К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Спори у сфері організації господарської діяльності

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори у сфері організації господарської діяльності», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 348 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КАС ВС Спори у сфері організації господарської діяльності

    Про обов’язок суб’єкта господарювання здійснити демонтаж конструкції або надати уповноваженому органу доступ для його здійснення у разі невиконання припису про демонтаж

    Невиконання неоскарженого припису про демонтаж створює правовий обов’язок суб’єкта господарювання здійснити демонтаж конструкції або надати уповноваженому органу доступ для його здійснення.

    Позиция опубликована 25.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КАС ВС Спори у сфері організації господарської діяльності

    Про припинення права користування мисливськими угіддями

    Припинення права користування мисливськими угіддями є крайнім заходом реагування, який може бути застосований виключно у випадку систематичного невиконання користувачем мисливських угідь окреслених у абзаці п`ятому частини першої статті 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» обов`язків та зобов`язань або хоча б одного з них. Такі факти повинні бути виявлені, перевірені та зафіксовані лише у встановлений законом спосіб, зокрема, шляхом проведення у встановленому законом порядку заходів державного контролю у галузі мисливського господарства та полювання з дотриманням наявних у суб`єкта господарювання прав та процедурних гарантій, складанням відповідних розпорядчих документів та наданням достатнього строку для усунення порушень вимог законодавства у цій сфері правовідносин. Невиконання визначених у вказаній нормі обов`язків та зобов`язань або хоча б одного з них повинне відбуватись систематично (незалежно від того, чи були вчинені такі порушення поспіль або ні) й мати місце у період перебування мисливських угідь у користуванні відповідного суб`єкта (користувача), за умови, що вони не були усунуті користувачем мисливських угідь самостійно або на виконання вимог (приписів) уповноважених контролюючих органів та їх посадових осіб.

    Позиция опубликована 12.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КАС ВС Спори у сфері організації господарської діяльності

    Притягнення особи до адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання звітності як підприємця після припинення державної реєстрації ФОП

    Особу не можна притягнути до адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання звітності як підприємця, якщо на момент подання звіту її державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності було припинено. Відсутність статусу ФОП виключає можливість застосування відповідної норми КУпАП.

    Позиция опубликована 15.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС Постанови судової палати (соціальна)

    Про право на розміщення зовнішньої реклами у м. Києві відповідно до принципу мовчазної згоди

    Дозволи на розміщення зовнішньої реклами у місті Києві надає Київська міська державна адміністрація (КМДА) і саме вона є належним дозвільним органом у розумінні статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». КМДА не має права делегувати свої повноваження, визначені законом, іншим органам. Рішення про надання дозволу або відмову у його наданні повинна ухвалювати саме КМДА. Неприйняття рішення про відмову у наданні дозволу належним дозвільним органом (КМДА) свідчить про протиправну його бездіяльність. Водночас сама лише бездіяльність (не прийняття рішення у встановлений строк) не є достатньою підставою для застосування принципу мовчазної згоди.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КАС ВС Изменено Спори у сфері організації господарської діяльності

    Про відмінність правопорушень пов'язаних з переоформленням ліцензії на мовлення

    Правопорушення у виді встановлення «факту неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв’язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника» та «факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв’язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата» не є тотожними та передбачають застосування різних видів санкцій за їх вчинення. Підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії може бути, зокрема, встановлення факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв’язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата, а отже, факт неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв’язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника не є підставою для анулювання ліцензії.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КАС ВС С отступлением Постанови об'єднаної палати

    Про підстави для звернення Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення до суду з позовом про анулювання ліцензії

    Факт несвоєчасного подання телерадіокомпанією заяви про переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку з організаційними змінами статусу (в тому числі у випадку зміни кінцевого бенефіціарного власника) та умов діяльності ліцензіата є самостійною підставою для звернення Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, реалізуючи нею свої дискреційні повноваження, до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення, передбаченою пунктом «б» частини п’ятої статті 37 Закону України від 21.12.1993 № 3759-XII «Про телебачення і радіомовлення». Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 23.12.2019 у справі № 826/16345/17 та інших, про те, що правопорушення у вигляді встановлення «факту неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв’язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника» та «факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв’язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата» не є тотожними та передбачають застосування різних видів санкцій за їх вчинення, а отже, факт неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв’язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника не є підставою для анулювання ліцензії.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС С отступлением Постанови об'єднаної палати

    Про не регуляторну природу рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів

    Рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовими актами з питань оподаткування місцевими податками та зборами, які приймаються на підставі, за правилами і на виконання відповідних приписів Податкового кодексу України й оприлюднюються в установленому цим Кодексом порядку. Указані рішення не належать до регуляторних актів у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», у зв’язку з чим цей Закон не поширює свою дію на такі рішення загалом і, зокрема, у 2017, 2018 роках. Здійснено відступ від висновку, викладеного ОП КАС ВС в постанові від 02.12.2020 у справі № 357/14346/17, про те, що рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів є регуляторним актом і на таке рішення поширюються положення Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КАС ВС Изменено Спори у сфері організації господарської діяльності

    Про застосування спеціальних санкцій у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності

    Міністерство економічного розвитку і торгівлі України має право застосовувати до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України спеціальні санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності в разі порушення такими суб’єктами Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов’язаних із ним законів України, що встановлюють заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій на підставі відповідного подання уповноважених органів, яке містить визначені законом реквізити. Переведення суб’єкта на індивідуальний режим ліцензування після спливу тримісячного строку застосування тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності є правомірним за умови відсутності підстав для зміни або скасування спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС Изменено Інші справи цієї категорії

    Про отримання ліцензії у разі змішування компонента бензину моторного або компонента дизельного палива з додатками (присадками), які мають різні коди УКТ ЗЕД

    Оскільки виготовлення товарних бензинів та товарного дизельного пального методом змішування компонента бензину моторного або компонента дизельного палива з додатками (присадками), які мають різні коди УКТ ЗЕД є виробництвом підакцизного товару (пального), згідно з тлумаченням положень підпункту 14.1.141-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України та Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року № 927, тому вимагає отримання ліцензії,

    Позиция опубликована 24.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КАС ВС Дозвільна діяльність у сфері розміщення зовнішньої реклами

    Про особливості визначення строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами в умовах карантину та воєнного стану

    При вирішенні спорів щодо здійснення господарської діяльності з розміщення зовнішньої реклами на підставі дозволів, строк дії яких закінчився після 12 березня 2020 року, судам слід враховувати положення пункту 2-1 статті 11 Прикінцевих положень Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», згідно з яким дозвільні документи, не обумовлені міжнародними зобов’язаннями чи іншими законодавчими обмеженнями, вважаються такими, дію яких продовжено на весь період дії карантину або обмежувальних заходів, запроваджених у зв’язку з поширенням COVID-19, та протягом трьох місяців з дня їх припинення. З урахуванням того, що карантин діяв з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року, дозволи на розміщення зовнішньої реклами, строк дії яких закінчився з 12 березня 2020 року, вважаються чинними до 01 жовтня 2023 року. Слід враховувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 (у редакції, чинній до 14 березня 2025 року) було передбачено автоматичне продовження строку дії документів дозвільного характеру на весь період воєнного стану та три місяці після його припинення або скасування. Оскільки воєнний стан в Україні триває безперервно з 24 лютого 2022 року, дозволи, строк дії яких підлягав продовженню, вважаються чинними до 14 березня 2025 року. Таким чином, суб’єкти господарювання мають право на здійснення діяльності з розміщення зовнішньої реклами на підставі дозволів, строк дії яких завершився у період дії карантину та/або воєнного стану, до завершення строку їх автоматичного продовження відповідно до чинного законодавства. При зверненні таких суб’єктів до дозвільного органу із заявою про отримання нового дозвільного документа, останній підлягає видачі в порядку, строки та на умовах, визначених чинним законодавством.

    Позиция опубликована 24.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КАС ВС Спори у сфері організації господарської діяльності

    Підстави для анулювання ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор

    Виявлення після видачі ліцензії недостовірних відомостей у документах, поданих суб`єктом господарювання для одержання ліцензії чи документальне підтвердження встановлення факту контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України», та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту, застосування воєнної сили проти України є підставою для анулювання ліцензії (стаття 51 Закону № 768-ІХ). Закон № 768-ІХ не містить вимоги про прийняття рішення щодо анулювання ліцензії на підставі пункту 3 та/або 12 частини 1 статті 51 Закону № 768-ІХ виключно за результатами акта, складеного за наслідками проведеного заходу державного нагляду (контролю).

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС Спори у сфері організації господарської діяльності

    Про неправомірність застосування штрафу до розповсюджувача продукції у разі надання органу державного нагляду інформації про походження продукції без документів на її виробника

    Відсутність декларації про відповідність технічним регламентам та сертифікатів відповідності на продукцію є порушенням пункту 7 Технічного регламенту безпеки машин, однак відповідальність за таке порушення покладається на виробника продукції, а не на розповсюджувача продукції, який надав інформацію перевіряючим щодо походження цієї продукції, тобто виконав вимоги закону. Факт того, що розповсюджувач продукції під час перевірки характеристик продукції надав інформацію щодо походження цієї продукції, однак не проінформував орган державного нагляду про фактичну відсутність у нього запитуваних вимогою документів не може бути достатньою причиною вважати, що розповсюджувач створив перешкоди для перевіряючих осіб органу контролю для проведення перевірки.

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС Спори у сфері організації господарської діяльності

    Внутрішня реклама алкогольних напоїв у приміщеннях магазинів засобами внутрішньої реклами

    Закон України «Про рекламу» забороняє внутрішню рекламу алкогольних напоїв – будь-який заклик (прямий чи непрямий) у торговій залі магазину, що може стимулювати інтерес чи попит до алкогольної продукції, але не забороняє інформацію про товар у місцях продажу (зокрема, цінники, етикетки, вивіски з назвою). Реклама алкогольних напоїв у приміщеннях магазинів засобами внутрішньої реклами заборонена, незалежно від того, чи є місце продажу спеціалізованим. Винятки стосуються виключно спеціальних виставкових заходів. Будь-які матеріали, що за формою чи змістом просувають алкогольні напої або стимулюють попит у торговому залі (особливо з використанням слів «акція», «подарунок», «виграй» тощо), є порушенням частини другої статті 22 Закону № 270/96-ВР.

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС Спори у сфері організації господарської діяльності

    Оцінка інформації в місці продажу алкогольних напоїв як реклами

    Інформація в місці продажу алкогольних напоїв вважається рекламою, якщо вона має промоційну спрямованість та стимулює інтерес до товару, навіть якщо розміщена у точці продажу. Така інформація підлягає оцінці за такими критеріями: містить чи ні мотивувальні фрази («акція», «подарунок», «спробуй», «спеціальна пропозиція»); оформлена чи ні у вигляді банера, постера, листівки або іншого носія реклами; спрямована чи ні на формування позитивного ставлення до вживання алкоголю. Суди мають ураховувати не лише формальне місце розміщення, а й зміст, візуальну форму та цільове сприйняття, особливо - з боку вразливих груп (молодь, залежні особи).

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС Дозвільна діяльність у сфері користування надрами

    Скасування в судовому порядку припису, винесеного Державною службою геології та надр України, як підстава для припинення права на користування надрами

    Скасування в судовому порядку припису, винесеного Державною службою геології та надр України, виключає можливість вважати його належною та достатньою підставою для прийняття рішення про припинення права на користування надрами.

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КАС ВС Дозвільна діяльність у сфері користування надрами

    Застосування статті 18-1 Кодексу України про надра до осіб, яким спеціальний дозвіл було надано в позааукціонному порядку

    Стаття 18-1 Кодексу України про надра застосовується одночасно за двох умов: 1) особа є користувачем надр, тобто вже отримала спеціальний дозвіл на користування надрами; 2) такий дозвіл надано за результатами аукціону або конкурсу, тобто в межах конкурентної процедури, визначеної законодавством. Отже, дія статті 18-1 Кодексу України про надра не поширюється на осіб, яким спеціальний дозвіл було надано в позааукціонному порядку, відповідно до пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615. Застосування спеціального механізму розпорядження земельними ділянками, передбаченого цією статтею, до таких осіб є юридично необґрунтованим та суперечить буквальному та системному тлумаченню норми.

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КАС ВС Дозвільна діяльність у сфері розміщення зовнішньої реклами

    Про погодження для продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами

    Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» не передбачає необхідності подання погоджень для продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а перелік підстав для відмови є вичерпним і не включає відсутність таких погоджень.

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Оскарження нормативно-правового акту

    Обстеження об`єктів дозвільної системи службовцями органу Національної поліції не підпадає під загальні правила Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

    Обстеження об`єктів дозвільної системи службовцями органу Національної поліції має на меті забезпечення громадської безпеки та дотримання правил дозвільної системи, а не контроль за господарською діяльністю як такою. Такі заходи не підпадають під загальні правила Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що визначають порядок (строк) планування перевірок чи підстави для їх проведення.

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КАС ВС Спори у сфері організації господарської діяльності

    Про відповідність атестата виробництва вимогам законодавства для отримання ліцензії на виробництво тютюнових виробів

    Атестат виробництва, подання якого передбачається для отримання суб`єктом господарювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів, за формою та змістом повинен відповідати вимогам статті 8 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а також Порядку проведення атестації виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів й підтверджувати, що атестація виробництва проведена з дотриманням встановленого законом порядку та відповідно до вимог законодавства. Подання до органу, уповноваженого на видання ліцензії на виробництво тютюнових виробів, атестата виробництва, який за формою та змістом не відповідає законодавству, зокрема містить неповну інформацію (відомості), або не підтверджує проведення атестації виробництва з дотриманням встановленого законом порядку, не може свідчити про дотримання суб`єктом господарювання усіх передбачених нормами Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» вимог та умов для отримання відповідної ліцензії, а тому в такому разі утворює правові підстави для відмови у її виданні.

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС Справи у спорах щодо реалізації органами Держпродспоживслужби своїх повноважень

    Заборона нарахування плати за житлово-комунальні послуги та стягнення заборгованості за ці послуги на тимчасово окупованих територіях

    Заборона нарахування плати за житлово-комунальні послуги та стягнення заборгованості за ці послуги, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг») є чинною з 30 грудня 2023 року. Але така заборона стосується тимчасово окупованих територій; періоду окупації - з дати початку по дату завершення тимчасової окупації; включення таких територій до переліку тимчасово окупованих територій України; стосується заборгованості утвореної після 24 лютого 2022 року за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.