К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Умисне тяжке тілесне ушкодження (cтаття 121)

    Кваліфікація. Тяжкі тілесні ушкодження (неконкретизований умисел на настання наслідків під час вчинення розбою та відсутність прямого умислу на спричинення смерті)

    Наявність в обвинувачених неконкретизованого умислу на настання будь-яких наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого під час вчинення ними розбою та одночасна відсутність прямого умислу на спричинення йому смерті виключає кримінальну відповідальність за замах на умисне вбивство. У цьому випадку скоєне кваліфікується за статтею, що передбачає відповідальність за фактично спричинені наслідки у вигляді шкоди здоров’ю потерпілого, а саме заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Загальні засади призначення покарання (стаття 65)

    Дані, що свідчать про умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого. Врахування позиції потерпілого при призначенні покарання

    Про умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, свідчить, зокрема, спричинення останньому великої кількості тілесних ушкоджень у життєво важливі органи, зовнішні ознаки наслідків спричинених тілесних ушкоджень, стан потерпілого під час їх спричинення, вік обвинуваченого, який значно молодший за потерпілого похилого віку, а також невжиття заходів для надання йому медичної допомоги. Позиція потерпілого, який під час судового розгляду в місцевому суді не наполягав на суворому покаранні обвинуваченому, не може бути вирішальною та повинна враховуватися одночасно з іншими обставинами кримінального провадження.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Умисне тяжке тілесне ушкодження (cтаття 121)

    Перекваліфікація дій з умисного вбивства на умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (відсутність даних про умисел на вбивство)

    Дії особи, яка нанесла ножове поранення в ногу, в результаті якого настала смерть потерпілого, за відсутності даних про умисел на вбивство, правильно перекваліфіковані з умисного вбивства на умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Вбивство через необережність (cтаття 119)

    Кваліфікація. Відсутність в діях складу кримінального правопорушення - вбивства, вчиненого через необережність (ч. 1 ст. 119 КК)

    У діях обвинуваченого відсутній склад необережного вбивства, якщо смерть особи не перебуває у причинному зв’язку з тілесними ушкодженнями, спричиненими обвинуваченим.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Розмежування із суміжними складами злочинів

    Розмежування умисного вбивства і умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (спрямованість умислу, суб’єктивне ставлення до наслідків)

    Умисне вбивство слід відрізняти від заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, за спрямованістю умислу винуватого, його суб’єктивним ставленням до наслідків своїх дій: у разі умисного вбивства настання смерті потерпілого охоплюється умислом винуватого, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Умисне вбивство (cтаття 115)

    Кваліфікація. Умисне вбивство, вчинене повторно (закінчене вбивство чи замах на нього) (п. 13 ч. 2 ст. 115 КК)

    Відповідальність за умисне вбивство, вчинене повторно, настає незалежно від того, чи вчинила особа попередньо закінчене вбивство чи замах на нього.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Розмежування із суміжними складами злочинів

    Кваліфікація. Завдання тілесних ушкоджень (неконкретизований умисел та необережне ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків у виді смерті) (ст.121 КК)

    Якщо винна особа, завдаючи тілесні ушкодження, діяла з неконкретизованим (абстрактним) умислом та необережно ставилась до настання суспільно небезпечних наслідків у виді смерті потерпілого, то такі дії слід кваліфікувати за ст. 121, а не ст. 115 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Стадії вчинення умисного кримінального правопорушення (статті 13, 14, 15, 16)

    Кваліфікація за наявності єдиного прямого визначеного умислу, спрямованого на заподіяння смерті двом або більше особам, вбивство однієї людини і замах на життя другої

    За встановлення судом єдиного прямого визначеного умислу, спрямованого на заподіяння смерті двом або більше особам, вбивство однієї людини і замах на життя другої має кваліфікуватись як незакінчений злочин - убивство двох або більше осіб, оскільки єдиного злочинного наміру вбити двох осіб не було реалізовано з причин, що не залежали від волі винної особи, за відповідною частиною ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК незалежно від послідовності злочинних дій та за ч. 1 ст. 115 КК чи відповідним пунктом ч. 2 ст. 115 КК (або іншими спеціальними нормами, передбаченими в інших розділах Особливої частини КК) у разі наявності таких підстав.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Умисне тяжке тілесне ушкодження (cтаття 121)

    Дані, що свідчать про спрямованість умислу у злочинах, пов’язаних із заподіянням шкоди життю та здоров’ю особи

    Про спрямованість умислу у злочинах, пов’язаних із заподіянням шкоди життю та здоров’ю особи, можуть свідчить дані, що характеризують особу як таку, що володіє навиками бойових мистецтв, у сукупності з відомостями щодо характеру і локалізації тілесних ушкоджень.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Шпигунство (cтаття 114)

    Момент закінчення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК (шпигунство)

    Шпигунство вважається закінченим злочином із моменту вчинення іноземцем або особою без громадянства однієї з альтернативних дій, передбачених у диспозиції ч. 1 ст. 114 КК, зокрема з моменту отримання та накопичення відомостей, що становлять державну таємницю, з метою їх передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Звільнення неповнолітніх від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру (стаття 105)

    Звільнення неповнолітнього від покарання на підставі ст. 105 КК без призначення конкретного покарання

    Звільнення неповнолітнього від покарання на підставі ст. 105 КК здійснюється без призначення неповнолітньому конкретного покарання, передбаченого санкцією статті закону України про кримінальну відповідальність, за якою його було визнано винуватим.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх (статті 98–102)

    Неможливість застосування конфіскації майна до осіб, які вчинили злочин до досягнення ними повноліття (ч. 2 ст. 98 КК)

    На підставі ч. 2 ст. 98 КК додаткове покарання у виді конфіскації майна не може бути застосовано до осіб, які вчинили злочин до досягнення ними повноліття.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Спеціальна конфіскація (статті 96-1, 96-2)

    Зміна правової підстави вилучення в обвинуваченого майна в порядку спеціальної конфіскації

    Зміна правової підстави вилучення в обвинуваченого майна в порядку спеціальної конфіскації не погіршує його становища, оскільки спеціальна конфіскація не входить до переліку кримінальних покарань, визначеного ст. 51 КК, та рішення про неї згідно з ч. 4 ст. 374 КПК приймається разом із рішеннями щодо речових доказів і документів, з огляду на що її належить вважати спеціальною формою розпорядження грошима, цінностями та іншим майном, які відповідають ознакам, визначеним у ч. 1 ст. 96-2 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Спеціальна конфіскація (статті 96-1, 96-2)

    Відсутність повноважень у суду застосувати спеціальну конфіскацію майна, яке є спільною сумісною власністю, вирішуючи при цьому спір щодо належності такого майна

    Суд у межах кримінального провадження не має повноважень застосувати спеціальну конфіскацію майна, яке є спільною сумісною власністю, вирішуючи при цьому спір щодо належності такого майна.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Спеціальна конфіскація (статті 96-1, 96-2)

    Відсутність підстав для спеціальної конфіскації автомобіля, який не використовувався як знаряддя вчинення злочину, передбаченого ст. 249 КК

    Автомобіль, який не використовувався як знаряддя вчинення злочину, передбаченого ст. 249 КК, не підлягає спеціальній конфіскації.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Примусові заходи медичного характеру (статті 92–95)

    Критерії застосування конкретного виду примусових заходів медичного характеру

    Застосування конкретного виду примусових заходів медичного характеру залежить від сукупності трьох критеріїв: медичного (характер і тяжкість захворювання), юридичного (тяжкість вчиненого діяння) та соціального (ступінь небезпечності психічно хворого для себе чи інших осіб). Ступінь небезпечності психічно хворого містить оцінку суспільної небезпеки вчиненого діяння, характеру вчиненого, можливих або тих, що настали, суспільно небезпечних наслідків та інших подібних обставин; психічного стану особи на момент розгляду справи судом і небезпечності цього хворого для оточуючих, що випливає з характеру захворювання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Суб'єкт кримінального правопорушення (стаття 18 КК)

    Неможливість встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи.

    Оскільки у стані неосудності особа не здатна розуміти своїх дій та керувати ними, а мета і мотив, які особа має чітко усвідомлювати, як ознаки суб’єктивної сторони складу злочину за наявності такого стану відсутні, то встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи об’єктивно є неможливим. У такому випадку юридична оцінка суспільно небезпечного діяння повинна надаватися, виходячи з фактичних обставин скоєного діяння та наслідків, що настали.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування (статті 85–87)

    Умови застосування Закону «Про амністію у 2016 році» до особи, яка після постановлення вироку вчинила новий умисний злочин.

    У випадку, якщо особа, яка була звільнена судом від відбування покарання з випробуваннями, і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинила умисний злочин, який не є тяжким та особливо тяжким, вона підлягає звільненню від відбування покарання за вчинення останнього злочину на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», за умови, якщо вона являється суб'єктом застосування цього Закону. У випадку, якщо особа попереднім вироком була засуджена за злочин, який виходячи з його тяжкості або переліку статей КК України не підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2016 році», питання щодо застосування амністії може бути вирішено тільки щодо останнього злочину, і в таких випадках правила встановлені ст. 71 КК України, при призначенні покарання не застосовуються і попередній вирок виконується окремо.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК. Врахування думки потерпілого та висновку органу пробації щодо застосування ст. 75 КК

    Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК, може застосовуватися судом у разі врахування всіх фактичних обставин кримінального правопорушення. Думка потерпілої особи та висновок органу пробації щодо можливості застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК можуть бути враховані судом у сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 цього Кодексу, під час призначення покарання за вчинене кримінальне правопорушення у мінімальних межах, визначених у санкції статті, однак не є вирішальними під час прийняття судом відповідного рішення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Незастосування ст. 75 КК, якщо одне з кримінальних правопорушень, за вчинення якого засуджено особу, є корупційним

    Якщо одне з кримінальних правопорушень, за вчинення якого засуджено особу, є корупційним, звільнення від відбування покарання, остаточно призначеного за вироком суду, не застосовується (ст. 75 КК).

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT