К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Обставини, які обтяжують покарання (стаття 67)

    Обставини, що свідчать про щирість каяття особи. Необґрунтованість врахування судом щирого каяття та визнання особою своєї вини як двох самостійних підстав, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину

    Урахування судом під час призначення покарання щирого каяття не є формальною вказівкою судовому рішенні на визнання засудженим свої вини. Поведінка засудженого повинна оцінюватися як така, що передбачає належну критичну оцінку ним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання загладити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення ситуації, зумовленої кримінальним правопорушенням. Про щирість каяття особи свідчить, зокрема, поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об’єктивно підтверджують щире каяття особи. З огляду на те, що щире каяття фактично включає повне визнання собою своєї вини, врахування судом щирого каяття та визнання особою своєї вини як двох самостійних підстав, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відповідно до ст. 69 КК, є необґрунтованим.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією; кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації (статті 28, 30)

    Ознаки співучасті у злочині (ст. 28 КК). Кваліфікація різних дій співучасників розбою (ст. 187 КК)

    Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. При цьому під час вчинення злочину кожен зі співучасників може вчиняти різні дії (подолання опору потерпілого, заподіяння тілесних ушкоджень, заволодіння майном), які спрямовані на досягнення єдиної мети. Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження предмета злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі – усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір. Якщо встановлено наявність єдиної спільної мети та узгодженості дій нападників, що свідчать про їх попередню домовленість саме на вчинення розбою, виконання кожним із них під час нападу різних дій (завдання ударів, вилучення речей) не може бути підставою для їх кваліфікації за статтями закону, які передбачають відповідальність за окремі злочинні дії.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію (стаття 100)

    Умови, за яких касаційний суд позбавлений можливості самостійно вирішувати питання наявності матеріально-правових підстав для застосування спеціальної конфіскації. Матеріально-правові та процесуальні підстави застосування спеціальної конфіскації.

    Касаційний суд позбавлений можливості самостійно вирішувати питання, чи існували матеріально-правові підстави для застосування спеціальної конфіскації, якщо у касаційній скарзі не вказується на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме статей 96-1 та 96-2 КК, та не порушується питання щодо погіршення становища засудженого через необхідність застосування відносно нього зазначених положень КК. Пунктом 1 ч. 9 ст. 100 КПК регулюються питання щодо процесуального порядку застосування спеціальної конфіскації, тоді як матеріально-правові підстави її застосування визначені законом України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 96-1 та ст. 96-2 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію (стаття 100)

    Застосування спеціальної конфіскації до вилучених у засудженого за ч. 1 ст. 369 КК грошових коштів. Можливість конфіскації неправомірної вигоди на підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК.

    Ураховуючи те, що у санкції ч. 1 ст. 369 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі, а також виходячи з положень ч. 1 ст. 96-1 КК, спеціальна конфіскація до вилучених у засудженого грошових коштів у цьому випадку може бути застосована. Цим виключається альтернативна можливість вирішення питання про вилучення вказаних коштів у власність держави в порядку, визначеному у ст. 100 КПК, щодо вирішення долі речових доказів. Неправомірна вигода є предметом, а не знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК. Тому за наявності для того підстав неправомірна вигода могла бути конфіскована за рішенням суду на підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Зловживання владою або службовим становищем (службовими повноваженнями) (статті 364, 364-1, 365-2)

    Кваліфікація. Відмова виконати наказ виданий поза межами повноважень не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК

    Відмова Голови Державної авіаційної служби України виконати наказ Міністерства інфраструктури України, виданий поза межами повноважень останнього, відповідала законодавству, що діяло на час подій, і не може розглядатися як дія чи бездіяльність «в порушення законодавства» і «всупереч інтересам служби»

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Домашнє насильство (стаття 126-1)

    Обґрунтування наявності ознак домашнього насильства стороною обвинувачення. Необхідна умова визнання злочину таким, що пов’язаний з домашнім насильством.

    Для обґрунтування наявності ознак домашнього насильства у конкретному випадку сторона обвинувачення має довести обставини, які свідчать, що потерпіла від інкримінованого злочину одночасно є жертвою домашнього насильства. Необхідною умовою визнання судом злочину таким, що пов’язаний з домашнім насильством, є відображенням цієї обставини у формулюванні обвинувачення зі встановленням органом досудового розслідування відповідних фактичних обставин кримінального провадження.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Обов’язок судів роз’яснити особі про наявність правових підстав звільнення її від кримінальної відповідальності. Умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК.

    Суди першої та апеляційної інстанцій зобов’язані роз’яснити особі, яка притягається до кримінальної відповідальності, що у разі, якщо на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчилися строки давності притягнення її до кримінальної відповідальності, то це є правовою підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення має наслідком закриття кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК. Крім того, цій особі має бути роз’яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цих мотивів та наслідки такого заперечення. Нероз’яснення судом першої чи апеляційної інстанцій зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК за таких умов: 1) на день перегляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції закінчилися строки давності притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; 2) ця особа не подавала до апеляційного суду відповідного клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, і суд апеляційної інстанції не роз’яснив особі явності зазначених підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та не з’ясував її думки щодо згоди чи незгоди з таким звільненням; 3) така особа висловила згоду в касаційному суді на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Кримінальні правопорушення проти соціально-економічних і культурних прав людини (статті 172–175, 183, 184)

    Відсутність у діях керівника державної установи складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 172 КК

    Якщо керівник державної установи у зв’язку з відсутністю фінансування з державного бюджету та з метою недопущення утворення заборгованості із заробітної плати видав наказ про переведення працівників одного з підрозділів установи на 0,25 посадового окладу й цей наказ було доведено до відома всіх працівників, зокрема до відома потерпілої особи, яку було повідомлено про зміну істотних умов праці та яка не зверталася із заявою на адресу установи про відмову від продовження роботи у зв’язку із цим, то в діях керівника такої установи немає складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 172 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Кримінальні правопорушення проти системи оподаткування і системи загальнообов’язкового державного соціального страхування (статті 204, 212, 212-1)

    Відповідальність за ухилення від сплати податків

    Ухилення від сплати податків є злочином з матеріальним складом, а тому кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 212 КК настає лише у разі ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі (стаття 5)

    Зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання (ч. 5 ст. 72 КК). Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі (погіршення становища)

    У випадку, коли станом на 20 червня 2017 року особа мала право на застосування до неї положень, передбачених ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, відповідно до ч. 2 ст. 5 КК відсутні підстави для застосування відносно неї положень Закону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року, яким погіршуватиметься становище цієї особи.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Призначення покарання за сукупністю вироків (стаття 71)

    Призначення остаточного покарання за правилами ч. 1 ст. 71 КК при вчиненні триваючого злочину

    Якщо засуджений вчинив триваючий злочин, який був закінченим після постановлення щодо нього попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то в такому випадку слід призначати остаточне покарання за правилами ч. 1 ст. 71 КК (сукупність вироків).

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (стаття 69)

    Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК), за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин

    Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК), за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, можливе лише у випадку наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Сукупність кримінальних правопорушень (стаття 33)

    Кваліфікація. Заволодіння офіційним документом під час розбою та його знищення

    Якщо під час вчинення розбою особа, крім майна, заволоділа офіційним документом потерпілого, який згодом знищила, такі дії підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених статтями 187 та 357 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок підлеглості та військової честі (статті 402–406)

    Встановлення ознак непокори (ст. 402 КК) у разі відмови у виконанні наказу начальника за наявності медичних протипоказань для служби в певному роді військ. Часова межа бойового розпорядження

    Наявність медичних протипоказань для служби в певному роді військ не є підставою для відмови від виконання конкретного наказу начальника, якщо з висновків військово-лікарської комісії не випливає неможливість виконання саме цього наказу за станом здоров'я. При цьому визначена в бойовому розпорядженні часова межа не може ототожнюватися із часовою межею чинності відповідного наказу

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок підлеглості та військової честі (статті 402–406)

    Визначення початку військової служби при кваліфікації дій особи за ст. 402 КК

    Для громадянина, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період, початком військової служби є день відправлення у військову частину з відповідного ТЦК та СП, а не факт прийняття ним військової присяги

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок належного виконання законних судових рішень та рішень Європейського суду з прав людини (статті 382, 389–395)

    Щодо суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК

    Керування транспортним засобом за наявної постанови суду про позбавлення такого права, вчинене особою з метою купівлі будівельних матеріалів для ремонту свого житла, не свідчить про відсутність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК, оскільки мета не є обов'язковим і визначальним елементом суб'єктивної сторони вказаного протиправного діяння

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Службова недбалість (стаття 367)

    Обставини, які необхідно встановити, під час вирішення питання про службову недбалість в діях державного кадастрового реєстратора

    Для встановлення наявності / відсутності в діях державного кадастрового реєстратора службової недбалості необхідно з`ясувати, чи пов`язана державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з наступним вибуттям її із земель комунальної власності; чи покладено на державного кадастрового реєстратора обов'язок (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) щодо перевірки проєкту землеустрою на предмет його погодження у відповідному відділі архітектури та містобудування перед здійсненням державної реєстрації земельної ділянки

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (стаття 309)

    Кваліфікація дій особи за ч. 2 ст. 309 КК за кваліфікуючою ознакою «ті самі дії, вчинені протягом року після засудження за цією статтею»

    Кваліфікуюча ознака «ті самі дії, вчинені протягом року після засудження за цією статтею», передбачена ч. 2 ст. 309 КК, встановлює кримінальну відповідальність за відповідні дії, вчинені особою протягом року після ухвалення обвинувального вироку за цією статтею, а не після повідомлення їй про підозру чи затвердження прокурором обвинувального акта

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Щодо кваліфікації дій за ст. 296 КК у разі застосування насильства з особистих мотивів у громадському місці

    Застосування насильства, зумовлене неприязними відносинами з потерпілим та прагненням заподіяти конкретній особі шкоди з особистих спонукань, вчинене у громадському місці (у дворі житлового будинку) у присутності сторонніх осіб, за відсутності мотиву явної неповаги до суспільства, не дає підстав для кваліфікації дій як хуліганства

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (стаття 286)

    Кваліфікація дій водія автомобіля за ст. 286 КК у разі протиправності дій пішохода

    Протиправність дій потерпілого пішохода, який перебував на проїзній частині дороги, не звільняє водія від обов’язку виконати вимогу п. 12.3 ПДР і негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT