К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Спори у сфері організації господарської діяльності

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори у сфері організації господарської діяльності», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 348 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КАС ВС Справи у спорах щодо реалізації органами Держпродспоживслужби своїх повноважень

    Про обов’язок відновлення технічної документації на багатоквартирний будинок незалежно від створення об’єднання співвласників

    Обов’язок відновити технічну документацію на багатоквартирний будинок існує незалежно від факту створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Навіть якщо об’єднання співвласників багатоквартирного будинку не було створено, співвласники мають право вимагати відновлення документації від колишнього балансоутримувача/особи, яка здійснювала управління.

    Позиция опубликована 13.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КАС ВС Справи у спорах щодо реалізації органами Держпродспоживслужби своїх повноважень

    Про відсутність підстав для скасування припису органу державного нагляду у зв’язку з технічною помилкою у даті його виконання

    Технічна помилка у даті виконання припису органу державного нагляду не є безумовною підставою для його скасування, якщо вимоги викладені в цьому приписі є зрозумілими.

    Позиция опубликована 13.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КАС ВС Справи у спорах щодо реалізації органами Держпродспоживслужби своїх повноважень

    Про обов’язковість визначення рекламодавцем строку дії знижки в рекламі

    Знижка за визначенням пункту 8 частини першої статті 1 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» є тимчасовим зменшенням ціни, тому вимога частини четвертої статті 8 цього Закону щодо зазначення дати початку і закінчення дії знижки є похідною від самої її природи як явища, обмеженого в часі. Поняття «безстрокова знижка» законодавством про рекламу не передбачене і суперечить цій дефініції: якщо цінова пропозиція не має обмеженого строку, а є постійною складовою пакета послуг (тарифу) для окремої категорії клієнтів, вона за своєю правовою природою не є знижкою, а є елементом цінової (тарифної) політики, і рекламодавець не вправі рекламувати її як «знижку», уникаючи розкриття часових меж; внутрішній розпорядчий документ рекламодавця не може підміняти собою легальне визначення, встановлене спеціальним законом. Використання у зовнішній рекламі слів «знижка» чи «зниження ціни» покладає на рекламодавця обов'язок зазначити у тексті самого рекламного засобу відомості про дату початку і закінчення її дії, а невизначеність цього періоду позбавляє споживача належної інформації та становить склад правопорушення у сфері реклами незалежно від наявності внутрішніх розпорядчих актів суб'єкта господарювання.

    Позиция опубликована 08.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС Дозвільна діяльність у сфері розміщення зовнішньої реклами

    Про порядок отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами

    Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами видається на підставі рішення та не може його підмінювати. Отриманню дозвільного документа на розміщення зовнішньої реклами передує прийняття рішення виконавчим органом відповідного органу місцевого самоврядування. Таким чином, надане особою на підтвердження правомірності розташування рекламного засобу рішення виконавчого комітету не є дозволом на розміщення зовнішньої реклами.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КАС ВС зовнішньоекономічної діяльності

    Про застосування індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності як спеціальної санкції за порушення валютного законодавства

    Індивідуальний режим ліцензування як спеціальна санкція застосовується відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» у разі виявлення порушень законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Для скасування режиму ліцензування необхідно усунути порушення або вжити практичних заходів, що забезпечують відповідність законодавству.

    Позиция опубликована 16.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КАС ВС Реалізація регуляторних повноважень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

    Про відсутність у НКРЕКП обов'язку щодо повторного оприлюднення проєкту регуляторного акта у разі внесення до нього змін, пов'язаних із первинно визначеним предметом та метою регулювання

    Внесення до проєкту рішення, що має ознаки регуляторного акта, змін саме по собі не зумовлює обов`язку Регулятора повторно проводити процедуру його оприлюднення, збору та розгляду зауважень і пропозицій, оскільки стаття 15 Закону України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» надає Регулятору право, а не встановлює обов`язок вчинення таких дій; якщо внесені зміни залишаються пов`язаними з предметом та первинно визначеною метою регулювання і не свідчать про фактичне формування нового, самостійного за предметом та метою регуляторного рішення, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вправі прийняти остаточну редакцію без повторного оприлюднення проєкту. Водночас положення статей 12, 15 Закону України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу» не встановлюють обов`язку повторного консультування із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства кожного разу, коли до проєкту рішення вносяться зміни, а тому відсутність повторних консультацій за таких обставин сама по собі не свідчить про порушення процедури прийняття рішення.

    Позиция опубликована 11.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС Реалізація регуляторних повноважень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

    Про правове регулювання постачання природного газу оператору газорозподільчої системи постачальником «останньої надії» для покриття фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат

    Постачання природного газу постачальником «останньої надії» оператору газорозподільчої системи узгоджується з положеннями частини першої статті 15 Закону України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу», яка передбачає можливість постачання природного газу в інших випадках, визначених правилами для постачальника «останньої надії», а частина п`ята цієї статті прямо уповноважувала Регулятора затверджувати такі правила. При цьому законодавство не виключає можливості набуття оператором газорозподільчої системи статусу споживача у правовідносинах щодо постачання природного газу, необхідного для покриття фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат у газорозподільній системі. Водночас набуття оператором газорозподільчої системи такого статусу у відносинах з постачальником не змінює правової природи самих виробничо-технологічних витрат, які не є природним газом, використаним оператором для власних потреб, а лише обумовлює необхідність придбання ним відповідних обсягів природного газу для забезпечення функціонування газорозподільної системи.

    Позиция опубликована 11.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КАС ВС Реалізація регуляторних повноважень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

    Про особливості здійснення НКРЕКП планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) в період воєнного стану

    Протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. Разом з тим Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг має право проводити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов на підставі свого рішення, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС Податкові спори

    Модульна АЗС як заводський виріб не є об’єктом будівництва та не потребує прийняття в експлуатацію для ліцензії на роздрібну торгівлю пальним

    Модульна автозаправна станція (модуль зберігання пального), виконана як єдиний цілісний заводський виріб та встановлена на підготовлений майданчик без улаштування фундаменту та без виконання будівельних робіт, не є об’єктом будівництва в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI та не підлягає прийняттю в експлуатацію. Відповідно, відсутність акта введення в експлуатацію, акта готовності об’єкта до експлуатації чи сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта не може бути підставою для відмови у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. У цьому випадку неправомірною є вимога контролюючого органу про подання таких документів.

    Позиция опубликована 11.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КАС ВС Реалізація регуляторних повноважень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

    Критерії звільнення ліцензіата від відповідальності за порушення ліцензійних умов з виробництва теплової енергії

    Сам факт дії карантинних обмежень, воєнного стану, фінансових труднощів чи пошкодження майна ліцензіата не є безумовною підставою для звільнення від відповідальності за порушення ліцензійних умов, проте такі обставини можуть мати значення лише за умови встановлення їх реального впливу на можливість виконання конкретного обов'язку та мають оцінюватися Регулятором і судами у кожній справі окремо.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КАС ВС Справи у спорах щодо реалізації органами Держпродспоживслужби своїх повноважень

    Про момент виникнення відповідальності за невиконання рішення органу ринкового нагляду щодо усунення формальної невідповідності продукції

    Законодавець пов'язує відповідальність за невиконання рішення органу ринкового нагляду про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності продукції не з фактом фізичного існування чи відсутності товару на момент перевірки, а з фактом введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим технічним вимогам. Саме момент введення продукції в обіг створює ризик для споживача і формує обов'язок суб'єкта господарювання забезпечити її відповідність. Подальша утилізація (виведення з обігу) такої продукції не анулює правопорушення, яке вже було допущене.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС Реалізація регуляторних повноважень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

    Про базу нарахування внесків на регулювання діяльності з виробництва теплової енергії

    Базою нарахування суми внесків на регулювання господарської діяльності з виробництва теплової енергії є чистий дохід саме з виробництва теплової енергії, а не з чистого доходу з реалізації продукції.

    Позиция опубликована 03.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС Спори у сфері організації господарської діяльності

    Про недопустимість підписання акта перевірки особою, яка не була присутньою під час здійснення заходу державного нагляду (контролю)

    Частина шоста статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» пов'язує обов'язок підписання акта посадовими особами, які фактично здійснювали захід державного нагляду (контролю). Особа, яка не була присутньою під час заходу контролю, або була відсутня на момент складання акта перевірки, не має підстав для підписання документа, що фіксує обставини, безпосереднім учасником встановлення яких вона не була, незалежно від того, що її було первісно включено до складу комісії. Покладення обов'язку підписати акт перевірки на особу, яка фактично не брала участі у заході та/або була відсутня на момент складання акта (з огляду на тимчасову непрацездатність, інші об'єктивні причини), не відповідало б меті, задля якої встановлено вимогу про підписання акта - посвідчити факт безпосереднього сприйняття обставин, зафіксованих у акті.

    Позиция опубликована 21.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС Спори у сфері організації господарської діяльності

    Про визначення обсягу спожитої теплової енергії у будівлі необладнаній засобом комерційного обліку теплової енергії

    У разі відсутності у будівлі (будинку) засобу комерційного обліку теплової енергії визначення обсягу спожитої у такій будівлі (будинку) теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 9 Закону України від 22 червня 2017 року № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та підпунктом третім пункту 1 розділу III Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, - за нормою споживання теплової енергії у будівлі (будинку), встановленою органом місцевого самоврядування, із щомісячним коригуванням виконавцем послуги з постачання теплової енергії за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря відповідно до формул 10 і 11 розділу III Методики № 315.

    Позиция опубликована 21.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС Податкові спори

    Невиконання реєстрації договору про отримання кредиту або позики в іноземній валюті від нерезидента не впливає на його чинність

    Невиконання обов’язку з реєстрації договору про отримання кредиту або позики в іноземній валюті від нерезидента або змін до такого договору зумовлює застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, але не вказує на нечинність такого договору або змін до нього.

    Позиция опубликована 13.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КАС ВС Спори у сфері організації господарської діяльності

    Про підставу для анулювання ліцензії у зв’язку з ненаданням ліцензіатом документів, інформації під час перевірки на вимогу органу ліцензування

    Передбачена пунктом 10 частини 12 статті 16 Закону України від 2 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» підстава для прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії як акт про ненадання органу ліцензування ліцензіатом документів, інформації про предмет перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування під час перевірки, може бути застосована в тому випадку, якщо внаслідок такого ненадання проведення перевірки стало неможливим. Проведення перевірки внаслідок ненадання документів буде неможливим в тому випадку, якщо до перевірки не надано жодного документу стосовно предмету перевірки, або не надано такого обсягу документів, що виключає можливість проведення, та може бути кваліфіковано, як ухилення суб`єкта господарювання від проведення перевірки.

    Позиция опубликована 06.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КАС ВС Реалізація регуляторних повноважень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

    Про обов’язок попереднього постачальника природного газу компенсувати недотримання мінімальних стандартів якості після припинення договору із побутовим споживачем

    Мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджені постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21 вересня 2017 року № 1156, є обов'язковими для всіх суб’єктів господарювання, які мають чинну ліцензію на постачання природного газу, незалежно від того, чи здійснюють вони фактичне постачання природного газу споживачам на момент виникнення спору. При цьому статус суб’єкта господарювання як «попереднього постачальника» природного газу, з яким у побутового споживача припинені договірні відносини, не звільняє такого суб`єкта від обов`язку дотримання Мінімальних стандартів № 1156, зокрема щодо: повернення переплати вартості природного газу; дотримання встановленого строку такого повернення; надання компенсації споживачеві у разі недотримання мінімальних стандартів якості.

    Позиция опубликована 01.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Спори у сфері організації господарської діяльності

    Про відсутність підстав для видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів без наявності у суб'єкта товарного рибного господарства оформленого права користування об'єктом водного фонду

    Можливість використання водних біоресурсів без обов`язкового отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), у тому числі і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами), де здійснюється використання цих водних біоресурсів, чинним законодавством не передбачена. Використання земель водного фонду державної та комунальної власності може здійснюватися фізичними та юридичними особами на умовах оренди, постійного або тимчасового користування. При цьому, у разі перебування земель водного фонду у власності або постійному користуванні відповідних суб`єктів, у тимчасове користування такі об`єкти надаються за погодженням з постійними землекористувачами або за згодою власників.

    Позиция опубликована 01.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КАС ВС Спори у сфері організації господарської діяльності

    Про зазначення обов’язкової інформації в інструкції з експлуатації машини умов та способу її експлуатації, наявності пов’язаних з нею ризиків

    Формулювання «у разі потреби» у пункті 1.7.4.2 додатку 1 до Технічного регламенту безпеки машин означає об’єктивну застосовність відповідних вимог залежно від технічних характеристик конкретної машини, умов та способу її експлуатації, а також від наявності пов’язаних з нею ризиків, а не суб’єктивний розсуд виробника чи його уповноваженого представника щодо включення чи невключення певної інформації до інструкції. Зобов’язання щодо включення до інструкції інформації, передбаченої підпунктами «а»–«с» пункту 1.7.4.2 додатку 1 до Технічного регламенту, є обов’язковими для всіх машин без винятку або стають обов’язковими за наявності відповідного ризику чи умови експлуатації. Відсутність такої інформації допустима лише за об’єктивної відсутності відповідного ризику чи небезпечного фактору. У разі наявності ризику (наприклад, ураження електричним струмом, механічні травми для електроінструментів) включення відповідної інформації є обов’язковим, а не факультативним.

    Позиция опубликована 10.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС Спори у сфері організації господарської діяльності

    Про відсутність обов’язку органу ринкового нагляду зазначати підстави позапланової перевірки в наказі про її призначення та повідомляти про них до початку проведення перевірки

    Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» не покладає на орган ринкового нагляду обов`язку зазначати підстави проведення позапланової перевірки безпосередньо в наказі про призначення перевірки та повідомляти про них до прийняття такого наказу. Натомість вимога щодо повідомлення виробника про наявність документально підтверджених підстав для здійснення позапланової перевірки стосується процедури її проведення та реалізується на початку контрольного заходу.

    Позиция опубликована 10.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT