К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Врахування пенсійного віку особи при застосуванні положень ст. 75 КК

    Пенсійний вік особи, яка вчинила тяжкий злочин, не може виступати основною підставою, для можливості застосування положень ст. 75 КК, без врахування інших пом’якшуючих покарання обставин.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Звільнення від покарання та його відбування (стаття 74)

    Необов’язковість згоди особи при звільненні від покарання за правилами ч. 5 ст. 74 КК. Початок обчислення строків звільнення від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК

    Якщо звільнення особи від покарання відбувається за правилами ч. 5 ст. 74 КК, то її згода чи згода інших учасників судового розгляду на таке звільнення необов’язкова. Початок обчислення строків звільнення від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК, ураховуючи тлумачення формулювання «з дня вчинення злочину» (ч. 1 ст. 49 КК), починається з дня вчинення злочину і має враховуватися в цей строк як перший день відповідного строку давності.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо одне з основних покарань, яке входить у сукупність вироків, не підлягає складанню з іншими видами покарань

    Звільненню від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) засудженого, який вчинив новий злочин до відбуття покарання за попереднім вироком, має передувати визначення йому остаточного покарання за сукупністю вироків (ст. 71 КК). Якщо за один із злочинів засудженому призначено основне покарання у виді штрафу або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, які відповідно до ч. 3 ст. 72 КК не підлягають складанню з іншими видами покарань та виконуються самостійно, то звільнення від відбування іншого покарання з випробуванням (ст. 75 КК), яке входить у сукупність вироків, є неприпустимим.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Призначення покарання за сукупністю вироків (стаття 71)

    Зарахування строку попереднього ув’язнення у попередньому кримінальному провадженні при призначенні покарання за сукупністю вироків

    Лише після зарахування строку попереднього ув’язнення у попередньому кримінальному провадженні суд може призначити покарання особі за сукупністю вироків (ст. 71 КК).

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Наслідки вчинення особою під час іспитового строку нового кримінального правопорушення

    Вчинення особою під час іспитового строку нового кримінального правопорушення є порушенням умов застосування ст. 75 КК. У такому випадку суд повинен призначити особі остаточне покарання на підставі ст. 71 цього Кодексу у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком. Повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням у такому випадку є неприпустимим.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Призначення покарання за сукупністю вироків (стаття 71)

    Правила призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи

    При визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили: а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів); б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків). При цьому скасування судом апеляційної інстанції такого попереднього вироку в частині покарання з підстав неправильного звільнення від відбування покарання або у зв`язку з необхідністю призначити більш суворе покарання не перешкоджає застосуванню ст. 71 КК, оскільки в такому разі апеляційний суд не спростовує висновків суду першої інстанції щодо винуватості особи у вчиненні злочину і не скасовує вироку в цій частині, а навпаки посилює покарання чи вказує на необхідність його відбування реально.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Призначення покарання за наявності обставин, що пом'якшують покарання (стаття 69-1)

    Призначення покарання за наявності обставин, що пом'якшують покарання (ст. 69-1 КК)

    Призначаючи покарання особі на підставі ст. 69-1 КК, суд повинен враховувати сукупність умов, а також розмір покарання, визначений у цій статті. Кожна з вказаних умов має бути встановлена судом та підтверджена наявними доказами. Зокрема, добровільне відшкодування засудженим завданої шкоди кільком потерпілим у повному обсязі може бути підтверджено їхніми показаннями, зафіксованими шляхом технічного запису судового засідання, а також поданими потерпілими заявами, якими підтверджується факт відшкодування завданої їм шкоди. Призначення особі додаткового покарання може здійснюватися з урахуванням положень ст. 69-1 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (стаття 69)

    Обставини, які враховуються при призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК)

    При призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК), необхідно враховувати наявність зв’язку між пом’якшуючими обставинами і метою та/або мотивами злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою у вчиненні злочину, її поведінкою під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця. Окрім того, необхідно встановити, що відповідні пом’якшуючі обставини істотно знизили тяжкість вчиненого злочину.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (стаття 69)

    Умови призначення більш м’якого покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин (ст. 69 КК)

    В частині правильності застосування ст. 69 КК, Суд зазначає, що частина 1 цього положення надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м’яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину». Таке формулювання призводить до висновку, що застосування ст. 69 КК можливе, якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони (1) можуть бути визнані такими, що пом’якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 ст. 66 КК, і (2) істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Хоча в статті 69 КК закон передбачає, що можуть існувати й інші обставини чи сукупність обставин, за яких призначення покарання в межах санкції статті кримінального закону може бути явно несправедливим, однак, виходячи з системного тлумачення кримінального закону, обставини чи сукупність обставин, які відповідно до статті 69 КК надають суду повноваження вийти за межі мінімального покарання, встановленого законом, мають бути такого ж характеру і сили, які зумовили створення привілейованих складів злочинів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті (стаття 68)

    Призначення покарання за замах на злочин, за який у санкції альтернативно передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі

    При призначенні покарання особам, винним у вчиненні замаху на злочин, за який у санкції статті Особливої частини КК альтернативно передбачено захід примусу – довічне позбавлення волі, правила ч. 3 ст. 68 КК не застосовуються, оскільки найбільш суворим видом покарання у санкції закону залишається довічне позбавлення волі, а воно є таким, що виключає можливість визначення його двох третин. У такому випадку підлягають застосуванню лише правила ч. 4 ст. 68 цього Кодексу.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Обставини, які пом'якшують покарання (стаття 66)

    Наявність щирого каяття при незгоді засудженого з кваліфікацією його дій

    Щире каяття як обставина, що пом’якшує покарання, має місце і в тому випадку, коли засуджений не погоджується з кваліфікацією своїх дій.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Обставини, які пом'якшують покарання (стаття 66)

    Ставлення особи до вчиненого злочину при щирому каятті

    Щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові (статті 53, 55)

    Обрахування початку строку додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом (ч. 3 ст. 55 КК)

    Відповідно до вимог ч. 3 ст. 55 КК строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу – з моменту набрання законної сили вироком. Обрахування початку строку додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом з моменту фактичного вилучення посвідчення водія, без врахування вимог ч. 3 ст. 55 КК є не правильним.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (стаття 55)

    Застосування позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до осіб, які офіційно не займали певні посади та не займалися певною діяльністю (ч. 1 ст. 222 КК)

    З огляду на положення, передбачені ст. 55 КК, та диспозицію ч. 1 ст. 222 КК, санкція ч. 1 ст. 222 КК в частині призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, застосовується, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові (статті 53, 55)

    Дані, що враховуються при призначенні додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом

    Додаткове покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю (керувати транспортним засобом) повинно призначатися особі з урахуванням даних, що характеризують особу обвинуваченого, а також обставин кримінального правопорушення. Обставини, які свідчать про те, що позбавлення особи спеціального права суттєво ускладнює пошуки нової роботи та вирішення побутових питань, мають бути підтверджені доказами, а отримана обвинуваченим освіта та спеціальність не пов’язані з необхідністю керувати транспортними засобами.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (стаття 49)

    Згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)

    Звільнення від кримінальної відповідальності особи у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) застосовується, незважаючи на невизнання нею своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення. Про згоду особи на звільнення її від кримінальної відповідальності за цією статтею може свідчити чітко сформульована нею вимога в апеляційній скарзі, а також окреме клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (стаття 49)

    Зупинення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 49 КК). Оголошення обвинуваченого в розшук.

    Підставою для зупинення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності може бути виключно вчинення обвинуваченим умисних дій, які спрямовані на ухилення від досудового розслідування і суду (ч. 2 ст. 49 КК). Оголошення обвинуваченого в розшук власне не свідчить про те, що він ухиляється від досудового розслідування.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (стаття 48)

    Звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, за якої особа перестала бути суспільно небезпечною (ст. 48 КК)

    Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, за якої особа перестала бути суспільно небезпечною (ст. 48 КК), суд повинен навести у судовому рішенні дані, які б свідчили про таку зміну обстановки та втрату особою суспільної небезпечності. Висновок про це суд повинен зробити на підставі комплексного вивчення обстановки життєдіяльності особи та впливу цієї обстановки на її поведінку. Якщо обвинувачений залишився обіймати посаду, будучи на якій, він вчинив кримінальне правопорушення, однак був усунутий від виконання окремих посадових обов’язків, то це не свідчить про те, що така особа перестала бути суспільно небезпечною.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (стаття 47)

    Неправильне застосування закону щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)

    Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки трудовому колективу не застосовується, якщо судом не встановлено, чи спроможний трудовий колектив, у якому обвинувачена особа упродовж тривалого часу обіймала керівну посаду, здійснювати щодо неї заходи виховного характеру, виходячи з її посадових обов’язків із виконання організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Необхідна оборона; уявна оборона (статті 36, 37)

    Відсутність ознак необхідної оборони (ст. 36 КК)

    За умови заподіяння шкоди потерпілому після відвернення нападу та встановленого судом бажання особи не відвернути напад, а – спричинити шкоду потерпілому, такі дії за своїми ознаками не можуть становити необхідної оборони.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT