До змісту
Верховний Суд · правові позиції

Застосування норм процесуального права

Правові позиції Верховного Суду в розділі «Застосування норм процесуального права», нові першими. Пошук нижче шукає в цьому розділі.

Нові позиції

Знайдено 170 позицій

Джерело: lpd.court.gov.ua, оновлено 29.10.2026

  1. ВП ВС Застосування норм процесуального права

    Наслідки розгляду судом справи вперше без вирішення клопотання про відкладення розгляду справи від учасників процесу

    Розгляд справи, який здійснюється перший раз, за наявності клопотань про відкладення розгляду справи від учасників процесу позбавляє сторони права бути заслуханими, що свідчить про невиконання судом гарантій щодо справедливого і публічного розгляду справи.

    Позицію оприлюднено 25.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  2. ВП ВС Застосування норм процесуального права

    Залишення позову без розгляду на підставі ч. 5 ст. 205 КАС України

    Частина п’ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору. Законодавче формулювання частини п`ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

    Позицію оприлюднено 25.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  3. ВП ВС Перегляд судових рішень за виключними/нововиявленими обставинами

    Умови застосування передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами

    Судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені ч.2 ст. 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення, тощо). У контексті п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України скасування судового рішення, яке стало підставою для обґрунтування судового рішення, яке просять переглянути, має відбутися після ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

    Позицію оприлюднено 25.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  4. ВП ВС Відступ від висновків ВС та ВСУ

    Щодо обов’язку судів в кожній конкретній справі здійснювати оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду

    Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та надавати оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

    Позицію оприлюднено 25.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  5. ВП ВС Визначення відповідача у справі

    Позовні вимоги, за якими державний реєстратор може бути відповідачем у суді

    У випадку звернення особи з позовом до державного реєстратора про притягнення до відповідальності чи відшкодування шкоди, заподіяної ним внаслідок неналежного виконання покладених на нього обов`язків з внесення записів до ЄДРПОУ, що не пов`язана з діями інших суб`єктів цивільних правовідносин, така особа може бути відповідачем в суді. Зокрема у випадку невиконання державним реєстратором вимог суду (бездіяльності) про накладення заборони (арешту) внесеної до ЄДРСР при здійсненні ним реєстраційних дій.

    Позицію оприлюднено 21.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  6. ВП ВС З відступом Розподіл судових витрат

    Щодо участі прокурора у розподілі судових витрат у справі як суб'єкта сплати судового збору за подання позовної заяви в інтересах держави

    Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат. Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові КГС ВС від 09.04.2019 у справі № 911/169/18, стосовно застосування норм ГПК України щодо розподілу судових витрат у справах за позовами прокурора в інтересах держави про те, що прокурор у розподілі судових витрат у справі участі не бере.

    Позицію оприлюднено 20.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  7. ВП ВС Витрати на професійну правничу допомогу

    Щодо можливості відшкодування витрат на юридичні послуги, надані стороні у справі не адвокатом

    Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.

    Позицію оприлюднено 20.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  8. ВП ВС Застосування норм процесуального права

    Невирішення судом клопотання належним чином повідомленого учасника справи про відкладення розгляду справи як підстава для скасування судового рішення відповідно до ч. 3 ст. 411 ЦПК України

    Якщо особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, але суд не розглянув її клопотання про відкладення або без належного обґрунтування відмовив у його задоволенні, то таке процесуальне порушення не підпадає під дію п. 5 ч. 1 ст. 411 ЦПК України (п. 5 ч. 1 ст. 310 ГПК України та п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України). Вирішальним у такому випадку є те, чи призвело таке процесуальне порушення до ситуації, за якої сторона була позбавлена розумної можливості ефективно представляти свою справу, будучи поставленою у істотно невигідне становище порівняно з її опонентом.

    Позицію оприлюднено 12.08.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  9. ВП ВС Витрати на професійну правничу допомогу

    Щодо можливості зміни судом розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу за наявності обґрунтованих заперечень іншої сторони та/або за власним розсудом

    Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою – сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Зокрема, суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката.

    Позицію оприлюднено 08.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  10. ВП ВС Застосування норм процесуального права

    Ухвалення судом першої інстанції рішення щодо померлої особи без залучення її правонаступників як безумовна підстава для скасування такого рішення

    Суд, ухвалюючи рішення щодо померлого як суб’єкта права, фактично вирішує спір щодо суб’єкта, який на момент ухвалення рішення не існував, у зв'язку з чим таке рішення є ухваленим за відсутності належної сторони, процес фактично відбувається без відповідача, що унеможливлює реалізацію принципу змагальності та права бути вислуханим. Йдеться не про порушення процесуальних норм, а про дефект суб'єктного складу спору, який унеможливлює ухвалення законного й обґрунтованого рішення суду.

    Позицію оприлюднено 08.06.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  11. ВП ВС З відступом Застосування норм процесуального права

    Рішення, що прийняте про права, інтереси та (або) обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі

    Висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки особи можуть міститись в мотивувальній та резолютивній частині рішення. Ці висновки мають різне значення. Саме резолютивна частина рішення містить присуд, який в силу обов`язковості судового рішення як конституційної засади судочинства є обов`язковим до виконання. Тобто рішенням суду про права, інтереси та (або) обов'язки особи, не залученої до участі у справі, є рішення, резолютивна частина якого містить обов'язковий до виконання присуд, спрямований на таку особу. ВП ВС відступила шляхом уточнення від висновків, викладених у постанові ОП КГС ВС від 21 лютого 2019 року у справі № 908/1141/15-г та постанові ВП ВС від 03 квітня 2024 року у справі № 916/4093/21 (п. 108) у частині посилання на те, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у його мотивувальній частині містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

    Позицію оприлюднено 14.04.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  12. ВП ВС Визначення відповідача у справі

    Визначення суб’єктного складу у справах за позовами прокурора про оспорення передання органом місцевого самоврядування майна у приватну власність

    Звертаючись до суду з позовом, прокурор має визначити, на захист яких саме інтересів він звертається – інтересів держави в цілому чи інтересів територіальної громади. Якщо прокурор звертається з позовом, який має на меті оспорити передання органом місцевого самоврядування майна у приватну власність особи, то залежно від того, на захист якого інтересу подано позов (держави в цілому як власника чи територіальної громади як власника), має бути визначено позивача і коло відповідачів. Якщо прокурор захищає суто інтереси територіальної громади, то вона в особі відповідного органу місцевого самоврядування є позивачем за таким позовом, навіть якщо за твердженням прокурора, саме внаслідок незаконних дій (рішення, правочину) цього органу порушено інтереси громади.

    Позицію оприлюднено 14.04.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  13. ВП ВС З відступом Застосування норм процесуального права

    Щодо повноважень суду касаційної інстанції скасовувати рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі

    Повноваження скасувати судове рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо суд нижчої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (п. 8 ч. 1 ст. 310 ГПК України), суд касаційної інстанції здійснює незалежно від вимог та доводів касаційної скарги, а також незалежно від того, чи звернулась з касаційною скаргою особа, про права, інтереси та (або) обов`язки якої суд нижчої інстанції ухвалив рішення. ВП ВС відступила від висновку, викладеного у постановах КЦС ВС від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19, від 05 квітня 2023 року у справі № 521/8184/20 про те, що скасування судових рішень на підставі п. 8 ч. 1 ст. 411 ЦПК України можливе саме за скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси; проте така особа не скористалась своїм правом на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також схожих висновків у постанові КГС ВС від 03 вересня 2020 року у справі № 910/17662/19 .

    Позицію оприлюднено 14.04.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  14. ВП ВС З відступом Застосування норм процесуального права

    Щодо скасування судового рішення за відсутності підпису судді у його повному тексті

    У разі наявності скороченого судового рішення, підписаного всім складом суду, відсутність підпису судді у повному тексті судового рішення (підписаному іншими суддями колегії, які складають більшість від складу суду) не є безумовною підставою для скасування судового рішення відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 411 ЦПК (а так само аналогічних положень п. 5 ч. 3 ст. 353 КАС і п. 3 ч. 1 ст. 310 ГПК), якщо це обумовлено об’єктивними, непереборними причинами, які виникли після проголошення скороченого судового рішення (наприклад, смертю судді). ВП ВС відступила від висновків, викладених у постановах КАС ВС від 24 липня 2025 року у справі № 520/12864/24 та від 01 жовтня 2025 року у справі № 520/21767/23 про те, що оскільки повний текст постанови апеляційного суду не був підписаний одним із суддів через його смерть, таке рішення підлягає обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд згідно з п. 5 ч. 3 ст. 353 КАС України.

    Позицію оприлюднено 14.04.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  15. ВП ВС З відступом Досудове розслідування

    Суб’єкт, уповноважений продовжувати строк досудового розслідування в об’єднаних провадженнях, де перше розпочате до 16 березня 2018 року (до початку дії Закону № 2147-VIII)

    У разі об’єднання кількох проваджень, де перше розпочате до 16 березня 2018 року (до початку дії Закону № 2147-VIII), продовження строків віднесено до компетенції прокурора, тоді як у випадках, коли перше провадження розпочато після цієї дати, такі повноваження належать і слідчому судді у передбачених випадках нової редакції ст. 294 КПК. У тому разі, коли за часом початку першого з об’єднаних проваджень (що розпочато до 16 березня 2018 року) уповноваженим продовжувати строк досудового розслідування був прокурор, проте таку процесуальну дію вчинив слідчий суддя, то це не є таким порушенням норм процесуального права, що надалі може бути підставою для закриття такого провадження. ВП ВС відступила від висновку, викладеного в постанові ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19, провадження № 51-206кмо22 ), про те, що суб’єктом, уповноваженим продовжувати строки досудового розслідування в об’єднаних кримінальних провадженнях, де перше розпочате до 16 березня 2018 року, є винятково слідчий суддя

    Позицію оприлюднено 14.04.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  16. ВП ВС Окрема ухвала суду першої інстанції

    Суб’єкт оскарження окремої ухвали, постановленої судом під час розгляду справи

    Самий лише факт участі особи у справі та наділення її статусом учасника справи не надає їй автоматичного права на оскарження окремої ухвали, постановленої судом під час розгляду справи. Правом на оскарження окремої ухвали в апеляційному або касаційному порядку наділені ті особи (учасники справи або особи, які не брали участі у справі), для яких окрема ухвала породжує юридично значущі наслідки та безпосередньо впливає або може вплинути на їхні права, свободи та/або інтереси, тобто їх стосується.

    Позицію оприлюднено 14.04.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  17. ВП ВС З відступом Перегляд судових рішень за виключними/нововиявленими обставинами

    Щодо повноважень судів вищих інстанцій ухвалювати судові рішення по суті питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

    Суд апеляційної чи касаційної інстанції має повноваження скасовувати рішення суду попередньої інстанції і постановляти нове судове рішення за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами відповідного судового рішення, відмовляти в її задоволенні, тобто розглядати таку заяву по суті. ВП ВС відступила від висновків, викладених у постанові КЦС ВС від 19 вересня 2018 року у справі № 2-190/2011 , про те, що суди вищих інстанцій не мають повноважень ухвалювати судові рішення по суті питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

    Позицію оприлюднено 14.04.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  18. ВП ВС Недійсність/нікчемність правочинів

    Обставини, які підлягають встановленню під час вирішення спорів про визнання недійсними правочинів, укладених органом управління юридичної особи з перевищенням повноважень

    Під час вирішення спорів про визнання правочинів недійсними з підстав перевищення повноважень органом або особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, необхідним є встановлення обставин щодо добросовісності / недобросовісності поведінки третьої особи. Зокрема, предметом доказування має бути обставина стосовно того, чи знала третя особа про відсутність в органу юридичної особи необхідного обсягу повноважень або, проявивши розумну обачність, повинна була знати про це. Обов’язок доведення цих обставин покладається на юридичну особу.

    Позицію оприлюднено 14.04.2026 На сайті Верховного Суду ↗

  19. ВП ВС З відступом Визнання права власності на майно

    Належний спосіб захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво

    За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Належними вимогами, які може заявити особа – власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. ВП ВС відступила від правового висновку КЦС ВС, викладеного в постанові від 21.12.2022 у справі № 263/18985/19 , щодо належного способу захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво.

    На сайті Верховного Суду ↗

  20. ВП ВС Спори, пов’язані із самочинним будівництвом

    Належний відповідач за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва

    Оскільки вимога про знесення майна, яке власник земельної ділянки вважає самочинним будівництвом, є різновидом негаторного позову, обов’язок з приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, зокрема, шляхом знесення будинків, будівель і споруд, покладено на особу, яка чинить такі перешкоди на момент звернення власника земельної ділянки з позовом до суду. Тож відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва має бути не забудовник, а останній набувач цього об’єкта.

    Позицію оприлюднено 08.04.2026 На сайті Верховного Суду ↗

Позиції підготовлено аналітиками Верховного Суду. Це не цитата рішення: перед посиланням у процесуальному документі прочитайте саму постанову.

Практика у вашій справі

Merit сам знаходить позиції Верховного Суду для вашої справи

Merit читає матеріали справи, будує позицію і підбирає практику на її підтримку. Кожне посилання можна відкрити і перевірити.

Замовити демо Позиції ВС у Claude і ChatGPT