Кримінальний кодекс України
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 1 404 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
З ВІДСТУПОМ! Щодо встановлення прямого умислу у неподанні декларації особою, яка подала декларацію у формі, що не передбачена НАЗК, через релігійні переконання
Подання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», у паперовій формі з огляду на релігійні переконання та мотиви, а не в електронному виді шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції за формою, що визначається цим агентством, не свідчить про відсутність у діянні цієї особи прямого умислу на неподання вказаної декларації. ОП ККС ВС здійснила відступ від висновку викладеного у постанові ККС ВС від 28.01.2020 у справі № 705/2583/17 про те, що примусове виконання особою обов`язку подачі в електронному виді декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з беззаперечним дотриманням нею положень ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» за відсутності врегульованого питання на законодавчому рівні щодо альтернативи права вибору подачі такої декларації віруючою людиною, не відповідатиме легітимній меті та буде порушенням її прав і свобод, закріплених у Конституції України та в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
- Дело № 991/5479/22 Постанова 04.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо встановлення стану сильного душевного хвилювання при кваліфікації дій особи за ст. 116 КК
Стан сильного душевного хвилювання, який є ознакою суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 КК, та який підлягає доказуванню в кримінальному провадженні, може мати прояв як фізіологічного афекту, так і інших емоційних станів, які є реакцією особи на жорстоке поводження з боку потерпілого або поводження, що принижує честь і гідність особи, у тому числі за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого, і досягли такого рівня впливу на свідомість і волю особи, що в момент вчинення умисного вбивства значно знижували її здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними. Друга судова палата ККС ВС відступила від висновку, викладеного в постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 21.09.2021 у справі № 750/13728/19 (провадження № 51-2412км21).
- Дело № 161/7607/23 Постанова 02.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 587/241/18 Постанова 05.06.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Притягнення особи до кримінальної відповідальності у межах загальних строків давності, визначених у ч. 2 ст. 49 КК, у випадку ухилення від досудового розслідування або суду
Вчинення особою умисних дій, спрямованих на ухилення від досудового розслідування або суду, зупиняє диференційовані строки давності, передбачені у ч. 1 ст. 49 КК. У такому випадку притягнення особи до кримінальної відповідальності можливе у межах загальних строків давності, визначених у ч. 2 ст. 49 КК, а саме 15 років з часу вчинення злочину або 5 років – з часу вчинення кримінального проступку. Час, який минув із дня вчинення кримінального правопорушення до дня, коли особа почала ухилятися від досудового розслідування або суду, зберігається і зараховується до загального строку давності, що продовжує спливати. До загального строку також зараховується період такого ухилення, а також проміжок часу, що пройшов із дня з’явлення особи із зізнанням або затримання до дня набрання вироком законної сили. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20 (провадження № 13-26кс22) відступила від висновку ОП ККС ВС.
- Дело № 328/1109/19 Постанова 05.04.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
З ВІДСТУПОМ! Призначення судом додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до осіб, які офіційно не займали певні посади та не займалися певною діяльністю
Згідно з положеннями ст. 55 КК у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення. ОП ККС ВС відступила від висновку, викладеного у постанові ККС ВС від 05.03.2020 у справі № 265/5853/17 про те, що додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначено лише у випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою засудженого або із заняттям ним певною діяльністю.
- Дело № 754/14384/24 Постанова 07.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 404/2081/22 Постанова 04.09.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 753/18479/16-к Постанова 22.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Звільнення особи від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
Закінчення встановлених у частинах 1, 2 статті 80 КК строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому цим вироком покарання, з врахуванням положень частин третьої та четвертої цієї статті. Покарання, строк давності виконання якого сплив відповідно до положень ст. 80 КК, не може бути приєднано до покарання, призначеного за новим вироком, при вирішенні питання про призначення покарання за сукупністю вироків відповідно до статті 71 КК. Суд у конкретному кримінальному провадженні може прийняти рішення щодо звільнення особи від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, за наявності для цього підстав, передбачених ст. 80 КК, не лише в порядку ст. 537, 539 КПК, а й за наслідками розгляду справи, про що має бути зазначено в резолютивній частині рішення.
- Дело № 947/17741/20 Постанова 14.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 229/207/24 Постанова 10.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.05.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо кримінально - правової оцінки дій службових осіб за ст. 364 КК в контексті отримання будь-якої неправомірної вигоди іншою особою
Факт наявності або відсутності певних домовленостей чи контактних зв`язків службової особи з іншою фізичною чи юридичною особою, яка отримала неправомірну вигоду, не має кримінально - правового значення для кваліфікації дій службової особи за відповідною частиною ст. 364 КК; Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем за ст. 364 КК настає і у тому разі, якщо службова особа діяла в інтересах третьої особи без доведення до відома такої особи відомостей про зміст і характер своїх дій.
- Дело № 944/3932/20 Постанова 27.05.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 757/11969/18-к Постанова 10.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 25.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Застосування ст. 5 КК з урахуванням змін, внесених до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів
Зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 року № 653 до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. № 770, не є змінами до закону України про кримінальну відповідальність і відповідно до ст. 5 КК та ст. 58 Конституції України не мають зворотної дії у часі.
- Дело № 569/11750/23 Постанова 02.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 638/505/19 Постанова 02.07.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 756/2606/23 Постанова 30.06.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 584/1161/23 Постанова 27.05.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 753/16003/23 Постанова 08.05.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 569/14569/22 Постанова 09.04.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 535/511/20 Постанова 26.03.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 552/4770/19 Постанова 24.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 25.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Необхідність попереднього письмового повідомлення від НАЗК про факт неподання особою декларації для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК
Для притягнення суб’єкта декларування до кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК не вимагається попереднього письмового повідомлення від НАЗК про факт неподання особою декларації.
- Дело № 629/5254/21 Постанова 04.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 24.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Самовільна порубка лісу як прояв самоправства (ст. 356 КК)
Дії особи, яка, всупереч установленому законом порядку лісокористування, організувала самовільну у власних цілях порубку дерев на території лісогосподарського підприємства, внаслідок чого було завдано значну шкоду державним інтересам, утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК.
- Дело № 448/1103/15-к Постанова 11.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 24.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Момент закінчення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК, і значення набуття правоохоронцями статусу потерпілих для кваліфікації дій винуватої особи
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 345 КК, є закінченим з моменту висловлення особою погрози застосувати гранату щодо працівників правоохоронних органу, які прибули на виклик у зв’язку з виконанням ними своїх обов’язків. Відсутність у працівників правоохоронних органів, які прибули на виклик, статусу потерпілих не впливає на кваліфікацію дій особи за ч. 1 ст. 345 КК
- Дело № 162/401/21 Постанова 05.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 24.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Кваліфікація діяння за ст. 336 КК. Вплив на об'єктивну і суб'єктивну сторони цього злочину невстановлення точного часу вручення повістки
Для кваліфікації діяння за ст. 336 КК достатньо встановити факт отримання військовозобов’язаним повістки та його неявку без поважних причин у зазначені місце і час до ТЦК та СП. Невстановлення точного часу вручення повістки не впливає на об'єктивну і суб'єктивну сторони цього злочину, основними елементами яких є саме факт наявності такої повістки та наслідок у вигляді невиконання зазначених у ній приписів.
- Дело № 168/1083/23 Постанова 13.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 24.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Обставини, які свідчать про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві (ст. 272 КК)
Про порушення начальником цеху правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві свідчить той факт, що, не маючи відповідного дозволу на проведення робіт із підвищеною небезпекою, він надав розпорядження про запуск виробництва хлорбензолу, де внаслідок розгерметизації трубопроводу стався розлив продуктів хлорування, що призвело до часткової загазованості з подальшим спалахом парогазової суміші, у результаті чого виникла пожежа.
- Дело № 332/720/18 Постанова 13.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 24.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відшкодування шкоди приватним нотаріусом у разі його недбалих дій при посвідченні договору купівлі-продажу
Шкода, завдана недбалими діями приватного нотаріуса при здійсненні посвідчення договору купівлі-продажу квартири, відшкодовується ним у повному обсязі, якщо не доведено подання особою, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, підроблених документів чи неправдивої інформації.
- Дело № 643/3313/21 Постанова 13.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 335/13062/17 Постанова 27.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 15.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Призначення покарання за сукупністю вироків у разі вчинення особою нового кримінального правопорушення під час іспитового строку і призначення покарання у виді штрафу за новим вироком
У разі вчинення особою нового кримінального правопорушення під час іспитового строку (ст. 75 КК) призначення покарання у виді штрафу за новим вироком не звільняє суд від обов'язку застосувати правила сукупності вироків. Хоча штраф і підлягає самостійному виконанню згідно з ч. 3 ст. 72 КК, суд повинен застосувати ст. 71 КК та визначити остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання за нове правопорушення, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком і покарання за новим вироком та ухвалює рішення про їх самостійне виконання.
- Дело № 369/18964/23 Постанова 18.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 15.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Військовослужбовець, якого в умовах воєнного стану відряджено до іншої військової частини, як суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК. Визначення придатності до військової служби
Військовослужбовець, якого призвано на військову службу під час проведення мобілізації як резервіста та військовозобов'язаного на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію», а пізніше відряджено для виконання бойових завдань до іншої військової частини, яку він самовільно залишив, є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК. Придатність до військової служби під час загальної мобілізації визначалася на підставі військово-облікових документів та опитування військовозобов'язаних, наявності скарг на стан здоров'я.
- Дело № 470/795/23 Постанова 04.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 13.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо доведеності вини військовослужбовця за ст. 402 КК у разі непроведення службового розслідування командуванням військової частини
Не в усіх випадках повідомленню про вчинення кримінального правопорушення передує службове розслідування, а тому звернення командування військової частини з повідомленням про вчинення військовослужбовцем непокори (ст. 402 КК) без першочергового проведення службового розслідування не спростовує його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
- Дело № 216/3169/22 Постанова 05.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 13.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо необов’язковості встановлення факту вчинення особою кримінального правопорушення у разі закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності
У результаті закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально караного діяння
- Дело № 712/8174/23 Постанова 18.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 11.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо доведеності винуватості особи за ч. 2 ст. 362 КК у разі копіювання інформації, що передавалася в автоматизованій системі, на носій інформації і втрати цього носія, що призвело до витоку інформації
Виявлення на жорсткому диску приватних фотознімків разом зі службовими документами, виготовленими офіцером військової частини, не може поза розумним сумнівом вказувати на належність цього жорсткого диску саме цій особі та про порушення ним вимог Інструкції з обміну інформацією в автоматизованій системі управління ЗСУ, адже для передачі листів через автоматизовану систему офіцер використовував лише зареєстрований у службі діловодства флешносій, який розпізнає система, що свідчить про відсутність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК.
- Дело № 331/814/21 Постанова 11.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 11.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
З ВІДСТУПОМ! Встановлення матеріальної шкоди як ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК
Особливістю об`єкту посягання у статті 176 КК є те, що для володільця цих прав він становить благо, матеріальна форма якого не визначає його цінності. Шкода, заподіяна володільцю виключного права порушенням його права, може виражатися у втраті або зменшенні сукупності тих благ, що володільцю надає виключне володіння. Такі вигоди можуть включати в себе певний дохід або прибуток, заради якого, власне, і створюється більшість об`єктів виключного права. Таким чином, матеріальна шкода або матеріальні збитки, які визначають наявність складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК, не можуть визначатися на підставі розрахунку неотриманого прибутку, оскільки ця позиція не враховує особливості об`єкту посягання, передбаченого в цій статті. ККС І ВС відступила від висновку, викладеного у постанові ККС ВС від 13.11.2018 у справі № 449/613/15-к про те, що матеріальна шкода або матеріальні збитки, які визначають наявність складу злочину, передбаченого частиною першою статті 176 КК, не можуть визначатися на підставі розрахунку неотриманого прибутку, оскільки ця позиція не враховує особливості об`єкту посягання, передбаченого в цій статті.
- Дело № 570/2835/16-к Постанова 27.09.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визнання службовою особою працівника підприємства, установи, організації, відповідального за організацію відбування покарання засудженим до громадських робіт. Табель виходу на роботу засудженого до покарання у виді громадських робіт як офіційний документ.
Працівник підприємства, установи, організації, відповідальний за організацію відбування засудженим до громадських робіт цього покарання, є службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі обов’язки за спеціальним повноваженням. Табель виходу на роботу засудженого до покарання у виді громадських робіт має нормативно визначену форму та реквізити, інформація, яка в ньому міститься, посвідчує факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, а тому є офіційним документом.
- Дело № 751/9365/15-к Постанова 14.09.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.