К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Добровільна відмова при незакінченому кримінальному правопорушенні (стаття 17)

    Відсутність добровільної відмови від зґвалтування

    Не є добровільною відмовою від зґвалтування стан, викликаний неможливістю подальшого продовження злочинних дій з причин, незалежних від волі винуватої особи (наприклад, коли цьому перешкодили інші особи або винна особа не змогла подолати опору потерпілої особи, закінчити опору з фізіологічних причин).

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Звільнення від покарання та його відбування (стаття 74)

    Можливість застосування ч. 4 ст. 74 КК не лише до осіб, які працюють

    Вимоги ч. 4 ст. 74 КК не містять прямого обмеження стосовно застосування цієї норми лише до осіб, які працюють, оскільки сумлінне ставлення до праці може проявлятися в зайнятті суспільно корисною працею, в прагненні до здобуття освіти й отримання спеціальності

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Сукупність кримінальних правопорушень (стаття 33)

    Кваліфікація грабежу і розбою за сукупністю кримінальних правопорушень

    Якщо відкрите заволодіння майном потерпілого засуджений вчинив після закінчення розбійного нападу щодо цього ж потерпілого, через деякий проміжок часу і в наслідок реалізації самостійного умислу, який виник перед вчиненням грабежу, такі його дії мають окрему кримінально правову кваліфікацію, оскільки не є елементами єдиного злочину.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією; кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації (статті 28, 30)

    Кваліфікація заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 289 КК)

    Заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб має місце у випадках, коли дві особи і більше заздалегідь, тобто, до початку виконання дій, що становлять об`єктивну сторону складу злочину, домовилися про спільне його вчинення, незалежно від того, хто з них керував транспортним засобом.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Незаконне заволодіння транспортним засобом (стаття 289)

    Особливості юридичного складу злочину «Незаконне заволодіння транспортним засобом» (ст. 289 КК).

    Під незаконним заволодінням транспортним засобом (ст. 289 КК) слід розуміти умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місця стоянки чи під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, примушування їх до початку чи продовження руху тощо. Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства або погроз. Цей злочин визнається закінченим з моменту, коли транспортний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксирування, а якщо заволодіння відбувається під час руху транспортного засобу, - з моменту встановлення контролю над ним. Незаконне заволодіння транспортним засобом означає, що винна особа не має права використовувати транспортний засіб для поїздки на ньому. Суб'єктивна сторона злочину характеризується лише умисною формою вини у вигляді прямого умислу. При незаконному заволодінні транспортним засобом винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння та бажає його вчинити. Мотив і мета цього злочину можуть бути різноманітними і на кваліфікацію не впливають, але підлягають обов`язковому з`ясуванню для визначення способу вчинення злочину та призначення покарання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Суб'єкт кримінального правопорушення (стаття 18 КК)

    Предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру

    Предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння, а умисел, мета і мотив є елементами суб'єктивної сторони саме злочину та встановлюються лише щодо осудної особи. Відтак у разі виявлення неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність (посилання на спрямованість умислу, мету і мотив дій, як на складові злочину, у той час коли вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру) апеляційний суд повинен виправити допущену місцевим судом помилку та виключити із ухвали посилання на спрямованість умислу, мету і мотив дій особи при вчиненні суспільно небезпечного діяння.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Розділ XIII СУДИМІСТЬ

    Визначення наявності судимості й повторності у випадку, коли особа за переднім вироком відбула частину призначеного покарання, а потім була звільнена по амністії (питання про застосування ч. 3 ст. 88 КК і ст. 89 КК)

    Правила ч. 3 ст. 88 КК не поширюються на засуджених, які були звільнені від відбування покарання на підставі акту амністії не за вироком суду, а на підставі ухвали суду після відбуття ними частини призначеного покарання; до них застосовуються положення ст. 89 КК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Одиничні кримінальні правопорушення (продовжувані та триваючі)

    Розмежування повторного злочину та продовжуваного злочину у випадку вчинення кількох самостійних епізодів кримінальної протиправної поведінки

    Продовжуваний злочин це діяння, ознаки якого передбачені однією статтею або частиною статті КК і складається з двох або більше тотожних злочинних дій, що мають єдиний злочинний намір (єдиний умисел та загальну мету) і утворюють у своїй сукупності єдиний злочин. Можливість кваліфікації кількох діянь як одного продовжуваного злочину залежить від конкретних обставин того чи іншого кримінального провадження. Якщо кожен з епізодів вчиняється з самостійним умислом підстав вважати злочин продовжуваним немає.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Обґрунтування звільнення від відбування покарання з випробуванням у судовому рішенні

    Звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням суд повинен вказати, які конкретно дані про особу засудженого та обставини справи давали можливість судовим інстанціям дійти висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Осудність (стаття 19 КК)

    Призначення покарання нижче нижчої межі, яка визначена у ч. 1 ст. 115 КК, внаслідок застосування ст. 69 КК

    У кожному випадку застосування ст. 69 КК суд зобов`язаний у своєму рішенні зазначити, які саме обставини справи або дані про особу винного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання. Враховані тяжкість вчиненого злочину, особа винного, який є пенсіонером, тобто особою похилого віку, позитивна характеристика за місцем проживання, відсутність судимостей, не перебування на обліку в лікарів нарколога та психіатра, наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття у вчиненому, сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також тяжка життєва ситуація, в якій перебував засуджений впродовж значного проміжку часу, його особистість, відношення до вчиненого та думка потерпілої можуть бути передумовою для можливості застосування до засудженого положень статті 69 КК. Крім того, якщо з висновку судово-психіатричної експертизи вбачається, що з урахуванням ступеню психічних порушень та психологічного стану засуджений не в повній мірі (обмежено) міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, це також має врахувати суд при призначенні покарання відповідно до положень, передбачених частиною 2 статті 20 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (стаття 49)

    Оцінка факту зупинення досудового розслідування у зв’язку з розшуком підозрюваного при застосуванні положень ч. 2 ст. 49 КК

    Під ухиленням від слідства або суду з огляду на положення ч. 2 ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез’явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, імітація своєї смерті тощо). Така підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування, як «місцезнаходження підозрюваного невідоме», передбачена ч. 1 ст. 281 КПК, може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин не встановлено його місцезнаходження. Саме тому зупинення досудового розслідування у зв’язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК у такому випадку обов’язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства. Клопотання потерпілого у суді першої інстанції чи доводи поданої ним апеляційної скарги щодо перевірки підстав зупинення досудового розслідування та оголошення у розшук підозрюваного на предмет можливого ухилення цього підозрюваного від досудового слідства та зупинення перебігу давності відповідно до ч. 2 ст. 49 КК зумовлюють обов'язок суду вжити заходів щодо такої перевірки.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (стаття 79)

    Суть поняття звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням інших заходів примусу

    Системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання (ч. ч. 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), «звільнення від відбування покарання» ( ст. ст. 75, 79, 104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання із застосуванням інших заходів примусу слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення, як виду примусових заходів в цілому. Таким чином, суд, приймаючи рішення про звільнення неповнолітньої від покарання із застосуванням заходів виховного характеру відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині, керуючись ст. 105 КК України звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру та застосовує примусові заходи виховного характеру.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією; кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації (статті 28, 30)

    Стійкість як ознака організованої групи

    Стійкість організованої групи полягає в їх здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати. На здатність об`єднання протидіяти дезорганізуючим факторам указують стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення тощо. Якщо відсутні дані які б свідчили про обізнаність суб’єкта з усіма намірами членів групи, з метою вчинення конкретних дій або й здійснював окремі дії автономно, якщо між співучасниками не існувало такої згуртованості та узгодженості їхніх дій, яка б свідчила про тісне поєднання їх зусиль, спрямованих на досягнення єдиного злочинного результату – ознака стійкості групи відсутня.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Примусові заходи медичного характеру (статті 92–95)

    Застосування примусових заходів медичного характеру

    Відсутність закладів з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом не є перешкодою для застосування судом такого виду примусових заходів медичного характеру, як госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом на підставі ст. 94 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок належного виконання законних судових рішень та рішень Європейського суду з прав людини (статті 382, 389–395)

    Притягнення до кримінальної відповідальності сільського голови за невиконання судового рішення про поновлення працівника на виборну посаду сільської ради (ст. 382 КК)

    Сільський голова підлягає кримінальній відповідальності за невиконання судового рішення про поновлення працівника на виборну посаду сільської ради (ст. 382 КК), оскільки відповідно до законодавства України про службу в органах місцевого самоврядування процедура поновлення такого працівника за рішенням суду, що здійснюється сільським головою одноособово, є відмінною від процедури призначення особи на виборну посаду сільської ради, що може мати місце виключно на підставі рішення цієї ради.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191)

    Касовий звіт про виплату соціальної субсидії, як офіційний документ (ст. 366 КК). Кваліфікація дій начальника відділення поштового зв’язку, який одночасно виконував обов’язки листоноші, щодо привласнення грошових коштів (ч. 2 ст. 191 КК)

    Касовий звіт, у якому відображається інформація про виплату соціальної субсидії, є офіційним документом та може бути предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК. Привласнення грошових коштів, призначених на виплату соціальної субсидії, начальником відділення поштового зв’язку, який одночасно виконував обов’язки листоноші, не виключає кваліфікації дій обвинуваченого як привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК).

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на безпеку поведінки із загальнонебезпечними предметами (статті 262–270)

    Обставини, що враховуються при кваліфікації дій військовослужбовця, який проходив військову службу за призовом під час мобілізації в зоні АТО, за ст. 263 КК

    Для кваліфікації дій особи за ст. 263 КК необхідно встановити, що поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами було вчинено без передбаченого законом дозволу. Якщо суд оцінює відповідні протиправні дії військовослужбовця, який проходив військову службу за призовом під час мобілізації в зоні АТО, йому необхідно дослідити: факт наявності у військовослужбовця передбаченого законом дозволу на придбання та носіння бойових припасів, вибухових речовин; нормативно-правові акти, які передбачають видачу такого дозволу; порядок, спосіб і форму його видачі; обсяг бойових припасів та вибухових речовин, на які видається зазначений дозвіл, а також чи поширювався б цей дозвіл на вилучені у військовослужбовця бойові припаси, вибухові речовини.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Шахрайство (стаття 190)

    Обман як спосіб шахрайства (ст. 190 КК) та його види

    Обман як спосіб шахрайства (ст. 190 КК) може бути вчинений як шляхом активної, так і шляхом пасивної поведінки обвинуваченого. Зокрема, обман у письмовій формі, що вчиняється шляхом активної поведінки, може полягати у повідомленні (зазначенні у заяві) завідомо неправдивих відомостей, що стали підставою для нарахування соціальної допомоги, а обман у письмовій формі, що вчиняється шляхом пасивної поведінки, – у неповідомленні (незазначенні) обвинуваченим відомостей, що є підставою для фактичного припинення нарахувань та виплат призначеної соціальної допомоги.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Умисне вбивство (cтаття 115)

    Кваліфікація дій особи, яка за наявності хуліганського мотиву позбавила життя потерпілого (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК)

    Умисне вбивство з хуліганських мотивів (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК) має місце у випадку, коли позбавлення життя потерпілого було вчиненого на ґрунті явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини чи з використанням малозначного приводу. Дії особи, яка за наявності хуліганського мотиву позбавила життя потерпілого, слід кваліфікувати лише за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК і додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 296 КК не потребує.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Обов’язковість вказівок суду, який розглянув справу в касаційному порядку, для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді. Неналежне обґрунтування доцільності застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням.

    Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді кримінального провадження (ч. 2 ст. 439 КПК). Якщо апеляційний суд при новому розгляді повністю проігнорував висновки суду касаційної інстанції та залишив поза увагою вказівки, викладені у рішенні касаційного суду, то має місце порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення. Посилання на рішення місцевого суду про звільнення особи від відбування покарання в порядку ст. 78 КК (звільнення від призначеного судом покарання у зв’язку із закінченням іспитового строку) в ухвалі апеляційного суду, який заново розглянув кримінальне провадження після скасування вироку цього суду касаційним судом, не є належним обґрунтуванням доцільності застосування до засудженої особи звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК).

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.