужбовця бути призначеним опікуном, що в подальшому є/може бути підставою для звільнення з військової служби за сімейними обставинами, безпосередньо залежить від наявності або відсутності інших осіб, які здійснюють або реально можуть здійснювати таку опіку, тощо. Законодавство не містить заборони на призначення мобілізованої особи опікуном, проте цей приватно-правовий інструментарій не може використовуватися для уникнення виконання конституційного обов’язку, якщо інтереси недієздатної особи можуть бути забезпечені іншими родичами, тощо.

    Позицію оприлюднено 07.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  11. КЦС ВС Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів

    Щодо ознак удаваності договору позики при наявності взаємопов’язаних розписок та критеріїв приховування правочину

    Удаваний правочин характеризується свідомою невідповідністю зовнішнього волевиявлення сторін їхній дійсній внутрішній волі. Сама по собі наявність двох взаємопов’язаних розписок (про позику та про обов’язок передати майно після виплати коштів) не свідчить про удаваність договору позики, якщо зовнішнє волевиявлення сторін відповідає фактичному змісту досягнутих домовленостей та не має на меті приховування іншого правочину

    Позицію оприлюднено 10.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  12. КЦС ВС Інші договори

    Щодо визнання майнових прав інвестора на проінвестовану квартиру після введення будинку в експлуатацію та передання прав забудовника іншій особі

    Відчуження замовником будівництва об'єкта незавершеного будівництва у процедурі ліквідації на користь кредитора з покладенням на нього всіх обов'язків, пов'язаних із будівництвом, свідчить про часткове (сингулярне) правонаступництво, не припиняє чинності укладених інвестиційних договорів та не позбавляє інвесторів права на захист. Інвестор, який повністю виконав свої зобов'язання за інвестиційним договором, має право на визнання права власності на проінвестований об'єкт, а якщо право власності на нього зареєстровано за іншою особою, - на витребування цього майна

    Позицію оприлюднено 10.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  13. КЦС ВС З відступом Постанови Об'єднаної Палати

    Щодо статусу житла на тимчасово окупованій території як «іншого нерухомого майна» в контексті валютного мораторію

    Наявність у іпотекодавця на праві власності іншого житлового нерухомого майна на тимчасово купованій території України, в якій він не має фактичної можливості проживати, як і вчиняти будь-які інші правомочності власника щодо свого нерухомого майна, свідчить про відсутність у нього іншого житла. Пункт 5 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» підлягає тлумаченню як такий, що поширюється на всі території України, щодо яких встановлено правовий режим тимчасової окупації 22.06.2026 р. ОП КЦС ВС у справі № 755/21823/21 відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати КЦС від 09 січня 2025 року у справі № 522/18134/21 (провадження № 61-15075св23), щодо неможливості застосування обмежень, установлених Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», до позичальників, які мали у власності інше житло на територіях Донецької та Луганської областей, що на момент вчинення реєстраційних дій мали статус зони проведення АТО/ООС, але формально не були включені до переліку тимчасово окупованих територій згідно з тогочасною редакцією профільного Закону № 1207-VII.

    Позицію оприлюднено 10.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  14. КЦС ВС Змінено Справи у спорах, що виникають із земельних правовідносин

    Щодо застосування загальної позовної давності до вимог про визнання права на земельну частку (пай)

    До вимог про визнання права на земельну частку (пай) застосовується загальна позовна давність тривалістю три роки, незалежно від того, що позивач був включений до списків-додатків до державного акта на право колективної власності на землю. Постановою від 22 червня 2026 року (справа № 530/656/24) ОП КЦС ВС відступила від висновку про те, що до вимог про визнання права на земельну частку (пай) застосовується загальна позовна давність тривалістю три роки, незалежно від того, що позивач був включений до списків-додатків до державного акта на право колективної власності на землю, викладеного у постановах від 25 вересня 2019 року у справі № 551/118/17 (провадження № 61-28366св18), в постанові від 31 жовтня 2024 року в справі № 190/1900/23 (провадження № 61-8624св24). Та зробила висновок про те, що д о вимог про визнання права на пай осіб, які включені до офіційних списків членів підприємства, але не мають сертифіката, позовна давність не застосовується, оскільки такий позов лише підтверджує вже наявне право. Водночас для осіб, які не були внесені до списків на паювання, позовна давність становить три роки і починається з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.

    Позицію оприлюднено 09.07.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  15. КЦС ВС З відступом Договір позики, кредиту, банківського вкладу, поруки, іпотеки

    1.1. Щодо непоширення позовної давності на вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за банківським вкладом

    Позовна давність не поширюється на вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання про видачу вкладу, оскільки вони входять до складу грошового зобов'язання вкладника . ОП КЦС вважала за необхідне відступити від висновків, сформульованих у постанові Верховного Суду у складі у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 189/896/20 (провадження № 61-370св24) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2024 року у справі № 202/3575/22 (провадження № 61-17324св23) щодо незастосування пункту 2 частини першої статті 268 ЦК України до вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат на підставі частини другої статті 625 ЦК України, які нараховані та заявлені у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання про видачу вкладу.

    Позицію оприлюднено 13.02.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  16. КЦС ВС Процесуальні питання

    Щодо накладення арешту на земельну ділянку як заходу забезпечення позову у спорі про встановлення земельного сервітуту

    Позов про встановлення земельного сервітуту може бути забезпечений шляхом накладення арешту на земельну ділянку щодо якої заявляються такі вимоги. За наявності обґрунтованого припущення про можливість відчуження майна під час розгляду справи такий захід забезпечення є співмірним і адекватним, оскільки він спрямований на недопущення недобросовісної поведінки відповідача та забезпечення ефективного захисту прав позивача

    Позицію оприлюднено 18.03.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  17. КЦС ВС Справи у спорах, що виникають із земельних правовідносин

    Позовна давність за вимогами про витребування майна, відчуженого на підставі підроблених документів

    Тривалий розгляд кримінального провадження, в якому встановлено обставини підробки офіційних документів, на підставі яких майно вибуло з володіння держави на користь приватного власника, може вважатися поважною причиною пропуску позовної давності за вимогою про витребування такого майна як правового наслідку протиправних дій

    Позицію оприлюднено 12.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  18. КЦС ВС Процесуальні питання

    Визначення належного відповідача у справах про захист честі, гідності та ділової репутації при поширенні інформації посадовою особою

    У справах про захист честі, гідності та ділової репутації, якщо посадова чи службова особа поширила інформацію при виконанні посадових обов’язків і від імені юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, в якій вона працює. Якщо така особа виступала не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових обов’язків, належним відповідачем є вона як фізична особа

    Позицію оприлюднено 14.05.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  19. КЦС ВС Процесуальні питання

    Незворотність правонаступництва при реорганізації юридичної особи у виконавчому провадженні

    Правонаступництво юридичної особи настає лише при її припиненні шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення). Скасування учасником рішення про припинення юридичної особи шляхом приєднання не тягне правових наслідків для вже здійсненої заміни боржника у виконавчому провадженні. Цивільне законодавство не передбачає правових наслідків такого скасування, а принцип стабільності цивільного обороту виключає автоматичне відновлення первісного боржника

    Позицію оприлюднено 09.04.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  20. КЦС ВС Договір позики, кредиту, банківського вкладу, поруки, іпотеки

    Про право кредитора на звернення стягнення на іпотечне майно з зареєстрованими дітьми

    Виконавець має право звернутися до суду із заявою про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти, у порядку статті 435 ЦПК України. Кредитор може звернутися з окремим позовом про визнання дитини, зареєстрованої без згоди іпотекодержателя, такою, що втратила право користування іпотечним майном. Це дозволяє суду оцінити баланс прав сторін, найкращі інтереси дитини та добросовісність дій учасників. Рішення про втрату права користування житлом є підставою для зняття особи з реєстрації.

    Позицію оприлюднено 25.03.2026 На сайті Верховного Суду ↗

Позиції підготовлено аналітиками Верховного Суду. Це не цитата рішення: перед посиланням у процесуальному документі прочитайте саму постанову.

Практика у вашій справі

Merit сам знаходить позиції Верховного Суду для вашої справи

Merit читає матеріали справи, будує позицію і підбирає практику на її підтримку. Кожне посилання можна відкрити і перевірити.

Замовити демо Позиції ВС у Claude і ChatGPT