К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (стаття 49)

    Клопотання сторони про звільнення від кримінальної відповідальності особи у разі невизнання вини та за наявності згоди на звільнення. Заперечення потерпілого щодо закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення на підставі ст. 49 КК.

    Невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз’яснення йому судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження, не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. Заперечення потерпілого при прийнятті судом рішення про закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності з підстав закінчення строків давності (ст. 49 КК) не є визначальним.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Осудність (стаття 19 КК)

    Вирішення судом питання визнання особи неосудною чи обмежено осудною

    Визнання особи неосудною чи обмежено осудною є правовим питанням, а тому прийняття відповідного рішення здійснюється виключно судом з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи. Нездатність особи за своїм психічним станом повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними на момент вчинення злочину не є підставою для визнання такої особи неосудною, однак повинна враховуватися судами при призначенні покарання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (cтаття 122)

    Кваліфікація дій особи у випадку нанесення тілесних ушкоджень потерпілому з особистих мотивів та не у громадському місці

    Спричинення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому, який є його родичем (двоюрідним братом), під час конфлікту, що виник з особистих спонукань та відбувся не в громадському місці (у приміщенні зачиненого магазину в компанії знайомих осіб), свідчить про відсутність у діях обвинуваченого складу хуліганства (ст. 296 КК). Такі дії слід кваліфікувати за відповідними статтями КК, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я особи.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Розбій (стаття 187)

    Кваліфікація дій як розбою у випадку погрози кишеньковим ножем, який потерпілий сприймав як холодну зброю

    Якщо обвинувачений заволодів майном потерпілого, погрожуючи йому кишеньковим ножем, який потерпілий сприймав як холодну зброю, з використанням якої йому могли б бути спричинені тілесні ушкодження, то вказані дії слід кваліфікувати як розбій (ст. 187 КК).

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Визначення меж судового розгляду (стаття 337)

    Обґрунтування наявності ознак домашнього насильства стороною обвинувачення. Необхідна умова визнання злочину таким, що пов’язаний з домашнім насильством.

    Для обґрунтування наявності ознак домашнього насильства у конкретному випадку сторона обвинувачення має довести обставини, які свідчать, що потерпіла від інкримінованого злочину одночасно є жертвою домашнього насильства. Необхідною умовою визнання судом злочину таким, що пов’язаний з домашнім насильством, є відображенням цієї обставини у формулюванні обвинувачення зі встановленням органом досудового розслідування відповідних фактичних обставин кримінального провадження.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру (стаття 97)

    Умови застосування примусових заходів виховного характеру

    Примусові заходи виховного характеру можуть застосовуватися за вчинення суспільно небезпечного діяння особою, яка досягла 11-річного віку та до досягнення нею віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, лише якщо під час постановлення ухвали про застосування цих примусових заходів така особа перебуває у неповнолітньому віці.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування (статті 85–87)

    Випадки відмови суду в задоволенні клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування основного покарання. Умови застосування амністії до осіб.

    Суд може відмовити особі в задоволенні клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування основного покарання виключно у випадку, коли особа, щодо якої ставиться таке питання, не належить до осіб, до яких амністія може застосовуватися, або належить до осіб, застосування амністії щодо яких заборонено законом. Вказівка в Законі України «Про застосування амністії в Україні» на те, що амністія «може бути застосована», зобов’язує суд перевірити, чи є суб’єктом амністії особа, щодо якої таке питання ставиться, та не дає права суду відмовити в задоволенні такого клопотання на інших підставах. Згадані вище норми закону передбачають застосування амністії за наявності певних умов саме до осіб, а не до покарання, а тому вид та розмір призначеного такій особі покарання, якщо вона є суб’єктом амністії, не впливає на можливість її звільнення від його відбування.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Звільнення від кримінальної відповідальності або від призначеного покарання у випадку перекваліфікації дій особи на злочин, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення якого на момент судового розгляду закінчився

    Якщо дії особи було перекваліфіковано судом першої інстанції з тяжкого злочину на злочин невеликої тяжкості, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення якого на момент судового розгляду вже закінчився, то суд повинен звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності (за наявності його згоди) або звільнити від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строків давності (за її відсутності).

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Призначення покарання за сукупністю вироків (стаття 71)

    Правила призначення покарання особі, яка вчинила нові злочини як до, так і після постановлення двох попередніх вироків, які виконувалися самостійно

    Якщо особа вчинила кримінальне правопорушення, яким їй призначається покарання у виді позбавлення волі, до постановлення двох вироків в інших провадженнях, кожен із яких виконується самостійно, зокрема, по одному із яких призначено покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, а інший вирок виконується самостійно у зв'язку з призначенням покарання у виді позбавлення волі, але зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, то при призначенні покарання вимоги ч. 4 ст. 70 КК застосовуються тільки до вироку, яким особу засуджено до позбавлення волі, яке належить відбувати реально. Якщо особа вчинила принаймні одне кримінальне правопорушення після постановлення двох попередніх вироків, які виконуються самостійно, і останнім (третім) вироком особі призначається покарання, яке належить відбувати реально, то припиняється окреме виконання обох попередніх вироків. Правовою підставою такого припинення щодо першого вироку є положення ч. 3 ст. 78 та ст. 71 КК, а правовою підставою припинення виконання другого вироку – положення ст. 71 КК. Остаточне покарання в такому випадку особі призначається на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків з урахуванням покарань, призначених за всіма (трьома) вироками.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Розбій (стаття 187)

    Кваліфікація дій як розбою, вчиненого з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. 3 ст. 187 КК)

    Якщо при вчиненні розбою винний вилучає майно із житла, іншого приміщення чи сховища, до якого немає вільного доступу, застосовуючи при цьому погрозу насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, до особи, яка відповідно має такий доступ, використовуючи таким чином вказану особу, що діє під психічним примусом (ч. 2 ст. 40 КК), то його дії слід кваліфікувати як розбій, вчинений з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. 3 ст. 187 КК), оскільки за вказаних обставин винний здійснює опосередковане проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища, до якого немає вільного доступу.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування (статті 85–87)

    Звільнення від відбування додаткового покарання за законом про амністію

    Виходячи із аналізу правових норм Закону України «Про застосування амністії в Україні» та Закону України «Про амністію у 2016 році», застосування чи незастосування амністії до додаткового покарання є правом, а не обов'язком суду, реалізація якого належить до його дискреційних повноважень.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191)

    Особа, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК

    Особа, яка здійснювала обов’язки, що свідчать у сукупності про виконання нею організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Грабіж (стаття 186)

    Проникнення до ганку літньої кухні шляхом подолання перешкод у виді паркану (ч. 3 ст. 186 КК)

    Проникнення до іншого володіння особи як кваліфікуюча ознака грабежу має місце у випадку, коли обвинувачені потрапили до такого володіння, долаючи перешкоду – паркан, яким було огороджено домоволодіння. При цьому домоволодіння, а саме ганок літньої кухні, де зберігалося майно, яким заволоділи обвинувачені, є іншим володінням особи.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Крадіжка (стаття 185)

    Проникнення на огороджену територію

    Викрадення майна з території, огорожа якої об’єктивно перешкоджає вільному доступу сторонніх осіб, охоплюється ознакою «проникнення у сховище».

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Кримінальні правопорушення, які посягають на суддів, народних засідателів, присяжних або їх близьких родичів (статті 376–379)

    Момент закінчення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 345 КК та ч. 1 ст. 377 КК

    Погроза вбивством, насильством, знищенням чи пошкодженням щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків (ч. 1 ст. 345 КК) та щодо судді, народного засідателя чи присяжного, а також стосовно їхніх близьких родичів у зв`язку з їхньою діяльністю, пов`язаною зі здійсненням правосуддя (ч. 1 ст. 377 КК) вважається закінченим злочином з моменту, коли погроза відповідного змісту була доведена до відома потерпілого та була сприйнята ним незалежно від її здійснення. Про реальність підстав побоюватися здійснення вказаних погроз може свідчити той факт, що обвинувачений неодноразово засуджувався за насильницькі злочини, і вказана обставина усвідомлювалася потерпілими.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (стаття 146)

    Кваліфікація дій особи щодо заволодіння автомобілем та його подальшого продажу, незаконного позбавлення волі особи, вчиненого за наявності корисливого мотиву

    Дії особи, яка з метою усунення будь-яких перешкод для заволодіння автомобілем потерпілого та його подальшого продажу, зв`язала руки і ноги останнього та незаконно утримувала його проти волі, кваліфікуються як незаконне позбавлення волі особи, вчинені за наявності корисливого мотиву. Для встановлення наявності у діях обвинуваченого корисливого мотиву не має значення момент виникнення такого мотиву, а також факт отримання тієї вигоди, яку обвинувачений мав намір отримати. Про наявність корисливого мотиву у діях винної особи, яка у відкритий спосіб незаконно заволоділа мобільним телефоном потерпілого, свідчить той факт, що при реальній можливість повернути потерпілому викрадене майно, вона розпорядилася ним на власний розсуд.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок підлеглості та військової честі (статті 402–406)

    Кваліфікація дій військовослужбовця щодо заподіяння тілесних ушкоджень начальникові в умовах особливого періоду (ч. 3 ст. 405 КК)

    Дії військовослужбовця кваліфікуються як заподіяння тілесних ушкоджень начальникові в умовах особливого періоду (ч. 3 ст. 405 КК), якщо він, достовірно знаючи, що перебуває на території пересувного госпіталю та, будучи ознайомленим з правилами поведінки на цьому режимному об’єкті, здійснив насильство стосовно лікаря, який завідомо для винної особи був офіцером та відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних сил України є його начальником.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Звільнення особи від відбування покарання з випробуванням при призначенні остаточного покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК

    Кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Кримінальні правопорушення проти прав інтелектуальної власності (статті 176–177)

    Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 176 КК. Об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого у ст. 361 КК.

    Продаж обвинуваченим телевізійних приставок, налаштованих на несанкціоноване відтворення програм мовлення телевізійних каналів, трансляція яких здійснювалася через мережу Інтернет, не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 176 КК. Об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого у ст. 361 КК, охоплює не будь-які дії, що призвели до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації. Кримінальна відповідальність за цією статтею настає виключно у випадку, якщо такі наслідки настали в результаті несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Грабіж (стаття 186)

    Переростання таємного викрадення чужого майна з транспортного засобу у відкрите

    Переростання таємного викрадення чужого майна з транспортного засобу у відкрите має місце у разі розбиття скла дверцят автомобіля, спрацювання сигналізації, на які повинні були зреагувати, як потерпілий, так і особи, які перебували поруч, що усвідомлював винний, а також намагання останнього зникнути з викраденим майном.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT